Роль батьків у запобіганні шкідливих звичок дітей

Заняття « Роль батьків у запобіганні шкідливих звичок дітей

Мета: визначити роль батьків у запобіганні шкідливих звичок у ді­тей; розвивати у батьків соціальну компетентність, уміння триматися перед аудиторією; виховувати в бать­ків відповідальне ставлення до здо­ров’я своїх дітей.

Форма проведення: дебати.

 

Специфіка даного заходу полягає у тому, що дебати відбуваються не імпровізовано, а є заздалегідь підго­товленою виставою-дискусією, у якій беруть участь дві команди «спікерів», що обстоюють протилежні точки зору:

1)у запобіганні шкідливих звичок у дітей провідну роль відіграє сім’я;

2)контроль над шкідливими звич­ками у дітей повинна взяти на себе школа.

Учасники-актори попередньо отри­мують запитання, сформульоване для них опонентами, і, використовуючи різноманітні джерела інформації, готу­ють свої доповіді та аргументи.

Присутні (учні й батьки) спостері­гають за дебатами, аналізують зміст і переконливість виступів обох ко­манд, роблять висновки. Після за­вершення дебатів вони можуть при­єднатися до обговоренім, висловити свої думки, оцінити команди.

Завдання ведучого — підвести учасників до висновку, що вплив батьків на вироблення звичок у дітей є домінуючим.

Зміст заняття

У складі кожної команд є три спі­кери.

Спікери першої команди: Спікер 1.1, Спікер 1.2, Спікер 1.3.

Спікери другої команди: Спікер 2.1, Спікер 2.2, Спікер 2.3

Спікер 1.1. Доброго дня, шановні судді й команда опонентів. Ми вітаємо вас на нашому турнірі. Зараз я ознайомлю всіх із дефініціями гри.

Звичай — загальноприйнятий по­рядок, спосіб дій, загальноприйнята норма поведінки: те, що стало звич­ним, засвоєним, визнаним, що увій­шло у вжиток.

Традиція (від лат. Іга Шо — передача, оповідання, переказ) — те, що переда­ється від покоління до покоління як за­гальноприйняте, загальнообов’язкове, перевірене минулим досвідом, визнане необхідним для забезпечення подаль­шого існування й розвитку індивіда, ко­лективу, держави, суспільства. Це осо­блива форма поведінки людини, що ви­являється у схильності робити ті чи інші дії, що утвердилися внаслідок багатора­зового повторення їх.

Звичка є важливим аспектом жит­тя людини щодо її здоров’я, способу життя; звички можуть бути корисни­ми і шкідливими. Корисні звички підвищують працездатність, сприя­ють фізичному і психічному розвитку особи, зумовлюють її активне довго­ліття. Шкідливі звички, навпаки, руйнують її волю і здоров’я, знижу­ють працездатність, скорочують три­валість життя.

Алкоголізм — часте вживання спиртних напоїв.

Куріння — це не просто звичка, а певна форма наркотичної залежності. Також існує думка, що куріння тютюну — набутий рефлекс.

Наркоманія — шкідлива звичка, хвороблива пристрасть до вжитку різними засобами (ковтання, вдихання, внутрішньовенна ін’єкція) наркотичних речовин, для того, щоб упасти в одурманений стан.

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємопов’язані і саме разом, у сукупності, визначають стан здоров’я людини.

До сфери фізичного здоров’я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і сис­тем організму. До сфери психічного здоров’я належать індивідуальні особливості психічних процесів і власти­востей людини. Духовне здоров’я за­лежить від духовного світу особис­тості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Со­ціальне здоров’я пов’язане з економіч­ними чинниками, стосунками інди­віда із структурними одиницями соціуму — сім’єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв’яз­ки, праця, відпочинок, побут, соці­альний захист, охорона здоров’я, безпека існування.

Моральне виховання — це не тіль­ки формування світогляду й переко­нань у процесі оволодіння знаннями і діяльності, а й особлива, специфіч­на виховна робота, що має свої зако­номірності, потребує часу й певних норм та методів впливу на свідомість, характер, поведінку людини.

Я — представник команди ствер­дження. Сьогодні ми обговорюємо тему: «Роль батьків у запобіганні шкідливих звичок у дітей».

«Живі квіти землі» — так поетично назвав дітей М.Горький. І батьки по­винні зробити все для того, щоб дати можливість цим квітам повністю роз­цвісти, розпустити пелюстки. Сім’я є і залишається природним середови­щем для фізичного, психічного, соці­ального, духовного розвитку дитини. Саме сім’я повинна прищеплювати навички здорового способу життя.

У мене все. Я готовий вислухати питання шановних опонентів.

Спікер 2.3. Як батьки зміцнюють здоров’я дитини в умовах сім’ї?

Спікер 1.1. Найперше хочу зупи­нитися на дотриманні дітьми режиму дня, тобто розпорядку праці, відпо­чинку, сну (сон — один із важливих елементів режиму дня; кажуть, що в цей час у мозку відбувається обробка інформації, що надійшла за день, проходить її аналіз і сортування, після чого «потрібна» організму інфор­мація закладається в пам’яті), їжі (увага до харчування дітей важлива тому, що у шкільному віці допуска­ється багато помилок в його організації; найтиповішими серед них є: недостатній і нашвидкуруч приготовлений сніданок, відмова від сні­данку через дефіцит часу, нерегуляр­не харчування, нераціональне харчу­вання; ці причини зумовлюють зростання шлунково-кишкових захворю­вань), занять фізичними вправами (вони також повинні займати відпо­відальне місце в режимі дня школя­ра; фізичні вправи можна використо­вувати в різних формах: ранкова гімнастика, довгі прогулянки, різні рухливі ігри на повітрі, уроки фіз­культури, заняття в спортивних сек­ціях), інших видів діяльності впро­довж дня. Основними методами збе­реження та зміцнення здоров’я в умовах сім’ї мають стати формування культу здорового способу життя, профілактика захворювань та дотри­мання гігієнічних правил, запобіган­ня шкідливих звичок — курінню, ал­коголізму, наркоманії.

Серед найважливіших факторів, що впливають на здоров’я, — особ­ливості стилю та способу життя, пси­хоемоційний мікроклімат у родині, де виховується дитина, характер сто­сунків з нею.

Я ще раз підкреслюю, що форму­вання дитини, її виховання почина­ється з сім’ї, і саме батьки мають зак­ладати поняття любові, доброго став­лення, здорового способу життя.

Спікер 2.3. Наскільки важливе, на вашу думку, сімейне виховання з по­передження шкідливих звичок?

Спікер 1.1. З перших днів появи дитини на світ сім’я покликана готу­вати її до життя та практичної діяль­ності, в домашніх умовах забезпечи­ти розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний до­свід старших поколінь, набути влас­ний досвід поведінки й діяльності.

Оскільки мета виховання підрос­таючого покоління — формування всебічно розвиненої особистості, сім’я здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне вихо­вання.

Головна умова сімейного вихо­вання — міцний фундамент сім’ї, що базується на її непорушному автори­теті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов’язку їх вихо­вання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батька у ство­ренні та захисті домашнього вогни­ща, забезпеченні на їх прикладі моральної підготовки молоді до по­дружнього життя.

Важливим у сімейному вихованні є те, що родина живе інтересами всього народу, інтересами держави. Діти прислухаються до розмов бать­ків, є свідками “їхніх вчинків, радіють їхнім успіхам чи співчувають невда­чам. Виховний вплив сім’ї зростає, якщо батьки цікавляться не лише на­вчанням, а й поза навчальною діяль­ністю своїх дітей. За таких умов ін­тереси сім’ї збігаються з інтересами суспільства, формується свідомий громадянин країни.

Дієвим чинником сімейного вихо­вання є спільна трудова діяльність батьків і дітей. Дітей залучаємо до сі­мейної праці, вони мають конкретні трудові обов’язки, адекватні їх віко­вим можливостям. Така співпраця дітей з батьками має сильніший ви­ховний вплив, ніж словесні повчан­ня.

Успіх сімейного виховання знач­ною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімей­ного життя: порядку в сімейному гос­подарстві, залучення дітей до розпо­ділу бюджету сім’ї, загального режи­му дня, визначення для кожного робочого місця, зокрема для на­вчальних занять, дотримання певних сімейних правил (кожна річ має своє місце, прийшов з прогулянки — по­мий руки та ін.). Домашній затишок облагороджує дітей. Отже, сім’я, сто­сунки в сім’ї повинні бути для дити­ни позитивним прикладом і щодо за­побігання шкідливих звичок, і щодо всього виховання.

Спікер 2.1. Доброго дня, шановні судді й опоненти. Я — перший гра­вець лінії спростування.

З дефініціями Спікера 1.1 згоден. Але спробую довести, що школа віді­грає важливу роль у запобіганні шкід­ливих звичок у дітей.

Значна частина батьків має недос­татні знання щодо шкідливості цих звичок у сім’ї та байдуже ставиться до дозволу дітям перебувати у задимле­них цигарками приміщеннях. Крім безпосередньо негативного впливу цих факторів на здоров’я дітей, це є чинником раннього призвичаюван­ня дітей до алкогольних напоїв та тю­тюну.

Деякі батьки самі пригощають цими напоями своїх дітей, регулярно даючи їм випивати певну кількість алкогольних напоїв. Вище наведений фактор свідчить, що є одним із чин­ників залучення їх ще в шкільному віці до вживання алкоголю та тютю­нокуріння.

Протидією формуванню негатив­них звичок може бути формування свідомої позитивної установки на збереження свого здоров’я, форму­вання ставлення до здоров’я як од­нієї з найзначніших загальнолюд­ських цінностей. Зважаючи на те, що батьки не завжди приділяють цьому увагу та не всі батьки мають достатні знання з цього питання, виховну функцію, спрямовану на формування позитивно свідомого ставлення до свого здоров’я, має взяти на себе школа.

Спікер 1.3. Головне призначення школи — вчити. Чи впорається вона з цим?

Спікер 2.1. Так, для нього в школах є класні керівники, які спрямовують роботу на зміцнення фізичного, мо­рального, психологічного здоров’я дітей, на створення оптимального режиму їх фізичної та психологічної адаптації до підвищення вимог на­вчального навантаження та ефектив­ної системи подолання таких соціально-негативних явищ, як нар­команія, куріння, зловживання алко­голем серед дітей.

У процесі формування навичок здорового способу життя вчителі ке­руються такими пріоритетами: віри­ти в цінність кожної дитини; дотри­муватися конфіденційності; надава­ти позитивну інформацію; бути порадником, а не моралістом; пова­жати думку й позицію дитини; ак­центувати увагу дитини на власних позитивних рисах, характеристиках і здобутках.

Спікер 1.3. Якщо у батьків немає часу для зміцнення здоров’я своєї ди­тини, чи знайдеться час у вчителів?

Спікер 2.1. Класні керівники до­тримуються таких принципів профі­лактичної роботи:

  • своєчасне виявлення підлітків «групи ризику» та надання їм допо­моги;
  • активізація зворотного зв’язку: надавати учням можливість вислов­лювати свої думки та почуття;
  • добровільність: мотивувати та пропонувати, а не примушувати й диктувати;
  • позитивна спрямованість: зміц­нення позитивної позиції особис­тості щодо власної спроможності підтримання оптимального стану здоров’я; опертя на позитивні мо­менти — не залякувати наслідками шкідливих звичок, а привертати ува­гу й посилювані симпатію до людей, які дотримуються здорового способу життя; розвінчувати стереотипи, що їх створюють рекламні кампанії про «героїв із цигаркою», які асоціюють­ся з активністю та процвітанням;
  • об’єктивність: інформація не повинна зводитися до залякуван­ня або формальних гасел; слід пам’ятати, що некваліфікована, не­обережна інформація може створити атмосферу таємничості та загадко­вості, спровокувати реакцію на «за­боронений пліді», доцільно уникати мілітаризованої термінології; залу­чення батьків, медичних працівни­ків, психологів, соціологів, юристів до пропаганди та сприяння утвер­дженню у свідомості учнівської мо­лоді принципів здорового способу життя;
  • систематичність: уся профілак­тична робота з превентивного вихо­вання має передбачати комплекс за­ходів, спрямованих на формування свідомого ставлення до власного здоров’я, врахування вікових та інди­відуальних особливостей дітей.

Спікер 1.2. Доброго дня, шановні судді та команда опонентів. Я — дру­гий гравець лінії ствердження, подаю докази на підтримку нашої команди.

Сім’я — природне і найстійкіше формування людського суспільства, що акумулює в собі всі його ознаки. Сім’я завжди була найкращим колек­тивним вихователем, носієм найви­щих національних ідеалів. В Україні завжди панував культ родини, культ рідної домівки, культ глибокої поша­ни до батьків та свого роду.

Сімейне життя наповнене інтим­ністю, емоціями, а його якість зале­жить від здатності його членів розу­міти та емоційно підтримувати один одного, що посилює життєву енергію людини й допомагає їй здійснювати свій шлях на рівні соціального ста­новлення. Досягнути відчуття ком­форту легше серед людей, які тебе люблять і підтримують, щоб потім нести це тепло як основу соціальних надбань, і навпаки — нести в сім’ю енергію соціального життя. Маючи досвід такого збагачення, людина почувається сильною і здатною до творення та праці. Все починається з сім’ї.

Спікер 2.1. Але нині дедалі поміт­нішими стають вияви родинної кри­зи. Що ви на це скажете?

Спікер 1.2. Поширення тютюноку­ріння та вживання алкоголю ще раз свідчить про нагальну потребу підви­щення ролі української сім’ї у вихо­ванні дітей, допомоги молодим людям зберегти сім’ю, зберегти зна­чимість інституту сім’ї для усього суспільства загалом. Саме зараз час звернутися до неоціненної скарбниці народного педагогічного досвіду, до історично складених тенденцій фор­мування та розвитку української сім’ї. Варто згадати те, що традицій­но виховання було першочерговою справою сім’ї, а не школи, чи оточу­ючого середовища. Головна цінність* та специфіка сімейного виховання в тому, що воно не належить до яки­хось відокремлених педагогічних явищ, а відбувається в контексті жит­тя самої родини, на основі прикладу батьків і, передусім, на основі тради­ційної родинно-побутової культури.

Спікер 2.2. Доброго дня! Я другий спікер лінії спростування. Уважно прослухав виступ Спікера 1.2, але маю свою думку.

Батьки вважають, що найактуаль­нішими проблемами є низькі при­бутки та побутові труднощі, а проб­леми морального порядку, як стосун­ки між дорослими членами сім’ї та взаємини між батьками й дітьми, від­ходять на другий план.

Причинами такого ставлення до­рослі вважають, передусім, відсут­ність вільного часу, завантаженість батьків розв’язанням питань матері­ального утримання сім’ї, що до міні­муму скорочує час для спілкування з дитиною, заняття з нею спільними справами, проведення сімейного дозвілля, а це, натомість, слугує від­даленню батьків від дітей, психоло­гічному розриву єдності між ними, що має свої наслідки у погіршенні здоров’я дітей.

Як наслідок — дитина піддається впливу поза домашнім оточенням (однолітки, друзі, старші товариші), що може спонукати її до вживання алкоголю та тютюну. Часто підлітки прагнуть здаватися дорослішими або «бути як усі». Формування негатив­них звичок також спричиняє пов­сюдна реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів. До того ж батьки вважають вживання алкоголю та тю­тюнокуріння соціально доступними явищами.

Спікер 1.1. А як школа, на вашу думку, зможе протистояти негатив­ному впливу на здоров’я дітей засобів масової інформації?

Спікер 2.2. Нині, у період прове­дення шкільної реформи, є слушна нагода для включення компоненту охорони здоров’я, зокрема, до шкіль­ної програми.

Найвища цінність суспільства — людина, її життя й здоров’я. Проте з кожним роком стає дедалі більше факторів, що негативно впливають на життєдіяльність людей. Біді краще запобігти, ніж боротися з її наслідка­ми, часто трагічними.

Педагог, формуючи культуру здо­ров’я, має допомогти учням усвідо­мити важливість розумного, дбайли­вого ставлення до власного здоров’я, прищепити почуття відповідальнос­ті, розуміння, що саме здоров’я ви­значає якість життя.

Спікер 1.3. Доброго дня, шановні судді та опоненти. Я — третій гравець команди ствердження. Моє завдан­ня — підбити підсумки нашої гри.

Сьогодні ми обговорювали тему «Роль батьків у запобіганні шкідли­вих звичок у дітей».

Сім’я і тільки сім’я несе повну від­повідальність за збереження здоров’я підростаючого покоління. Сім’я ба­гато в чому описує ставлення дітей до фізичних вправ, їх ентузіазм до спор­ту, активність та ініціативу. Цьому сприяють близьке емоційне спілку­вання дітей і дорослих у різних ситуа­ціях, їх природна спільна діяльність (обговорення подій спортивного життя країни, переживання при пе­регляді спортивних телепередач, ілюстрацій у книгах на спортивні теми тощо).

Діти особливо сприйнятливі до переконань, позитивної поведінки батька, матері, устрою життя сім’ї. Особистий приклад батьків, спільні

фізкультурні заняття, здоровий спо­сіб життя — головні складові фізич­ного виховання в сім’ї.

Спікер 2.3. Я — Спікер 2.3. Я також спробую підбити деякі підсумки на­шої дискусії.

Ще Костянтин Ушинський ствер­джував, що школа має бути схожа більше на родину, ніж на установу. Вона має продовжувати сімейне ви­ховання, працювати в тісному кон­такті з батьками, налагоджувати взаємозв’язок між школою та роди­ною, бо це — основна передумова за­побігання шкідливих звичок у дітей.

Із метою реалізації завдання фор­мування у дітей та підлітків навичок здорового способу життя у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів упроваджуються такі форми організації превентивного вихован­ня: уроки валеології, охорони та без­пеки життєдіяльності; гурткові, клубні та факультативні заняття; ан­кетування, тестування; облік учнів, схильних до правопорушень, курін­ня, вживання алкогольних та нарко­тичних речовин; тематичні лекції, колективні та індивідуальні бесіди; дні, тижні здоров’я та профілактика шкідливих звичок; шкільні спарта­кіади, естафети, спортивні та турис­тичні змагання; колективні творчі справи; родинні свята та свята здоров’я; рольові ігри, вікторини, ігрові програми; екскурсії та походи по рідному краю; години спілкуван­ня на свіжому повітрі; психологічні тренінги; валеологічні тренінги; суди над шкідливими звичками; диспути, дискусії, круглі столи; служба довіри; профілактичні консультації; регу­лярний випуск радіогазет та настін­ної інформації; презентація матеріа­лів періодичної преси, перегляд та обговорення кінофільмів; викорис­тання елементів народної системи духовно-фізичного розвитку особис­тості (прислів’я, приказки, рухливі ігри, фізична культура козаків) під час проведення навчальних занять; співпраця з батьками (з проблеми формування культури здоров’я учнів), підвищення їх педагогічної культури шляхом організації лекцій, круглих столів, бесід, консультацій, розробки пам’яток тощо.

Завданням кожного навчального закладу освіти має бути забезпечен­ня здорового способу життя всьому шкільному колективу завдяки ство­ренню такого навколишнього се­редовища, що сприяло б зміцненню здоров’я.

Запитання та орієнтовні відповіді для загального обговорення проблеми з аудиторією батьків

—  Як можна організувати літній відпочинок дітей із користю для їх
здоров’я?

Спекотна літня пора — час дитя­чих пустощів, байдикування та різ­номанітних подорожей. Для дорос­лих — час бажаних відпусток. А зага­лом для всіх літо — це оздоровчий сезон. Отож, якщо є така можливість, батьки мають від’їжджати на відпо­чинок разом зі своїми дітьми. Проте, якщо з тих чи інших причин відпочи­ти всією сім’єю не вдається, то мож­на відправити своїх чад до літніх таборів, санаторіїв та інших оздоров­чих закладів.

—  Чи можна попередити шкідливі звички, читаючи газети і журнали?

Так, якщо батьки будуть слідкува­ти за цим процесом, підбирати літе­ратуру для дітей, проводити сімейні бесіди за цими статтями.

—  Як реагувати на шкідливі звички дітей ?

Розмовляючи з дитиною, набе­ріться терпіння, зберігайте спокій­ний тон. Не кваптеся карати її за заб­руднені речі — їх можна випрати. Не варто переконувати, що Інтернет — це погано, краще пояснити дітям приховані небезпеки мережі. Можна відволікати цікавими сайтами: у школі задають написати реферат — можна показати дитині, як знайти потрібну інформацію. З’ясуйте при­чини виникнення потягу до тютюну, алкоголю, наркотиків у дітей. Спо­кійна й ділова розмова з учнями про шкоду для здоров’я алкоголю, тютю­ну, наркотиків, про спадкові факто­ри та вікові особливості зніме цей тривожний, емоційний фон і спону­катиме підлітка самостійно зробити правильний вибір щодо шкідливих звичок.

—  Які методи повинні вжити бать­ки, щоб запобігти схильності дітей до шкідливих звичок?

Основними методами збереження та зміцнення здоров’я в умовах сім’ї

мають стати формування культури здорового способу життя, профілак­тика захворювань та дотримання гі­гієнічних правил, зокрема психогігі­єни, культури міжродинних взаємин у повсякденному житті, фізична ак­тивність, загартовування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим звичкам — курінню, ал­коголізму, наркоманії тощо.

—  А як, на вашу думку, школа бо­реться за здоровий спосіб життя учнів?

З метою реалізації завдання фор­мування у дітей та підлітків навичок здорового способу життя у практику роботи шкіл упроваджуються різні форми організації виховання: уроки валеології, охорони та безпеки жит­тєдіяльності; гурткові та факульта­тивні заняття; анкетування, тесту­вання; облік учнів, схильних до пра­вопорушень, куріння, вживання ал­когольних та наркотичних речовин; тематичні лекції, колективні та інди­відуальні бесіди; дні, тижні здоров’я та профілактики шкідливих звичок; шкільні спартакіади, естафети, спор­тивні та туристичні змагання; профі­лактичні консультації; запрошення лікарів.

Завданням кожного навчального закладу освіти має бути забезпечення здорового способу життя всього шкільного колективу завдяки ство­ренню такого навколишнього се­редовища, яке сприяло б зміцненню здоров’я.

Як пояснити дитині цінність правильного харчування?

Людина, аби жити, мусить харчу­ватися, бо їжа — це «пальне», без якого організм не може функціону­вати, їжа дає нам енергію, котра за­безпечує нормальну роботу організ­му й оновлення всіх його структур. Треба енергії так само небезпечний, як і її нестача. Вуглеводи — основне дже­рело енергії. Жири в організмі вико­ристовуються як джерело та буді­вельний матеріал. А вітаміни — охо­рона нашого здоров’я.

Раціональне харчування — повно­цінне харчування людей з урахуван­ням статі, віку, характеру праці, клі­матичних умов та інших чинників. Правильне харчування сприяє збере­женню здоров’я, становить опору шкідливим впливам довкілля. Воно підвищує фізичну та розумову пра­цездатність і таким чином забезпечує активне довголіття людини.

Ведучий. Гра була дуже цікавою. Спасибі шановним суддям за суд­дівство, команді опонентів — за гру, активність і цікаві думки, аудиторії — за питання. На все добре!

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Роль батьків у запобіганні шкідливих звичок дітей (36.4 KiB, Завантажень: 3)

завантаження...
WordPress: 22.95MB | MySQL:26 | 0,337sec