САМОДІАГНОСТИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Як зазначалось вище, діагностику педагогічної діяльності вчителя можуть здійснювати методисти, інспектори райвно, керівники школи, колеги, учні, батьки. При цьому оцінка праці вчителя здійснюється зі сторони, але при проведенні діагностичних процедур учитель отримує відомості про вимоги до своєї праці, про способи оцінки, тобто таким чином оволодіває вмінням самостійно проводити діагностику педагогічної діяльності. Особливо сприяє оволодінню самодіагностикою участь учителя в діагностичній діяльності у складі експертних груп. Дійсно, якщо вчитель може якісно здійснювати аналіз уроку свого колеги, то він зможе самостійно виявити свої недоліки і подолати їх (за умови наявності достатнього рівня знань, високої загальної культури і за наявності позитивного мотиву самовдосконалення). Таким чином, створюються передумови для підвищення професійного рівня вчителя.

Окремі дослідники виділяють чотири напрями самодіагностики роботи вчителя:

1) раціональне використання попереднього досвіду, традиційних методик;

2) оволодіння новими методиками і прийомами навчальної діяльності;

3) розумне поєднання попереднього досвіду та нових методик при організації навчально-виховного процесу;

4) забезпечення зворотного зв’язку в процесі самоаналізу та самооцінки викладання свого предмета.

Найбільш повно процес саморефлексії, самоаналізу і самооцінки описав з психологічної точки зору В.П. Беспалько. Він розкрив цей процес через професійну самосвідомість, яка виступає невід’ємною частиною професійної майстерності і критерієм розвитку вчителя. Автор виділяє чотири компоненти професійної самосвідомості:

1. “Актуальне Я” – яким себе бачить вчитель в даний час.

2. “Ретроспективне Я” – яким він себе бачить і оцінює стосовно до початкових етапів своєї праці.

3. “Ідеальне Я” – яким учитель хотів би бути.

4. “Рефлексивне Я” – як, з точки зору вчителя, його розглядають і оцінюють керівники школи, колеги, учні та батьки.

Центральним елементом професійної свідомості вчителя є “Актуальне Я”, яке ґрунтується на трьох наступних. Стосовно до “Ретроспективного Я” дається система критеріїв оцінки власного професійного досвіду та досягнень. “Ідеальне Я” пропонує перспективу особистості і обумовлює саморозвиток у професійній сфері. “Рефлексивне Я” виступає в якості шкали середовища в професійній діяльності і забезпечує об’єктивність самооцінки.

Підкреслюючи важливість позитивного мотиву саморозвитку, Беспалько В.П. вказує, що формування такої мотивації адекватне формуванню навичок самоусвідомлення з аналізу взаємодій всіх чотирьох його компонентів. Для формування мотивації вчителя на професійний саморозвиток необхідно, по-перше, наявність адекватної самооцінки; по-друге, сформованість нормативного й ідеального уявлення про педагогічну діяльність; по-третє, співставлення педагогом своєї діяльності із взірцями. Беспалько В.П. у своїх роботах подає дуже повну і логічну структуру та етапність самодіагностики: самоспостереження, самоаналіз, самооцінка, самокорекція, які утворюють завершений цикл.

В процесі самоспостереження відбувається усвідомлення характерних сторін педагогічної діяльності, особистих якостей, мотивів, а також визначення свого місця в системі професійних і суспільних відносин. На даному етапі рекомендується використовувати такі методи педагогічної діагностики, як просте спостереження, ведення педагогічного щоденника, хронометраж навчально-виховного процесу, оцінка його результатів, оцінка окремих етапів діяльності, тестування професійних знань і якостей особистості. Необхідно при цьому забезпечити неперервність, об’єктивність, конкретність самоспостереження.

Самоаналіз встановлює причинно-наслідкові зв’язки в отриманій про себе інформації. Основу здійснення самоаналізу складає мисленева декомпозиція власної особистості і педагогічної діяльності, вивчення отриманих завдяки самоспостереженню даних, співставлення цілей і результатів, ідентифікація висновків із вже сформованою системою особистісних уявлень і орієнтацій. На даному етапі створюється інформаційна основа для адекватної самооцінки. Полегшують самоаналіз знання про методику аналізу та структурування професійної діяльності вчителя.

Етап самооцінки передбачає визначення ставлення до себе і своєї педагогічної діяльності. Значимість самооцінки залежить від її адекватності.

На етапі самокорекції реалізується зворотній зв’язок. Саме тут втілюється в педагогічну діяльність результат попередніх етапів самодіагностики. Можна виділити три типи самокорекції в залежності від часу реалізації зворотного зв’язку в структурі навчально-виховного процесу:

оперативна самокорекція (проводиться безпосередньо в процесі заняття, в залежності від змін педагогічної ситуації, що сприяє оптимізації проведення заняття за рахунок екстеріоризації структури професійної самосвідомості вчителя, яка утворилась раніше в процесі неперервної самодіагностики);

підсумкова самокорекція (проводиться в залежності від кінцевих результатів педагогічної діяльності вчителя і рівня співпадання їх з цілями і задачами навчально-виховного процесу. Зворотній зв’язок у даному випадку “запізнюється” і спрямований на зміну загальної програми діяльності вчителя, перегляд та переосмислення кола педагогічних проблем та задач, які вирішуються);

випереджаюча самокорекція ( визначається здатністю прогнозувати педагогічні наслідки своїх дій і змінювати їх до початку діяльності, використовуючи інформацію про особливості учнів і власного індивідуального стилю діяльності).

Загалом, можна виділити наступні процедури самодіагностики:

1. Дослідження власної діяльності.

2. Виявлення та вивчення своїх труднощів.

3. Створення мотивів, потреб, можливостей для перебудови своєї діяльності.

4. Вміння визначити ефективність власної праці і результати її перебудови.

5. Визначення можливих негативних впливів, наслідки перебудови негативних елементів на правильно сформовані ланки педагогічної діяльності.

Володіння навичками самодіагностики дозволяють застерегтись від необ’єктивної оцінки, самостійно аналізувати і вносити необхідні корективи в навчально-виховний процес, неперервно, за будь-яких обставин, здійснювати заходи щодо вдосконалення своєї діяльності. Це дозволяє вийти на новий рівень самоорганізації – в режим неперервного педагогічного вдосконалення та пошуку.

Анкета для самооцінки вчителем своєї діяльності

1. Чи пов’язуєте Ви свої труднощі з тим, що недостатньо глибоко знаєте теоретичні питання психології дитини? (Так, важко відповісти, ні).

2. Можливо Ваші труднощі пов’язані з тим, що Ви оволоділи не всіма способами, методами, прийомами активізації учнів у процесі навчання? (Так, важко відповісти, ні).

3. Чи важко Вам формулювати питання проблемного характеру, створювати проблемні ситуації в навчальному процесі? (Так, важко відповісти, ні).

4. Чи часто Вам вдається на лабораторних і практичних заняттях організовувати роботу учнів так, щоб вона проходила у формі невеликого дослідження? (Так, важко відповісти, ні).

5. Чи часто Вам вдається на уроках використовувати наукові факти так, щоб вони сприяли розвитку мислення учнів? (Так, важко відповісти, ні).

6. Чи важко Вам організовувати дискусію на уроках? (Так, важко відповісти, ні).

7. Чи володієте Ви уміннями розглядати явища, події, факти в ході пояснення нового матеріалу з позицій міждисциплінарного підходу (показати всезагальність законів природи і суспільства, запроваджувати елементи системного бачення явищ і об’єктів і т.п.)? (Так, важко відповісти, ні).

8. Чи завжди і в усіх класах Вам вдається підготувати завдання різного рівня складності для учнів? (Так, важко відповісти, ні).

9. Чи часто Ви можете визначити, який вид завдань буде важким для учнів? (Так, важко відповісти, ні).

10. Чи вдається Вам визначити ступінь усвідомленості володіння учнями світоглядними поняттями? (Так, важко відповісти, ні).

11. Чи важко Вам викладати теоретичні та дидактичні питання з Вашого предмета? (Так, важко відповісти, ні).

12. Чи важко Вам аналізувати навчальний матеріал з точки зору сучасних досягнень науки, розвитку наукового знання? (Так, важко відповісти, ні).

13. Чи завжди Вам вдається вибрати відповідний метод чи методичний прийом для реалізації мети уроку? (Так, важко відповісти, ні).

14. Чи можете Ви оцінити те, що найбільше і найкраще Вам вдалось на уроці? (Так, важко відповісти, ні).

15. Чи можете Ви оцінити, що не вдалось Вам на тому чи іншому уроці, які були труднощі? (Так, важко відповісти, ні).

16. Чи завжди Вам вдається бачити недоліки тих уроків, які Ви відвідуєте (уроки Ваших колег)? (Так, важко відповісти, ні).

Тест “Визначте, на якому рівні Ви перебуваєте як вчитель”

1. Найвищий рівень. Вчитель постійно прагне до саморозвитку і творчості та реалізує ці прагнення.

2. Дуже високий рівень. Вчитель проявляє творчість у вузькому розумінні слова як пошук і знаходження об’єктивно нових задач, методів, способів, прийомів, форм, засобів навчання і виховання (новаторства).

3. Високий рівень. Вчитель досконало володіє розробленими раніше методрозробками (майстерність), роблячи для себе “відкриття”, не збагачуючи при цьому науку та досвід.

4. Середній рівень. Вчитель володіє вміннями в загальному вигляді, приблизно, невпевнено.

5. Низький рівень. Вчитель не володіє необхідними вміннями і відчуває труднощі.

6. Дуже низький рівень. Вчитель не володіє вміннями, допускає помилки.

7. Найнижчий рівень. Вчитель внутрішньо закритий для професійного розвитку, він не володіє необхідними вміннями і не прагне до оволодіння ними.

Експертна самооцінка педагогічних умінь вчителя

Запропоновані нижче “Листи експертної самооцінки” призначені для експрес-діагностики професійної компетентності вчителя і розраховані на заповнення вчителем чи експертом. Пункти листів містять опис головних професійних знань і умінь, які повинні бути присутні в роботі вчителя. Вчитель (експерт) оцінює, на якому рівні розвинуті в нього дані вміння, навички чи наскільки активно він використовує в своїй роботі ті чи інші прийоми.

Лист оцінки включає в себе 20 пунктів, кожний з яких оцінюється за 5-бальною шкалою. Пункти групуються в 5 блоків у відповідності з професійними компетенціями вчителя:

– педагогічна діяльність (пункти 1-4);

– педагогічне спілкування (пункти 5-8);

– особистісні особливості( пункти 9-12);

– навченість школярів (пункти 13-16);

– вихованість школярів (пункти 17-20);

із врахуванням особливостей праці вчителя початкової, середньої, сільської чи міської шкіл.

Інструкція щодо обробки листів самооцінки

Вчитель здійснює самоаналіз кожного блоку професійної компетентності, визначає загальний бал кожного з них і підсумковий бал з усіх блоків.

З кожного листа самооцінки підраховується 6 показників:

Х1 – сума балів з пунктів 1-4;

Х2 – сума балів з пунктів 5-8;

Х3 – сума балів з пунктів 9-12;

Х4 – сума балів з пунктів 13-16;

Х5 – сума балів з пунктів 17-20.

Сума балів з усіх показників множиться на 2.

Далі підраховується загальна оцінка: Х6= Х1+Х2+Х3+Х4+Х5.

Середній бал обраховується за формулою Хср=Х6 : 5, де 5 – кількість блоків.

Оцінки за блоками використовують для якісного аналізу роботи і розробки рекомендацій щодо самовдосконалення власної діяльності. Але вони приймають участь у подальших підрахунках і використовуються лише на стадії інтерпретації результатів.

Величина середньої загальної оцінки може коливатися від 40 до 200 балів. Якщо вчитель набрав від 40 до 80 балів, це низька оцінка. від 80 до 121 балів – середня оцінка, яка дає підстави розглядати вчителя як претендента на ІІ категорію; 121-160 – достатньо висока оцінка, яка дозволяє вчителю претендувати на І категорію; 161 – 200 балів – висока оцінка, яка може бути підставою для присвоєння вищої категорії.

Оцініть наведені нижче твердження за 5-бальною шкалою, де:

5 – дана якість розвинута дуже сильно чи даний вид діяльності постійно зустрічається в роботі вчителя;

4 – дана якість достатньо сильно розвинута чи даний вид діяльності зустрічається в роботі вчителя часто;

3 – дана якість розвинута задовільно чи даний вид діяльності зустрічається не часто;

2 – дана якість розвинута недостатньо або даний вид діяльності зустрічається доволі рідко;

1 – дана якість практично не виражена (виражена слабо) чи даний вид діяльності практично відсутній.

Лист № 1 експертної самооцінки педагогічних умінь учителя

Твердження

Бали

1 

Ставить комплекс педагогічних задач, враховує складні педагогічні ситуації, розподіляє увагу, здійснює гнучкість в засобах організації уроку.

54321 

2 

Відмінно поінформований про життя дітей поза школою.

54321 

3 

Володіє різноманітністю форм і методів навчання та виховання. 

54321 

4 

Планує навчання на основі вивчення учнів і аналізує педагогічну діяльність з врахуванням цього.

54321 

5 

Передбачає близькі та віддалені результати навчально-виховного процесу. 

54321 

6 

Враховує потреби дітей в близькому спілкуванні, вміло підтримує й спрямовує їхню емоційність, зберігає безпосередність і співпереживання іншим людям.

54321 

7 

Створює умови педагогічної безпеки у спілкуванні з дітьми. 

54321 

8 

Забезпечує умови самореалізації особистості і реалізації її внутрішніх резервів.

54321 

9 

Має і утверджує особисту позитивну концепцію праці вчителя, з якої й виходить його професійна поведінка.

54321 

10 

Працює творчо, використовує оригінальні прийоми. 

54321 

11 

Керує своїм емоційним станом. 

54321 

12 

Об’єктивно оцінює свої можливості (актуальні, ретроспективні, потенційні), а також зі сторони інших (рефлексивна самооцінка).

54321 

13 

Здійснює поетапне відпрацювання всіх компонентів навчання (формулювання навчальних завдань, виконання навчальних дій, формулювання індивідуального стилю навчання учнів).

54321 

14 

Розвиває в дітей здатність до самонавчання. 

54321

15 

Опирається на результати вивчення учнів, виявляє окремі показники навченості (активність орієнтування, кількість дозованої допомоги для просування учнів), здійснює індивідуальний і диференційований підходи. 

54321 

16 

Формує мотиваційний інтерес до здібностей навчальної роботи, самооцінювання і самоконтролю.

54321 

17 

Оцінює стан та рівень вихованості. 

54321 

18 

Розвиває самостійність учнів з врахуванням суспільно-корисної діяльності, пов’язує еталони вихованості з трудовою діяльністю дорослих, нормами та укладом життя.

54321 

19 

Прагне зміцнити вихованість як єдність знань, переконань і поведінки учнів.

54321 

20 

Встановлює зв’язок між способами своєї праці і результатами навченості та вихованості учнів.

54321 

Лист №2 експертної самооцінки педагогі

чних умінь вчителя неповної середньої школи

 

Твердження 

Бали 

1 

Під час визначення педагогічних задач орієнтується на вивчення великої кількості учнів в умовах уроку і одночасно на кожного учня як на суб’єкт навчання.

54321 

2 

Передбачає різні форми групової діяльності і взаємоконтролю учнів.

54321 

3 

Передбачає близькі й віддалені результати вирішення педагогічних задач навчально-виховного процесу. 

54321 

4 

Володіє варіативною методикою. 

54321 

5 

Виявляє повагу до проблем підлітків, допомагає їм у формуванні і відстоюванні власної точки зору на уроці.

54321 

6 

Розширює зони самостійності учнів для задоволення їх потреб у дорослішанні.

54321 

7 

Зміцнює в підлітка відповідальність за свої успіхи і прийняття власних рішень.

54321 

8 

Урізноманітнює взаємодію з підлітками як з рівноправними партнерами.

54321 

9 

Має й утверджує власну позитивну концепцію праці вчителя, з якої випливає його професійна поведінка. 

54321 

10 

Керує своїм емоційним станом. 

54321 

11 

Прагне до творчості як шляху реалізації себе не лише в предметному, комунікативному, але й особистісному планах.

54321 

12 

Аналізує свої можливості, володіє рефлексивною самооцінкою.

54321 

13 

Оцінює стан навченості учнів та їх здатності до засвоєння знань.

54321 

14 

Виявляє й орієнтується на працездатність і витривалість учнів, здійснює індивідуальний підхід до них, спираючись на інформацію про школярів.

54321 

15 

Здійснює поетапне відпрацювання всіх компонентів навчання (формулювання навчальних завдань, виконання навчальних дій, формування індивідуального стилю діяльності учнів).

54321 

16 

Розвиває в школярів здатність до самонавчання. 

54321 

17 

Оцінює стан і рівень вихованості. 

54321 

18 

Бачить особистість учня в цілому у взаємозв’язку того, що він говорить, думає, робить, як поступає.

54321 

19 

Стимулює і створює умови для самовиховання підлітків, допомагає їм розвивати силу волі.

54321 

20 

Встановлює зв’язок між способами своєї праці і результатами навченості та вихованості учнів.

54321 

Самооцінка реалізації потреб педагогів у розвитку та саморозвитку

Анкета №1 для виявлення здатності вчителя до саморозвитку

Відповідаючи на запитання анкети, поставте бали, які відповідають Вашій думці:

5 – якщо дане твердження повністю відповідає дійсності;

4 – скоріше відповідає, ніж ні;

3 – і так, і ні;

2 – скоріше не відповідає;

1 – не відповідає.

1. Я прагну вивчити себе.

2. Я залишаю час для розвитку, як би не був завантажений справами.

3. Виникаючі перешкоди стимулюють мою активність.

4. Я шукаю зворотній зв’язок, оскільки це допомагає мені пізнати і оцінити себе.

5. Я рефлексую свою діяльність, виділяючи для цього спеціальний час.

6. Я аналізую свої почуття і досвід.

7. Я багато читаю.

8. Я широко дискутую з питань, які мене цікавлять.

9. Я вірю в свої можливості.

10. Я прагну бути якомога більше відкритою людиною.

11. Я усвідомлюю той вплив, який здійснюють на мене оточуючі люди.

12. Я керую своїм професійним розвитком і отримую позитивні результати.

13. Я отримую задоволення від засвоєння нового.

14. Зростаюча відповідальність не лякає мене.

15. Я позитивно ставлюсь до просування по службі.

Підрахуйте загальну кількість балів, якщо Ви набрали 55 і більше балів – це означає, що Ви активно реалізуєте свої потреби в саморозвитку; набравши від 36 до 54 балів, Вам доведеться визнати, що у Вас відсутня чітка система саморозвитку; нарахувавши від 15 до 35 балів, Ви повинні зрозуміти, що перебуваєте в стадії призупиненого саморозвитку.

Анкета №2

Мета анкетування – виявити фактори, які стимулюють і перешкоджають навчанню, розвитку і саморозвитку вчителів.

Оцініть перечисленні нижче фактори за 5-бальною шкалою:

5 – так (перешкоджають чи стимулюють);

4 – скоріше так, ніж ні;

3 – і так, і ні;

2 – скоріше ні;

1 – ні.

Перешкоджаючі фактори:

1. Власна інерція.

2. Розчарування в результаті невдач, які мали місце раніше.

3. Відсутність підтримки і допомоги від керівників.

4. Ворожість оточуючих (заздрощі, ревнощі і т.п.), які погано сприймають Ваші зміни і прагнення до кращого.

5. Неадекватний зворотній зв’язок з членами колективу і керівниками, відсутність об’єктивної інформації про себе.

6. Стан здоров’я.

7. Нестача часу.

8. Обмежені ресурси, складні життєві обставини.

Стимулюючі фактори:

1. Шкільна методична робота.

2. Навчання на курсах.

3. Приклад і вплив колег.

4. Приклад і вплив керівників.

5. Організація праці в школі.

6. Увага до даної проблеми керівників.

7. Довіра.

8. Новизна діяльності, умови роботи і можливість експериментування.

9. Заняття самоосвітою.

10. Інтерес до роботи.

11. Зростаюча відповідальність.

12. Можливість отримання визнання в колективі.

Коефіцієнт розвитку (Кр) обчислюється за формулою:

Кр = Кфакт. : Кmax, де Кфакт. – сума балів, проставлених в анкетах, а Кmax – максимально можлива кількість балів в анкетах.

Карта педагогічної оцінки і самооцінки готовності до самоосвітньої діяльності

Інструкція: Оцініть себе за 9-бальною шкалою з кожного з наведених нижче показників і визначте рівень сформованості в себе умінь та навичок самоосвіти. Запропонуйте також оцінити себе колегам, порівняйте результати і зробіть висновки.

І.Мотиваційний компонент (9-81 бал)

1. Усвідомлення особистої і суспільної значимості неперервної освіти в педагогічній діяльності.

123456789

2. Наявність стійких пізнавальних інтересів у сфері педагогіки і психології.

123456789

3. Почуття обов’язку і відповідальності. 

123456789

4. Допитливість.

123456789

5. Прагнення отримати високу оцінку своєї самоосвітньої діяльності.

123456789

6. Потреба в психолого-педагогічній освіті. 

123456789

7. Потреба в самопізнанні. 

123456789

8. Рангове місце психолого-педагогічної освіти серед 9-ти найбільш значимих для Вас видів діяльності.

123456789

9. Впевненість у своїх силах. 

123456789

ІІ. Когнітивний компонент (6-54 бали) 

1. Рівень загальноосвітніх знань. 

123456789

2. Рівень загальноосвітніх умінь. 

123456789

3. Рівень педагогічних знань та вмінь. 

123456789

4. Рівень психологічних знань та вмінь. 

123456789

5. Рівень методичних знань та вмінь. 

123456789

6. Рівень спеціальних знань. 

123456789

ІІІ. Морально-вольовий компонент (9-81 бал) 

1. Позитивне ставлення до процесу навчання. 

123456789

2. Критичність.

123456789

3. Самостійність. 

123456789

4. Цілеспрямованість. 

123456789

5. Воля. 

123456789

6. Працездатність. 

123456789

7. Вміння доводити розпочату справу до кінця. 

123456789

8. Сміливість. 

123456789

9. Самокритичність. 

123456789

IV. Гности

чний компонент (17-153)

1. Вміння ставити і вирішувати пізнавальні завдання. 

123456789

2. Гнучкість і оперативність мислення. 

123456789

3. Спостережливість 

123456789

4. Здатність до аналізу педагогічної діяльності. 

123456789

5. Здатність до синтезу та узагальнення.

123456789

6. Креативність і її прояви в педдіяльності. 

123456789

7. Пам’ять та її оперативність. 

123456789

8. Задоволення від пізнання. 

123456789

9. Вміння слухати. 

123456789

10. Володіння різними типами читання. 

123456789

11. Вміння виділяти і засвоювати певний зміст.

123456789

12. Вміння доводити , обґрунтовувати судження. 

123456789

13. Вміння систематизувати, класифікувати. 

123456789

14. Вміння бачити суперечності і проблеми. 

123456789

15. Вміння переносити знання і вміння в нові ситуації.

123456789

16. Здатність відмовлятися від застарілих ідей. 

123456789

17. Незалежність суджень. 

123456789

V. Організаційний компонент (7-63 бали) 

1. Вміння планувати час. 

123456789

2. Вміння планувати свою роботу. 

123456789

3. Вміння перебудовувати систему діяльності.

123456789

4. Вміння працювати в бібліотеках. 

123456789

5. Вміння орієнтуватися в класифікації першоджерел. 

123456789

6. Вміння користуватися оргтехнікою і банком комп’ютерної інформації. 

123456789

7. Вміння володіти різними прийомами фіксації прочитаного.

123456789

VI. Здатність до самоуправління в педагогічній діяльності (5-45 балів) 

1. Самооцінка самостійності власної діяльності. 

123456789

2. Здатність до самоаналізу та рефлексії. 

123456789

3. Здатність до самоорганізації і мобілізації.

123456789

4. Самоконтроль. 

123456789

5. Любов до праці і старанність. 

123456789

VII. Комунікативні здібності (5-45 балів) 

1. Здатність акумулювати і використовувати досвід самоосвітньої діяльності колег.

123456789

2. Здатність до співпраці і взаємодопомоги в професійній педагогічній самоосвіті.

123456789

3. Здатність організувати самоосвітню діяльність інших. 

123456789

4. Здатність відстоювати свою точку зору і переконувати інших в процесі дискусії. 

123456789

5. Здатність уникати конфліктів у процесі спільної діяльності.

123456789

Тест “Ваш творчий потенціал”.

Щоб довідатись про свій творчий потенціал, уважно прочитайте запитання і виберіть одну відповідь з трьох запропонованих.

1. Чи вважаєте Ви, що оточуючий Вас світ може бути покращений?

а) так;

б) ні, він і так достатньо хороший;

в) так, але лише де в чому.

2. Чи думаєте Ви, що можете самі приймати участь в значних змінах оточуючого світу?

а) так, у більшості випадків;

б) ні;

в) так, в окремих випадках.

3. Чи вважаєте Ви, що деякі з Ваших ідей принесли б значний прогрес у тій сфері діяльності, в якій Ви працюєте?

а) так;

б) так, за сприятливих обставин;

в) лише в деякій мірі.

4. Чи вважаєте Ви, що в майбутньому будете відігравати настільки важливу роль, що зможете щось принципово змінити?

а) так, напевне;

б) це малоймовірно;

в) можливо.

5. Коли Ви вирішили щось зробити, то чи переконані, що реалізуєте задумане?

а) так;

б) часто думаю, що не зумію;

в) так, часто.

6. Чи відчуваєте Ви бажання зайнятись справою, яку абсолютно не знаєте?

а) так, невідоме притягує мене;

б) невідоме мене не цікавить;

в) все залежатиме від характеру цієї справи.

7. Вам доводиться займатися невідомою справою. Чи відчуваєте Ви бажання досягнути в ній досконалості.

а) так;

б) обмежитесь тим, чого встигли досягти;

в) так, але тільки, якщо це Вам подобається.

8. Якщо справа, яку Ви не знаєте, Вам подобається, чи хотіли б Ви дізнатися про неї все?

а) так;

б) ні, Ви хочете навчитися лише головному;

в) ні, Ви хочете лише задовольнити свою цікавість.

9. Коли Ви потерпіли невдачу, то:

а) деякий час опираєтесь, наперекір здоровому глузду;

б) махнете рукою, оскільки розумієте, що справа нереальна;

в) продовжуєте робити свою справу, навіть коли очевидно, що перешкоди нездоланні.

10. На Вашу думку, професію слід обирати виходячи з:

а) своїх можливостей, подальших перспектив для себе;

б) стабільності, значимості, потреби в професії;

в) переваг, які вона забезпечує.

11. Подорожуючи, чи могли б Ви легко зорієнтуватись на маршруті, який вже пройшли?

а) так;

б) ні, оскільки Вас лякатиме можливість збитися з шляху;

в) так, але лише там, де місцевість Вам сподобалась.

12. Відразу ж після будь-якої бесіди Ви можете згадати її зміст:

а) так, без труднощів;

б) все згадати не можете;

в) запам’ятаєте лише те, що Вас цікавить.

13. Коли Ви чуєте слово на незнайомій вам мові, то зможете повторити його по складах, без помилки, навіть не розуміючи його значення:

а) так, без труднощів;

б) так, якщо це слово легко запам’ятати;

в) повторите, але не зовсім правильно.

14. У вільний час Ви надаєте перевагу:

а) залишитися наодинці, подумати;

б) бути в компанії;

в) Вам без різниці, будете Ви один чи в компанії.

15. Ви займаєтесь якоюсь справою. Вирішуєте припинити це заняття лише тоді, коли:

а) справа завершена і здається Вам виконаною на відмінно;

б) Ви більш чи менш задоволені;

в) Вам ще не все вдалося зробити.

16. Коли Ви наодинці:

а) любите мріяти про якісь, навіть абстрактні речі;

б) за будь-яку ціну пробуєте знайти для себе конкретну справу;

в) інколи любите помріяти, але про речі, які пов’язані з Вашою роботою.

17. Коли яка-небудь ідея захоплює Вас, то Ви будете думати про неї:

а) незалежно від того, де і з ким Ви перебуваєте;

б) Ви можете робити це лише на самоті;

в) лише там, де не буде занадто шумно.

18. Коли Ви відстоюєте яку-небудь ідею:

а) можете відмовитись від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів;

б) залишитесь при своїй думці, які б аргументи не вислухали;

в) зміните свою думку, якщо опір виявиться занадто сильний.

Підрахуйте бали, які Ви набрали, наступним чином:

за “а” – 3 бали; за “б” – 1 бал; за “в” – 2 бали.

Питання 1,6,7,8 визначають межі Вашої допитливості; питання 2,3,4,5 – віру в себе; питання 9 і 15 – постійність; питання 10 – амбіційність; питання 11 – зорову пам’ять; питання 12 і 13 – слухову пам’ять; питання 14 – Ваше прагнення бути незалежним; питання 16 і 17 – здатність абстрагуватися; питання 18 – здатність зосереджуватися.

Дані здібності складатимуть основні якості творчого потенціалу. Загальна сума набраних балів демонструватиме рівень Вашого творчого потенціалу.

45 і більше балів. В Вас закладено значний творчий потенціал, який надає Вам великий вибір творчих можливостей. Якщо Ви зможете в конкретних справах реалізувати Ваші здібності, то Вам під силу різноманітні форми творчості.

Від 24 до 44 балів. Ви володієте цілком нормальним творчим потенціалом., тими якостями, які дозволяють Вам творити, але у вас є й проблеми, які гальмують процес творчості. У будь-якому разі, Ваш потенціал дозволить Вам творчо проявити себе, якщо Ви, звичайно, цього забажаєте.

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, нажаль, невеликий. Але, може бути, Ви просто недооцінюєте себе, свої здібності? Відсутність віри в свої сили може привести Вас до думки, що Ви взагалі не здатні до творчості. Позбудьтеся цього і таким чином розв’яжете проблему.

Самотест ” Шляхи розвитку”

1. У мене часто з’являється бажання більше знати про себе.

2. Я вважаю, що я не маю потреби у чомусь змінюватися.

3. Я впевнений у своїх силах.

4. Я вірю: те, що мною заплановано – здійсниться.

5. У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.

6. У моїх планах найчастіше сподіваюся на удачу, ніж на себе.

7. Я хочу краще та ефективніше працювати.

8. Я вмію примусити себе змінитися, коли це потрібно.

9. Мої невдачі частіше пов’язані з невмінням це робити.

10. Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.

11. Мені важко самостійно домогтися того, що задумано, і виховати себе.

12. У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.

13. Мої якості та вміння відповідають вимогам моєї професії.

14. Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю що-небудь змінити.

Обробка результатів проводиться за таким ключем:

1+,2-,3+, 4+, 5-,6-,7+,8+,9+,10+,11-,12+,13-,14-.

Аналіз результатів : для визначення величини готовності ” хочу знати себе” слід підрахувати кількість збігів тільки за твердженнями з номерами: 1,2,5,7,9,10,13. Максимальне значення “готовності знати себе” (ГЗС) може дорівнювати 7 балів. Так само для готовності “можу самовдосконалюватися” (МС) підраховується кількість збігів за твердженнями за номерами 3,4,6,8,11,12,14. Максимальне значення дорівнює 7 балів (по одному балу за збіг). Одержані значення ГЗС та МС переносимо на координатну площину, де ставимо точку перетину значень.

Площина А. “Можу, але не хочу” – Ви маєте великі можливості до саморозвитку, вони більші за ваші бажання.

Площина Б. ” Хочу знати себе і можу самовдосконалюватися”.

Площина В. ” Не хочу ні знати, ні мінятися”.

Площина Г. ” Хочу знати, але не можу себе змінити”.

завантаження...
WordPress: 23.07MB | MySQL:26 | 2,463sec