Семінар-практикум для директорів шкіл: ПЕРЕХІД НА ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ

ПЕРЕХІД НА ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ

Семінар-практикум для директорів шкіл

Мета

1. Пов’язати профільне навчання з необхідністю виявляти особистісні

можливості всіх учасників навчально-виховного процесу (адміністрації,

вчителів, учнів).

2. Учасникам семінару слід усвідомити свої особливості у груповій

інтерактивній взаємодії.

3. Рефлексувати своє ставлення до семінару.

Завдання

1. Допомогти учасникам семінару пов’язати профільне навчання з

необхідністю виявляти особистісні можливості всіх учасників

навчального процесу (адміністрації, вчителів, учнів) через читання вступу

до психологічної частини семінару та участь у виборі та обговоренні

можливих дій в організації профільного навчання.

2. Допомогти учасникам семінару усвідомити свої особливості у груповій

інтерактивній взаємодії та рефлексувати своє ставлення до семінару.

Всіх учасників семінару розподілено по групах. Кожна група, розміщена за окремим столом, представляє певний напрям профілізації. Назви напрямів профілізації а також орієнтовний перелік навчальних профілів записують на аркушах і кладуть на столи перед початком семінару.

ПЕРЕЛІК НАПРЯМІВ

• Суспільно-гуманітарний:

– філологічний;

– історико-правовий;

– економічний;

– юридичний.

• Природничо-математичний:

– фізико-математичний;

– хіміко-біологічний;

– географічний;

– медичний;

– екологічний.

• Технологічний:

– інформатика;

– виробничі технології;

– проектування й конструювання;

– дизайн;

– транспорт;

– менеджмент;

– побутове обслуговування;

– народні ремесла.

• Художньо-естетичний:

– музичний;

– образотворчий;

– хореографічний;

– театральний;

– мистецтвознавчий.

Спортивний:

– атлетика;

– гімнастика;

– плавання;

– спортивні ігри;

– туризм.

    До кожної групи, крім директорів навчальних закладів, входять практичний психолог-консультант і представник міського відділу освіти, які

мають у процесі роботи.

Ведучий. Час швидкоплинний. Здається, ще вчора Міністерство освіти і науки України розпочало перехід до дванадцятибальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів, а на черзі новація – впровадження профільності у старшій школі.

    До концепції профільного навчання входить понятійний апарат, похідні принципи та загальні положення і механізми їх взаємодії, необхідні для реалізації профільного навчання. Таке навчання створить сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності.

    Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у створенні своєї освітньої траєкторії.

    Важливим питанням профільного навчання є структура профілю й напрям профілізації.

    У концепції рекомендовано навчання за такими напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. Їх вибір зумовлений основними сферами діяльності людині: природа, суспільство, культура, наука, виробництво. За основними напрямами профілізації визначають різноманітні навчальні профілі. На практиці кількість профілів обмежена. Передбачається, що їм буде сімдесят.

    Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти, кадрових, матеріально-технічних, інфраструктури району, регіону і перспектив здобуття подальшої освіти й життєвих планів учнівської молоді.

    Успішність профільного навчання залежить від організації допрофільної підготовки – нового напряму, до якого мають бути залучені практичні психологи. Статистика свідчить, що найвищий показник вибору учнями профілю навчання в 2003 – 2004 навчальному році – у гуманітарного, інформатики, обчислювальної техніки та філологічного. Водночас знизилася кількість профілів з біолого-хімічним, екологічним, юридичним профілями навчання.

    Аналіз мотивів вибору учнями профілів навчання засвідчив, що близько 40 % відсотків керувалися схильністю до вивчення конкретного циклу предметів. Решта віддавала перевагу престижності школи, сильному кадровому потенціалу вчителів, вимогам батьків, бажанню бути разом з друзями тощо.

    Зрозуміло, що вибір профілю навчання передбачає орієнтацію школярів на вид майбутньої професійної діяльності. Останнє можливе лише за систематичної цілеспрямованої роботи з усвідомлення своїх потреб і можливостей. Класним керівникам слід акцентувати увагу саме на психологічному супроводі організації класів певного профілю.

    З метою дієвої допрофільної підготовки ми пропонуємо ввести до варіативної частини навчального плану курс «Вступ до професії» для учнів 9-х класів. Цьому слід приділяти 1 годину на тиждень. Курс сприяє усвідомленню своїх можливостей через різні форми роботи. Значна увага приділяється діагностичній роботі.

    Крім діагностики старшокласників (а їх буде понад 20), передбачається анкетування вчителів. Вчителі, відповідаючи на запитання анкети, визначають, до якого виду професійної діяльності схильний старшокласник.

    Далі проводять індивідуальне консультування учнів. І лише після ретельного аналізу всіх результатів діагностики, індивідуального консультування виробляють конкретні рекомендації для кожного учня щодо навчання у профільному класі.

    За відсутності можливості введення курсу «Вступ до професії» на навчально-методичному семінарі з практичними психологами опрацьовують індивідуальний та груповий діагностичний інструментарій, за результатами якого можна рекомендувати навчання за певним профілем.

    Така цілеспрямована робота забезпечить учням самостійний вибір профільних навчальних курсів. Вони випробують свої сили, реалізують свої освітні, професійні інтереси.

    Профільне навчання як одна з технологій особистісно орієнтованої організації навчально-виховної роботи передбачає, насамперед, використання активних форм навчання.

    Перейдімо до практичної частини нашого семінару.

    Вашій увазі пропонується інформаційне повідомлення «Вступ», мета якого – окреслити основні напрями психологічного супроводу організації профільного навчання. Психологи-консультанти роздають у групах інформаційне повідомлення для опрацювання. Час роботи – 3 хв.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «ВСТУП»

    Прихильники гуманістичної парадигми наполягають на двох типах освіти: долучення до культури та усвідомлення істини про самого себе. Останнє можливе через практику осмислення свого безпосереднього досвіду.

    Ефективне розв’язання проблем, пов’язаних з профільним навчанням, можна здійснити лише в контексті гуманістичного, особистісно орієнтованого світогляду. Школа допомагає всім учасникам (учителям, учням) освітніх процесів зрозуміти й розвинути свої виявлені та потенційні можливості, для цього їм потрібно усвідомити свої можливості. Це можна реалізувати за допомогою зовнішньої підтримки (анкетування, інтерв’ю, діагностування, семінари, тренінги) та цілеспрямованої роботи з усвідомлення себе як особистості, своїх можливостей у суспільній діяльності.

Саме організація практики самоусвідомлення, розуміння своїх виявів, нахилів, інтересів, здібностей стає центральною проблемою особистісно орієнтованої позиції в освіті і, як наслідок, її важливого аспекту – профільного навчання.

    Лише та школа спроможна реалізувати можливості своїх учнів, де вчителі самі вчаться розуміти себе як особистість, свої можливості й потенціал та вчать цього учнів.

    Як доводить тривалий досвід розвинених країн і майже десятирічний досвід в Україні, така робота може бути результативною в груповій інтерактивній співпраці професіоналів.

    Л.Строс каже: «Схоже, що наша доба (й кожен з нас) є учасником опанування нової професії – професії налагоджувати нові стосунки між людьми – стосунки співпраці, єдності, відкритості, довірливості, щирості, автентичності. Тільки на такому шляху у людства є можливість рухатися далі, більше – вижити. XXI ст. може бути лише гуманітарним».

    Учасники семінару переходять до наступного виду роботи. їхній увазі пропонують індивідуальну роботу.

    Час роботи з індивідуальними картками — 5 хв.

    Психологи-консультанти роздають у групах індивідуальні картки, пояснюють завдання.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА № 1

    Які дії під час організації профільного навчання ви вважаєте важливими? Оберіть із запропонованих 18 пунктів тільки 7, що є, на вашу думку, найважливішими.

1. Достатньо діяти відповідно до постанови про профільне навчання.

2. Достатньо провести попереднє анкетування та діагностування учнів.

3. Важливо провести попереднє анкетування та діагностування учнів

на предмет виявлення їхніх особливостей та можливостей.

4. Діагностування не завжди є достатнім, бо вчителі (учні) часто не

усвідомлюють свої можливості.

5. Важливо вчити учнів розуміти свої особливості, хоча це непросто.

6. Спочатку важливо навчити вчителів (зокрема адміністративний корпус) розуміти себе, свої особливості, можливості.

7. Треба провести відповідні соціологічні дослідження щодо попиту на певний навчальний профіль.

8. Організація профільного навчання більше залежатиме від наявності та можливостей фахівців відповідного профілю, ніж від інтересів та можливостей учнів.

9. Саме лише профільне навчання не спроможне вирішити проблеми

школи, важливою є відповідна психологічна культура вчителя.

10. Профільне навчання — це, ніби реформаторська акція, яка завершиться черговим розчаруванням.

11. Для введення профільного навчання у нас не вистачає відповідних людських ресурсів.

12. Для введення профільного навчання у нас не вистачає матеріальних ресурсів.

13. Для повної реалізації профільного навчання потрібен час, якого через тотальні проблеми людського суспільства в нас уже немає, потрібно

розв’язувати інші проблеми.

14. Питання, пов’язані з розвитком особистості, важливо поставити перед профільним навчанням.

15. Профільне навчання — основа розвитку особистості, воно має займати центральне місце в освіті.

16. Наша школа не готова до профільного навчання.

17. Профільне навчання необхідно було вводити ще вчора, ми знову запізнюємося.

18. Інші пропозиції.

    Потім учасники семінару переходять до обговорення результатів індивідуальної роботи.

    Відбувається робота в групах. Мета – обмін інформацією, досвідом введення профільності у старшій школі.

    На завершення обговорення (на цей вид роботи відведено 10 хв), кожна група презентує головну ідею групового вибору.

    Психологи-консультанти пояснюють завдання для групової роботи.

ГРУПОВА РОБОТА № 1

    Учасники в групах обговорюють запропоновані в індивідуальній роботі твердження, після чого група обирає з 18 запропонованих пунктів лише 5, що є, на думку групи, найважливішими. Ці 5 пунктів заносять в окремий бланк.

    Кожна група обирає доповідача з певного питання. Доповідач коротко висловлює головну ідею групи стосовно цього питання.

    Учасники мають мобілізувати увесь свій інтелектуальний потенціал і знання на виконання наступного завдання.

ГРУПОВА РОБОТА № 2

    Науковий підхід до вивчення будь-якого питання передбачає порівняння ідеальної та реальної моделей.

    З огляду на це ми пропонуємо вам створити ідеальну модель організації певного напряму профілізації (назви напрямів ви бачите на столах), а потім — визначити, що із пропонованого реальне вже зараз.

Результати своєї роботи фіксуйте на ватмані. Для презентації результатів оберіть доповідача.    

    По докладний інструктаж звертайтеся до психологів-консультантів.

    Час на обговорення в групах – 15 хв.

    З метою рефлексії, аналізу своєї участі у груповій роботі учасникам необхідно дати відповіді на запитання анкети.

    Психологи-консультанти роздають бланки анкет, пояснюють процедуру їх заповнення.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА № 2

    Якось сороконіжку запитали: «З якої лапки ти починаєш рухатися?» Вона вперше замислилася над цим і якийсь час їй важко було навіть зрушити з місця. І коли зрозуміла відповідь на це запитання, вона стала чемпіонкою бігу вже не тільки в рідному середовищі.

    Є дві групи професіоналів. Одні вміють щось робити добре, але не знають, чому у них так виходить. Інші знають, як робити, але не вміють

добре це робити. Зараз важливо об’єднати перше і друге. Вміти робити і розуміти, як ти це робиш (Р.Дилтс).

1. Яку роль я виконував(ла) у груповій роботі:

– лідер, організовував(ла) роботу групи на всіх етапах;

– організатор обговорення;

– спостерігач;

– уважний слухач;

– критик;

– незацікавлений(на);

– зацікавлений(на) у дискусії;

– зацікавлений(на) у своєчасному завершенні роботи;

– генератор нових пропозицій;

– ерудит;

– інше.

2. Що вам сподобалось у роботі? Що хотілося б покращити?

    Шановні учасники семінару!

    Чи легко було виконати останнє завдання? Напевно ні. А у віці 15 років визначитися, в класі якого профілю навчатися, зрозуміти своє професійне призначення, набагато складніше.

    Ми вдячні вам за активність, цікаві та практичні ідеї. Бажаємо вам успіху в організації профільності у старшій школі.

    Якщо серед вас є охочі висловитися стосовно роботи нашого семінару (що сподобалося в роботі, що хотілося б покращити), прошу до слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,856sec