ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ВЧИТЕЛЮ ПРО ШКІЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК

Домінантою сучасного етапу розвитку національної системи освіти є її варіативність, розробка нових технологій навчання, створення авторських програм, підручників і навчальних посібників з різними методичними системами. Варіативність підручникотворення спонукає вчителя до вибору й оцінювання навчальної літератури, а це можливе за умови елементарної обізнаності педагога з азами теорії шкільного підручника: його функціями, структурою, аналізом методичного апарату тощо.

Підручники для школи першого ступеня реалізують інформаційну, розвивальну, виховну та мотиваційну функції.

Інформаційну функцію потрактовують як “фіксацію предметного змісту освіти і видів діяльності, які мають бути сформовані в учнів при вивченні навчальних предметів, з визначенням обов’язкового для учнів обсягу інформації” . Предметний зміст освіти представлений у підручниках передусім у формі знань, які можуть бути як теоретичного характеру, пов’язані із засвоєнням дітьми доступних їм закономірностей, понять, правил, визначень (у процесі оволодіння ними переважають абстрактні форми мислення), так і фактичного, що забезпечують знання різноманітних явищ і подій, які потрібно запам’ятати.

Відома й інша класифікація знань:

  • про навколишній світ;
  • про способи діяльності;
  • оцінні знання;
  • знання про норми ставлення до різних явищ життя.

    Найпростішою формою знань про навколишню дійсність є факти — основа емпіричного мислення. Насичення змісту книжки цікавим фактичним матеріалом — обов’язкова умова створення якісного підручника. Однак нагромадження таких відомостей — не самоціль; ефективність пізнавальної діяльності визначається не тим, які факти і приклади він (учень. — Я.К.) запам’ятав, а тим, наскільки на основі цих фактів він з’ясував суттєві ознаки поняття, усвідомив визначення і правила”.

    У процесі навчання в учнів формуються також уявлення про предмети та явища навчальної дійсності.

    Необхідною умовою свідомого оволодівання учнями вміннями та навичками вважають засвоєння знань про способи пізнавальної і практичної діяльності, які подані в підручниках у вигляді правил, вказівок тощо.

    Реалізація досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу передбачає наявність у підручниках знань про цінності; розкриття у змісті навчального матеріалу значущості того, що вивчається, з урахуванням потреб та інтересів школяра. Зважаючи на той факт, що об’єктом оцінного ставлення особистості може бути матеріальний світ, інша людина та власне “я”, розрізняють матеріальні, соціальні та духовні цінності. Саме у відображенні в підручнику емоційно-ціннісного компонента змісту освіти спостерігається тісний зв’язок інформаційної функції з виховною.

    Окрім зазначених видів знань, інформаційна функція передбачає представлення у книжці видів діяльності, спрямованих на їх засвоєння, що забезпечує набуття досвіду виконання певних способів діяльності (відповідних умінь і навичок). Зауважимо, що основним засобом формування цих новоутворень є завдання і вправи, складені з урахуванням змістового, мотиваційного та процесуального компонентів навчання.

    Виходячи з того, що провідною у молодшому шкільному віці визнано навчальну діяльність, матеріал підручника має забезпечити формування як предметних (спеціальних), так і міжпредметних (загальнонавчальних) умінь і навичок.

    Оволодіння творчою діяльністю відбувається шляхом виконання нестандартних (проблемних, дослідницьких) завдань і вправ. До них належать завдання на розвиток зорової та слухової пам’яті, на кмітливість, різнобічний аналіз предметів, вправи на аналогію тощо.

    З метою формування оцінної діяльності важливо передбачити у підручнику запитання на оцінювання подій, об’єктів, вчинків героїв (висловлення власного ставлення й обґрунтування авторської позиції); на аналіз емоційної сфери героїв твору, автора, власних почуттів і переживань; на оцінювання процесу та результату діяльності.

    Враховуючи загальноприйнятий поділ цінностей на матеріальні, соціальні та духовні, актуалізується проблема формування засобами підручника художньо-естетичної діяльності, яка спрямована на розвиток в учнів естетичного світосприймання, вміння бачити, розуміти прекрасне і творити його.

    Розвивальний вплив підручника на особистість молодшого школяра здійснюється у таких напрямках: розвиток психічних процесів; формування загальнонавчальних умінь і навичок; розвиток творчих здібностей.

    У процесі навчання ці якості формуються не ізольовано, а в тісних зв’язках і залежностях.

    Обов’язкова ознака якісного підручника — наявність засобів для формування загальнонавчальних умінь і навичок: організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних та контрольно-оцінних. З огляду на це доречними є завдання на аналіз, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, формулювання запитань, сортування навчального матеріалу, здійснення само- і взаємоконтролю та ін.

Основне призначення виховної функції підручника полягає у належному відображенні в ньому емоційно-ціннісного досвіду — системи “норм ставлення до світу, до діяльності, до людей … “, тобто системи ціннісних орієнтирів, а ціннісне ставлення вчені розглядають як емоційне ставлення людини до певних об’єктів. Отже, йдеться про два аспекти цієї проблеми — про виховання системи цінностей та про формування афективної сфери школярів (емоцій, почуттів тощо).

Пріоритетом навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку національної школи визнано виховання патріотизму як поєднання загальнолюдського і національного. Вибір загальнолюдських цінностей не випадковий, оскільки дитина — це, насамперед, житель планети, член світового співтовариства, сім’ї, громадянин своєї країни та ін., тобто вона має володіти всіма цінностями, притаманними людині незалежно від її національності, традицій у сім’ї тощо.

Орієнтиром для відбору до підручників національних цінностей може слугувати Концепція національного виховання (1994).

Зауважимо, що введення ціннісно орієнтованого матеріалу до змісту підручника має відбуватися не спонтанно, а з урахуванням основних закономірностей процесу засвоєння цінностей, тобто у його структурі варто передбачити спеціальні тексти, що інформують про ті чи інші цінності; розробити відповідну систему завдань, яка має містити не лише вправи на оцінювання, а й такі, що дають змогу керуватися цінностями у своїх діях (у ситуації вибору), висловлювати особистісне ставлення до того, що відбувається.

Оскільки молодший шкільний вік вважається унікальним етапом у процесі емоційного розвитку, необхідною умовою прийняття цінності в даному віці є емоційна насиченість навчального матеріалу, його здатність викликати в учнів різноманітні почуття. Отже, очевидний тісний зв’язок виховної функції підручника з мотиваційною, яка передбачає формування інтелектуальних почуттів; розвиток позитивних мотивів навчання, пізнавальних потреб та інтересів.

Доведено, що емоційність навчання забезпечується змістом навчального матеріалу та способами його організації.

Дидакти стверджують, що навчання в початковій школі має бути цікавим, викликати позитивні емоції, задовольняти допитливість. Учнів захоплює зміст текстів — цікавих, доступних, насичених живими образами; яскрава, образна, емоційно-виразна мова підручника; глибока й послідовна логіка викладу. Стимулюють пізнавальний інтерес школярів цікаві повідомлення у вигляді додаткових текстів (на зразок рубрики “Чи знаєш ти, що …”), елементи гумору, забавні діалоги.

Реалізації мотиваційної функції підручника сприяють також завдання на застосування індивідуальних і групових форм організації навчальної діяльності; ігрові ситуації та драматизації за прочитаним; персоніфіковані формулювання запитань; заохочування учнів до висловлення власної думки; виконання творчих завдань; використання діалогового стилю спілкування автора з читачем.

Таким чином, проаналізувавши підручник за вказаними параметрами, можна скласти певне уявлення про реалізацію ним провідних функцій.

Сторінка: 1 2 3 4
завантаження...
WordPress: 22.97MB | MySQL:26 | 0,321sec