Розвиток комунікативної компетенції вчителя

Мета : ознайомити вчителів з базовими положеннями теорії

спілкування та на підставі цієї інформації формувати

навички комунікативної компетентності та ефективної

взаємодії; навчити використовувати різноманітні методи

навчання та прийоми педагогічної техніки комунікативної

спрямованості.

 


Хід заняття:

Вступна частина.

 

  1. Вправа «ВЗАЄМНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ » (20 хв. )

     

    Мета:
    навчитися достовірно подавати психологічний портрет свого партнера. Тренувати навички активного слухання та партнерської взаємодії.

    Хід вправи


    Учасники діляться на пари і протягом 10-15 хвилин проводять взаємне інтерв’ю. Після цього кожний представляє свого співрозмовника (стає у нього за спиною і від його імені говорить все, що вдалося дізнатися під час спілкування). Керівникові варто звернути увагу учасників тренінгу на постановку взаємних запитань, за допомогою яких можна більш глибоко й різнобічно подати психологічний портрет один одного. Бажано, щоб під час само презентації було висвітлено такі питання:

     

    Чого я чекаю від даного заняття?

    Що я ціную в самому собі?

    Що я вмію робити найкраще?

    Що я найбільше ціную в людях?

    Моя заповітна мрія і т. ін.

     

     

     

    2. Колаж думок «СПІЛКУВАННЯ – ЦЕ…»
    (10 хв.)

    Хід
    вправи


    Усі відповіді учасників записуються на фліп – чарті. Після цього тренер узагальнює їх разом з педагогами. В ході мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо «конфліктного» спілкування.

     

    Рефлексія вправи (вступної частини).Тренер має обговорити цей момент і підвести до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку проблему можна, лише ефективно спілкуючись.

     

    Основна частина.

    1. Інформаційне повідомлення :(10хв.)

       

    «ПОНЯТТЯ СПІЛКУВАННЯ

    І КОМПЕТЕНТНЕ
    СПІЛКУВАННЯ».

     

    Поняття «спілкування» різними вченими інтерпретується в контексті

    взаємодії між людьми .Основний зміст його суттєво не відрізняється. У «Психологічному словнику» подається таке визначення: « Спілкування – взаємодія двох або більшої кількості людей , яка відбувається впродовж обміну інформацією пізнавального або афективно – оціночного характеру; задоволення потреби людини в контактах з іншими людьми». Звичайно, спілкування – це практична взаємодія людей ( спільна праця, учіння, колективна гра і т.ін.), яка забезпечує планування , здійснення та контролювання їхньої діяльності…

     

    Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємось над тим, скільки факторів та нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємось та взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування.

     

    Переважно люди спілкуються за допомогою мовлення, тобто слів.

    При цьому типі спілкування інформація підсилюється інтонаціями, логічними наголосами, паузами, гучністю голосу, швидкістю мовлення. Щоб спілкування було успішним, треба за допомогою мовлення надавати співрозмовникові образи, подібні до тих, що використовуються у його культурі. При цьому увага концентрується не на собі, а на співбесідникові. Але культура спілкування складається не тільки з говоріння, а й зі слухання. Про одну людину кажуть, що вона говорить, як співає, про іншу, що вона вміє не лише слухати, а й чути. І дуже мало хто може успішно поєднати в собі обидві складові культури спілкування.

     

    Поряд зі словесною комунікацією (вербальною) існує несловесне спілкування (невербальне), тобто певна система знаків, що використовується в процесі взаємодії людей. До засобів такого спілкування належать жести, міміка обличчя, рухи тіла, контакт очей…

     


    Першоосновою аналізу комунікативної компетентності може бути структура спілкування, що впроваджена Г.М.Андрєєвою. Вона виділяє у спілкуванні три головні сторони :

  • комунікативну (обмін інформацією між людьми);
  • інтерактивну (організація взаємодії між людьми, наприклад, потрібно узгодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника);
  • перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного при спілкуванні та встановлення на цій основі порозуміння між ними).

Ці складові, як правило, не існують у чистому, ізольованому вигляді. Реальне спілкування містить усі сторони одночасно, які переплітаються між собою.

Комунікативна компетенція – включає знання мов і способів взаємодії з людьми та подіями, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями в колективі.

Комунікативна компетентність означає не лише  вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, а ще й характеризується  умінням взаємодіяти  з людьми та подіями, навичками  роботи у групі, умінням володіти  різними соціальними  ролями у колективі. Комунікативна компетентність характеризується цілою низкою  інших здібностей людини, що виявляються  у швидкості, глибині та міцності оволодіння  засобами і прийомами діяльності, таким як:

         умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;

         вести діалог;

         брати участь у дискусіях;

         вести переговори;

        уміння переконувати  і відстоювати  свою точку зору, тобто спілкуватися.

 
Важко переоцінити роль та значення комунікативних здібностей у формуванні
якостей  особистості – лідера.

         Розвиток комунікативних здібностей є одним з основних факторів  становлення особистості в дитинстві  і позначаються  на всіх видах активності,  на ставленні дитини  до інших людей,  до рукотворного світу природи,  а також до себе.

4. Вправа


«ЯКОСТІ ТА ВМІННЯ, ВАЖЛИВІ ДЛЯ

ЕФЕКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ»(10 хв.)

 

Мета: з’ясувати уявлення учасників про

важливі якості та вміння особистості,

необхідні для ефективного спілкування.

 

Хід вправи

 

Кожному учасникові пропонується протягом 5 хв. самостійно скласти і записати список якостей та вмінь людини, які, на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, метою якої є узагальнений список якостей (записується на плакаті). Кожний член групи може висловити свою думку, наводячи аргументи та приклади.

Коли роботу над плакатом «Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування», буде завершено, тренер пропонує обговорити, наскільки список, складений кожним учасником індивідуально, відрізняється від загального.

 

 

5. Гра – розминка «33»(5 хв.)

 

Мета: розвивати в учасників уміння зосереджувати

увагу, закріпити якості та вміння важливі для

ефективного спілкування.

 

 

Хід вправи

Перший учасник починає рахунок. Усі по черзі мають порахувати від 1 до 33, називаючи одне число. Ті, кому припадають числа , у складі яких є «3», або які діляться на «3», їх не називають, а називають якість важливу для спілкування, не повторюючи сказане попередніми гравцями. Той, хто помиляється, вибуває з гри.

 

 

6. Вправа « ПОДАРУНОК»(5 хв.)

 

Мета: розвивати навички невербального спілкування.

 

Хід вправи

«Нехай кожний з вас по черзі зробить подарунок своєму сусідові ліворуч (за годинниковою стрілкою). Подарунок потрібно зробити (“відчути”) мовчки (не вербально), але так, щоб ваш сусід зрозумів, що ви йому даруєте. Той, хто отримує подарунок, повинен намагатися зрозуміти, що йому дарують. Поки всі не отримають подарунки, говорити нічого не потрібно. Усе відбувається мовчки».

Коли всі отримали подарунки (коло замкнулося), керівник звертається до того учасника групи, який одержав подарунок останнім, і запитує його про те, який подарунок він одержав. Після того, як той відповість, керівник звертається до учасника, який вручив подарунок, і запитує про те, який подарунок він зробив. Якщо у відповідях є розходження, потрібно з’ясувати, з чим конкретно це пов’язано. Якщо учасник групи не може сказати, що йому подарували, можна запитати про це у групи. Одержаний матеріал дозволяє обговорити ідеї, які належать до закономірностей підготовки у процесі спілкування.

 

 

7. Вправа « КРАСНОМОВНІСТЬ»(15 хв.)

 

Мета: тренувати навички публічного виступу, розвивати вміння

впливати на інших вербальними та невербальними засобами.

 

Хід вправи

 

Мистецтво спілкуватися передбачає уміння: логічно міркувати ; чітко, коротко й послідовно пояснювати ( викладати ) свої аргументи; своєчасно відмовитися від раціональної аргументації, якщо вона не приносить успіху; максимально використовувати інші джерела слова; розпізнавати ситуацію, в якій логіка безсильна.

Інструкція: «Вам потрібно ввійти в роль викладача, доповідача, політика, депутата, тобто людини, якій необхідно переконати аудиторію в правоті своїх ідей. Теми можуть бути різні: серйозні, фантастичні та ін.

 

Завдання оратора – переконати аудиторію в істинності своєї точки зору , схилити на свій бік якомога більше слухачів, підкорити, завоювати аудиторію.

 

8. Вправа « КОЛО ЗНАНЬ »(20 хв.)

Мета: ознайомити учасників з тим, що має зробити

вчитель при формуванні комунікативної компетентності і

який результат з позиції діяльнісного підходу може свідчити

про формування компетентності учня.

 

Хід вправи

 

Учасники об’єднуються у дві групи (за допомогою кольорових карток ). Кожна група вивчає інформацію зі своєї картки .Через 5 хвилин

один представник першої групи доносить прочитану інформацію другій групі, представник другої групи – першій. Після цього тренер обговорює з учасниками отримані знання.

 

Інформація для першої групи учасників:

 

Діяльність вчителя

 

Використовує діалогічні методи організовує дискусії. Розробляє правила ведення дискусії (краще спільно з учнями). Спонукає висловлювати власну думку. Стимулює надання аргументованих відповідей. Вчить правильно ставити запитання та відповідати на них. Слідкує за культурою мовлення і сам є взірцем цього. Пропонує письмові роботи у формі твору, есе, листа до товариша, віршів з певної теми. Створює проблемні ситуації. Проводить нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння : урок – суд, подорож , прес – конференцію тощо. Практикує захист учнями творчих робіт та проектів. Використовує інтерактивні методи навчання та прийоми педагогічної техніки комунікативної спрямованості – мозковий штурм, ділові ігри тощо.

 

Інформація для другої групи учасників:

 

Діяльність учнів

 

Висловлює свою думку. Вміє аргументовано її довести. Робить доповіді. Вміє написати тези, план, реферат. Проводить захист рефератів, проектів. Ставить запитання до учнів та вчителя. Здатний до толерантності у спілкуванні: визначає свої помилки, уникає категоричності, додержується культури дискусії. Використовує адекватну лексику.

 

 

 

Заключна частина

9. Вправа

« П’ЯТЬ ДОБРИХ СЛІВ »(5 хв.)

 

Мета: закріплення позитивних результатів тренінгу.

 

Хід вправи



Інструкція.
Учителі об’єднуються у підгрупи по 5 чоловік довільно. Кожен з вас повинен обвести свою руку на аркуші паперу і написати на долоні своє ім’я. Потім ви передаєте свій аркуш сусідові праворуч, а самі отримуєте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з намальованих пальців отриманого вами малюнка ви пишете яку-небудь приємну, на ваш погляд, рису особистості, властиву сусідові (наприклад: «Ти дуже добрий», «Ти завжди захищаєш інших», «Мені подобається, як ти спілкуєшся» тощо). Наступний робить запис на іншому пальці і т.д., поки аркуш не повернеться до власника.

Коли усі написи будуть зроблені, ведучий збирає малюнки і зачитує «компліменти», а група повинна вгадати, про кого йде мова.

Вкінці вправи учасники забирають аркуші з своїми іменними долонями.

Обговорення. Що ви відчували, коли читали написи на своїй долоні?

Чи усі якості, про які написали інші, вам були притаманні та

відомі?

 

Рефлексія заняття.

 

Домашнє завдання:

 

Виконати тест «Оцінка рівня комунікабельності вчителя» В.Ф.Ряховського (Додаток 1).

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,327sec