РОКСОЛАНА

РОКСОЛАНА

 

Весняні вітри повіяли над Стамбулом, над садами сераю, над душами щасливими й нещасними, коли султан запрагнув побувати у Баб-ус-сааде. Настася опинилася у залі прийомів уперше. Два ряди вікон, галереї з різьбленими решітками, жовтогарячі фаянси в квітах і травах, мереживо різьбленого каменю й дерева, кили­ми, столик з ласощами, курильниці, посередині підвищення для танців, поряд високий трон для султана, низенькі стільчики для валіде, султанських сестер і Махідевран.

Султан пересунув­ся на троні, зготовлявся встати, чи що, мабуть, щось хотів зроби­ти. Настася не знала, що саме, але й не знаючи, злякалася так, що вистрибнула на підвищення. Валіде всміхнулася ледь помітно, Махідевран засмі­ялася неприховано, султанські сестри перезирнулися з усміхом в очах, Сулейман, хоч і не піддався сміхові, який запанував серед його наближених жінок, але передумав підводитись, зостався сиді­ти, вмостився ще вигідніше й щільніше. І тут Настася заспівала голосом високим і сумним, барабан ударив, маленька витка постать вигинисто пішла колом, полинула, полетіла, мов промінь, мов сяй­во, швидше, швидше, і вже летів самий голос на золотій хвилі. Ніхто не бачив Настасі, тільки чули її глибокий голос, а вона не чула себе, не бачила нікого й нічого, лиш себе всю, змії червоного світла струменіли по її волоссю, тіні падали до ніг, мов сувої тем­ного шовку, велетенський барабан гудів, як її маленьке невтримне серце, широкі червоні шаровари лякливо тріпотіли довкола її ніг, а голос рвався з тих страхів, забирався вище й вище, ніби хотів вирватися з величезної клітки гарему, полишивши на самому його дні свою господиню і володарку. Та голос не вирвався. Настася не хотіла його пускати, він мав бути з нею і в найбільшому горі, як колись був у всіх радощах. Ударило світло різке, галасливе, євнух у білих вовняних панчохах мерщій тягнув свій барабан геть. Настася, сама не відаючи, як і коли, опинилася у тяжкій хмарі ароматів, що ними дихали напахчені тіла одалісок, посеред залу знов кружляв табунець граційних танцівниць-грузинок. Султан сидів на своєму троні так само задумливий і байдужий, і барвиста хустка, подана йому кизляр-агою, звисала з підлокітника трону. Довкола Настасі панувала настороженість, напружене очікування, лунали притаєні пошепти.

Пильно й суворо береже свої таємниці гарем, але навіть за гаремні мури проник погляд Сулейманового особистого біографа:

Якось, блукаючи байдуже між черкешенками і грузинками, ді­вчатами, чия врода в Царгороді вважалася класичною, султан зне­нацька зупинився перед одним ніжним і милим лицем. Він опустив погляд на лице, підняте до нього, лице без видимої вроди, але із спокусливим усміхом, сині очі, затінені довгими віями, промовляли до нього не тільки пустотливо, а й зухвало. І він, що бачив стільки поглядів, сповнених пристрасті, муки і приниження, несподівано піддався отим розсміяним очам дівчини, яку в гаремі назвали Хуррем. Хустину, легку, як павутинка, залишив на ніжнім плечі тої, яку цілий світ незабаром зватиме Роксоланою”.

Яка дівчина не мріяла про це? А тут тяжке, як смерть, мовчання, і муслінова хустка, що нечутно лягла тобі на голе худеньке плече, і більше нічого. Хіба що заздрісні погляди, і ненависть Гульфем, і ще більша ненависть Махідевран, і неприхований подив завжди незворушної валіде. Невже звичайній хустині тут надають такого значення?

Кизляр-ага супроводжував султана до його ложниці. Там йому було сказано: Хочу, щоб мені сьогодні повернули хустку”. І хоч ніхто, окрім кизляр-аги, не чув тих слів, але весь гарем знав, шо вони будуть вимовлені, тільки Настася не відала нічого й вельми здивувалася, коли сама валіде прийшла до неї в кімнату, супрово­джувана старими жінками, досвідченими в одяганні й прибиранні одалісок, і повела дівчину за собою, і сама приглядала, як роз­чісують, перечісують їй коси, як намащують і натирають новими мазями, як перемірюють широчезні, безберегі, невагомі тканини, забравши в Настасі навіть той благенький одяг, який був на ній у залі прийомів і майже нічого не закривав, що мало б бути закрите від сторонніх поглядів.

Прийшов Чотириокий і повів Настасю угору рипучими дерев’я­ними сходами. Куди її вели — до щастя чи до злодійства?

Хоч ішла по килимах, але босі ноги мерзли, і все її тіло бив не­стримний дрож, ніби ступала по льоду. Йшла, як на шибеницю. Як на заріз. Ішла чи вели?

Султан напівлежав тепер на широчезному високому ложі, на трьох матрацах, покладених один на один, два нижні набиті ватою, верх­ній — пухом, лежав на простирадлах з тонкого полотна, з безліччю подушок, підкладених під боки, під плечі й під голову, все в барвах
зелених — барвах Османів.

Він мовчки перехилився на другий бік ложа, простягнув униз свої довгі руки, виніс звідти чашу, подав Настасі:

— Йди випий і зігрійся.

І вона пішла. Сама не знала, чому послухалася його голосу. Ки­лимові не було кінця. Десь сховані в далеких кутках ложниці, па­лали світильники, розсіваючи червонясте світло, вона брела в тому світлі, мов у власній крові, ступала непевно, всю її хитало, і дрож бив дужче й дужче. Наткнулася на мармуровий водограй посеред ложниці. Навіть не помітила його, коли ввійшла. Не знала тепер, як обминути.

— Чого ж ти? — знов сказав султан так само безбарвно та байду­же. — Не бійся мене. Іди ближче. Сміливіше. Випий оце.

Ні в яких султанських щоденниках не писано про цю ніч. І сам Сулейман забув про неї уже вранці.

 

 

795 слів                                     П.Загребельний

 

I варіант

 

1. Місто, куди потрапила Настя на прийом?

а) Санкт-Петербург;                           в) Стамбул;

б) Київ;                                                          г) Баб-ус-сааде.

2. Опис чого використано у тексті?

а) опис місцевості;                               в) опис вулиці;

б) опис історичної пам’ятки;              г) опис приміщення.

3. Що відчула Настя, коли прийшла її черга співати?

а) страх;                                              в) щастя;

б) ненависть;                                       г) захоплення.

4. Яке ім’я дали дівчата з гарему полоненій?

а) Сара;                                                         в) Хуррем;

б) Гульфем;                                         г) Махідевран.

5. Що означала подарована Султаном хустка?

а) одруження;                                               в) розлучення;

б) ніч з Султаном;                               г) покарання.

6. Що мала зробити Настя з хусткою?

а) подарувати подрузі;                                в) спалити;

б) віддати бідним;                                        г) віддати Султанові.

7. Хто підготував бранку до зустрічі з Сулейманом?

а) подруги;                                                    в) кизляр-ага;

б) валіде;                                                       г) служниця.

8. Яким іменем називав весь світ Настю?

а) Настя;                                                        в) Гульфем;

б) Хуррем;                                                    г) Роксолана.


 

9. Установіть відповідність.

1. Полоненою була: а) Роксолана;               в) Ніна;

б) Настя;                       г) Катерина

2. За жанром „Роксолана” є: а) повість;                     в) роман;

б) драма;                      г) оповідання.

3. Пора року у даному уривку: а) зима;                         б) літо;

в) осінь;                        г) весна.

4. Настя, як полонена а) смілива;                             б) зухвала;

в) задумлива;               г) гарна.

 

10. Тлумачення слова „фаянси” подано у рядку:

а) глиняні вази;

б) біла або кольорова мінеральна маса, яку використовують для виготовлення керамічного посуду, статуеток;

в) прикраси, які використовуються для оздоблення кімнат;

г) цегляні колони, які будувалися у палацах, церквах.

11. У якому реченні присутні однорідні присудки?

а) „Десь, сховані в далеких кутках ложниці, палали світильники.”

б) „Пильно й суворо береже свої таємниці гарем…”

в) „Він мовчки перехилився на другий бік ложа, простягнув униз свої довгі руки, виніс звідти чашу, подав Настасі.”

г) „Тут тяжке, як смерть, мовчання, і муслінова хустка…”

12. Метафора є в реченні:

а) „Ударило світло різке, галасливе, євнух у білих вовняних панчохах мерщій тягнув свій барабан геть.”

б) „Кизляр-ага супроводжував султана до його ложниці.”

в) „Ні в яких султанських щоденниках не писано про цю ніч.”

г) „Прийшов Чотириокий і повів Настасю угору рипучими дерев’яними сходами.”

 

ІІ варіант

 

1. Ім’я дівчини, яка потрапила у полон:

а) Настя;                                                        в) Роксолана;

б) Оксана;                                                    г) Ганна.

2. Який дар мала Настя?

а) уміла шити;                                               в) уміти читати;

б) уміла танцювати;                                               г) уміти співати.

3. Що передав Султан Насті після виступу:

а) запрошення на вечерю;                                     в) гроші;

б) муслінову хустку і коштовності;             г) муслінову хустку.

4. Хто ненавидів Настю?

а) Султан;                                                      в) валіде;

б) кизляр-ага;                                                         г) Гульфен.

5.Куди привели полонену після прийому?

а) до Султана;                                               в) на кухню;

б) у гарем;                                                     г) у сад.

6. Якого кольору були всі речі у кімнаті Султана?

а) сірого;                                                       в) зеленого;

б) синього;                                                    г) червоного.

7. Що запропонував Сулейман при першій зустрічі з Настею?

а) сісти;                                                                   в) заспівати;

б) випити;                                                      г) почитати.

8. Якого кольору Були очі у полоненої?

а) сині очі;                                                     в) зелені очі;

б) карі очі;                                                    г) сірі очі.

 


 

9.Установіть відповідність:

1. П.Загребельний написав а) „Катерина”;          в) „Кайдашева сім’я”;

б) „Роксолана”;        г) „Давня казка”.

2. Ім’я людини до якої потрапила Настя а) Кизляр-ага;          б) Сулейман;

в) Фасід;                   г) Рашид.

3. Муслінова хустка це а) звільнення з полону;

б) право жити в гаремі;

в) ніч з Сулейманом;

г) можливість подорожувати.

4. Ім’я Хуррем означало а) свята;                    б) розвеселена;

в) жорстока;             г) розумна.

 

10. Тлумачення слова „мармуровий” подано у рядку:

а) цегляний;                                         в) білий;

б) чорний;                                           г) бузковий.

11. Дієприкметниковий зворот є у реченні:

а) „Султан сидів на своєму троні так само задумливий і байдужий, і барвиста хустка, падала йому кизляр-агою, звисала з підколінника трону.”

б) „А тут тяжке, як смерть, мовчання…”

в) „Навколо Настасі панувала насторожливість, напруження, очікування, лунали притаєні пошепти.”

г) „Султан пересунувся на троні, зготовлявся встати, чи що, мабуть хотів зробити.”

12. Метафора є в реченні:

а) „Султан зненацька зупинився перед одним і милим лицем.”

б) „Хустинку, легку, як павутинка, залишив на ніжнім плечі тої, яку цілий світ незабаром зватиме „Роксоланою”.

в) „Весняні вітри повіяли над Стамбулом…”

г) „Настя наткнулася на мармуровий водограй посеред ложниці.”

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

РОКСОЛАНА (23.9 KiB, Завантажень: 0)

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,332sec