РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ТРАДИЦІЇ У ХVІІІ СТ

Мета: з’ясувати особливості та характерні риси архітектури цієї доби; пояснити причини бурхливого розвитку фортифікаційного будівництва; охарактеризувати розвиток українського бароко за часів гетьманства Івана Мазепи, надання барокового вигляду українській архітектурній традиції; сприяти формуванню історичної самосвідомості учнів.; виховувати повагу до культурних надбань українського народу.

Обладнання: епіграф уроку, комп’ютер

«Характеризується українське бароко

своєю меншою обтяженістю прикрасами…

Властива українському мистецтву

простота і ясність взяла гору над

химерністю, і стиль бароко на Україні став

простішим і спокійнішим, ніж на своїй

батьківщині, не втративши нічого в красі».

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Мотивція навчальної діяльності

Учитель

Сьогодні ми з вами здійснимо уявну подорож у ХVІІІ ст., відвідаємо місця, де були побудовані храми в стилі бароко, побуваємо у Прикарпатті, Закарпатті і на Буковині. Наш урок проведуть для вас учні екскурсоводи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вчитель

Культура бароко в Україні охоплює другу половину XVII—XVIII ст. Порівняно із Західною Європою стиль бароко в Україні поширився із значним запізненням. Елітарні мотиви в українському бароко були притаманні лише літературному процесу, всі ж інші види барокового мистецтва — досить демократичні сюжетно, з використанням традицій народної творчості.

Учень-екскурсовод

В українській архітектурі стиль бароко поширюється з II половини XVII ст. і досягає свого розквіту у XVIII ст., набираючи яскраво виражених національних рис. Вже наприкінці XVII ст., переважно в Києві та його околицях, з’явилися будови, позначені рисами стилю бароко. Нові форми української архітектури виникли на основі давніх і багатих традицій народної дерев’яної і давньоруської архітектури, увібравши багатовікове багатство українського зодчества. Архітектура українського бароко — це концентрований матеріальний вияв “психічного стану”, на який здатна нація у часи високого духовного злету.


Київ.Хрещатик

Українське бароко XVII ст. нерідко називають козацьким, оскільки саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Козацтво вдягло дерев’яну церкву у камінь, прикрасило орнаментальним та рослинним декором. Першою такого типу спорудою стала Миколаївська церква (1668) в Ніжині на Лівобережжі.

Хрещаті дерев’яні храми — типове явище в народному будівництві. Цей тип споруд був настільки вдосконалений, що кожна з таких церков являє собою справжню перлину архітектури.

Розвинені барокові форми втілились у спорудах Києво-Печерської лаври — церквах Усіх Святих (1696—1698) та Хрестовоздвиженської, соборі Св. Георгія Видубицького монастиря (1672—1674), Преображенської церкви в Прилуках (1716), соборі в Ніжині тощо.

2- й учень-екскурсовод

Найбільшого розквіту українське бароко набуло за часів гетьмана Івана Степановича Мазепи. Саме тоді в архітектурі сформувалося мазепинське бароко — новий тип церкви, архітектура якої виражає ідею української державності. Притаманні йому риси: монументальність, велич і сила.

Завдяки І. Мазепі та митрополитові В. Ясинському барокового оформлення набули київський Софійський собор, перебудований у 1685—1707 рр., Успенська церква Києво-Печерської лаври та Михайлівська церква Видубицького монастиря.

В архітектурі середини XVI ст. відбуваються суттєві зміни. Зникають оборонні риси, будівлі перетворюються на звичайні житлові палаци. Це характерно не лише для зовнішніх форм. Змінюється комплекс у цілому: замки у Бережанах, Острозі, Кам´янці-Подільському та ін. Збагачення феодалів дає їм можливість споруджувати палаци з просторими дворами для лицарських турнірів, розкішними залами для прийому гостей і влаштування балів. З цією метою запрошуються іноземні спеціалісти.

Із прийняттям Магдебурзького права в Україні почалася регулярна забудова міст за європейськими зразками: у центрі, на площі, зводиться ратуша, а вся міська територія розбивається на прямокутні квартали. Землі обмаль, тому будинки по фасаду вузькі, у два-три поверхи, тягнуться до середини кварталу, на першому поверсі розташовуються службові або торгові приміщення, на другому — житло. Місцеві майстри виробили власний напрямок в архітектурі. Цей період залишив по собі пам´ятники великої мистецької і культурної вартості (забудова Площі Ринок у Львові та ін.).

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Rozvyt Ukr Arhit Tradycii (598.5 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3 4
завантаження...
WordPress: 23.01MB | MySQL:26 | 0,322sec