СІМ’Я ДИКОЇ КАЧКИ

СІМ’Я ДИКОЇ КАЧКИ

Поміж кущами йшла качка, а за нею — цілий виводок каченят. Спершу Юрко подумав, що то свійські, але потому, як качка витягувала шию, як сторожко озиралась, якими дрібненькими полохливими клубочками котились каченята по землі, зрозумів, що то дикі. Щойно вони сховалися за кущем, як Юрко, кинувши свою вудочку, стрімголов шугнув уперед. Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом із каченятами дременула в траву. Проте Юрко й не думав одставати. Він тільки побоювався, що виводок ось-ось добіжить до річки, плесне на воду — і втече. Тому забіг наперед, відрізаючи їм дорогу на берег. Качка, не наважуючись покинути дітей, не злітала в повітря, вона кидалася то туди, то сюди, захищаючи їх. Каченята, стомлені й перелякані, збилися під ліщиною. Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору. Хлопець поспіхом узявся ховати каченят за пазуху. Одне… Друге… Од річки долетів розпачливий материн крик. Третє відважилося тікати, але в високій траві заплуталось, і він його також посадив за пазуху. Зовсім близько пролетіла качка, сіла на землю, пробігла в напрямку до дітей,— і знову зірвалася, гнана страхом і розпукою. Четверте й п’яте також одважилися на втечу, але й на них чекала неволя.

— Випусти,— сказала Тося,— бо вони повмирають без води.

— І що ти тямиш? — напустився на неї Юрко.— Я їх доглядатиму й приручу.

Дрібнота терлася в нього за пазухою, лоскотала тіло дзьобиками, крильцями, ніжками,— його аж холодок пронизував од того лоскоту. Жаль тільки що качку стару не додумався зловити,— ото було б про що розповідати.

Юрко випустив каченят у великий ящик. Вони спочатку порозбігалися в різні кутки, а потім збилися докупи. їхні малесенькі очі були схожі на голочки гострого суму. Вони тулилися одне до одного ніби в близькості шукали порятунку. Юрко налив у черепок води, але жодне з них не підступило до черепка. Тоді вік брав їх по черзі, стромляв дзьобик кожного у воду, щоб пили. Каченята пручались, краплі стікали по грудях, але, мабуть, щось попадало і в горло. Юрко приніс їм вареної картоплі, але вони й не доторкнулись. Думав, що клюватимуть пшоно, але й пшоно їх не привабило. Поступово вони ставали все млявіші, в’яли, як рослини в спеку. Ще трохи позазирав у ящик, а потім вирішив:

— Вони бояться нас. Коли ми підемо, то вони й наїдяться, й нап’ються.

Стало гірко Тосі, гірко. І тут вона пригадала, як вставала раненько, як ішла назирці за Юрком, і в недоброму перед­чутті стислося її серце. Вона через садок майнула на сусідський двір, до ящика, а каченята вже деякі лежать на траві, а деякі ледве голівки тримають. Вона на них водою прискати, вона їх трусити, але хіба це поможе? Не тямлячи себе, хапала їх і ховала за пазуху. Через городи — в ліс. А потім отією стежкою, по якій ішла назирці,— до берега.

Неслухняними руками витягувала з-за пазухи, спускала на воду й благала душею й очима; попливіть? Попливіть! попливіть! Але вони, як квітки кульбаби, простилались на воді, яка їх не оживляла й не оздоровляла. Виглядала з усіх боків дику качку, кликала її. Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти разом з ними, тільки якби вони пливли. Коли Юрко привів із собою хлопців, щоб показати їм каченят, то зразу ж здогадався, де вони могли подітись. Навіть не задумуючись, усі побігли до річки. Коли вони побачили Тосю в воді, то спершу й не зрозуміли, що вона робить.

Але хлопці, з якими він прибіг до річки, вже зрозуміли, що вона нікуди їх не поділа, що ото вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть. І собі кинулися в річку, й собі взялися їх підштовхувати, підтримувати знизу долонями, щоб не потонули.

Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і вів її прогнав.

Ще задовго до від’їзду й перед самим від’їздом він бігав до річки, хотів побачити сім’ю дикої качки. Але так і не побачив.

 

 

597сл.                              Є.Гуцало

 


 

І варіант

 

1. Ім’я Тося належало:

а) хлопчикові;                              в) сусідці;

б) бабусі;                                      г) дівчинці.

2. Кого раптом побачили діти?

а) качку;                                       в) білку;

б) лисицю;                                    г) ворону.

3. Що зробив Юрко, коли побачив виводок?

а) розігнав;                                   в) забруднив;

б) потоптав;                                  г) забіг наперед.

4. Качка, не наважуючись покинути дітей, …

а) злетіла;                                               в) кричала;

б) захищала;                                 г) кусалась.

5. Що пообіцяв Юрко робити з каченятами?

а) доглядати і приручити;           в) не годувати і приручити;

б) бити і не годувати;                            г) розкидати і не збирати.

6. Про що жалкував хлопчик?

а) про те, що поряд не було батька;

б) про те, що не додумався зловити стару качку;

в) про те, що не кинув їх усіх у воду;

г) про те, що краще б він зловив велику рибу.

7. За другим разом Юрко приніс каченятам:

а) гречаної крупи;                        в) води;

б) кукурудзи;                               г) вареної картоплі.

8. Як почувалася Тося, бачачи, що коїться навколо?

а) їй було весело;                         в) їй було страшно;

б) їй було гірко;                                    г) їй було байдуже.

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Є.Гуцало це – а) драматург;              в) політик;

б) письменник;            г) критик.

2. „Вони бояться нас. Коли ми підемо, то вони й наїдяться, й нап’ються. ” Це слова: а) Тосі;                         в) Юрка;

б) Батька;                    г) Степана.

3. Ще задовго до від’їзду Юрко бігав… а) до річки;                  в) до друзів;

б) до Тосі;                   г) до школи.

4. За словами Юрка Тося не приходить бо… а) поїхала з міста;                в) надокучила;

б) захворіла;               г) складає іспити

 

10. Тлумачення слова „виводок” подано у рядку:

а) потомство (про птахів, тварин);

б) ненормальне положення;

в) з якого можна отримати якусь користь;

г) висновок.

11. Слово „малесенький” утворене:

а) префіксальним способом;        в) суфіксальним способом;

б) безафіксним способом;            г) перехід з однієї частини мови в іншу.

12. Подане слово „клубочками” характеризуємо як:

а) іменник, істота, чоловічий рід, множина, О.в;

б) іменник, неістота, однина, О.в;

в) іменник, неістота, множина, Н.в;

г) іменник, неістота, множина, О.в.

 

 

ІІ варіант

 

1. Головними героями оповідання були:

а) Віктор і Тося;                           в) Юрко та Іринка;

б) Тося і Юрко;                                     г) Віктор та Іринка.

2. Качка йшла кущами, а за нею – цілий виводок…

а) гусенят;                                     в) каченят;

б) курчат;                                               г) котенят.

3. Якого кольору була качка?

а) білого;                                      в) чорного;

б) сірого;                                      г) коричневого.

4. Скільки каченят зміг спіймати Юрко?

а) усі;                                            в) п’ять каченят;

б) десять каченят;                         г) двоє каченят.

5. Без чого не зможуть жити каченята?

а) без їжі;                                      в) без повітря;

б) без матері;                                г) без води.

6. Юрко випустив каченят у:

а) ящик;                                        в) відро;

б) комору;                                    г) воду.

7. Що найперше зробив хлопчик, коли випустив каченят?

а) дав пшона;                               в) дав води;

б) дав трави;                                 г) дав пшениці.

8. Що трапилося з каченятами, коли до них прибігла Тося?

а) вони гралися;                                    в) вони їли пшоно;

б) вони спали у ящику;                г) лежать на траві.

 

 

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Головний герой Юрко був а) безжальним;            в) безтурботливим;

б) веселим;                  г) добрим.

2. Тося і Юрко були: а) однокласниками;    в) друзями;

б) сусідами;                 г) ворогами.

3. 
„І що ти тямиш?” Ці слова належать:
а) Тосі;                         в) сусідам;

б) Юрковій мамі;        г) Юркові.

4. „…їхні маленькі очі були схожі на голочки гострого суму”. Це опис… а) гусенят;                   в) каченят;

б) кошенят;                  г) курчат.

 

10. Тлумачення слова „черепок” подано у рядку:

а) скелет голови хребетних тварин та людини;

б) старовинний широкий шкіряний пояс;

в) стеблинка листка;

г) невеликий, надбитий горщик, чашка, миска.

11. У реченні „Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не потікали, качка злетіла вгору. ” є:

а) однорідні означення;               в) дієприслівниковий зворот;

б) вставне слово;                          г) звертання.

12. Пунктуаційну помилку допущено у реченні:

а) „Щойно вони сховалися за кущем, як Юрко кинувши свою вудочку стрімголов шугнув уперед”;

б) „Він тільки побоювався, що виводок ось-ось добіжить до річки;

в) „Стало гірко Тосі, гірко”;

г) „Юрко випустив каченят у великий ящик”.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

СІМЯ ДИКОЇ КАЧКИ (25.0 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,319sec