Шкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики (репертуар, тематика інтермедій). Народний ляльковий театр вертеп. Театр на Запорізькій Січі

Тема. Шкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики (репертуар, тематика інтермедій). Народний ляльковий театр вертеп. Театр на Запорізькій Січі

Мета: ознайомлювати учнів з історією шкільного театру, його витоками і зв’язком із поетикою та риторикою; розкрити репертуар шкільного театру, сутність народного лялькового театру вертеп; ознайомлювати з тематикою інтермедій, театром Запорізької Січі; розвивати зацікавленість історичним розвитком театрального мистецтва, уміння аналізувати й робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до історичної спадщини. Осанащення: зображення дійових осіб вертепних вистав, вертепного будиночка для лялькового театру.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття:.

Вертеп (у перекладі зі старослов’янської — печера) — явище театральної творчості, яке можна водночас визначити і як перший народний ляльковий театр, і як ранній народний музичний театр, і як варіант драматичного театру.

Балаганний театр — видовищний театр, переважно комічного спрямування; у ньому розігрували комедійні сценки, виконували гумористичні, сатиричні монологи та пісні.

Райок — різновид вистав на ярмарках. Це невеличка, барвисто розписана скриня з двома отворами, у яких показували намальовані картинки й коментували їх.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  • Пригадайте з курсу історії України, які ритуалиіснували на Запорізькій Гічі.
  • Що вам відомо про театр епохи бароко? Які театри існували в цей період?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Театр… Напевно, важко знайти людину, яка б ніколи не відві-вла театр, не поринала в незабутню атмосферу цього дійства.

  • А як народився український театр? Які театри існували у давнину? Де шукати ви-
  • 2 шкільного та лялькового театру? На ці запитання ми відповімо сьогодні цюці.

ІІІ.Викладення нового навчального матеріалу

  1. 1.     Розповідь учителя з елементами бесіди.

Як самостійний вид мистецтва театр в Україні виокремився у XVII—XVIII ст. мав кілька різновидів і швидко розвивався. Найпоширенішими на українських землях були народний, кріпацький та шкільний театри. Фундаментом шкільного театру була переважно самодіяльність; кріпацький театр вважають провісником професійного театру. Головними різновидами мис-народного театру XVII—XVIII ст. є вертеп, балаган і райок. Вертепні дійства дійшли і до наших днів.

• Чи знаєте ви, що таке вертеп Словникова робота.

Вертеп— явище театральної творчості, що можна водночас визначити і як перший народний ляльковий театр, і як ранній народний музичний театр, і як варіант драматичного театру.

Досі нез’ясованим залишається час появи цього театрального мистецтва, “але відомо, що ще в останній чверті XVI ст. існував звичай ходити по селах із ляльками. Перші зафіксовані

свідчення про вертеп датовані 1666 р. Авторами, постановниками та виконавцями вертепних дійств були студенти Києво-Могилянської академії, мандрівні дяки. Вони влаштовували вертепні вистави для студентів, панів, козаків і селян під час різдвяних свят.

♦ Як відбувалися вистави такого театру?

  • Що їх пов’язує із сучасним ляльковим театром?

Для розігрування вертепного дійства зазвичай створювали двоповерхову дерев’яну «скриню», відкриту з одного боку для глядачів. Вона мала вигляд буди ночка. Підлога сцени обох ярусів прорізувалася щілинами, крізь них просували дріт, на якому закріплювали ляльок. Цих ляльок водили актори. (Сьогодні ак тор лялькового театру називається ляльковод.) Вертепні ляльки виготовлялися з деревини. Два поверхи будиночка-скрині сприяли розкриттю сюжету вистави.

У чому ж полягав зміст вертепного дійства? Вистава мала дві частини — релігійну та народно-побутову, комічну. Релігійні сюжети були присвячені народженню Ісуса Христа і тому розігрувалися на верхньому «небесному» поверсі. Ця частина вистави містила монологи й діалоги головних дійових осіб
(якими були Марія, Йосип, волхви), а також співи янгольських хорів»та колядників. На нижньому поверсі відбувалась народно-побутова, комічна частина вертепної вистави. її головними героями були Дід, Баба, Запорожець, Жид, Москаль, Циган та інші, які уособлювали собою яскраві народні типажі.
Характер цих персонажів розкривався за допомогою слова, пісні, танцю тощо. Завдяки цьому відтворювалися особливості соціально-національного складу
українського селянства, характер взаємин, симпатії та антипатії, що в ньомуіснували, звичаї народу. Більшість дійових осіб розмовляли народною мовою.
Іншими видами театрального мистецтва того часу є балаганний театр тарайок.

Словникова робота.

Балаганний театр — видовищний театр, переважно комічного

спрямування: у ньому розігрувалися комедійні сценки, виконувалися гумористичні,сатиричні монологи та пісні.

З’явився в народному театральному мистецтві II половини XVIII ст. У цей час утворювалися групи з 2—3-х акторів, які разом виступали, мандруючи ярмарками, селами, садибами тощо. Постановка вистав такого театру обов’язково передбачала наявність декорацій, костюмів, своєрідного гриму. Вистави грали у закритих, нашвидкуруч збудованих тимчасових приміщеннях, виготовлених із дощечок зі склепінчастим дахом, укритим брезентом.Репертуар такого театру містив як п’єси анонімних авторів, які передбачали імпровізацію, так і п’єси видатних українських, польських авторів (наприклад відомого на той час українського літератора-драматурга Г. Кониського та ін).

Наприкінці XVIII ст народне театральне мистецтво в Україні збагатилося ще одним різновидом ярмаркової вистави —райком.

Словникова робота.

Райок — різновид вистав на ярмарках. Це невеличка, барвисто розписана скриня з двома отворами, у яких показували намальовані картинки й коментували їх.

На два барабанчики в скрині була намотана довга стрічка з різними картинками. Через збільшувальне скло глядачам демонстрували картинки, на яких було зображено різні краєвиди, жанрові, батальні сцени тощо. Раешник (акторі перемотував стрічку та коментував малюнки, використовуючи для цього приказки, віршовані жарти тощо.

Ще одним різновидом театрального мистецтва був шкільний театр. Він зародився у таких навчальних закладах, як Києво-Могилянська академія, колегіуми, братські школи, тому що в ті часи в межах обов’язкових предметів (поетики й риторики) учнів обов’язково навчали складати декламації, віршовані нанегірики у формі привітань, промов (планів), послань на різні теми суспіль-та шкільного життя. Отже, із віршованих діалогів і бере початок шкільна драма. Особливість ~ тської шкільної драми полягала в тому, що між віршованих діалогів змісту учні братських шкіл вставляли для розваги глядачів веселі, єні національним гумором побутові сценки. У цей час з’являються драматичні твори, що були спеціально написані для театру,— «Володимир» Ф. Провича та «Комічне дійство» М Довгалевського.

  • Що таке шкільний театр? »
  • Що сприяло виникненню шкільного театру?

Декламації та діалоги — безпосереднє джерело виникнення шкільної драми, використовуючи елементи театралізації, практикували також під час диспутів та «орацій». Беручи участь у таких «виставах», учні навчаються ораторської майстерності. Відомо, що такі діалоги писали викладачі поетики, проте учні не лише роїли готові п’єси, але й брали участь у їх створенні. Під час канікул вони итовували «рекреаційні» вистави просто неба.

– Чи існувало театральне мистецтво на Запорізькій Січі?

На Січі склалася своєрідна козацька культура — унікальне й неповторне мистецтво. Феномен, який має барокове забарвлення. Ця культура була породжена шгростими, бурхливими соціально-історичними обставинами: визвольна війна уедини XVII ст, постійні воєнні походи, перебування на межі життя і смерті сияли формуванню в козацькому середовищі типово барокового світогляду. Відомостей про особливості театрального мистецтва на Запорізькій Січі немає. Але відомо, що козаки жили в системі багатьох ритуалів і звичаїв, які, елементи театралізації. Одним із таких ритуалів було прийняття в козацтво. Воно супроводжувалося випробуваннями, що мали ритуальний характер (зміна ім’я, отримання від отамана місця -«Ось тобі і домовина, а як помреш, то зробимо ще коротшу» та ін.). вибори старшини, і вихід із козацького товариства теж передбачали певні ритуальні, навіть театралізовані дії. На Запорізьку Січ приходили вертепники та актори балаганного театру, збливо популярними були вистави, у яких грав, такий герой, як Запорожець, усіх перемагав, співав козацьких пісень.

2. Запис у зошитах

 

Театральна культура в Україні XVII—XVIII ст.

 

Шкільний театр  Народний ляльковий театр вертеп Театр на Запорізькій Січі 
  1. 1.     Самостійне заповнення учнями таблиці
  2. Учитель. Використовуючи інформацію, отриману сьогодні на уроці, та итеріали підручника, заповніть таблицю «Особливості театральної культури ; аїні у XVII—XVIII ст». Примітка. Оскільки матеріал може виявитися складним для сприйняття учням слід виконувати за участіучителя.

 

Дійові особи Виконавці Репертуар Оснащення Особливості розвитку
Шкільний театр 
Народний ляльковий театр вертеп
Театр на Запорізькій Січі 

V.  Актуалізація набутих знань (рефлексія)

Прийом «Мікрофон»

Закінчіть речення:

  • «Якби я був режисером шкільного театру, то поставив би виставу… тому, що…»;
  • «На мою думку, шкільний театр повинен порушувати такі проблеми, як…»;
  • «У „живому вертепі” мені б хотілося зіграти..,».

 

  1. VI.   Підбиття підсумків уроку

VII.Домашнє завдання

Групова робота: написати сценарій для шкільної вистави або вистави «живого вертепу» (за вибором).

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

06 Шкільний театр, звязок із викладанням поетики та риторики (24.6 KiB, Завантажень: 18)

завантаження...
WordPress: 22.96MB | MySQL:26 | 0,322sec