РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА

Програма розроблена для дітей старшого дошкільного віку. Вона складається з 13 занять. Тринадцяте заняття — діагностичне. Тривалість кожного заняття — ЗО хв.

Заняття проводяться в другій половині дня, 1—2 рази на тиждень. Тривалість циклу — від 1 до 3 місяців, група 6—10 осіб.

Заняття проводяться в окремому просторому приміщенні.

Завдання програми:

• формування усвідомленого сприйняття емоцій;

• навчання вмінню адекватно виявляти емоційні стани;

• сприяння вмінню розуміти емоційні стани інших людей;

• розвиток довільної регуляції свого емоційного стану;

• розвиток довільної регуляції поведінки;

• формування вміння довільно уловлювати основні тілесні відчуття;

• зняття тривожності;

• підвищення групової згуртованості.

Форми й методи роботи

1. Метод ігрової корекції: рольові ігри; психогімнастика.

2. Арт-терапія: малювання; музикотерапія; елементи танцювальної терапії; творчі розповіді.

3. Метод модифікації поведінки: лялькова драматизація; поведінковий тренінг.

4. Релаксаційний метод.

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: згуртування дитячого колективу; зняття тривожності; розвиток позитивного образу «Я»; знайомство з емоційними станами; розвиток довільної поведінки; навчання керуванню своїми емоційними станами; розвиток емпатії; розвиток уяви.

Матеріали: магнітофон; касета з записом веселої музики.

 

 

Хід заняття

Вправа «Погладжування»

Ведучий. Сьогодні я хочу розповісти вам одну історію. Одного разу, коли мені було дуже сумно й самотньо, раптом хтось легенько погладив мою спину. Ось так.. (Ведучий підходить до кожної дитини й ніжно гладить їй спину.)

Я оглянулася, але нікого не побачила. Я навіть трішки злякалася, але хтось мені відразу сказав: «Не бійся, я просто хотів із тобою подружитися » — й погладив мені руку. Ось так… (Ведучий підходить до кожної дитини й ніжно гладить їй руку.)

Я оглянулася й побачила Маленьке Слоненя. Воно дуже уважно подивилося на мене. Ось так… (Ведучий дивиться уважно, по-доброму на кожну дитину.) Слоненя запитало: «Чому ти сумуєш?» Я відповіла, що учора поїхала моя мама, далеко й надовго. Тому мені дуже сумно. Тоді воно сказало: «А хочеш, я буду приходити до тебе, коли тобі буде сумно, й гратимуся з тобою?»

Бесіда-обговорення «Знайомство»

Ведучий. Я не знала, що йому відповісти, тому що не знала хто воно, яке воно — добре, веселе, зле?

А як ви думаєте, як можна це довідатися?

(Уважно подивитися на нього; запитати, як його звати, з ким воно дружить, де живе; погратися з ним.)

І тоді ми з ним розговорилися. Слоник розповів мені, що він звичайний маленький Друг, який оживає й допомагає людям, коли їм сумно. Він сказав, що знає дуже багато різних ігор, і запропонував мені погратися з ним. Він сказав, що може швидко мене розвеселити. Він підійшов до мене, й почав лоскотати, але мені було зовсім не смішно. Я сиділа сумна.

Зараз ми з вами теж спробуємо погратися в цю гру.

Гра «Лоскотання»

Діти сидять на стільчиках із сумним виразом обличчя. Ведучий підходить до кожного і легенько лоскоче. Завдання — не розсміятися!

Ведучий. Що ж було далі? А далі він підійшов до мене, сів поруч і просто посміхнувся. І, звичайно, я посміхнулася йому у відповідь. Ось так… Спробуйте й ви.

А потім Слоненя сказало, що можна придумати вірш.

Вправа «Посміхнися»

Ведучий читає вірш, придуманий

Слоненям, а діти проробляють почуте.

Ой, лади, лади, лади,

Не боїмося ми води,

Дружно умиваємося,

Ось так.

Мамі посміхаємося,

Ось так.

Ведучий. Мені сподобалося посміхатися, й настрій мій покращився.

Танці звірят

Ведучий. Слоненя запропонувало мені потанцювати. Воно включило ось таку музику (ведучий включає веселу музику), й ми стали танцювати.

Діти стають у коло. Пропонується потанцювати, як:

• веселі зайчата;

• сумний ведмідь;

• скривджений вовк;

• хитра лисиця;

• замріяні метелики тощо.

«Уявіть собі…»

Ведучий. А зараз закрийте очі й уявіть собі це добре Слоненя, яке допомогло мені справитися зі смутком. Хочете почути, що ж було далі? Але це наступного разу. Заняття закінчено.

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: розвиток позитивного образу «Я»; розвиток емпатії; тренінг протилежних емоцій; розвиток довільної поведінки; згуртування колективу.

Матеріали: магнітофон; касета з веселою й сумною мелодією; аркуші білого паперу (формату А4); кольорові олівці.

Хід заняття

Бесіда «Настрій»

Ведучий. Сьогодні ми зі Слоненям збиралися разом прийти до вас. Але коли я зайшла в свою кімнату й покликала його, мені ніхто не відповів. Як ви думаєте, який настрій у мене став після цього?

(Сумний, здивований, зляканий.)

Потім почувся шурхіт у ляльковому куточку. Там, на ляльковому ліжечку, лежало із заплющеними очима моє Слоненя.

Обговорення «Допомога»

Ведучий. Що б ви зробили на моєму місці, якби побачили Слоненя, яке нерухомо лежить і не відгукується на мій поклик?

Варіанти відповідей: доторкнулася б до його чола; ще раз заговорила; дала ліки.

Я доторкнулася рукою до його голови. Ось так… (торкнутися чола кожної дитини). У Слоненяти була температура. Воно мовчки відкрило очі. Я сказала: «Давай я принесу тобі ліки. Ти вип’єш і стане краще». Слоненя відповіло, що найкращими ліками для нього буде, якщо я посиджу з ним, а ще краще — пограюся.

Гра «Заборонне число»

Ведучий. Мені довелося погодитися й запропонувати йому погратися, сидячи на ліжку.

Правила гри: я вибираю заборонне число (наприклад, 2); після цього вимовляю вголос кілька чисел. Щоразу, коли звучить заборонне число, треба плескати в долоні. Приготувалися, почали!

(Проводиться гра.)

Слоненяті ця гра теж сподобалася. Воно сказало: «Мені набагато краще, пограйся зі мною ще».

Гра «Танці протилежностей»

Ведучий. Я сказала Слоненяті: «Ну якщо ти встало, тоді давай трохи потанцюємо. Зараз я включу музику, й ми разом потанцюємо, тільки ти будеш танцювати веселий танець, а я сумний».

Давайте, діти, ми з вами теж потанцюємо. Розбийтеся на пари й придумайте танець. Один із вас буде танцювати сумний танець, а інший — веселий. Постарайтеся показати своїм танцем, що вам сумно або, навпаки, що ви щасливі.

(Кожні 1—2 хв діти міняються ролями.)

Вправа «Вимірюємо температуру»

Після танцю діти залишаються в парах.

Ведучий. Як ви думаєте, видужало після таких цікавих танців наше Слоненя?

« Паслухай, Слоненя, та ти зовсім здорове», — сказала я, торкнувшись його чола. Жару вже не було. Діти, спробуйте й ви поміряти одне одному температуру, тільки дуже ніжно й акуратно.

«Ну, мені пора до дітей, — сказала я Слоненяті. — Але тобі треба ще відлежатися сьогодні». А Слоненя мені відповіло: «Передавай усім привіт і скажи, що як тільки я видужаю, то прийду до них у гості й ми добре повеселимося! І ще попроси дітей намалювати для мене свої портрети».

Малюємо автопортрет

Ведучий. Давайте спробуємо виконати прохання Слоненяти, йому буде дуже приємно!

Вправа «Згуртування»

Ведучий. На закінчення візьмемося за руки й голосно вимовимо: «Ми». Заняття закінчене.

ЗАНЯТТЯ З

Мета: навчання керувати своїми емоційними станами; закріплення вміння розуміти й передавати емоційні стани інших людей; розвиток вольової поведінки; знайомство з методами саморегуляції; згуртування дитячого колективу.

Матеріали: сумочка ведучого; подвійні маски (з однієї сторони Баба-Яга, з іншої — дівчина Весна; Бармалей — Добрий Молодець); лялька Слоненя; картки з зображенням обличчя людей із різними емоційними станами; магнітофон; касета з веселою, ритмічною музикою; касета зі спокійною мелодією з серії «Звуки природи» (спокійний ліс).

Хід заняття

Вправа «Приручення страху»

Психолог приходить зі своєю сумочкою, всередині якої — Слоненя.

Ведучий. Здрастуйте, діти. Ой, ви чули якийсь звук? По-моєму, хтось постукав, ні… хтось шепоче щось.

(Уважно дивиться на дітей, потім підходить до своєї сумочки й прислухається.)

Здається, там хтось е… Я трішки боюся, підійдіть до мене ближче, мені з вами якось веселіше. У вас, напевно, теж бувають моменти, коли вам страшно. Тому давайте повчимося разом не боятися, перемагати свій страх.

Коли я була маленькою, моя бабуся говорила мені так: щоб страх перемогти — потрібно страх приручити. Приручити свій страх — це значить зробити його ручним, як кошеня, морська свинка або маленьке цуценятко: підійти й погладити, сказати йому приємне, подружитися з ним.

Гра «Чарівні перетворення»

Ведучий. Зараз ми спробуємо це зробити. Один із вас одягне маску страшного персонажа й буде нас лякати (гарчати, розмовляти грубим голосом). А інші всі разом спочатку вимовимо чарівне заклинання моєї бабусі (для хоробрості): «Щоб страх перемогти — його потрібно приручити», а потім підійдемо й постараємося подружитися зі страхом (доторкнемося до нього, погладимо, скажемо добре слово).

І після цього ви побачите, що відбудеться чарівне перетворення.

Після того, як діти подружаться з персонажем, маска перевертається іншою стороною й виявляється красивим, добрим персонажем. (Баба-яга перетворюється в дівчину Весну, Бармалей —у Доброго Молодця.)

Ведучий. Тепер мені зовсім не страшно відкрити свою сумочку й подивитися, хто в ній сховався. Ведучий відкриває сумочку, а в ній — Слоненя. Слоненя, це ти? Що ти робиш у моїй сумочці?

Слоненя. «Це я. У твоїй сумці я тому, що дуже хотіло потрапити до дітей. Правда, тут трохи темнувато, але діти молодці, навчили мене не боятися. «Щоб страх перемогти — його потрібно приручити» — твоя бабуся була дуже розумною жінкою.»

Гра «Стійкий олов’яний солдатик»

Слоненя. А я вас теж хочу дечому навчити: як керувати своєю поведінкою. Пограємося в гру «Стійкий олов’яний солдатик».

Коли ви дуже збуджені, пустуєте й не можете зупинитися й взяти себе в руки (так кажуть дорослі) — станьте на одну ногу, а іншу підігніть у коліні, руки опустіть. Ви стійкі солдатики на посаді, несете свою службу й можете втихомирити не тільки супротивника, а й самих себе.

Огляньтеся навколо, подивіться, що навколо відбувається, хто чим зайнятий. А тепер поміняйте ногу й подивіться ще уважніше. Молодці! Ви дійсно стійкі і, найголовніше, — ви змогли справитися зі своєю поведінкою.

(Звучить ритмічна музика, діти рухаються, кому як подобається. На команду «Завмри» стають у позу солдатика.)

Ведучий. Спасибі, Слоненя, гарній грі ти навчило дітей.

Слоненя. А мені хочеться сказати, спасибі дітям за їхні малюнки. Мені вони дуже сподобалися й допомогли видужати. Я теж приніс вам малюнки, на них я зобразив людей із різним настроєм. Подивитеся уважно на них і постарайтеся зобразити такий же настрій.

Гра «Раз, два, три… настрій, завмри!»

Слоненя показує дітям картинку з зображенням людей з різним настроєм (смуток, образа, злість, радість тощо). Діти на команду: «Раз, два, три… настрій, завмри!» — відтворюють на обличчі визначений настрій.

Гра «Є чи немає?»

Слоненя. Це ще не все. Наступна гра називається «Є чи немає? ».

Діти стають у коло й беруться за руки. Ведучий у центрі пояснює завдання: якщо учасники згодні з твердженням, то піднімають руки вгору і кричать «Так», якщо не згодні, тупотять ногами й кричать: «Ні!»

• Чи є в поле світлячки?

• Чи є в морі рибки?

• Чи є крила у теляти?

• Чи є дзьоб у поросяти?

• Чи є гребінь у гори?

• Чи є двері у нори?

• Чи є хвіст у півня?

• Чи є ключ у скрипки?

• Чи є рима у вірша?

• Чи є в ньому помилка?

Вправа «Прощання зі Слоненям»

Слоненя. А тепер мені пора іти. Мені дуже приємно було з вами познайомитися. Якщо вам колись буде сумно й самотньо, згадайте, як ми гралися з вами, і я обов’язково прийду, варто вам тільки закрити очі й уявити мене.

Ведучий. Слоненя, а хіба ти не збираєшся стрибнути до мене в сумку й піти разом зі мною?

Слоненя. Ні, я хочу до себе, в свій затишний будиночок, мене там чекають. Але спочатку мені хочеться показати вам будинок, у якому я живу. Я проведу вас до себе… Діти, сядьте на килимок, закрийте очі й спробуйте уявити те, про що я буду вам розповідати, й дуже вас попрошу відкрити очі тоді, коли вас попросить про це ведучий.

(Звучить спокійна музика.)

Слоненя. Далеко в лісі, на квітучій галявині, стоїть мій будиночок. Я проведу вас по широкій стежині до себе додому. Ми в світлому, доброму лісі, навколо багато зелені й квітів. Співають птахи, пурхають метелики. Дуже тепло, повітря пахне квітами, запашною травою. Ми йдемо, йдемо по стежині й удалині бачимо галявинку, на якій стоїть мій будинок.

Погляньте, який він красивий. А ось із вікна виглянула моя мама, а з іншого віконця — мої брат і сестра. Вони махають нам рукою. Ось ми й прийшли. Я залишаюся зі своїми рідними, а ви повертайтеся в свій сад. До зустрічі!

Ведучий. Діти, відкривайте очі, ми в себе вдома. Слоненя залишилося зі своїми рідними, а ми з вами будемо його згадувати й чекати наступної зустрічі.

На наступному занятті ми спробуємо намалювати будиночок Слоненяти, хто як його уявив.

Вправа «Згуртування»

(Див. попереднє заняття.)

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: формування вміння правильно розуміти почуття й настрої; розвиток довільності; згуртування дитячого колективу, формування комунікативних здібностей.

Матеріали: лялька їжачок; аркуші (формату А4) з завданням на кожну дитину; прості олівці на кожну дитину.

Хід заняття

Вправа «Дружба починається з посмішки»

Ведучий. Здрастуйте, діти. Давайте усі станемо в коло, візьмемося за руки й мовчки посміхнемося одне одному.

Ой, а що це тут у мене ворушиться в кошику? (Надягає на руку їжачка, що лежить у кошику.)

Їжачок. Пф-пф-пф. Де це я?

Ведучий. Ти, їжачок, у дитячому садку, а це — діти старшої групи.

Їжачок. Ось як! То ви вже зовсім великі діти, якщо ходите в старшу групу. Тоді ви зможете мені допомогти. Зі мною сталася біда. Послала мене мама в ліс по гриби, кошик дала великий, а я не вмію відрізняти їстівні гриби від неїстівних.

Гра «По гриби»

Ведучий. Діти, давайте допоможемо їжачкові. А зробимо ми це так. Ви будете зображати за допомогою пози, міміки, жестів якийсь гриб: їстівний або неїстівний. (Обговорити з дітьми, як можна зобразити їстівний і неїстівний гриби.) Потім вибираємо «грибника», він буде ходити між «грибами» і за зовнішніми ознаками намагатися розсортувати них. Якщо він відчув, що гриб їстівний, він говорить: «Гарний грибок, лізь до кошика!» — і веде гравця в одну сторону. Якщо йому здається, що це не так, то він зі словами: «Неїстівний грибочок, іди в куточок!» — веде гравця в протилежну сторону. Наприкінці гри грибник перевіряє правильність свого вибору й вибачається, якщо щось переплутав.

Їжачок. Спасибі, діти, ви не тільки зібрали мені повний кошик грибів, а й навчили на них розумітися. А тепер мені дуже хочеться зіграти з вами у свою улюблену гру.

Гра «Голка й нитка»

Їжачок. Треба вибрати ведучого — він буде «голкою», а інші діти одержують роль «нитки». «Голка» бігає по кімнаті, «петляє», а «нитка» — за нею.

(Гра проводиться 2—3 рази. Добре, якщо роль голки виконує сором’язлива, замкнута дитина.)

Ведучий. Ох, їжачок, ну й у веселу ж гру ти нам запропонував зіграти.

Вправа «Помалюємо»

Їжачок. Так, і гра весела, й діти всі веселі й гарні, але одного я не знаю: чи вміють ваші діти малювати так само добре, як і я. Я в Лісовій школі найкраще малюю. Ось я навіть аркуші із собою захопив, на яких малював.

Ведучий. Хлопці, на столах лежать листочки й олівці. Увага! Ваше завдання: на правому боці аркуша намалювати точно такий же малюнок, який зображено на лівому.

От, їжачок, дивися — хіба не художники наші діти!

Їжачок. Так, гарні малюнки! А мені пора вже з вами прощатися. Швидко сонечко буде сідати, а мені ще додому треба встигнути і гриби донести.

Вправа «Сонячні промінчики»

Діти простягають руки вперед і по черзі кладуть долоньки один на одного.

Ведучий. Давайте спрямуємо всю свою доброту й тепло до долоньок. У нас вийшло велике, добре, ласкаве й тепле сонечко. Спробуйте відчути його тепло… А тепер давайте зберемо сонячні промінчики, так ми попрощаємося з їжачком і одне з одним.

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: розвиток довільної уваги, швидкості реакції; навчання вмінню керувати своїм тілом, виконувати інструкції; навчання розпізнаванню емоцій і почуттів; навчання прийомам розслаблення; згуртування дитячого колективу.

Матеріали: лялька Квакша, м’яч.

Хід заняття

Історія про Жабеня

Ведучий. Здрастуйте, діти! Давайте станемо в коло й візьмемося за руки. Подивіться одне на одного й посміхніться. А тепер можна опустити руки й сісти.

Сьогодні я хочу розповісти вам маленьку історію про Жабеня. В одному селі був малесенький ставок. Коли прийшла осінь, і на землю лягли перші морози, ставок став потроху затягуватися льодом. Якось раз один мій знайомий проходив повз ставок і побачив на льоду Жабеня. Знайомий підійшов ближче й простягнув до нього руку, Жабеня не рухалося, тоді він узяв його в руки і зрозумів, що Жабеня заклякло від холоду. Мабуть, воно не встигло вчасно сховатися від морозів. Мій знайомий приніс його додому, поклав у банку й поставив на стіл. А коли на наступний ранок він вирішив подивитися на Жабеня, то його в банці вже не було — воно зігрілося й ожило. Насправді воно виявилося дуже цікавим. У будинку його прозвали Квакша за те, що воно часто й голосно квакало. І сьогодні це цікаве Жабеня прийшло до вас у гості.

Квакша. Здрастуйте, діти! Я дуже радий усіх вас бачити. У вас дуже цікавий дитячий садочок, я вже побував у всіх його куточках. А тепер вирішив прийти до вас на заняття й трохи погратися. Ви любите гратися в м’яч?

Гра «Настрій»

Ведучий. Діти, сідайте на стільці. Квакша кожному з вас по черзі буде кидати м’яч і називати певний настрій. А ви, у свою чергу, кидаєте м’яч назад, називаючи й показуючи мімікою обличчя протилежний настрій.

Квакша. Добрий (злий).

Веселий (сумтний).

Тихий (голосний).

Красивий (страшний).

Сильний (слабкий) тощо.

Гра «Очі в очі»

Квакша. Цікаво, діти, мені з вами гратися. Але ви знаєте, що люди не завжди можуть зрозуміти один одного. Буває так, що людині погано, а навколишні цього не бачать. Давайте пограємося в гру, яка навчить вас відгадувати настрій людини без слів. Ви розіб’єтеся на пари заважанням і візьметеся за руки. Потім, дивлячись тільки в очі і відчуваючи руки, спробуєте мовчки передати різні емоції. Наприклад: «Ясумний, допоможи мені!», «Мені весело, давай пограємося!». Потім ви мені розповісте, які емоції передавали, і як вони сприймалися вашими товаришами.

Гра «Неуважні»

Квакша. Ох, діти, здається, ми щось засиділися. А чи не час нам трохи порухатися? Ставайте всі в коло, беріться за руки. Ви будете йти по колу, за моїм сигналом (це може бути звук дзвіночка, брязкальця, плескіт долонями або якесь слово) зупиняєтеся, плескаєте 4 рази в долоні, повертаєтеся і йдете в іншу сторону. Хто не встиг виконати завдання, вибуває з гри.

Вправа «Кулька в животі»

Квакша. Молодці! Ви вмієте бути швидкими й уважними. Але я точно знаю, чого ви робити зовсім не вмієте, а я вмію! Я вмію надувати не тільки щоки, а й живіт.

Ведучий. Я думаю, якщо діти й не вміють цього робити, то зможуть навчитися. Діти, лягаєте на підлогу, покладіть одну руку на живіт і, вдихаючи повітря, спробуйте надути кульку в животику… А тепер видихаємо повітря повільно — наша кулька здувається.

От наші діти теж навчилися надувати кульку в животику. А тобі, Квакша, уже настав час прощатися з дітьми, заняття наше закінчується, та й тобі вже пора додому.

Вправа «Сонячне проміннячко»

Діти, давайте зберемо сонячне проміннячко — так ми попрощаємося з Квакшею й один із одним.

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: розвиток соціальних емоцій; розвиток довільного контролю над своїми діями; оволодіння умінням діяти за правилом; згуртування дитячого колективу.

Матеріали: лялька Оленка; будиночок із дзвіночком; клубочок вовни; атрибути для Бабусі (хустка) і Баби-Яги (хустка з перукою).

Хід заняття

Гра «Чарівний клубочок»

Ведучий. Здрастуйте, діти. Подивіться, хто сьогодні прийшов до нас у гості.

Оленка. Здрастуйте, діти! Мене звати Оленка. Я принесла вам чарівний клубочок. Хто його в руки візьме, добре, ласкаве слово скаже та нитку від клубочка на палець намотає, той в казку зайде.

Діти граються у гру.

Гра-обговорення «Взаємини»

Оленка

Стоїть невеликий стародавній

Будинок над зеленим бугром.

(Діти підходять до будиночка з дзвіночком.)

Біля нього висить дзвіночок,

Прикрашений ясним сріблом.

Якщо ти ласкаво, тихо

У нього подзвониш, ніжно,

В будинку проснеться бабуся,

Сива-сива бабуся,

У гості запросить привітно.

Бабуся тобі

— Не соромся, заходь до мене.

На стіл самовар поставить,

Спече пирогів для тебе.

І буде з тобою разом

Чайок розпивати дотемна

Й стару таємничу казку

Розкаже тобі вона.

Але якщо, раптом станеться:

І ти в цей затишний дім

Постукаєш голосно, грубо,

Піднімеш галас і грім.

То вийде Баба-яга,

Й не чути тобі казки,

Не бачити пирога.

Ведучий. Оленко, а чому в другій частині твоєї розповіді вийшла до дитини з того ж будинку не добра Бабуся, а Баба-яга?

Оленка. А на це питання нехай діти спробують відповісти…

Ведуча. Діти, а чому ж тоді бабуся пригостила дитину чаєм з пирогами й розповідала цікаву казку? (Діти відповідають.)

Оленка. А давайте спробуємо цю маленьку казку оживити. (Діти інсценують вірш.)

Гра «Усе навпаки»

Оленка. Діти, стаємо швидше в коло. Баба-яга не просто з’явилася в нашій казці. Вона, виявляється, усіх зачарувала. Ви тепер зі звичайних хлопчиків і дівчаток перетворилися в хлопчиків і дівчаток навпаки.

Ведучий. Діти, зараз ми зіграємо в гру «Усе навпаки». Я буду показувати визначені рухи, а ви повторювати ці рухи за мною, але навпаки. Наприклад: якщо я руки підніму, те ви опустите.

Гра «ТАК і НІ не говорити»

Ведучий. Добре, Оленко, а як же нам тепер чар позбутися й знову хорошими дітьми стати?

Оленка. А для цього потрібно навчитися не називати певних слів.

Ведучий. Що ж це за слова?

Оленка. ТАК і НІ. Діти, зараз ми будемо гратися в гру, в якій не можна вимовляти слова ТАК і НІ. Будьте уважні, я буду кожного щось запитувати, відповідаючи, не можна вимовляти слова ТАК і НІ.

Ти зараз спиш?

Уночі сонечко світить?

Ти любиш морозиво?

Тебе звати(неправильне ім’я)?

Ти любиш ходити до лікаря?

Лікар стриже дітей?

Ти ходиш у дитячий садок?

Корови літають?

Узимку жарко?

Ти ходиш на роботу?

їжак колючий? Сонце синє?

Твій тато грається ляльками?

Ти вмієш плавати?

На лижах улітку ходять?

Ти любиш дивитися мультфільми?

Лід теплий?

Ти слухняний?

Тобі сняться сни?

Вправа «Хвиля»

Оленка. Шкода, але довше залишатися у вас я не можу, на мене чекає моя казка.

Ведучий. Діти, давайте станемо в коло, візьмемося за руки й по черзі потиснемо їх одне одному, і Оленці також. До побачення, Оленко, приходь до нас у гості!

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: формування здатності диференціювати різні емоційні стани; навчання вмінню контролювати свій емоційний стан; формування довільної рухової регуляції.

Матеріали: іграшки або картинки, що зображують Дроворуба, Опудало, Лева.

Хід заняття

Вправа «Хвиля»

У гості до дітей приходять Дроворуб, Опудало, Лев і говорять, що Великий Гудвін занедужав і не може виконати їхнього бажання. Вони просять допомогти дітей у виконанні бажань. Ведучий запитує дітей, чи хочуть вони допомогти героям казки. Але допомогти героям можуть тільки дуже дружні й уважні діти.

Ведучий пропонує дітям:

а) стати в коло, узятися за руки, зосередитися один на одному й потиснути руку сусідові по колу (хвиля); .

б) потиснути руки в іншу сторону;

в) «пустити хвилю» за сигналом ведучих від будь-якої дитини.

Вправа «Виконання бажань»

Ведучий говорить, що всі діти дружні й уважні, добре розуміють одне одного, й просить Дроворуба розповісти про те, яке в нього було бажання. Дроворуб говорить, що хотів би одержати серце. Ведучий запитує в дітей, що означає вислів «є серце» й «немає серця». Діти обговорюють: людина, в якої є серце, може переживати різні почуття. Ведучий пропонує дітям познайомити Дроворуба з різними почуттями. Проводиться гра «Море хвилюється раз…».

Потім ведучий просить Опудало розповісти про своє бажання. Опудало говорить, що хотіло би одержати трохи розуму. Ведучий обговорює з дітьми, що означає розумна людина: це людина, яка спочатку думає, що зробити, потім робить; вміє знаходити вихід із різних ситуацій. Після обговорення дітям пропонується погратися в гру «Плутанина».

Потім про своє бажання розповідає Лев. Він хотів би одержати хоробрість. Ведучий пояснює, що хоробрість можна одержати, якщо перемогти свій страх. Він пропонує дітям намалювати свій страх і порвати його на дрібні клаптики.

Рухова регуляція

Після того як виконано всі бажання, ведучий пропонує дітям навчити гостей умінню керувати своїм тілом. Діти лягають на підлогу й під релаксаційну музику спочатку розслабляють своє тіло, потім напружують.

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: формування довільної регуляції поведінки й емоційних реакцій, розвиток уваги, уяви.

Матеріали: іграшка або картинка з зображенням Незнайки; папір із недомальованими піктограмами за кількістю дітей; кольорові олівці; маленькі іграшки.

Хід заняття

Знайомство з Незнайком

У гості до дітей приходить Незнайко і скаржиться, що всі його сварять, ніхто не хоче вчити його цікавим заняттям. Тюбик не хоче учити малювати, Гусля не хоче вчити грати на музичних інструментах тощо.

Ведучий каже Незнайці, що йому, напевно, не вистачає уважності, посидючості, вміння керувати своєю поведінкою, й пропонує дітям навчити Незнайку цьому.

Гра «Чотири стихії»

Ведучий. Давайте ми всі станемо в коло й навчимо Незнайку бути уважним.

За командою ведучого «вода» діти витягають руки вперед, «повітря» — піднімають руки вгору, «земля» — опускають руки уздовж тіла, «вогонь» — махають руками в різних напрямках.

Вправа «Передай іграшку по колу»

По колу пускаються іграшки. Спочатку їх удвічі менше, ніж дітей. У міру збільшення швидкості передачі іграшок із рук у руки кількість іграшок збільшується.

Ведучий. Ну от, Незнайку, ти довідався, як бути уважним до того, що робиш. А тепер діти навчать тебе бути терплячим і виконувати завдання до кінця.

Гра «Тихіше їдеш — далі будеш»

Діти шикуються в одну лінію й за командою ведучих дуже повільно рухаються до лінії фінішу. Перемагає той, хто приходить до фінішу останнім.

Правила гри: забороняється зупинятися й тупцювати на одному місці.

Піктограми

Ведучий. Ти, Незнайку, навчився бути уважним, терплячим, а чому ще тобі хотілося б навчитися — малювати або грати на музичних інструментах?

Незнайка каже, що малювати. Психолог пропонує дітям домалювати неповні піктограми.

Рухова регуляція

Ведучий пропонує дітям навчити Незнайку керувати своїм тілом. Діти лягають на підлогу, під релаксаційну музику спочатку напружують і розслаблюють своє тіло, потім напружують тільки руки, потім тільки ноги.

ЗАНЯТТЯ 9

Мета: формування взаємин між дітьми; розвиток довільної уваги; розвиток емоційної виразності; формування довільної рухової регуляції.

Матеріал: іграшка, що зображує Ємелю.

Хід заняття

Знайомство з Ємелею

У гості до дітей приходить Ємеля й розповідає, що пішов зі своєї казки, тому що йому стало нудно — всі бажання виконує Щука, ні з ким навіть погратися.

Ведучий пропонує дітям показати Ємелі нові ігри.

Гра «Коні-коні»

Діти розбиваються на пари. Спочатку ведучий з одним із дітей читає текст і показує, як потрібно правильно виконувати рухи. Коні-коні, коні-коні (діти ляскають у долоні), Ми (плескіт у долоні) сиділи (двома долоньками по долоньках партнера) на (плескіт у долоні) балконі (двома долоньками з партнером).

Чай (плескіт у долоні) пили (правою долонькою по правій долоньці партнера), у ложки (хлопок у свої долоні) били (лівою долонькою — по лівій долоньці партнера),

По- (плескіт у свої долоні) турецки (двома долоньками — партнерові) говорили (плескіт у свої долоні).

Ми (плескіт у долоні) набрали (двома долоньками — партнерові) в рот (плескіт у свої долоні) води (двома долоньками — партнерові),

І сказали всім — завмри… (діти плекає у долоні). Діти «завмирають» — від ЗО секунд до 1,5 хв.

Ємеля говорить, що гра йому дуже сподобалася й він зможе гратися в неї з Царівною Несміяною. Ведучий каже Ємелі, що в нас усі діти можуть бути Царівнами Несміянами.

Гра «Царівна Несміяна»

Ведучий пропонує дітям погратися в гру. Вибирають Царівну Несміяну, а інші намагаються її розсмішити. Завдання Несміяни — утримати серйозний вираз обличчя.

Гра «Незрячий — глухий»

Ведучий пропонує дітям навчити Ємелю ще одній новій грі. Коли ведучий каже: «Незрячий» — діти виконують рухи тільки за словесним сигналом, коли говорить: «Глухий» — діти виконують тільки те, що бачать.

Гра «Фотограф»

Ємеля говорить, що йому дуже сподобалося гратися з дітьми, й тепер у його казці не буде нудно, як колись, але йому дуже хотілося б щось залишити на пам’ять про цей день.

Ведучий пропонує Ємелі сфотографуватися з дітьми, але фотографії будуть незвичайними. Діти стають у ряд з виразами різних емоцій на обличчі. Фотограф (дитина) має запам’ятати, у кого який був вираз обличчя. Він відвертається, а діти змінюють емоції на обличчі. Фотографові потрібно згадати, який у кожної дитини був вираз.

Рухова регуляція

Ведучий пропонує дітям лягти на підлогу. Спочатку вони напружують і розслаблюють тільки руки, потім тільки ноги. Діти напружують і розслаблюють тільки праву сторону, потім тільки ліву.

ЗАНЯТТЯ 10

Мета: розвиток спостережливості, уміння діяти за правилом, вольової регуляції, навичок довільної поведінки.

Матеріали: силуети долоні червоного, жовтого і синього кольорів; магнітофон і касета з записом спокійної музики.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Бесіда

Ведучий. Ви знаєте діти, що таке «Дитячий світ»? Багато хто відразу ж скаже: «Дитячий світ» — найбільший магазин іграшок у Москві». Але чи знає хтось із вас, що це чарівний магазин. У його центральному залі висить чудо-годинник. Щогодини лунає чудова музика, у відкритих розмальованих дверях з’являються різні іграшкові тварини й танцюють. Це можуть побачити усі. Але ніхто не бачить, що відбувається вночі в чарівному магазині. Я це знаю, тому що мені розповів про це мій друг Ведмедик. Він раніше жив у «Дитячому світі», а тепер живе в мене. Він розповідав, що щовечора, коли стихають голоси дітей і дорослих, гасне світло, й закриваються двері, у великому залі — у тому самому, де висить годинник, — починається казкове життя.

Гра «Зобрази свою іграшку»

Ведучий. Діти, ми теж зможемо стати учасниками цього казкового життя, але спочатку спробуємо відгадати, які улюблені іграшки є в кожного з нас.

(Кожна дитина мімікою, жестами зображує свою іграшку, а інші відгадують, яку іграшку зобразила дитина.)

А тепер кожний з вас стане своєю улюбленою іграшкою.

Гра «Кричалки — шепталки — мовчалки»

Дітям пропонуються три силуети долоні: червоний, жовтий, синій. Це сигнали. Коли дорослий піднімає червону долоню — «кричалку» — можна бігати, кричати; жовта долоня — «шепталка» — можна тихо пересуватися й шепотіти, на сигнал «мовчалка» (синя долоня) — діти повинні завмерти на місці або лягти на підлогу й не ворушитися. Закінчувати гру краще «мовчалками».

Гра «Лисиця з лисенятами й Сова»

Ведучий. Годинник знову нагадує про себе. Бом-бом-бом — пробив годинник 12 разів і розбудив Сову. Вона пролетіла над іграшками й перетворила їх усіх на лисенят.

За допомогою лічилки вибирається Лисиця. Сова йде в укриття й спостерігає за дітьми. Дитина, що зображує Лисицю, веде за собою лисенят і проробляє при цьому різні рухи. Лисенята мають точно їх повторити. Хто не встигає повторити, того Сова забирає до седе в укриття. Виграє лисеня, яке залишилося з мамою.

Вправа «Чарівна кулька»

Звучить спокійна музика. Діти сидять на стільчиках.

Ведучий. Відкиньтеся на спинку стільця, спина пряма й розслаблена, руки складені на груди. Глибоко вдихніть повітря носом, уявіть, що ваш живіт — це повітряна кулька. Чим глибше вдихаєш, тим більше кулька. А тепер видихайте ротом, щоб повітря полетіло з кульки.

Не квапитеся, повторіть. Дихаєте й уявляйте собі, як кулька наповнюється повітрям, стає все більшою й більшою.

Повільно видихайте ротом, начебто повітря виходить із кульки. Зробіть паузу, порахуйте до п’яти. Снову вдихніть і наповніть легені повітрям. Видихніть, відчуйте, як повітря виходить Через легені, горло, рот. Дихаєте й відчувайте, як ви наповняєтеся енергією й гарним настроєм.

Зробили паузу. Закрили очі й послухали музику… Відкрили очі.

Ось ми знову в дитячому саду. Тепер ви знаєте, що відбувається вночі в чарівному магазині.

ЗАНЯТТЯ 11

Мета: навчати розпізнавати й довільно проявляти почуття; вправлятися в умінні керувати рухами й контролювати свою поведінку; виховувати витримку.

Хід заняття

Вітання

Ведучий. Давайте уявимо собі, що ми розучилися говорити, а можемо тільки співати. Зараз кожний з вас проспіває своє ім’я, а ми будемо всі разом за ним повторювати.

Вправа «Тренуємо емоції»

Ведучий. Сьогодні ми з вами будемо готуватися, щоб стати акторами. В школу акторів приймають після невеликої перевірки. Отже, вам потрібно:

а)насупитися, як:

• осіння хмара;

• розсерджена людина; б) розізлитися, як:

• зла чарівниця;

• два барани на мосту;

• голодний вовк;

• дитина, у якої відняли м’яч; в)злякатися, як:

• заєць, що побачив вовка;

• пташеня, що упало з гнізда;

• кошеня, на яке гавкає злий собака; г)посміхнутися, як

• кіт на сонечку;

• сонечко;

• хитра лисиця;

• начебто ти побачив чудо.

В усіх вийшло чудово. Усі прийняті в актори.

Гра «Ковпак мій трикутний»

Гравці сидять у колі.

Ведучий. І ось вам перше акторське завдання. Усім по черзі потрібно вимовити по одному слову з фрази: «Ковпак мій трикутний, трикутний мій ковпак. А якщо не трикутний, те це не мій ковпак». Після цього фраза повторюється знову, але ті, кому випаде говорити слово «ковпак», заміняють його жестом (два м’яких постукування по своїй голові). Наступного разу замінити потрібно два слова: «ковпак» і «мій» (показати рукою на себе).

Зображуємо настрій

Ведучий. Наступне завдання акторам. Треба зобразити настрій.

• Покрапаємо, як маленький і частий дощик, а тепер — як важкі, великі краплі.

• Політаємо, як горобець, а тепер — як чайка, як орел.

• Походимо, як стара бабуся, пострибаємо, як веселий клоун.

• Пройдемося, як маленька дитина, яка учиться ходити.

• Пошукаємо купини на болоті.

• Побіжимо назустріч мамі, стрибнемо їй на шию й обіймемо її.

Вправа «Чарівний сон»

Ведучий. Актори всі старалися й трішечки стомилися. Я пропоную вам відпочити. Вії опускаються, Очі закриваються. Ми спокійно спочиваємо (2рази), Сном чарівним засинаємо. Дихається легко, рівно, глибоко, Напруження полетіло І розслаблене все тіло (2рази), Начебто ми лежимо на травичці, На зеленій м’якій травичці. Гріє сонечко якраз… Ноги теплі дуже в нас… Гріє сонечко жаркіше… Ноги в нас іще тепліші… Дихається легко… рівно… глибоко… (тривала пауза) Ми спокійно відпочивали Сном чарівним засинали Добре нам відпочивати? Та пора уже вставати.

Вправа «Браво»

Ведучий. Ваш дебют пройшов чудово! Кожний із вас заслужив звання народного улюбленця й гідний оплесків.

А тепер той, хто хоче отримати оплески, встає перед усіма і кланяється, а захоплені шанувальники дружно аплодують і кричать «Браво!».

ЗАНЯТТЯ 12

Мета: формування мотивації на успіх і адекватне сприйняття неуспіху; навчання співпрацювати; розвиток вольової регуляції.

Матеріали: баночка з медом, яйце, два однакові малюнки, фломастери.

Хід заняття

Вправа «Готуємося до турніру»

Ведучий. Діти, в нас сьогодні відбудеться турнір, вам потрібно розділитися на дві команди.

(Ведучий разом із дітьми придумує назви командам, вибирає капітанів.)

За правильно виконане завдання команда буде одержувати частину розрізної картинки. Команда, яка зможе зібрати з частин ціле зображення, буде переможцем турніру.

Гра «Бджоли й змії»

Ведучий. Я хочу запропонувати вам зіграти в гру «Бджоли й змії». Одна команда — Бджоли, інша — Змії. Кожна команда має вибрати собі короля. Обоє королі виходять за двері, а я ховаю два предмети, які королі мають відшукати. Король бджіл має шукати мед, а зміїний король — яйце. Бджоли й Змії повинні допомагати своїм королям. Усі Бджоли мають дзижчати. Чим ближче король підходить до меду, тим сильніше дзижчать Бджоли, чим далі відходить король, тим Бджоли дзижчать тихіше. Змії допомагають своєму королеві шипінням. Хто ж з королів виявиться першим?

Гра «Мавпочки»

Ведучий. Діти, ми зараз пограємося в мавпочок, які люблять кривлятися й копіювати один одного. Учасники команд, чергуючись, показують різні рухи. Учасники протилежної команди повторюють рухи.

Зміну позицій можна провести кілька разів, при цьому «кривляння» здійснюються спочатку тільки обличчям, потім тілом, голосом, подихом.

Гра «Так і ні»

(Див. заняття 6.)

Запитання:

— Ти ходиш до школи?

— Ти був на Північному полюсі?

— Ти вчора цілувався з тигром?

Той, кого запитують, має обов’язково відповідати навпаки. Той, хто помиляється, вибуває з гри^ Гра буде продовжуватися доти, поки не залишиться один учасник. Він стає переможцем.

Як добре, що всі знову стали хлопчиками й дівчатками.

Вправа «Зроби неправильний малюнок із правильного»

Ведучий заздалегідь готує чорно-білий малюнок, на якому зображено дитину в звичайній ситуації: на уроці, разом із мамою.

Командам даються два однакові малюнки, фломастери. Кожній команді потрібно з правильного малюнка зробити неправильний.

Склади картинку

Ведучий. Учасники команд, підійдіть до столів і спробуйте з тих частин, що ви одержали за правильно виконані завдання, скласти картинку. Переможцем турніру буде команда, в якої вийде зображення.

Наприкінці турніру — вітання переможців і всіх учасників.

ЗАНЯТТЯ ЗАКЛЮЧНЕ, ДІАГНОСТИЧНЕ

Матеріали: лялька Буратіно, текст телеграми.

Хід заняття

Гра «Телеграма»

Ведучий. Діти, з телеграфу нам повідомили, що на ім’я нашої групи прийшла телеграма, але нам її потрібно спочатку одержати. Зараз я розповім, як це зробити.

Станьте в коло. Візьміться за руки, відчуйте руку вашого сусіда. Для того, щоб телеграма дійшла до нас, необхідно передати її сусідові, потиснувши йому руку. Робити це треба так, щоб вашому товаришеві було не боляче. Будьте уважні, не пропустіть сигнал, передавайте телеграму по колу один одному. Коли сигнал телеграми дійде до мене, я розшифрую її й прочитаю вам.

Увага, телеграма пішла.

Допоможіть, допоможіть, допоможіть!

З Буратіно сталося лихо!

Зникли посмішка й радість,

Не хоче з друзями гратися.

В чому справа, друзі, ми не знаємо

Й просимо вас у цьому допомогти —

Приїхати сюди скоріше,

Поспішайте, час не чекає!

Релаксаційна вправа «Казковий ліс»

Ведучий. Щоб потрапити в казку до Буратіно, ми зараз із вами закриємо очі й уявимо Галявину казок. Сядьте на килим, закрийте очі й уявіть собі казковий ліс (звучить музика із серії «Звуки природи»). Ми йдемо лісом, навколо нас високі дерева, висока трава лоскоче наші ноги. Птахи співають на різні голоси, пахне квітами й травами. Як добре, тепло… Чуєте? Хтось стукає. Напевно, це дятел. А з гілки на гілку перескочила білочка. А зараз тихіше… чуєте? Хтось скрекоче. Це ж казковий цвіркун. Він допоможе нам зустрітися з нашим Буратіно. Ми вже прийшли, ми в казці. Відкривайте очі. Знайомтеся з нашим героєм.

Гра «Школа емоцій»

Ведучий надягає на руку ляльку Буратіно (рот якого заздалегідь заклеюється смужечкою паперу із зображенням суму).

Ведучий. Діти, подивітеся на Буратіно, він начебто звичайна дерев’яна лялька, яку тільки що вистругали з поліна й забули оживити. На його обличчі не можна вгадати, який у нього настрій: сумує він чи радіє, спокійний він чи його щось турбує. Це зовсім не той задерикуватий Буратіно, якого ми знали, правда, діти?

Давайте запросимо його в нашу школу, назвемо її «Школою емоцій» і нагадаємо йому, яким він був раніше, покажемо всі емоційні стани, які ми знаємо. Ми допоможемо йому згадати, як він раніш сумував, радів, сердився, ображався, боявся, дивувався. Буратіно, сідай, уважно дивися й слухай, чому тебе сьогодні будуть учити діти.

Зараз ви отримаєте конвертик, усередині якого — картка з зображенням емоції. Уважно подивіться на неї, підійдіть до Буратіно й розкажіть, який настрій зображений у вас на картці, а потім покажіть цей настрій так, щоб Буратіно гарненько його запам’ятав. Пам’ятайте, що ви сьогодні для Буратіно вчителі.

Підходити до Буратіно слід по черзі. Будьте терплячі й витримані.

Якщо дитина не справляється з завданням, ведучий пропонує додаткову картку й фіксує це.

Після гри іграшка починає сміятися.

Гра «Розсміши»

Ведучий. Діти, здається, Буратіно щось починає згадувати.

Буратіно. Я все згадав, спасибі, діти, тільки я ніяк не можу зупинитися.

(Буратіно продовжує сміятися.)

Ведучий. Зараз ми допоможемо тобі керувати своїм настроєм. Подивися, як це вміють робити діти, а потім спробуєш і сам, наприклад, стати сумним П’єро.

Один із гравців сідає в центр і налаштовується на те, що буде дуже серйозним і його ніхто не зможе розсмішити. Інші діти намагаються з усіх сил зробити так, щоб він розсміявся. Не дозволяється доторкатися до того, хто сидить.

(У ролі П’єро, а також Буратіно має побувати кожна дитина.)

Ну що, Буратіно, тобі подобається з нами гратися? Буратіно. Дуже. Хочу ще.

Гра «Чарівне слово»

Ведучий. Наступна гра називається «Чарівне слово». У цій грі потрібно бути дуже уважним і не забувати правила. А правила гри такі: я буду називати різні рухи, але виконувати ви будете тільки ті, перед назвою яких я вимовлю слово «будь ласка».

Наприклад: руки вгору, будь ласка, ногу вбік тощо.

Гра «Посварилися — помирилися»

(Буратіно пропонує задерикуватим голосом свою гру.)

Буратіно. А битися вмієте? Зараз я вас навчу.

(Починає задиратися до дітей, провокує на бійку.)

Ведучий. Буратіно, ми починаємо з тобою знайомитися, але дозволь нам навчити тебе не тільки битися й сваритися, але й миритися. Діти, виберіть собі пари. Сваритися й миритися будуть ваші пальчики. Уявіть собі, що пальчики — це ви. Спочатку ви (ваші пальчики) посваритеся (ось так), а потім помиритеся (ось так).

Буратіно. Спасибі, діти. Як же у вас цікаво! А що ви ще вмієте робити?

Гра «Я вмію»

Ведучий. Діти, давайте похвалимося перед Буратіно, що ми вміємо робити. Зараз кожний із вас по черзі стане на стільчик і скаже, що він уміє робити, а інші всі разом луною повторять, що уміє ваш товариш.

Танці

Буратіно. Які ж ви розумні й веселі, з вами дуже цікаво. Ви просто врятували мене, а то я, схоже, уже зовсім почав перетворюватися в дерев’яне поліно. А тепер давайте влаштуємо танці. Ой, зовсім забув, відгадайте одну маленьку загадочку:

Хто з доброю казкою входить у будинок?

Хто з дитинства кожному знайомий?

Хто не вчений, не поет,

А скорив весь білий світ?

Кого всюди впізнають?

Скажіть, як його звуть?

Усі разом — Бу-ра-ті-но!

(Звучить весела музика з кінофільму «Пригоди Буратіно». Діти танцюють. Буратіно прощається з дітьми, тиснучи кожному руку.)

Оцінка результатів психокорекційних занять

Ця оцінка спирається на такі показники кожної дитини.

I. Розвиток уміння адекватно виявляє свої емоції

Гра «Школа емоцій»

1 бал — вираз обличчя не міняється або є неадекватним.

2 бали — короткочасна затримка емоцій, неявне виявлення емоцій.

3 бали — явне виявлення емоцій, багата міміка.

II. Формування усвідомленого сприйняття емоцій, уміння розуміти емоційний стан іншої людини

Гра «Школа емоцій»

1 бал — не може назвати й оцінити емоційний стан іншої людини.

2 бали — не завжди правильно оцінює відтінки емоційного стану.

З бали — адекватно розуміє й називає емоційний стан на фотографії.

III. Довільна регуляція поведінки

Гра «Чарівне слово»

1 бал — дитина не включається в гру, не розуміє й не приймає правил гри, часто відволікається, заважає іншим.

2 бали — дитина не відразу включається у виконання завдання, правила гри розуміє й приймає, але іноді відволікається й помиляється.

3 бали — дитина розуміє умови гри, включається в неї, виконує всі правила.

IV. Довільна регуляція свого емоційного стану

Гра «Царівна Несміяна»

1 бал — дитина не може керувати своїм емоційним станом.

2 бали — недостатньо керує своїм емоційним станом, намагається утримувати емоційний стан, але це йому не завжди вдається.

3 бали — вміє керувати своїм емоційним станом, утримує обрані емоції до кінця гри.

V. Довільна регуляція рухових відчуттів

Гра «Посварилися — помирилися»

1 бал — дитина не може регулювати свої рухові відчуття.

2 бали — регулювати рухові відчуття може за допомогою дорослого.

3 бали — усі вправи на напругу й розслаблення робить самостійно.

VI. Взаємодія з іншими дітьми

Гра «Телеграма»

1 бал — ланцюжок на дитині перервався.

2 бали — двома руками жме руки одночасно одному й іншому сусідові.

3 бали — дитина приймає потиск і передає іншому.

VII. Самооцінка і рівень тривожності Гра «Я вмію»

1 бал — дитина відмовляється виконувати завдання або при виконанні потребує постійної підтримки і підказки.

2 бали — потребує стимулюючої допомоги дорослої або іншої дитини, говорить тихо й невпевнено.

3 бали — не боїться розповісти про свої вміння, досить упевненя у собі.

завантаження...
WordPress: 23.04MB | MySQL:26 | 0,527sec