РОЛЬ ПІДРУЧНИКА В ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З ЕКОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН. ПІДРУЧНИК – ЯКИЙ ВІН?

Знання можливостей для формування понять допомагає вчителю повніше і ефективніше використати підручник – основне джерело знань на шкільній лаві. Методологія оформлення підручника повинна включати:

1) загальні поняття, які заново формуються в курсі виділяються особливим шрифтом;

2) під час введення нового поняття приділяється особлива увага розкриттю його істотних ознак, а також причинно-наслідкових зв’язків, які зумовлюють утворення цих ознак. (Щоб учні краще засвоїли істотні ознаки понять, необхідно пропонувати такий прийом роботи з текстом підручника: читання абзацу і виділення головних ознак поняття);

3) поняття, введені в попередніх курсах (5, 6 класах) не розкриваються в старших класах заново, а лишаються як опорні поняття і тільки розширюється їх зміст, конкретизується на нових явищах, процесах, фактах.

4) для закріплення заново розкритих істотних ознак поняття виділяються в кінці теми система запитань, завдань, задач (основні прийоми роботи з ними: логічні, математичні і ін.: в формі простого опису; простого дослідження; порівняльного зіставлення, зіставлювального аналізу; письмового звіту; розв’язання задач; складання моделей, прогнозів);

5) досить важливими є етапи формування понять, які при вивченні з курсу в курс ускладнюються, розширюються узагальнюються, тому вчитель екологічних дисциплін повинен методично озброїтись, провести їх систематизацію і педагогічні прийоми їх засвоєння;

6) розкриття міжкурсових, міжпредметних і внутрішньо-предметних зв’язків;

7) краще розкриття істотних ознак понять зумовлює план характеристики екологічного об’єкта: логічно-складених в певній відповідності пунктів плану та певній наступності;

8) з метою формування екологічних уявлень, в підручнику необхідний ілюстративний матеріал, різного призначення, наприклад схеми дослідів допомагають формувати уявлення; фотографії – створювати уявлення – образи екологічних об’єктів; моделі – створювати прогнози, проводити аналізи, розкривати явища, процеси екологічних об’єктів і ін.; табличний, графічний матеріал – виробляє математичні графічні прийоми роботи;

9) складова частина формування понять – розкриття причинно-наслідкових зв’язків. У підручнику поряд з розкриттям зв’язків під час введення нового поняття повинні бути сформовані певні види завдань для розкриття взаємозв’язків, взаємозалежностей з збереженням послідовності висвітлення;

10) апарат організації засвоєння знань повинен охоплювати різні види розумових рівнів: І – на відтворення понять, запропонованих в тексті; ІІ – на аналіз та встановлення причинно-наслідкових зв’язків; ІІІ – на вирішення проблемних дослідницьких завдань; а також: а) на опрацювання джерел знань; б) на формування компонентів знань; в) на краєзнавчий принцип роботи. Слід зауважити, що формування понять і розвиток розумових здібностей учнів – взаємозв’язаний процес, який успішніше здійснюється, якщо така робота проводиться цілеспрямована. Для цього в підручнику повинні бути вміщені спеціальні запитання, завдання на розкриття причинно-наслідкових зв’язків, класифікацію понять; на навчання прийомів порівняння, узагальнення, аналізу, синтезу);

11) в тексті підручника повинна бути певна система запитань і завдань на активізацію розумової діяльності учнів;

12) формування та розкриття явищ і процесів повинен супроводжувати естетизм.

 

Висновок. Отже, в структурі підручника повинні бути виділені дві частини:

І частина – текстова (навчальний текст): а) основна (основний): теорія, пояснення, методологія; б) пояснювальна (пояснювальний): опис, словник термінів, примітки; в) додаткова (додатковий): додаткове роз’яснення, художній опис (прозаїчний, поетичний);

ІІ частина – позатекстові компоненти: а) аппарат організаційного засвоєння знань (система запитань і завдань); б) апарат орієнтування (заголовки, символи, шрифти, сигнали); в) ілюстративний матеріал (малюнки, рисунки, схеми дослідів і ін.)

завантаження...
WordPress: 22.75MB | MySQL:26 | 0,316sec