Російський живопис ХІХ – початку ХХ століть

ТемаРосійський живопис ХІХ – початку ХХ століть

Мета : ознайомити учнів з особливостями розвитку російського живопису,  з творчістю Рєпіна, Сурикова, Васнєцова, Шишкіна, Левітана, Сєрова,  Врубеля; розвивати навички роботи в групах, розпізнавання стилю кожного художника, описувати картини; виховувати любов до мистецтва, толерантне ставлення один до одного.

Обладнання: презентація «Картини російських  художників 19-поч.. 20  століть», роздатковий матеріал про художників.

 

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань.

–                   Що ви знаєте про живопис як вид мистецтва?

–                   Назвіть представників живопису, яких ви знаєте.

–                   Які художники та їх картини вам подобаються?

–                   Чи потрібний нам сьогодні живопис?

ІІІ Вивчення нового матеріалу

  1. Слово вчителя. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з особливостями російського живопису 19- поч.. 20 століть. 19 – поч.. 20 ст. – це був час розквіту російської культури. Він ознаменований творчою діяльністю багатьох письменників, артистів, музикантів, художників. Достатньо сказати про творіння Тургенева, Гончарова, Толстого, Достоєвського, Чехова, згадати музику Мусоргського, Бородіна, Чайковського, Римського-Корсакова, звернутися до розповідей сучасників про геніального співака Шаляпіна чи актрису Єрмолову. Художники ж користувалися не меншим успіхом. Їх досягнення забезпечили російській культурі світове визнання.  Найпопулярнішими жанрами живопису були : історичний живопис, пейзажний живопис та  портрет. Представниками історичного живопису були Рєпін, Суриков, Васнєцов. Пейзажний живопис представляли  Шишкін, Левітан . Майстрами портрету були Сєров, Рєпін,  Васнєцов, Врубель. Давайте ознайомимося з цими видатними особистостями .
  2. 2.          Робота в групах методом «Ажурної пилки».

Матеріал для  1 групи.

Історичний живопис.

Рєпін Ілля Єфимович ( 1844-1930) Намагався зробити мистецтво зрозумілим і близьким народові, він  був великим реалістом. Художник народився в Чугуєві в родині військового поселенця, який займався торгівлею кіньми. Малюванням  майбутній художник займався з дитинства. Перші художні навички Рєпін отримав в школі військових топографів та в майстерні місцевого живописця Бунакова. В 1863 році Рєпін їде до Петербурга , вступає до Малювальної школи Спілки заохочення художників, де викладав Крамський, а в 1864 році був прийнятий в художню Академію. Перші роки навчання були дуже важкі. Відчувалася постійна потреба в грошах, батьки не могли допомогти синові, бо самі  жили в злиднях.

Проте Рєпін настирливо навчався. Перший серйозний задум художника – картина «Бурлаки на Волзі»(1870-1873). Задум виник , коли Рєпін прогулювався по Неві влітку 1869 року і побачив бурлаків, які тягнули баржу, а неподалік групу нарядних веселих панів. Влітку 1870 р. він їде в подорож по Волзі , де з головою поринає  в саму гущу народного життя.

В 1871 році Рєпін закінчив Академію, з травня 1873 по липень 1876 рр. перебуває за кордоном, потім повертається в Чугуєв, де займається портретами селян, пише картину «Під жандармським конвоєм» та інші. Розквіт творчості припадає на кінець 70– поч. 90-х рр . В цей період було створено більшість його кращих робіт –картин на теми  з життя народу, революційно-визвольної боротьби, історичних полотен, портретів («Хрестовий похід в Курській губернії», «Відмова від сповіді», «Не чекали», « Царівна Софія», «Іван Грозний і його син Іван», «Запорожці», портрети Мусоргського, Л. Толстого ).

З 1894 по 1907 рр. Рєпін викладає в художній Академії в Петербурзі. З 1900 р. живе на дачі «Пенати»в Куоккалі (після революції 1917р. передається містечко Фінляндії), стає емігрантом.

В 1930 р. художник помер, так і не повернувшись в Росію. Більшість його картин знаходиться в Третьяковській галереї та Російському музеї.

Суриков В. І. (1848-1916) здійснив справжній переворот в історичному живописі, головним героєм його картин став народ.

Суриков народився в Красноярську(Сибір)в родині старого козачого роду, в якому розповідалися  оповіді про бояриню Морозову, про походи Єрмака. Здібності до малювання проявилися ще в дитинстві. Спочатку закінчив училище в Красноярську, потім Малювальна школа Спілки заохочення художників в Петербурзі і нарешті художня Академія. В 1875 р. Суриков закінчив Академію із золотою медаллю, відмовився від закордонного відрядження , їде в Москву, йому запропонували виконати розпис в храмі Христа Спасителя. В Москві створює історичні полотна : «Ранок стрілецької страти» , «Меншиков в Березові», «Бояриня Морозова», «Підкорення Сибіру», «Перехід Суворова через Альпи», «Степан Разін», інші.

Васнєцов Віктор Михайлович (1848-1926)- автор живописних сказань про народ, його національну старину і безсмертних героїв.

Навчався в духовному училищі, потім в семінарії в В’ятці. За допомогою вчителя місцевої гімназії Чернишова   систематично займався живописом і малюванням.

Після закінчення семінарії їде  в Петербург( 1867), Рік займається в школі Спілки заохочення художників, потім  – в художній Академії (1869-1876) . Потребуючи заробітку, малював  в ілюстрованих журналах сценки вуличного і домашнього життя , висміював звички міщан і купців. У цей час пише картини: « Чаювання», «Злидні-співаки», «З квартири на квартиру», інші.

В 1878 р. переїздить до Москви. Для залу засідань правління Донецької залізниці пише полотна : «Битва слов’ян із скіфами», «Три царівни підземного царства», «Килим-літак». Потім пише полотна на основі народних переказів: « Богатирі», «Оленка», «Після битви Ігоря Святославовича з половцями», оформляє виставу «Снігурочка». Васнєцов захоплювався ілюструванням  творів Лермонтова та Пушкіна ( «Пісня про купця Калашникова», «Пісня про віщого Олега»).

Більшість картин художника зберігається в його домі-музеї в Москві.

Матеріал  для 2 групи .

Пейзажний живопис.

Шишкін Іван Іванович (1832-1898)- основоположник російського демократичного пейзажу. В його творчості особливого розвитку досягає епічний пейзаж, який дає можливість створити широке, узагальнене уявлення про російську природу.

Шишкін народився Єлубузі, де і сформувався майбутній пейзажист. З часом залишає рідне місто і їде до Москви  навчатися в Училище живопису (1852-1856). В 1856 р. вступає до художньої Академії, яку закінчує в 1860 р. із золотою медаллю , потім до 1867 р. він відбуває пенсіонерське відрядження, підсумувавши його картиною «Вирубка лісу» . В 1872р. пише картину «Сосновий бір», в 1878 – «Жито».

В 80-х р. створює цілу галерею картин : « Дуби» , «Ранок в сосновому лісі», «Дубовий гай», «Лісові далі», «Золота осінь», «Дощ в дубовому лісі», «Зима» та інші.  Його картини проявляють любов до рідної природи, яку Шишкін проніс через все життя.

Левітан Ісаак Ілліч (1860-1900)- ще один представник пейзажного живопису.

Народився в родині дрібного залізничного чиновника. Ще в дитинстві став круглим сиротою, в 12 років вступив до Московського Училища живопису. Дебютував в живописі картиною «Осінній день. Сокольники.»(1879) Левітана пов’язувала велика дружба з Чеховим, яка вплинула на творчість як художника, так і письменника. В ранній період творчості пише картини : « Березовий гай», « Перша зелень. Травень», . Великий вплив на творчість Левітана справила мандрівка по Волзі ( « Вечір на Волзі» , «Вечір. Золотий плес», «Після дощу»). В 90-х рр.. Левітан створює полотна : «Біля болота», « Березень», «Весна. Велика вода», «Сутінки», «Літній вечір» .

Творчість Левітана – це ціла епоха в розвитку російського пейзажного живопису. Його називали «поетом російської природи».

Матеріал для 3 групи.

Портрет.

Сєров Валентин Олександрович (1865-1911) – майстер портрету , живописець.

Народився в родині композитора та піаністки. З 9 років навчався малювати у Рєпіна, потім була художня Академія ( 1880-1885).

Дебютував картинами «Дівчинка з персиками», «Зарослий ставок», « Дівчина, освічена сонцем»(1888). В 90-і рр. Сєров захоплюється інтер’єрним портретом, намагаючись зобразити людей  у звичному середовищі, його цікавить внутрішній світ людини. В 1889 пише портрет свого батька, , потім – портрет художника Коровіна , портрет Левітана, італійського співака Анжело Мазіні, Лєскова. Потім художник захоплюється пейзажами російського села(«Жовтень. Домотканово.», « Взимку», «Сірий день», «В селі. Баба з конем». Потім знову повертається до портрету. Пише портрети Горького, Шаляпіна, Єрмолової, Федотової( актриси Малого театру) , Качалова, Римського-Корсакова, Станіславського та інші. В 1907 р їде в Грецію, де захоплюється мистецтвом давньої класики («Викрадення Європи», інші). Захоплюється російською історією, особливо діяльністю Петра 1.(«Петро 1») , ілюструє байки Крилова. В період з 1897 по 1909рр. – викладач Московського Училища живопису.

Врубель   Михайло Олександрович ( 1856-1910) (18560317)— російський  художник, майстер усіх жанрів мистецтва: живопис, графіка, декоративна скульптура, театральне мистецтво.     Народився в сім’ї строєного офіцера,  який став військовим юристом, в Омську. Ще дитиною займався у художника Годіна, випускника художньої Академії. В 1867 р. родина переїздить до Петербурга. В 1874 р. Врубель закінчує класичну гімназію в Одесі і за вимогою батька вступає на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Це юнака зовсім не захоплювало, він став відвідувати вечірній клас художньої Академії. В 1879 р. Врубель із золотою медаллю закінчує університет,деякий час працює в головному військово-судовому управлінні . Восени 1880 р. Михайла зараховують вільним слухачем художньої Академії. Захоплюється імпресіонізмом

(« Введення у храм», « Піруючі римляни»). В 1884 р для Кирилівської церкви в Києві Врубель пише Ікони «Афанасій», «Богоматір», «Христос», «Кирило».В 1886 р. пише картину «Дівчина на фоні персидського килима».В 1991 р. створює декоративну скульптуру «Маска лева» для воріт дому підприємця Мамонтова. В 1895 р. бере участь  у виставці Московської спілки художників , потім бере участь в оформленні вистав Російської опери Мамонтова. Пише портрет артисток Тетяни Любатович і Надії Забіли, пише картину «Демон», ілюструє п’єсу «Гамлет» Шекспіра, створює твори російської тематики. В 1905 р. пише портрет Брюсова, а в 1906 р. повністю втрачає зір.  Роботи художника зберігаються в Третьяковській галереї в Москві та в Державному Російському музеї в Петербурзі.

  1. 3.          Перегляд презентації «Картини російських художників 19-поч. 20 століть»
  2. 4.          Робота в  парах. Учні отримують репродукції картин вивчених художників  та описують їх.

 

ІV Підсумок уроку  проводиться у формі «мікрофону»:

٧       Що нового дізналися на уроці?

٧       Назвіть вивчених художників та їх найвідоміші картини.

 

V. Домашнє завдання

Виготовити альбом  картин одного з вивчених художників.

Презентація:

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

06 Російський живопис ХІХ - початку ХХ століть (23.6 KiB, Завантажень: 43)

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,327sec