Роль навчального закладу у процесі формування морально-духовних цінностей вихованців

Роль навчального закладу у процесі формування морально-духовних цінностей вихованців.

«Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаємось в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад» 

Арістотель

Ми живемо  в дуже складний час. Життя нав’язує нам шалений темп існування. Людство сягнуло вершин інтелектуального розвитку, але все нижче і нижче опускається на дно бездуховності. Як зупинити це падіння?

Нині недостатньо змінити тільки систему освіти, методи та засоби виховання…

Необхідно особливу увагу звернути на філософію освіти, пов’язуючи її з суттю життя, з метою існування людства на землі.

Мабуть, тоді, коли в суспільстві зрозуміють головну істину – тільки через свідомість людей, тільки через любов і красу помислів  полягає шлях до прогресу, – тоді й припиниться рух до катастрофи.

Але, щоб змінилося на краще життя, мають змінитися і самі люди.

Наше сьогодення характеризується зміною психології людини і взагалі всього життєвого укладу: розрушені сімейні устої; батьки не в змозі дати дітям не те що освіти,а навіть привити елементарні духовно – моральні поняття. Під натиском сучасної «масової» культури воля дитини перетворюється у розгнуздане свавілля. Тому моральне виховання молоді виступає одним із основних завдань в сучасному суспільстві, адже воно являється провідним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості. Найбільшим надбанням кожної особистості є її морально-духовні цінності. Тому й оцінювати людину передусім необхідно за рівнем сформованості моральних цінностей. Основними завданнями морального виховання є оволодіння нормами і правилами моральної поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення умінь і навичок моральної поведінки, адекватної поведінки в процесі суспільних відносин. В основі змісту морального виховання лежать загальнолюдські морально-духовні цінності. На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей можна окреслити коло якостей особистості, які становлять зміст морального виховання. Це гуманність, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків, чуйність, милосердя, дисциплінованість, доброзичливість, скромність, справедливість, інтелігентність, почуття патріотизму.

Значна роль у духовно-моральному вихованні учнів належить навчальним закладам, які надають дітям та молоді широкі і нетрадиційні можливості для духовно-морального розвитку, оскільки саме у школі у дитини формуються найважливіші риси повноцінної особистості: позитивне ставлення до власного життя, бажання безперервного духовно-творчого самовдосконалення. Адже через добровільність і право вибору занять, різноманітність, свободу й альтернативність спілкування з ровесниками, учителями, керівниками гуртків та захоплення в тому виді діяльності, які їх приваблюють,  діти мають унікальні можливості інтелектуального і духовного становлення.

Дитина розвивається, виховуючись і навчаючись. Саме тому актуальним завданням є створення сприятливого соціального середовища для розвитку духовно багатої творчої особистості. Адже вплив на особистість дитини мають такі чинники, як творче, культурне, релігійне оточення, національні традиції, суспільно-економічні явища, засоби масової інформації, сім’я, позашкільні заклади, громадські організації.

Загальновизнано, що – духовність – це головне, що складає фундамент людини як особистості; це – гармонійна єдність морального, естетичного, інтелектуального і емоційного компонентів розвитку особистості, це формування загальнолюдських цінностей. Саме тому, одним із першочергових завдань школи є посилення уваги до проблем духовного та морального виховання підростаючого покоління, утвердження нової системи духовних цінностей, серед яких найвищою є Людина.

За словами Антуана де Сент – Екзюпері  «Спочатку треба пробудити душу в дитині, а потім шліфувати розум. Надто багато в світі людей, яким ніхто не допоміг пробуджуватись».  Тому  програма ставить своїм завданням допомогти дитині зрозуміти себе, підняти її віру в себе, відкрити прекрасні моменти в її душі і розвинути прагнення до самовдосконалення; уміння відчувати поруч себе іншу людину, бачити в людях людське, бажання жити справжнім життям, робити все для того, щоб стати благородно сильним і наповнити своє життя святим духом краси.

Вибір методів та прийомів з дітьми обумовлений прагненням пізнати світ людських відносин і своє місце у цьому світі.

Духовно-моральне виховання у школі розглядається як складова частина національного виховання в цілому, тому що духовність породжує шляхетність, допомагає людині стати людиною, а нації – нацією. Крім того, воно є альтернативою до соціуму, який оточує нашу дитину. Інформація, яку отримує молодь від мас-медіа, телебачення, сучасної літератури, штовхає її до насильницьких, агресивних методів вирішення своїх проблем. Отже, сучасна особистість повинна зрозуміти значення моральних християнських традицій для формування власного світогляду, бо традиція – це не просто формальне повторення того, що стверджувалося в минулому, а нове переживання вічних християнських моральних чеснот в сучасному. Тож будьмо милосердними і пам’ятаймо:

Милосердне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

Переріже нитку перешкод,

Милосердне ставлення до всього,

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,

Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй,

Освіти життя яскравим сонцем,

Милосердний всесвіт побудуй.

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,325sec