РІЗДВЯНА КОМЕДІЯ

(Сцену поділено на дві частини. У ході дії поперемінна відкривається то одна, то друга зміна декорацій.)

Ява 1

(Пастушки пасуть отару. Приносять гілочки, розкладають вогонь. Сідають довкола ватри.)

Пастушок 1, Ой, як темно і страшно стало! Дивіться, жодної зіроньки не видно, та й місяць сховався!.. От у таку ніч, кажуть, нечиста сила ходить по землі. А може, це вона всі зорі й місяць у свою чорну торбу загребла?

Пастушок 2. Ой, як страшно…

Пастушок 1, Та цур тобі! Давайте про щось інше поговоримо.

Оленка. А мені бабуся розповідала, що Господь Бог обіцяв прислати на землю Месію, який допоможе людям здолати оту нечисть, що ходить по землі і чинить зло. От коли б уже швидше… Може, і для нас краще життя настане.

Пастушок 1. Слухайте! Дивіться! Он щось чорне ворушиться… Якісь тіні… чи привиди…

Пастушок 2. А може, то нечиста сила вже до нас добралася? Хоче наш вогонь погасити і овечок вкрасти?

Оленка. Та ні, чого ти перелякався, то якісь подорожні. Ледве йдуть, стомилися…

Ява 2

(До пастушків підходять Марія з Йосифом.)

Оленка. Хто ви?

Марія. Добрий вечір, дітоньки. Пустіть нас до вогню погрітися.

Пастушок 1. Сідайте, добрі люди. Чи здалеку йдете?

Йосиф. Здалеку, діточки, мандруємо. Та ще й неблизький нам шлях. Аж до Вифлеєму йдемо, до міста Давидового, бо я походжу звідти, зі славного роду Давида. Зі мною Марія, моя наречена.

Пастушок 2. А чому Марія така невесела, задумана?

Йосиф. Притомилася в дорозі, ноги натрудила. Спочити б їй трохи…

Пастушок 1. Ідіть до нашої стаєньки, там сіно пахуче, та й тепліше там. А ми тут біля вогню та біля овечок переночуємо.

(Оленка відводить Марію і Йосифа до стаєньки. На авансцені виконується колядка «Темненькая нічка». Оленка повертається.)

Оленка. Ну добре, ви вже лягайте, а я за овечатами подивлюся.

(Тиха музика — мелодія колядки «Темненькая нічка». Раптом з’являється яскраве світло.)

Пастушок 1. Чи то горить щось, чи вже дніє?.. Та ні, то таки горить! Гей, Миколо, вставай! Дивись, як небо палає!

Пастушок 2 (спросоння). Ох, нещастя! Горить усе кругом! Куди нам іти і що робити, бідним?

Ява З

(З’являється Ангел.)

Ангел. Слава Богу, добрі люди!

Не сумуйте від сьогодні.

Народився в Вифлеємі

Сам Месія, Син Господній!

Ось ви тут усі поснули,

І не знали, і не чули

Цю веселую новину

Про Господнюю Дитину.

(Колядка •Радуйтесь, всілюдіє».

За сценою: «Цю новину три царі почули

І в Вифлеєм за зорею рушили.

Ішли три царі до Христа з дарами.

Ірод ЇХ зустрічав,

Куди йдуть, питав’.

Зміна декорацій.)

Ява 4

(Ірод і три царі.)

Ірод. Царі і друзі, куди ваша дорога?

1 кому такі дорогі дари з поклоном несете?

Царі. До Христа новонародженого

Ідемо уклін віддати,

Щоб у милості його весь вік вікувати.

Ірод, Та де ж він народився?

Якщо в моєму царстві,

То не бороню, ідіть, шукайте.

Прошу — і мене про це швидше повідомте.

Бо і я піду, йому поклонюся

І як перед сильним царем змирюся.

(Мелодія колядки «Що то за предиво…». Зміна декорацій.)

Ява 5

Марія (колише дитя і співає). Спи, Ісусе, спи, Спатоньки ходи. Буду тебе колисати, Пісеньками присипляти, Спи, Ісусе, спи, маленький, Спи,серденько, спи. Спи, Дитятко, спи. Віченька стули. Ти на рученьках Марії, А вона Тебе леліє, Спи, Ісусе, спи, маленький, Спи,серденько, спи. Підлили в лампаду масла, Щоб лампада не погасла, Щоб світила з неба, ясна, Та на ясла.

Біля ясел — Мати Божа, Мати Божа — панна гожа, Панна чистая, хороша, Наче рожа.

В ясла глянула, розквітла, 1 на мить немов осліпла^ — Стільки впало в очі світла, Стільки срібла!

Ява 6

(Входять пастушки, співають колядку на слова Олекси Стефановича.)

Свіжеє сіно, ясла кленові,

Ясна дитина.

Діва Марія коси шовкові

Стеле для Сина.

Біле ягнятко дише на Бога,

Сивеє дише.

Дишуть на Бога, щоби для нього

Було тепліше.

В небі черкають крила об крила:

Янголів — сила.

В небі ніколи пісня зраділа

Так не дзвонила.

Дзвонить ялина десь у діброві.

В лузі калина.

Свіжеє сіно, ясла кленові,

Ясна дитина.

Пастушок 1. Ми бачили у темну чорну ніч

Сіяння в небі чисте і звабливе.

Проникло в серце щось до болю рідне

І ми пішли на те сіяння швидко,

Як крила, ноги нас несли все далі

До тої зірки, що манила владно.

Пастушок 2. Ми зрозуміли: то родився Бог!

Він поведе нас по життю звабливо.

Йому у дар ми віддали серця,

Свою любов і поклоніння щире.

Оленка. Боже, Господи Ісусе,

На колінцях я молюся:

Всі гріхи мої прости

І від лиха захисти.

Просвіти моє серденько,

Щоб я вчилася гарненько.

Щоб і вдома, і у школі

Не робила зла ніколи.

І щоб тата шанувала,

Щоб матусі помагала,

Щоб жили ми всі здорові

Завжди в шані і в любові.

Марія. Зглянься, Ісусе, на малі діти,

Що усім серцем уміють любити

Тата і неньку, і всю родину.

Край любий, рідну всю Україну.

Пастушки (колядують). Ісусе милий, ми небагаті,

Золота в дари не можем дати,

Та дар цінніший прийми від миру —

То віра серця і любов щира.

Ява?

(Три царі й Ангел.) Князь Роман. В небі зірка засіяла,

Нам дорогу показала Аж до того Вифлеєму, В ту країну незнайому, Де Пречиста Сина мала, Світ добром обдарувала. Гетьман. Ми дорогами, стежками

Поспішали із дарами.

Там Ангели стали в лаву,

Заспівали Божу славу.

Що вродився Цар-Месія,

Всім покривдженим надія.

Князь Роман. А скажім, що ми за люди,

Хай відомо усім буде.

Мономах. Я князь — великий Мономах,

Владар вкраїнського народу.

Не раз я мріяв собі в снах,

Як сонце сяє на свободу.

І я також сюди прийшов

І миро в дар Йому приніс

Віл свого бідного народу.

Князь Роман. Я, князь Галичини й Волині,

Також почув цю звістку нині,

Що Христос, Спаситель світу,

Народився у яскині,

І яскраво зірка світить

На небесах усім нині.

Гетьман. А я — Гетьман з-над Дніпра,

З Великого Лугу.

Запорізька Січ стара

Впала в тяжку тугу.

Довгі ночі, довгі дні

Січ в могилі спала,

Аж учора угорі

Зірка засіяла.

Як день Божий лиш настав,

Стали ми збиратись.

Бо хотіли дуже ми

Про усе дізнатись.

І пішов я в Вифлеєм,

Поклонився Богу,

Щоб Господь благословив

На добру дорогу.

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 23.04MB | MySQL:26 | 0,325sec