ШУРИК БАБЕНКО

ШУРИК БАБЕНКО

 

Шурик Бабенко не був героєм. Шурик був тихий, нерішучий, сором’язливий хлопчик.

Якось так історично склалося, що з самого малечку він був позбавлений хлоп’ячого товариства. Маленький, худенький, блі­денький, він дуже часто хворів, і мама, що називається, трусила­ся над ним. І ріс він такою собі хатньою істотою, як оте лупате чорненьке кімнатне собача, що його на ру­ках виносить хазяйка з дому, і воно тремтить, бідолашне, ледь три­маючись на своїх тоненьких ніжках.

Десь років до шести Шурик з батьками жив у великій кому­нальній квартирі, де, крім них, мешкало ще кілька сімей. На всю квартиру Шурик був єдиний хлопчик. Решта дітей — самі дівчат­ка: Галочка, Талочка, Манечка.. І Шурик буквально з пелюшок, хоч-не-хоч, змушений був бавитись, як і вони, ляльками, стрибати через скакалку, гратися в „дочки-матері”.

З буйним хлоп’ячим племенем Шурик спізнався лише тоді, як пішов до школи. Ідучи перший раз у перший клас, Шурик навіть не сподівався зустріти там когось зна­йомого. І раптом побачив Галочку. Галочка щиро зраділа, побачивши Шурика. І одразу ж розповіла дівчаткам про їхню дружбу.

Отак почалося самостійне, Шурикове життя в шкільному ко­лективі. Власне, перших два роки не дуже воно було самостійне і не дуже в колективі. Самостійно в колективі Шурик лише сидів у класі на уроках. Під час перерви він самотньо стояв під стіноч­кою в коридорі — або просто так, або жуючи сніданок. А після уроків у вестибюлі його вже чекала мама чи бабуся, і самостій­ність Шурикова закінчувалася. Навіть домашні завдання Шурик готував разом із мамою.

Тільки у третьому класі йому дозволено було самому ходити до школи і виходити у двір гуляти. Але Шурикового становища це не змінило. У хлоп’ячий гурт увійти він не вмів. Мовчки стояв під сті­ночкою у дворі і дивився, як хлопці гасають. Навіть плаксій Льо­ня Монькін не мав Шурика за людину і проходив повз нього не помічаючи, як повз порожнє місце.

І Шурик переживав. Шурик страшенно переживав… Він усе віддав би, лише бути б таким, як Ігор Дмитруха!

Шурик, не задумуючись, віддав би свою колекцію значків, щоб забити хоч один гол так, як Ігор Дмитруха. Але Шурик міг тіль­ки мріяти про це. Шурик грати у футбол абсолютно не вмів. Бо ніколи у футбол не грав. А футбол — це така гра, в яку сам дома грати не навчишся, тут навіть мама не допоможе. Навпаки. Коли Шурик спробував поганяти м’яча по квартирі і, звичайно, ненаро­ком розбив у книжковій шафі скло, мама м’яча одібрала, поріза­ла на шматки й викинула у сміттєпровід.

Щоправда, одного разу… Поробивши уроки, Шурик вийшов у двір і,  як завжди, став під стіночкою біля  пожежної драбини.

У той день хтось із хлопців не вийшов, і Льоні Монькіну не було пари. Якби це інший, то він посумував би трохи і лишив­ся в запасі.

І Льоня підскочив до Шурика і, навіть не спитавши, хоче той грати чи ні.

Шурик завмер.

Пролунав свисток. Гра почалася.

Шурик стояв, і серце його тріпотіло, наче м’яч у сітці воріт. Він не міг розібратися, де „наші”, де «не наші». Все зливалося в ньо­го перед очима, мигтіло, мелькало й смикалося.

І раптом він побачив, що прямо на нього… котиться м’яч.

Шурик заціпенів. Це було так страшно, наче то котився не м’яч, а котилася бомба. Шурик не міг ворухнутися. М’яч підкотився, стукнувся об Шурикову праву ногу й спинився.

— Пасуй сюди! — почув Шурик голос Ігоря Дмитрухи. Шурик наче прокинувся, дрібно затупцявся на місці, розмахнувся і незграбно шкрябонув ногою по землі… повз м’яч. І в цю мить налетів Валера Галушкинський, вдарив по м’ячу, воротар з хеком ляпнувся на землю, але було вже пізно.

 

 

500сл                               В.Нестайко


І варіант

1. Шурик Бабенко був:

а) студентом;                                в) школярик;

б) забіякою;                                  г) футболістом.

2. Головний герой ріс…:

а) слухняним хлопчиком;            в) розумним хлопчиком;

б) бешкетником;                           г) хатньою істотою.

3. З ким Шурик грався у дитинстві?

а) з дівчатами;                              в) з хлопцями;

б) з мамою;                                   г) з собачкою.

4. Встановіть відповідність:

1. Шурик був позбавлений…: а) дівчачого товариства;       в) каші;

б) хлоп’ячого товариства;    г) іграшок.

2. Під час перерви він…: а) бігав по коридорі;

б) стояв під стіночкою в коридорі;

в) повторював уроки;

г) був серед дівчат.

3. Шурик хотів бути схожим на: а) Галочку;                  в) Ігоря Дмитруху;

б) маму;                        г) Льоню Моньку.

4. Хлопчик не вмів: а) грати у футбол;      в) грати баскетбол;

б) грати шахи;            г) грати волейбол.

5. Порівняння є у реченні:

а) „М’яч підкотився, стукнув об Шурикову праву ногу й спинився”;

б) „І Льоня підскотив до Шурика і, навіть не спитавши, хоче той грати чи ні”

в) „Шурик стояв і серце його тріпотіло, наче м’яч у сітці воріт”

г) „Шурик щодуху кинувся до воріт”

6. Пунктуаційну помилку допущено у речені:

а) „У той день хтось із хлопців не вийшов, і Льоні Монькіну не було пари.”

б) „І шурик буквально з пелюшок, хоч-не-хоч, змушений був бачитись, як і вони, ляльками стрибати через скакалку гратися в „дочки-матері”. ”

в) „Отак почалося самостійне Шурикове життя в шкільному колективі”

г) „Шурик грати у футбол абсолютно не вмів”

 

ІІ варіант

 

1. Шурик був…:

а) тихий, сором’язливий;            в) сором’язливий;

б) тихий, веселий;                        г) балакучий.

2. Автор хлопчика порівнює з:

а)кімнатною кішкою ;                           в) кімнатною мишею;

б) кімнатним собачам;                 г) кімнатним кроликом.

3. Коли Шурик познайомився з „буйним хлоп’ячим племенем”:

а) як пішов у магазин;                 в) як пішов до школи;

б) у дитячому садку;                    г) себе на день народжені.

1. Шурик жив: а) у власному будинку; в) комунальній квартирі;

б) у власній квартирі;  г) у готелі.

2. У школі він побачив…: а) Талочку;                            в) Манечку;

б) Галочку;                            г) Зіночку.

3. Граючи м’яча, у квартирі, Шурик розбив…: а) люстру;                             в) вазу;

б) посуд;                       г) скло.

4. Хлопчик не вмів: а) Льоня Монька;        в) Павлик Назаренко;

б) Ігор Дмитруха;       г) Тимко Довгалюк.

4. Встановіть відповідність:

5. Однорідні члени речення є:

а) „Маленький, худенький, блідненький, він дуже часто хворів…”;

б) „І ріс він такою собі хатньою істотою, як оте лупате чорненьке кімнатне собоча”;

в) „А футбол – це така гра, в яку сам дома грати не навчишся, тут навіть мама не допоможе”;

г) „Це було так страшно, наче то котився не м’яч, а котилася бомба”.

6. Тлумачення слова „комунальний” подано у рядку:

а) споріднений, близький за духом, розсудом;

б) товариський;

в) який керується ідеями комунізму;

г) який належить до міського господарства.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

ШУРИК БАБЕНКО (17.7 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,322sec