ЩО ОЗНАЧАЄ ЖИТИ КРАСИВО?

ТЕМА. ЩО ОЗНАЧАЄ ЖИТИ КРАСИВО?

Мета.Ознайомити учнів із проблемами сьогодення. Аналізувати дану ситуацію і зіставляти з практикою виховання дітей у сім’ї і школі. Сприяти вихованню доброзичливості, людяності, тактовності.

Запитання для обговорення:

1.    Який зміст ви вкладаєте в поняття «жити красиво»?
(на основі анкетування).

  1. Як на вашу думку, чи може кожналюдина жити так, як вона хоче і що для цього потрібно?
  2. Що важливіше — будувати життя чи пристосовуватися до нього?
  3. Чи хочеш ти стати «зіркою», «видатною людиною» і «жити красиво»?

    Ведучий. Хто я? Навіщо я прийшов в цей світ? Куди іде моє життя? Здавалося, це прості запитання, але дати відповідь на них все важче. Як же дізнатися, ким ми станемо? Вибрати собі образ життя, але що це означає? Телебачення, реклама, журнали наводять нас на думки про те, що ми повинні бути красиві, багаті, успішні. Нам потрібно мати машину, дачу, роботу і фізичну досконалість. Тільки тоді ми можемо стати кимось.

    1 першим запитанням нашого диспуту:

    — Який зміст ви вкладаєте в поняття «жити красиво»?

    Прочитавши ваші анкети, приходжу до висновку, що кожен має своє розуміння до вислову «жита красиво». Більшість з вас дотримується думки, що «жити красиво» — це, коли тебе поважають люди, у тебе є вірні друзі, гроші, здоров’я та вдалий шлюб. А меншість учнів дотримується того, що для «красивого життя» потрібна освіта та життя з чистою душою.

    Одна із анкет мене зворушила найбільше і я хочу процитувати її:

    «На мою думку «красиве життя», — це коли тебе поважають люди. Для красивого життя треба здобути повагу до себе. Вдало вийти заміж, бути щасливою. Звичайно, в житті людини велику роль відіграють гроші. Та я думаю, що за гроші щастя не купиш, та й не тільки щастя, а й здоров’я, гарного настрою. Для красивого життя мені потрібна освіта, матеріальний достаток, вдалий шлюб, щаслива сім’я. Я думаю, що красиве життя — це щастя. Тому, коли багато грошей, але не склалося особисте життя, то немає нічого гіршого. На мою думку, краще жити в середньому достатку, але щоб бути щасливою. Це на мою думку і є красиве життя».

    Отже, «жити красиво» — це бути багатим, розумним, мати багато друзів, вдалий шлюб, здоров’я та завоювати повагу до себе.

    Ведучий. Жити варто за будь-яких умов тому, що вклад в життя ” неповторний. Життя — це ваша таємниця, але ви повинні реалізувати себе, свої внутрішні можливості, свою суть, пройшовши всі етапи життя, запрограмовані його видовими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину: посадити дерево, збудувати будинок, виростити дитину.

  • Все в мире плохо и порядка нет!
  • Сказал поэт и белый свет покинул.
  • Прекрасен мир, — сказал другой поэт.
  • И белый свет в расцвете сил покинул.
  • Расстался третий с временем лихим,
  • Прослыш великим, смерти неподвласным.
  • Все, что плохо, он назвал плохим,

    А что прекрасно он назвал прекрасним.

    Р. Гамзатов, «Мулатка».

    (Ситуація № І на додатку). (Відповіді учнів).

    Отже, запитання: «Як на вашу думку, чи може кожна людина жити так, як вона хоче і, що для цього потрібно?».

    (Роздуми учнів).

    Ведучий. На Русі курців тютюну засуджували до страти. Пияцтво у наших предків вважалося важким злочином. Жінка, Що пригубила чарку, втрачала повагу до себе. А сьогодні вже ні кого не шокують і не обурюють юні дівчата, що сміливо прикурюють одна в одної або у молодих людей. І запах спиртного від дівчини чи юнака не’ бентежить оточуючих. Це начебто невід’ємні риси так званої «сучасної дівчина чи юнака».

    Ведучий. Людське життя визначається як зовнішніми, так і внутрішніми силами та причинами, воно не зводиться до простого втілення наших задумів. Але людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях реалізації мети. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль.

    Слухали мудреці суперечку і зрозуміли, що хто не вивчив людини в собі, ніколи не досягне глибокого знання людей (М..Г. Чернишевський). Людина — могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворення, від того, якою виросте дитина, і залежить яким буде її життя, життя її країни. Людина — творіння Всесвіту, вона творець Всесвіту, і тому потрібно «життя прожити так, щоб не пекла ганьба підлого минулого, щоб не було нестерпно боляче за даремно прожиті роки».

    (Ситуація № 2 на додатку). (Відповіді учнів).

    Ведучий. Людина — складний, таємний, багатогранний світ. Серце людини — вмістилище Всесвіту, зосередження емоційної енергії і принципи відношення до дійсності. Голова людини — орган творчості, створений природою по образу і подібності світу. Людина повинна прожити життя якомога краще і присвятити себе цій цілі. Що з того, що людина має докторські звання, почесні грамоти, коли вони не допомагають стати хорошою людиною? Ми народжені, щоб нести відповідальність за своє життя, істину, любов.

    І ось останнє запитання нашого диспуту:

    — Чи хочеш ти стати «зіркою», «видатною людиною» і «жити красиво?»

    (Роздуми учнів).

    Ведучий. Бути справжньою людиною — це означає бути доброю, щирою, милосердною, інтелігентною, вихованою, гідною того, щоб жити на планеті Земля, і прожити це життя так, щоб не було соромно за прожиті роки, — прожити з гідністю. Ситуація № 1

    …«Героїням» — 14 і 15. Як про це лаконічно розповідають матеріали міліції, під виглядом перепису учнів Галя і Люда обходили квартири у мікрорайоні. Результати цього «перепису» виявились дещо несподіваними для окремих квартиронаймачів: в однієї громадянки, наприклад, зник ручний годинник «Ліра», що лежав на столику, з іншої квартири — нова кофтинка, з третьої — теж деякі речі жіночого туалету. Звичайно, оперативні працівники міліції без особливих зусиль знайшли цих, з дозволу сказати, «прихильниць всеобучу» і ті речі, що зникли.

    Дві звичайні дівчинки, з тих, яких називають важкими. Обидві росли без батьків. Щоправда, у Галі є вітчим, але, мабуть, невідомо, що краще: з ним чи без нього. Все домашнє життя — це пиятики, скандали, бійки. Де вже тут мамі та вітчиму думати про дочку — хоч би розібратись у своїх справах. І поки батьки сварилися та розбиралися у своїх стосунках, дочка почала пропускати уроки в школі, іноді ночувала не вдома, а у подруг, заглибилась у світ власних переживань. Вона захопилася хлопчиками в найгіршому розумінні цього слова. Почала приходили додому дуже пізно, а часом і зовсім не з’являлась.

    У крадіжки Галя втяглась якось непомітно. Спочатку це були ручки, рукавички, дрібні гроші. На дрібниці ніхто не звертав уваги, а мама і вітчим на цілком виразні тривожні сигнали школи абсолютно не реагували — вони продовжували розбиратись у своїх стосунках. У дівчини з’явилась впевненість: їй усе минає! Крадіжка нового пальта з вішалки у школі. 1 знову мама не реагує, мовчить. Наполегливість школи і спроби організувати виховну роботу з Галею мама зустрічає мовчазним пручанням. Вона сприймає все як надмірну настирливість учителів. Якось приходить до школи із заявою на ім’я директора. У ній вона просить видати особову справу дочки у зв’язку з переїздом на нове місцепроживання в інше місто, до дядька. Документи видали. Але як показала перевірка, Галя нікуди не переїхала, а з відома матері просто кинула школу та байдикувала. 1 як фінал — квартирні крадіжки разом з подругою. До речі, і у подруги майже така ж доля.

  1. Яку відповідальність несуть батьки за антигромадське виховання дітей?
  2. Чия провина в тому, що дівчата стали на такий шлях?

    Ситуація № 2

    … У сім’ї Н. велике горе. Дочка, восьмикласниця, у важкому стані лежить у лікарні. Діагноз — тяжке отруєння. Трагедія сталась після того, як батьки відмовились купити дочці модне пальто. Подруги вже мали такі обнови, а Саша, однокласник, сказг.>., • що вона якась несучасна…

    Спочатку Віра звернулась до батьків. «У твої роки я про інше думав», — додав батько. Усю ніч дівчина проплакала, а вранці їй впала в око аптечка…

    Звичайно, вчинок Віри безглуздий. 1 батьків можна зрозуміти: вони не хотіли понукати у всьому дочці, пестити її, хоча вона і єдина. І все ж таки, здається, можна було уникнути сімейної драми.

    У сім’ї не прийнято було ознайомлювати дочку з сімейним бюджетом. Тут не обговорювали всі разом, що кому купити і першу чергу, а хто може почекати до наступного разу. Плануючи спільно майбутні покупки, привчають дітей зіставляти свої потреби з реальними можливостями сім’ї та потребами інших її членів. Діти звикають оцінювати речі насамперед з точки зору їх доцільності. А це вже надійний засіб проти «речової» хвороби. Якщо б такий порядок був заведений у сім’ї Н., Віра не подумала б, що батьки ставляться до неї без уваги, ігноруючи її прохання і відмову не сприйняла б як приниження її гідності. А тут — раптом відмова, та ще в такій образливій формі.

  3. Проаналізуйте своє ставлення до порушеної тут проблеми.
  4. Як вона вирішується у вашій сім’ї? Як ви сприймаєте відмову в купівлі тієї чи іншої речі?
  5. Хто ж тут винний?
завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,347sec