Розрахунки за хімічними рівняннями

Тема. Розрахунки за хімічними рівняннями.

Мета. Навчити  учнів розраховувати масу, кількість речовини, об’єм газу за відомою кількістю речовини, масою чи об’ємом одного з реагентів чи продуктів реакції, сприяти  свідомому засвоєнню  хімічних знань, формуванню логічного мислення, розвитку розумової діяльності, навчати практичного використання набутих теоретичних знань.

Обладнання. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, електрохімічний ряд напруг металів.

Форми та методи роботи. Бесіда, розповідь, пояснення.

Тип уроку. Урок вивчення та осмислення нових знань та вмінь.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Фронтальна бесіда.

– Який закон застосовується при розставленні коефіцієнтів у рівняннях реакцій?

– Сформулюйте  закон об’ємних відношень  для газів  Гей – Люссака.

– Запишіть формули , за якими можна обчислити      а)кількість речовини; б)молярну масу; в) об’єм молярний.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь. Систематичне розв’язування розрахункових задач з хімії сприяє свідомому засвоєнню  хімічних знань, формуванню логічного мислення, розвитку розумової діяльності, навчає практичного використання набутих теоретичних знань.

Розрахункові задачі з хімії, передбачені шкільною програмою, умовно можна поділити на такі типи та підтипи:

І. Обчислення за хімічними формулами.

ІІ. Обчислення з використанням понять про розчини.

ІІІ. Обчислення за рівнянням хімічних реакцій.

ІV. Виведення формул речовин.

V. Комбіновані задачі.

2. Обчислення за рівнянням хімічних реакцій.

2.1.Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовин, яка бере участь у реакції, за відомою кількістю іншої речовини, що реагує.

2.2. Обчислення за хімічними рівняннями мас речовин або об’ємів газів (н.у.) за відомою кількістю речовини, що вступає в реакцію або добута в результаті реакції.

2.3. Обчислення об’ємних відношень газів під час хімічних реакцій.

2.4. Обчислення за термохімічними рівняннями.

2.5. Обчислення маси або об’єму продукту реакції за відомою масою чи об’ємом вихідної речовини, що містить домішки.

2.6. Визначення масової або об’ємної частки виходу продукту реакції за відношенням до теоретичного можливого.

2.7. Обчислення за хімічними рівняннями, якщо одну з речовин, що реагує, взято у надлишку.

3.Методи розв’язання задач.

Розрахункові задачі з хімії розв’язують за допомогою готових формул, використовуючи метод пропорцій або метод алгебраїчних рівнянь з одним невідомим.

Для запису скороченої умови задачі слід дотримуватися певних умовних позначень:         

Аr(E)—відносна атомна маса елемента;

Mr(AxBy) — відносна молекулярна маса речовини;

M(AxBy) — молекулярна маса речовини;

m— маса речовини;

ν— кількість речовини;

w— масова частка;

φ— об’ємна частка;

η— вихід від теоретично неможливого;

ρ— густина;

V— об’єм газу, рідини;

Vm— молярний об’єм газу (Vm= 22,4 л/моль);

D—відносна густина газу;

Q—тепловий ефект хімічної реакції.

Залежно від числа елементів знань, дій, які необхідно використати під час розв’язання задачі, їх також поділяють на прості, складні та комбіновані.

               Проста задача—задача, під час розв’язання якої актуалізується

один елемент знань і один спосіб дій.

                      Складна задача—задача, під час розв’язання якої актуалізується

кілька різних елементів умінь та способів дій.

                     Комбінована задача—задача, під час розв’язання  якої

актуалізується  кілька різних елементів знань і способів дій.

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

1. Бесіда. Ми  уже навчилися встановлювати взаємозв’язки між фізичними величинами (масою, об’ємом, молярною масою, кількістю речовини).  А тепер навчимося  обчислювати за рівняннями хімічних реакцій  масу, кількість речовини та  об’єм газу(н.у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції.

а).Для певної хімічної реакції аА+bB=cC+dD виконується таке співвідношення:

де ν(А), ν(B), ν(С), ν(D)—кількості речовини реагентів, що вступили в реакцію, і продуктів, що утворилися.

б).При участі в реакції газоподібних речовин частіше враховують не їхні маси, а об’єми. Так, для реакції                       аА+bB(г.)=cC+dD(г.)

кількості газоподібних речовин В і D  можна виразити через їхні об’єми відповідно до рівняння

Знаючи одне із значень, можна розрахувати за рівнянням  значення всіх інших величин.

в).Якщо відома кількість речовини одного з компонентів реакції, то можна розрахувати кількості речовин, які беруть участь у реакції, бо вони зв’язані стехіометричними співвідношеннями.

Від кількостей речовини реагентів і продуктів можна перейти до їх мас:

,

тому що ν = .

2. Приклад розв’язування задач.     Задача. Визначте кількості речовини реагентів, необхідні для добування 0,72 моль ферум(ІІІ) хлориду FeCl3 за реакцією між Fe2О3 і НСl.

Дано:

ν(FeCl3)=0,72 моль

 

 

ν(Fe2О3)-?

ν(НСl)-?

                                     Розвязання

За рівнянням реакції

Fe2О3+6 НСl=2FeCl3+3Н2О

 

а=1, b=6, с=2, d=3;

Звідси

ν(FeCl3)=

ν(НСl)=

Відповідь: для добування 0,72 моль FeCl3 необхідно взяти 0,36 моль Fe2О3 і 2,16 моль НСl.

3.Самостійне розв’язування задач.

3.1. Скільки заліза утворилося, якщо у реакцію  з ферум (ІІІ) оксидом вступило 6г водню?

3.2. Обчислити масу води , що розклалась, якщо виділилося 96г кисню.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати теоретичний матеріал у підручнику .

2. Яка буде маса осаду, що утвориться у результаті взаємодії розчину  їдкого калі на розчин  хром (ІІІ) нітрату кількістю речовини  3 моль.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

40 (27.6 KiB, Завантажень: 67)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

у 40 (99.0 KiB, Завантажень: 17)

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,850sec