Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність О.М.Бутлерова

Тема. Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність О.М.Бутлерова.

Мета: охарактеризувати розвиток і значення теорії будови органічних сполук;

ознайомитися із життям і діяльністю     О.М.Бутлерова.

повторити теорію хімічної будови органічних сполук  О. Бутлерова,

основні положення теорії будови органічних сполук; охарактеризувати

сутність  сучасної теорії будови органічних сполук, її значення;  сприяти

формуванню судження  про роль теорії  в системі наукових знань.

Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і твор­чого

застосування їх на практиці.

Форми роботи: фронтальна робота, розповідь учителя, евристична бесіда, Обладнання: опорні схеми, зразки органічних речовин,  біографія

О.М.Бутлерова.

Хід уроку

 І. Організація класу

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

Фронтальна робота(Бесіда).

Чому органічну хімію називають хімією сполук Карбону?

Складіть схему будови атома Карбону.

Назвіть можливі валентності та ступені окиснення атома Карбону.

Чому атоми Карбону можуть утворювати хімічні зв’язки один з одним? Розглянемо будову зовнішнього електронного рівня атома Карбону.

Які хімічні елементи, крім Карбону, найчастіше перебувають у складі орга­нічних сполук?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань

  1. Які передумови виникнення теорії  хімічної будови?
  2. Які успіхи в розвитку теоретичної хімії передували виникненню теорії  хімічної будови?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Життя і діяльність         О.М.Бутлерова.

Народився Олександр Михайлович 25 серпня 1828 ро­ку в сім’ї відставного полковника Михайла Васильовича Бутлерова у м. Чистополі Казанської губернії.

Батько Олександра — Михайло Васильович — учас­ник вітчизняної війни 1812 року — відзначився в бага­тьох битвах з наполеонівськими загарбниками і разом з російською армією увійшов до Парижа. Після розгро­му армії ворога він повернувся на батьківщину, вийшов у відставку в чині полковника, оселився в родовому ма­єтку Бутлерівці Казанської губернії і одружився.

Через кілька днів після народження Олександра по­мерла його мати, і хлопчик свої дитячі роки проводив то у діда з бабусею, то в домівці батька.

Коли Сашкові минуло вісім років, його одвезли до Казані, де він навчався в приватному пансіоні, що стояв на рівні гімназії.

Чотирнадцятирічним хлопцем він написав твір «Лист про пожежу 24 серпня 1842 року», який було від­значено як найкращий по всьому Казанському навчаль­ному округу.

Михайло Васильович намагався виховати в сина по­чуття полум’яного патріота.

У 40-х роках своїми успіхами в розвитку органічної хімії на перше місце вийшов Казанський університет. Тут виникла школа М. М. Зініна, що привернула до себе ува­гу вчених усього світу. До цього університету і вирішив вступити юний Бутлеров, якому щойно минуло шістнад­цять років. Восени 1844 р. він подав заяву на природни­чий відділ фізико-математичного факультету.

У перші роки перебування в університеті Бутлеров так захопився зоологією та ботанікою, що хімія лиши­лась на другому плані.

В університеті Бутлеров потоваришував із студентами Вагнером і П’ятницьким.

Безтурботні дні юності Олександра закінчилися не­щасливою експедицією до киргизьких степів. Експедицію організував Казанський університет, очолив її батько Вагнера, професор мінералогії

Зібрані під час цієї експедиції колекції денних метели­ків зберігаються й досі. У 1881 році, коли Олександр Михайлович вже був славетним ученим, він подарував їх Казанському університету. Зінін і Клаус прищепили Бутлерову глибокий інтерес до хімічних досліджень

Французький хімік О. Лоран у 1836 р. висунув теорію ядер, за якою всі органічні речовини слід розглядати як похідні вуглеводнів, у ядрах яких атоми водню заміщено атомами інших елементів, наприклад азоту, галогенів.

У 1839 р. французький хімік Ш. Жерар розробив тео­рію типів. За цією теорією формули речовин можна ви­вести з чотирьох формул (типів): водню, соляної кислоти, води, аміаку. Ці теорії були прогресивні для свого часу, вони дали змогу систематизувати органічні сполуки.

В кінці 40-х років між Зініним та Клаусом дедалі час­тіше виникали дискусії. Обидва професори розходились у поглядах. Клаус був прихильником Берцеліуса, а Зінін став на захист новітньої теорії Лорана та Жерара. Міс­цем гострих принципових дискусій стали аудиторії і ла­бораторії університету.

Бутлеров був у епіцентрі цих суперечок, виконуючи до­сліди на доказ то однієї, то іншої теорії, таким чином він одразу ознайомився з новітніми хімічними ідеями.

У 1850 р. фізико-математичний факультет доручив Бут­лерову постійно викладати неорганічну хімію студентам природничого та математичного відділів.

З часу закінчення університету Олександр Михайло­вич жив у будинку, що належав сестрі видатного росій­ського письменника С. Т. Аксакова. Тут він познайомив­ся з племінницею письменника, дочкою господині дому, енергійною, жвавою. Молоді люди покохали одне одного і в 1851 р. одружилися. На­дія Михайлівна Глумиліна стала його вірним другом на все життя.

Ректорські обов’язки заважали науковій роботі.

У 1880 р. Бутлеров зробив важливий крок для закріп­лення своєї першості у створенні теорії хімічної будови, прочитавши в Петербурзькому університеті курс лекцій «Історичний нарис розвитку хімії за останні 40 років», у якому розглянув розвиток науки, починаючи з 40-х років XIX ст., показав, який внесок зробили російські вчені у створення сучасної органічної хімії. Та до повної перемоги своєї теорії Бутлеров не дожив.

1879 року він заявив, що це останній рік його перебуван­ня в університеті.

У березні 1880 р. Олександр Михайлович прочитав про­щальну лекцію з органічної хімії студентам другого кур­су. Він звернувся до молодого покоління із закликом працювати на користь Росії, в якій хімія серед інших наук займає одне з найпочесніших місць, і висловив упев­неність, що в країні і далі буде розквітати хімія, якій він присвятив усе своє життя. Студенти влаштували своєму улюбленому професорові овацію.

Несподівано для всіх і для самого себе Бутлеров тяж­ко захворів від, здавалося б, дріб’язкової причини. Якось узимку, працюючи в своєму кабінеті, він хотів дістати з верхньої полиці шафи потрібну йому книжку і для цього став на низенький стільчик, але оступився, і від цього під коліном стався розрив м’язів і зібрався гній. Довелося проколоти пухлину, видалити гній і взяти ногу в гіпс. Олександр Михайлович надовго зліг.

У травні 1886 р. сім’я Бутлерових переїхала на все літо у Бутлерівку. Спочатку Олександр Михайлович потроху вудив рибу, а коли розходився, почав займатися й сіль­ським господарством. Він придбав деякі нові машини — сівалки, борони, плуг і вчив селян користуватися ними.

Досить натомлений після роботи в полі Олександр Ми­хайлович вирішив по обіді відпочити. Раптом він відчув себе недобре. Почався сильний головний біль, запаморо­чення, нудота, різкий біль у руках і ніби якийсь велетень наліг на груди. Надвечір його серце перестало битися. Так 5 серпня 1886 р. після кількох годин нестерпних страж­дань Бутлеров помер від закупорки артерій тромбом. Олександра Михайловича поховали поблизу від Бутлерівки у відкритому житньому полі, а над могилою поста­вили невеличку капличку, яку обсадили плакучими вер­бами.

2. Розвиток і значення теорії будови органічних сполук

 

Отже, теорія хімічної будови пояснила причини різноманітності органічних сполук. Вони зумовлені здатністю четиривалентного вуглецю утворювати ланцюги та кільця, снолучаючись між собою, а також наявністю ізомерії.

V. Домашнє завдання

1. Ознайомитись із біографією О.М.Бутлерова.

 

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Конспект Him 11 (5) (23.4 KiB, Завантажень: 53)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

презентацыя Him11 (5) (66.0 KiB, Завантажень: 24)

завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,723sec