Родинні стосунки. Допомога членів родини

Урок  13. Родинні стосунки.  Допомога  членів  родини.  

Мета.  Дати  уявлення  дітям,  що  сім я- це частина суспільства; формувати  правильне  уявлення  про сім ю; вказати  на значення  дружніх  стосунків,  взаєморозуміння  для  збереження  і зміцнення  здоров я; виховувати повагу,   шанобливе  ставлення  до  старших,  піклування   про  молодших.

Хід  уроку

І.Організаційний  момент

– Встали всі рівненько, підтягнулись!

Один одному так щиро усміхнулись.

На урок старання не забудьте взяти.

Тож починаймо працювати!

ІІ.  Повторення  вивченого  матеріалу.

1. Що  таке  дружба?

2. Чи  дружні  діти  у  вашому  класі?

3.  Коли  можна   перевірити   дружні стосунки ?

4.  Що   треба  робити  ,  щоб  дружба  була    міцною?

ІІІ. Повідомлення  теми  й  мети  уроку

Розгляд  малюнка

 

Що тут зображено? (Сім’я)

Як ви здогадалися, що це сім’я?

З кого складається сім’я

Відгадування  загадки.

Ось  перед  вами,  друзі,  хата,

У   ній  чотири  кімнати.

Ось    вам  загадка  моя:

Як  тут  розміститься  7Я?  (Сім я)

–         Сьогодні  на  уроці  ми  будемо  говорити  про  сім ю,  родині  стосунки.

ІV.  Вивчення  нової  теми.

1. Вступна  бесіда

Сім’я, родина – найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної людини щасливим, повноцінним, плідним. Але батьки повинні усвідомлювати, що вони виконують важливу соціальну роль, адже кожна повноцінна родина є фундаментом здорового суспільства. Безпосередньо, сім’я – це справжній університет людських відносин, в якому людина росте, розвивається і вдосконалюється. Необхідно додати, що виховання дитини – це важка, трудомістка сфера людської діяльності, успіх якої зумовлюється безліччю чинників найрізноманітнішого походження. Однак, виховує не тільки і не стільки сам виховний процес, а ті щоденні, конкретні взаємини, під час яких дитина день за днем вбирає в себе і активно переосмислює людські цінності, способи поведінки, сутність ставлень до явищ життя і до самої себе.  Макаренка   сказав, що:  “Виховний процес є процес постійно триваючий і окремі деталі його вирішуються в загальному тоні сім’ї, а загальний тон не можна вигадати і штучно підтримувати. Загальний тон, любі батьки, створюється вашим власним життям і вашою власною поведінкою”.

Сім ‘я, родина – це група людей, яка складається з чоловіка та жінки, їх дітей (власних чи прийомних) та інших близьких родичів, що живуть разом; соціальний осередок, який найтісніше об’єднує людей на основі шлюбних і кровних зв’язків.

Сім’я є першоосновою  розвитку суспільства. У процесі розвитку людської цивілізації вона набула функцій, які в єдності забезпечують повноцінність її існування, саморозвиток та життєдіяльність як соціального інституту.

Отже, сім’ю можна розглядати, по-перше, як історично конкретну систему взаємин між чоловіком і дружиною, між батьками і дітьми і, по-друге, як малу соціальну групу, члени якої поєднані шлюбними, родинними стосунками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю та соціальною необхідністю, обумовленою потребою суспільства у фізичному й духовному відтворенні населення.

 

 

 

Отже, сім’я — це надзвичайно суттєвий елемент соціальної структури суспільства. Зміни, які відбуваються в сім’ї, впливають на характер суспільних відносин, на стан і розвиток самого суспільства.

Сім’я виховує для суспільства нових громадян, передаючи їм мову, основні форми поведінки, національні традиції й звичаї, моральні та духовні цінності.

Сім’я сприяє збереженню психічного здоров’я, суспільства завдяки виконанню психогігієнічної функції, яка полягає в забезпеченні почуття стабільності, безпеки, емоційної рівноваги, а також умов для розвитку особистості своїх членів. Стабільна, добре функціонуюча сім’я дає змогу кожній особі, яка її складає, задовольняти такі потреби, як любов, емоційна близькість,  розуміння і повага, визнання тощо. У такій сім’ї індивід має умови для самореалізації, самоствердження, збагачення й розвитку своєї особистості. Отже, сім’я суттєво впливає на своїх членів, задовольняючи їхні потреби — біологічні, емоційні, психосоціальні та економічні.

Особливе місце в сімейній структурі належить рольовим сподіванням і ролям, що їх виконує кожний член сім’ї. Систему взаємодій і відносин членів сім’ї відповідно до ролевих приписів характеризує ролева структура. Її формування зазнає впливу цінностей, традицій та звичаїв, що склалися у суспільстві, регіоні взагалі та сім’ї зокрема .

–         Відомо,  що  міцність  сім ї залежить  від  близькості  її  членів,  глибини  їхніх  відносин,  спільно  проведеного  часу.

Особливого  піклування  потребують  діти. Батьки  мають  піклуватися  про  своїх  дітей  до  повноліття.

Діти  повинні  знати  свої   права  та  обов’язки. Є  багато  сімей  в  яких   проживають  інші  члени  родини:дідусь,  бабуся ,  тітка,  дядько.  Між  ними  мають  бути взаєморозуміння,  взаємоповага. Всі  мають  дбати  один  про  одного,  про  здоров я  кожного  члена  сім’ ї,  розуміти  і   відчувати  настрій,  уникати  сварок,  конфліктів.

Якщо  в  сім’ ї є  молодші,  хворі,  немічні  їм  слід  приділяти  більше  уваги,

дбати  про  них.

2.  Вправа «Мікрофон»

Чи велика у вас сім’я?

Назвіть членів своєї сім’ї.

Чи дружна ваша сім’я?

3.  Робота  з  підручником.

4.  ФІзкультхвилинка

V. Узагальнення  та   систематизація  знань

1.  Робота  в  зошитах.

Складання  пам’ятки  про  стосунки  в  родині.

2. Гра «Що ти робиш вдома?»

Вчитель показує дітям (пантомімою), що він робить якусь хатню роботу (замітає підлогу, миє вікна…) і при цьому запитує: «Що я роблю?» Діти відповідають. Потім вчитель пропонує декільком бажаючим дітям показати, як вони допомагають вдома. Діти по черзі показують, а решта відгадує. Далі вчитель пропонує всім дітям показати, як вони миють посуд, як вони підмітають підлогу, витирають пил, поливають квіти тощо.

Якщо діти не зможуть самі придумати завдання для пантоміми, то можна підказати їм можливі варіанти (наприклад: поливати квіти,  застеляти ліжко, мити підлогу, прати, складати речі, мити посуд, витирати пил тощо).

Вчитель запитує дітей про те, чи вони насправді вдома миють посуд, витирають пил і т. ін.? Чому вони це роблять? (Щоб у кімнаті було чисто, щоб особисті речі мали охайний вигляд, квіти не загинули; щоб допомогти мамі, татові, бабусі, дідусеві, братику, сестричці тощо.)

 VІ. Підсумок  уроку

Гра “Спасибі за  чудовий день”.

Ціль: це дружній ритуал завершення заняття, він розвиває в дітей вміння гарно дякувати.

Інструкція: будь ласка, станьте в коло. Я хочу запропонувати вам прийняти участь в невеликій церемонії, яка допоможе вам виразити дружні почуття і подяку  один одному. Гра проходить  так: один з вас стає в  центр, другий підходить до нього, пожимає руку і каже: ”Спасибі за чудовий день!”. Обоє стають в центрі, тримаючись за руки. Потім підходить третій учень, бере за вільну руку першого або другого, пожимає її і говорить: “Спасибі за чудовий день!”. Таким чином, група в центрі постійно збільшується. Всі тримають один одного за руки. Коли до групи приєднається останній учень, замкніть коло і закінчіть церемонію безмовним міцним трьохкратним пожиттям рук. Цим гра і завершується.

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,604sec