Січень у нашому житті: свята, прислів’я, приказки


Хвали січень сніговий. У народі кажуть:
скільки днів – стільки й свят. Та проте один із них особливо празниковий, бо стосується кожного з нас. Мова йде,як ви вже здогадалися, про Новий рік. За вісіх часів ів усіх народів новолітування,на яку б пору року воно не випадало,повязане з неповторними обрядодіями.

Сучасне відзначення Нового року – четверте в літочисленні нашого народу. Наші пращури не з власної волі змушені були відмовитись від своїх традицій.До цього призвела насильницька христинізація,себто прийняття візантійського віросповідання, яке запозичив у 988 році київський князь Володимир Святославич.

Із запровадженням християнства в київській Русі церква зажадала змінити дату Нового року.Релігійний календар змушував перенести йог з весни на осінь. Нелегко було зламати віковічні традиці . Для цього знадобилося не одне століття заборон і жорстоких шельмувань дайбозької віри. За радянської влади офіційний початок року змінився на 14 днів уперед. Проте церковне відзначення не змінилося. Відтак у нас співіснують дві дати початку року:офіційна – 1-го січня і релігійна – 14 січня.

Традиційно на січень припадає найбільше свят.Це повязано не тільки з новорічною обрядовістю.Зимовий період дозволив селянам абстрагуватисяод тяжкоїфізичної праці,насампередземлеробської.Оскільки вільного часу було удосталь, йогозаповнювали різними формами дозвілля.

Скажімо, протягом всіх різдвяних свят, які тривали два тижні –від Різдва (7) і до Водохреща(19), в кожній господі тричі варили кутю – багату,щедру і голодну. Вже сам обряд готування обрядової стрви говорить про його високе символічне значення. Оскільки для більшості сучасних дітей він майже не знаний, то зупинимося на ньому детальніше.

2 січна Гната В цей день заборонялося прясти. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, робили різдвяно- новорічні прикраси – « павуки» та « їжаки». Павуки виготовляли із соломяних себел, оздоблюючи кольоровим папером. Для «їжаків» брали шмат глини чи борошняного тіста виліплювали. Ці прикраси вивішували на конячій волосині до сволока ,які висіли до Водохреща.


4 січня – Анастасії.
В народіт казали: «Скоро Настя на помості запросить три празники в гості». Цього дня намагалися запастися відповідними припасами – наколоти дров,нарізати січки тощо.Тому й мовилося: «До Насті точи снасті, а після Насті поховай в одвірок снасті!».

6 січня – Святвечір,багатий вечір,багата кутя, вілія
Це одне з найурочистіших свят. Називається тому багатим вечором тому, що крім куті готовили ще дванадцять пісних страв, серед них обов’язково повині були бути борщ, риба, гриби, пороги з кавсолею і капустою, картопля та узвар.

7 січня Різдво Одне з найбільш релігійних свят.З ним пов’язане народження Ісуса Христа. Як стверджує християнське вчення. Діва марія народила сина і сповила його в яслях. Від того і червоний кут,в якому тримають кубельце з кутею та узваром,в народі ще називають «яслями». Власне кутя з узваром є ознакою смерті Христа, тому на поминках обов’язково готують цю страву,і її ще називають «Четвертою страшнею кутею».

За традицею починали колядувати на другий день. (Додаток 8)

8 січня – Богородиця
Вважалося що це свято для жіноцтва важливіше,ніж Різдво,оскільки пов’язане з Матір’ ю Божою. На Богородицю починали колядувати й жіночі ватаги.

9 січня – Степана,Стефана Повинен бути морозяний день,а тому казали: «Прийшов Степан на ньому червоний жупан». Святкують як і попередні дні,але не працюють. Виконували найнеобхіднішу роботу.

13 січня – Меланки, Меланії,Щедрий вечір,щедра кутя Зранку починали готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої її можна було заправляти скороминою. Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальниці.

14 січня – Новий старий рік, Василя За євангельським вченням, у цей день Христові зробили «обрізання»,а тому намагалися нічого не різати. На Новий рік припадає свято Василя,який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки промовляючи: «На щастя,на здоров’я! Роди,Боже, жито,пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові з Новим роком та з Василем!» (Додаток 9)

17 січня – Богоявлення,або бабин вечір
Кроплять хати свяченою водою і на одвірках ставили хрести за допомогою крейди.

18 січня – Голодня кутя,голодний свят вечір
Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною»від того,що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, тобто не їли. Власне це і був останній день колядок.

19 січня – Водохреща, Водощі, Йордана Це третє найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх селах,де були церкви,святили воду. В народі посвячену на воду Водохреща вважали своєрідною панацеєю од багатьох недуг;нею також святи- ли будівлі,тварин,збіжжя тощо. До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизну, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». (Додаток 10)

20 січня – Івана Предтечі, Хрестителя У цей день виносили з хати хліб і сіль,що лежала на покуті від багатої куті,і, розламували на шматочки годуючи тварин. Це саме робили із сіном. Жінкам дозволялося шити і прясти. Не випадково мовиться : «Прийшов Іван предтеча та забрав свята на плечі».Справді цим днем закінчувалися зимові святки.

21 січня – Опанаса; Пів – Івана,Різдвяний день
Святкують переважно жінки, бо кажуть, що «Пів-Івана полоще ложки».Цей день збігається з Різдвом, а тому іще називали «виряджанням» , або «проганянням свят».

23 січня – Маркіяна Його називали ще «Грицем -літозазивачем» – «Який день – таке й літо»

25 січня – Тетяни. Якщо вигляне сонце. То рано прилетять птахи з вирію,а коли сніжно, то дощитиме по літі.

28 січня – Отдання, Видення.
Вважають, що в цей день чаклунки дають «даннє». У цей день деякі люди можуть наслати різні хвороби або приворожити до себе кого-небудь.

31 січня – Опанаса. Переважно цей день буває холодним, а тому казали: З Панасовими морозами жарті лихі. Новий рік –до весни відлік

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прислів’я

Новий рік- до весни відлік

На Новий рік прибавилося дня, на заячий скік

Сонце блищить, а мороз тріщить

Хлолд не брат, а завірюха не сестра

Мороз як вітчим, а холод як мачуха

Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день

Якби не зима,то й літо було б довше

Сичи не сичи,коли я на печі

Синиця пищить – зиму віщить

Сніг, завірюха –то зима біля вуха

На Михайла зима саньми приїхала

Січень снігом січе ,а мороз вогнем пече

Січень січе та морозить, а газда з лісу дрова возить

Січень без снігу – літо без хліба

У січні вночі панують сови та сичі

У січневу холодну добу пам’ятай про худобу

В січні сніг січе з вітрами,а пияк трісе зубами

Січень наступає – мороз людей обнімає

Січень не так січе,як у вуха пече

Січень січися,а ти до печі тулися

Січень з груднем прощається ,а на лютий очі косує

Січню морози , а лютому хурделиці

Січень стрибнув на поріг курячим скоком

Хвали січень сніговий,травень дощовий,а серпень на хліб рясний

Сніг, а не лід,заячий лишає слід

 

 

 

Приказки

Дми не дми – не до Різдва йде, а до Великодня

Дуй не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць іде

Краще Різдво тріскуче, а ніж пекуче

Не дивниця ,що на Різдво метелиця

Якщо сонячний день на Різдво – дорід на хліб

Зелене Різдво – білий Великдень

На деревах рясний іній – защедрить озимина

В який день тижня Різдво, в такий треба починати жнива

В який день Різдво, в такий Новий рік і Петра

Щоб вродили коноплі, жінкам негоже спати у ночі

На Василя вечір відьми крадуть місяць

На новий рік погода – буде в полі урода

Старий рік у ноги – Новий у пороги

На Водохрещі день теплий – буде хліб темний

Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди

Удень йде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері –пізньої.

Вечір зоряний – ніч морозна

Кільце навколо місяця – на сильний мороз

Якщо вночі зявиться іній – вдень сніг не падатиме

Сорока під стріху лізе – на хуртовину

Яскраві присмерки – до холоднечі

Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо

Якщо січень холодний, липень буде жаркий і грибів не жди до осені

Вовки виють неподалік жител – до морозу

Вечірній зіркопад на нічний мороз

Сніг сильно рипить під ногами – на мороз

Сніг заспівав – на хуртовину

Багато снігу – багато хліба

завантаження...
WordPress: 22.99MB | MySQL:26 | 0,321sec