Робота над п’єсою. Перша репетиція

Тема. Робота над п’єсою. Перша репетиція.

Мета. Спробувати уявити себе на місці персонажу – обґрунтувати вибір саме такого голосу, тембру, сили голосу; зробити мовну партитуру тексту,

Розвивати вміння читати в особах, доводити свою думку; виразність, емоційність читання; мислення, мовлення, пам’ять. Виховувати культуру мовлення і поведінки.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорних знань.

 

ВПРАВИ ДЛЯ ЗАНЯТЬ З СЦЕШЧНОІ ГРАМОТИ

Розвиток робочого самопочуття

Вправа І. Творче півколо

Виховувати навички робочого самопочуття починають з першого уроку. Ввійшли в аудиторію учні.

— Сідайте, товариші.

Сіли, хто де.

—    Чи зручно так працювати? Чи всі мене бачать? Чи бачите ви один
одного? Хто ховається? Спробуйте так розставити стільці, щоб кожен з вас бачив усіх, а я — кожного з вас, Поставте стільці в одну лінію. Але так ви будете бачити тільки ваших найближчих сусідів.

Колективні пошуки приводять, нарешті, до правильного рішення: проти столика керівника гуртківці вишиковують півколом свої стільці. Кожний переконується: «Я бачу всіх, мене — всі».

—    А чи правильне півколо? Чи відстань між усіма стільцями однакова?
Перевіряють відстань, переставляючи стільці. Гуртківці з перших кроків повинні привчатись до завершеності й доцільності всього, що відбувається на творчому майданчику.

 

Вправа 2. Переходи

Потренуємо навики робочої зібраності.

—    Подивіться на своїх товаришів по півколу, зверніть увагу на колір волосся кожного з них. Тепер поміняйтесь місцями так, щоб крайнім праворуч сидів учень з найсвітлішим волоссям, поруч з ним — трохи темнішим, а крайнім ліворуч був найчорніший.

Ніяких галасливих обговорень! Сидячи на місці, мовчки, кожний орієнтується, куди перейти, а за оплеском педагога всі одночасно міняють місця.

  • Пересядьте за алфавітом прізвищ!
  • За алфавітом імен!
  • За зростом!

Без галасу! Чітко! Спритно! Без зайвих рухів!

 

Вправа 3. Переставити стільці

Учні сидять півколом. На рахунок «десять» чи «п’ять» разом із стільцем треба перейти так, щоб вийшло найбільше коло.

—    Точніше розраховуйте свої рухи. Сісти треба за останнім рахунком…
Відстань між стільцями скрізь однакова?

Знову в півколо. Знову в широке коло.

Переставляючи стілець, не заважайте сусідові! Пильнуйте за його рухами, робіть одночасно з ним!

  • На рахунок «десять» (чи «п’ять») перетворимо велике коло на мале — стілець при стільці. Потренуємось і створимо середнє коло.
  • Потренуємо зміну розташування стільців у довільному порядку. Велике коло (на рахунок «п’ять»)! Мале (на рахунок «десять»)! Велике (на рахунок «двадцять три»)! Середнє (на рахунок «три»)!

Постійні вимоги: без галасу, чітко, завершено.

 

Вправа 4. Оплески

Учні сидять у середньому колі. За заданим ритмом починають робити оплески за ходом годинникової стрілки.

—    Хоп!

За цією командою оплески треба відбивати у зворотному напрямку. Головне — не збитися з ритму в цей момент переходу. Команда «хоп!» повинна застати учня за мить до сплеску.

Коли це засвоєно, вправу ускладнюють: учні один за одним відповідають оплеском на оплеск педагога, який поступово змінює ритм і силу ударів. Характер оплесків учня повинен точно відповідати заданому педагогом ритму і його поступовій зміні.

  • Я ніби про щось питаю вас, а ви відповідаєте. Відповідайте мені тим самим тоном і тією самою силою удару, з якою я ставлю запитання.
  • А тепер посперечаємось! Чим тихіше я битиму в долоні, тим голосніше відповідайте. І навпаки. Коли я тікатиму від суперечки, наступайте, а коли я наступатиму, відступайте тихими ударами.

    Вправи на пам’ять фізичних дій

Вправа 1. Мислена дія

— Уявіть, що на столі блюдце з лимоном, розетка з цукром, ніж. Мислено візьміть ніж і відріжте скибочку лимона. Допомагайте собі мовою про себе чи вголос. Бачите внутрішнім зором? Правою рукою ви берете ножик, лівою притримуєте лимон (згадайте його жовту шорстку шкірку), починаєте відрізати вершечок… Не підганяйте думку, не пропускайте жодної ланки. Ніж врізається в шкірку, на ній проступає пахуча есенція. «Бачите» її краплі? Пригадуєте запах? Ніж ріже лимон. Течуть з-під ножа краплі. Вершечок відрізано, підкладено. Знову ріжемо. Густо тече сік, блищить волога поверхня зрізу… Скибочку відрізано. Ви кладете на стіл ніж, берете скибочку лимона (який він духмяний, соковитий!) і, вмочивши її в розетку з цукром, підносите до рота. Хочеться покласти в рот? Покладіть. Притискуючи язиком кисленьку скибочку лимона до піднебіння, видавлюєте сік…

Б’юсь об заклад, рот ваш зараз наповнений слиною, хоч лимона й не було. І знаєте чому? Якщо зробити хімічний аналіз вашої слини, то ЇЇ склад буде такий самий, який виділяють ваші слинні залози, коли в роті справжній лимон. — Поласували лимоном? Зробимо мислено ще одну дію. Згадайте свіжу віконну замазку. Волога сірувата грудочка на вологій ганчірці. Згадайте своєрідний запах замазки — суміш оліфи, купоросного масла й крейди. Відокремте пальцями шматочок, піднесіть його мислено до носа, понюхайте. Усі уявляєте собі, як пальці тримають шматочок замазки? А тепер покладіть цей шматочок на язик!.. Сама по собі смикнулася голова? Вже не мислено, а насправді.

 

Дії на досягнення поставленої мети

Вправа 1. Пройтись по сцені з різною метою:

а) йду до директора школи,— викликають з приводу поганого вчинку;

б) на кілька хвилин спізнився на поїзд, в якому їхав приятель; шукаю
його серед тих, хто вийшов з вагона, і тих, хто зустрічає;

в) переходжу неглибоку річку вбрід;

г) переходжу струмок по колоді; .

д) йду по тонкому льоду;

є) ховаюсь від переслідувачів.

З кожним новим виправданням дії гуртківець виконує її знову, враховуючи пропоновані обставини.

Вправу можна ускладнити, запропонувавши гуртківцеві виправдати дію детальніше. Для цього поставте додаткові запитання: який вчинок ви зробили?

 

Чи вперше вас викликають до директора? Чи суворий директор? Чи справедливий він? Чи почуваєте себе винуватим? Як реагуватимуть рідні, коли дізнаються про те, що сталось? і т. п.

У зв’язку з ускладненням пропонованих обставин етюд повторюють.

Вправа 2.

Викликаному пропонують привітатися з присутніми, щоб:

а) дати зрозуміти, що ви ображені; б)’ виразити своє мовчазне співчуття;

в) розвеселити присутніх своєю появою;

г) показати свою зверхність;

д) вибачитись за спізнення;
є) здивувати друзів своєю появою і т. п.

Вправа 2. Викликаному пропонують зняти пальто:

а) щойно отримане з майстерні;

б) забризкане від коміра до подолу грязюкою;

в) повернувся додому, бо спізнився на поїзд, а наступним їхати вже немає

сенсу;

г) повернувся додому, коли виключили з школи;
д) повернувся додому, відмінно склавши останній вступний екзамен.

Вправа3.

Усім гуртківцим пропонують ходити в різних напрямках по кімнаті. За оплеском швидко прибирають певну позу. Потім, не змінюючи її, розслабляють м’язи і знаходять виправдання позі. Дозволяється деяка зміна пози

Сценічне спілкування

Вправа 4. Групові дії

Груповими вправами на дії з уявними предметами (при переході до групового епода) можуть бути:

а) Недільник. Весна. Шкільне подвір’я. Розтанув сніг. Одні підмітають, інші копають, двоє вантажать на носилки каміння і відносять у куток двору;

б) Пошта. Відвідувачі пишуть листи, заклеюють конверти, готуються здавати бандеролі й носилки, пишуть телеграми. Працівники пошти приймають рекомендовані листи, бандеролі, посилки, продають конверти, листівки й марки, видають листи до запитання.

Вправа 5. Парні фізичні дії

  • У цьому кутку кімнаті лежать уявні колоди. Удвох з партнером перенесіть колоду до другої стіни.
  • Не вірю, що ви несете колоду. Важка вона? Чи достатньо напружені руки, плечі, спина? Чи легко відривати підошви від землі? Ваша колода гнеться на всі боки, стає то короткою, то довгою. Значить, ви неуважні до партнера. Слідкуйте за його рухами, за ступенем напруження окремих м’язів. Визначте вагу колоди за характером рухів партнера. Дійте спільно з ним.

— Що це за колода? Березова? Пальцями «згадайте» прохолодну бархатну кору, м’язами «згадайте» вагу колоди. І ні на мить не втрачайте зв’язку з партнером. Чи узгоджені ваші рухи? Чи допомагаєте ви партнеру?

ІІІ. Робота над п’єсою.

1.Читання п’єси за ролями.

2.Складання біографій і характеристик дійових осіб.

3.Прогінні читання за ролями.

4. Репетиції у вигородці.

У кімнаті для репетицій учні під керівництвом помічника режисера роблять вигородки декорацій, тобто відповідно розвішують ширми, розміщують столи і стільці, що символізують предмети, які будуть використані в спектаклі. Так, наприклад, один стілець може «зображати» кущ або етажерку, кілька — диван чи огорожу та ін. Меблі треба ставити на місця, вказані художником і режисером. Відстань між окремими предметами має бути такою, як зазначено в плані; усе інше можна робити на свій розсуд.

5. Репетиція на сцені.

Під час репетицій на сцені керівник гуртка може замінити незручні для втілення режисерського задуму мізансцени вдалішими. Тепер він має робити все, щоб сцени, які відіграють велику роль у розкритті ідеї п’єси, були яскраві і виразні. Слід уникати також несценічних мізансцен, тобто таких, які зручні в житті, але невиразні на сцені.

Спочатку репетирують кожну картину першого акту за окремими режисерськими уривками. Щоб пов’язати їх в єдине ціле і закріпити мізансцени, проводять прогінні репетиції всього акту. Потім репетирують картини другого акту та акт у цілому і т. д.

Під час репетицій слід використовувати виготовлені до спектаклю декорації і реквізит, щоб учні звикли до них або, як кажуть у театрі, «обживали» їх. Якщо гуртківці ставлять п’єсу письменника-класика, то на репетиції вони повинні одягати костюми. «Акторам» треба навчитись ходити в довгих платтях, носити фрак тощо. Звичайно, необов’язково одягати те плаття, в якому доведеться грати роль. Важливо, щоб формою воно було схоже на нього. Після цих репетицій проводять два-три прогони всієї п’єси, тобто репетирують її за актами бе зупинок.На прогінних репетиціях учні набувають навичок автоматично виконувати рисунок дій персонажа, глибше засвоюють логіку його поведінки, починають вірити їй як своїй власній.

Під час прогонів керівник гуртка перевіряє якість своєї роботи над спектаклем. Справа в тому, що на цих репетиціях особливо яскраво видно, як підготовлено окремі уривки п’єси. Крім того, режисер має можливість з’ясувати, чи не захопився він дрібними деталями, чи не відвертають вони увагу глядача від задуму автора. Усе, що затіняє основну ідею п’єси, хоч і має певний інтерес, треба зняти з спектаклю.Після прогонів перед першою генеральною репетицією проводять монтувальну репетицію. Керують нею режисер
та його помічник.Встановлюють декорації розставляють меблі і розкладають реквізит.

ІУ. Сценічна увага

Вправа 1. Мелодія

Учасникам гри пропонують про себе співати обрану ними пісню. За сигналом керівника — співати вголос, за наступним сигналом—продовжувати співати про себе. Завдання: не збитися з мелодії, коли кожний співає свою пісню

Вправа 6. Відновити мізансцену

Кілька гуртківців сідають в яку-небудь мізансцену. Ведучий гуртківець входить і на рахунок «раз, два, три, чотири, п’ять» дивиться на присутніх; потім виходить.

Гравці міняються місцями. Ведучий, повернувшись, повинен розсадити їх на старі місця.

 

М’язова сценічна увага

Вправа 2. Гирі

Підняти з підлоги двома руками уявну гирю в десять кілограмів. Поставити її на стіл. Одною рукою зняти її зі столу і поставити на стілець. Двома руками підняти стіл разом з гирею. Не впустіть гирю! Опустіть стілець.

Візьміть з підлоги однією рукою уявну 5-кілограмову гирю, а другою — однокілограмову. Підніміть їх одночасно вгору. Вниз! Не опускаючи гир на підлогу, поміняйте їх у руках. Підніміть угору, поміняйте місцями. Вниз! Угору!..

Витягніть долоні вперед. На одну поставте уявну 500-грамову гирю, на другу — 100-грамову. Розведіть руки в сторони і вперед, у сторони і вперед. Дбайте, щоб руки були на одному рівні, незважаючи на різницю у вазі.

У вправах з уявними гирями треба досягати правильного фізичного відчуття ваги і доцільності напружувати м’язи всього тіла. Наприклад, на витягнуту долоню поставимо справжню кілограмову гирю. Одразу ж відповідною силою буде напружено біцепс передпліччя. Він немовби поставить на другу долоню таку ж вагу, щоб зберегти її рівновагу. Якщо він недостатньо напружений, долоня не втримає гирю, опуститься, а якщо напруженість надмірна, долоня піде вгору. Поставимо тепер на долоню уявну гирю.

Спробуємо розбудити нашого м’язевого контролера, нехай він контролює, чи правильно напружені м’язи. Чи не напружений біцепс так, немов на долоні 10 кг, а не 1? Чому напружилась шия? Мабуть тому, що контролер ще не проснувся, а безконтрольний наш організм не відчув, не повірив в уявний тягар і, про всяк випадок, напружує все що попало. Навіть очі від розгубленості напружились. Геть усяку зайву напругу! Допоможемо проснутись контролеру, будемо перевіряти реальну напругу, чергуючи уявний і реальний тягар!

У. Підсумок заняття.

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,549sec