Релігійні конфесії в Україні

Мета:

  • навчити учнів розповідати про різні релігійні конфесії в Україні, наводити приклади різних свят релігійних конфесій в Україні;
  • формувати навички поведінки в храмі, моделювати ситуації та розв’язувати їх;
  • виховувати толерантність до представників іншої релігії. Логіка розкриття теми
  1. В Україні існує понад 67 релігійних конфесій.
    1. В Україні відбувається активний, наповнений протиріччями процес відродження релігійного життя.
  2. Різні релігійні конфесії мають свої свята і культи.
  3. Правила поведінки в храмі.
    1. Для кожної людини найважливішою є її релігія, якщо вона релігійна людина.
  4. Треба бути толерантним до проявів релігійної свідомості людей.

    I.    Етичний заряд

Учитель виражає впевненість, що учні, коли опиняться в храмі за будь-яких обставин (екскурсія, наприклад), поводитимуться так, щоб не зневажати почуття віруючих людей.

II.    Початок етичного діалогу. Занурення в етичну проблему
Учитель. А яка це поведінка, ми сьогодні дізнаємося. Але спочатку треба знати, які існують храми і релігійні конфесії в Україні.

На цьому уроці можна показати слайди, діафільми, фільми. Якщо є можливість, можна залучити Інтернет.

Розповідь учителя: Як ми вже казали на минулому уроці, в Україні існує понад 67 релігійних конфесій.

Основні з них:

Українська православна церква (УПЦ) московського патріархату. На цей час Українська православна церква охоплює близько 70% всіх православних віруючих в Україні. Управляє церквою синод на чолі з представником — Митрополитом Київським і всея України Володимиром. Київський митрополит — другий після патріарха член Священного Синоду Руської православної церкви (РПЦ). У 1990 році Руська православна церква надала самостійність в управлінні Українській православній церкві, але в повній незалежності відмовила. Українська православна церква має близько 7400 спільнот, 92 монастиря, 13 навчальних закладів, 6044 священнослужителів, видання «Український православний вісник».

Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) відроджується в Україні з лютого 1989 року. У червні 1990 року у Києві відбувся Всеукраїнський собор УАПЦ, який видав новий статут. У листопаді було обрано патріархом Київської і всея України Мстислава, який в той же час залишався і головою УПЦ у США. Після смерті Мстислава у вересні 1994 року на соборі УАП Ц патріархом було обрано Володимира Ярему, який взяв собі ім’я Дмитро. У червні 1995 року було зареєстровано державними органами статут УАПЦ. В УАПЦ нараховується близько 1200 общин, які діють в основному в Галичині, 1 монастир, 5 навчальних закладів, близько 600 служителів, видається газета «Наша віра — православ’я».

Українська православна церква київського патріархату (УПЦ-КП) виникла у червні 1992 року в результаті об’єднання частини релігійних спільнот і духовенства УПЦ і УАП Ц, які визнавали необхідність незалежності церкви. Уряд України підтримав цю ідею, і 20 липня 1992 року вона була зареєстрована Радою з питань релігії. Головою церкви було обрано патріарха УАПЦ Мстислава, після його смерті церкву очолив патріарх Володимир, а з літа 1995 року — патріарх Київської і всея України Філарет, який вважає, що Україні потрібна незалежна церква, і цю місію може виконати УПЦ—КП. Тому він намагається поєднати навколо церкви всі національні сили і церковні структури. Сьогодні УПЦ-КП має 1800 релігійних спільнот, 16 монастирів, 12 духовних навчальних закладів, більше 1600 священнослужителів, 7 періодичних видань.

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) починає відроджуватися з 1987 року з утворенням Комітету захисту Української католицької церкви, який поставив перед державними органами питання про легалізацію церкви. У липні 1991 року УГКЦ і її структури було офіційно визнано. Головою церкви став Блаженний Мирослав, кардинал Іван Любачивський. З 1984ро-ку він голова УГКЦ у вигнанні (Рим). У березні 1991 року він повертається до Львова і очолює процес відродження УГКЦ в Україні. Сьогодні УГКЦ має 11 єпископів, три єпархії (Львівську, Івано-Франківську, Мукачівську), . 5 млн віруючих, 3143 релігійних спільноти, 76 монастирів, 9 духовних навчальних закладів, більше-2000 священнослужителів, 19 греко-католицьких єпархій в країнах з українською діаспорою. Відроджуються структури традиційних монашеських орденів, видаються газети та журнали.

Римсько-католицька церква (РКЦ) після проголошення незалежності України посилила свій вплив у 6 разів. Очолює РКЦ архієпископ Мир’ян Яворський, який був призначений Ватиканом у 1991 році митрополитом Львівським для римо-католицького латинського обряду. Зусилля РКЦ спрямовані на відродження церковної мережі, яка існувала в Україні в XVII—XVIII ст., відкрито Київський духовний коледж, Кам’янець-Подільську духовну семінарію, Київський український римо-католицький університет. Церква має 730 спільнот, 26 монастирів, 249 недільних шкіл, близько 600 культових будівель.

Розповсюджені в Україні також протестантські церкви. Найбільш масові з них:

Євангельські християни-баптисти — більше 1700 спільнот, очолює президент — пастор Григорій Комендант;

Християни віри євангельської (п’ятидесятники) -*- 900 спільнот, очолює Михаїл Мурга;

Свідки Ієгопи — 550 спільнот.

Значне місце в Україні належить Ісламу — 255 спільнот і 2,5 млн віруючих. Очолює мусульман в Україні з 1993 року ліванець Тамім Ахмед Мухаммед Мутах.

Іудаїзм в Україні налічує 92 спільноти, біля 500 тис. віруючих. Очолює іудеїв раввин Києва і всея України Яков Дов Блайк — громадянин США.

Останнім часом в Україні отримали розповсюдження нетрадиційні релігійні утворення. їх нараховується 250 спільнот різних нетрадиційних культів.

Все свідчить про те, що в Україні відбувається активний, наповнений протиріччями процес відродження релігійного життя.

III. Логічний ланцюжок розвитку проблеми

Учитель. Які релігійні конфесії України ви запам’ятали?

У ч и т є л ь. Які ви знаєте свята?

Учні в основному згадують православні свята, учитель доповнює:

1. Пасха і пасхальний цикл свят:

Великий піст, метою якого є покаяння.

Під час Великого посту люди розкаються у своїх гріхах. Кожний тиждень від час Великого посту має своє значення.

Основні з них — Вербна неділя та Страсна неділя.

Вербна неділя

Ми її святкуємо за шість днів до страти Христа. Вербу святять у храмі святою водою. Верба сприяє плодючості землі, наділяє здоров’ям людей і тварин, очищує від нечистої сили. Верба обороняє від пожеж, зупиняє бурю…

Страсна неділя

Супроводжується скорбним богослужінням, це щорічне згадування про муки Христа і про його смерть.

Закінчується Страсна неділя Світлим Христовим Воскресінням.

Пасхальний тиждень проходить весело: ходять в гості, гуляють. В храмах б’ють дзвони.

Різдво Пресвятої Богородиці — 8 (21) вересня

Свято означало закінчення літніх робот та приготування до осінніх. Землероби дякували богородицю за врожай і просили допомоги на наступний рік.

Різдво Христове — 25 грудня (7 січня)

Різдву передує сорокаденний піст, який закінчується Святвечором (сухі зерна, розмочені у воді). Такими зернами в цей день повинні харчуватися всі віруючі. Це день приготування до свята: милися, одягали чисте вбрання. До свята намагалися прийти з чистою душею і тілом. Робили добрі справи. Коли на небі з’являлася перша зірка, піст вважався закінченим, і православні розпочинали традиційну трапезу. Вечеря була щедрою. Обов’язковою стравою була кутя, потім узвар (компот).

Хрещення Господа куса Христа — 6(19) січня

Це свято знаменує хрещення Ісуса, яке він прийняв від Івана Предтечі і під час якого Дух Святий опустився на Ісуса у вигляді голуба…

Святили воду, сіль, страви. Водою окропляли приміщення, людей, домашніх тварин, купалися в ополонках. Вважалося, що хрещенська вода зберігає здоров’я, відганяє нечисту силу.

Учні можуть розповісти і про інші свята інших релігійних конфесій.

IV.    Кульмінація етичного діалогу

Учитель. Як ви розумієте висловлювання «З усіх релігій немає жодної, котра мала б яку-небудь перевагу над іншими»?

V.    Вихід на моральний вибір

Учні доходять висновку, що кожна людина, де б вона не жила, виховується у своїх національних і сімейних традиціях. Для кожного віруючого релігія, яку він сповідує, є найважливішою. Тому не можна зневажати людину за те, що вона інших релігійних переконань. Не буває офіційно дозволених поганих або гарних релігій. Всі вони в основі своїй мають одне: і віру в Бога, і моральні цінності, які в усіх релігіях майже однакові.

Учитель пропонує навести приклади толерантного і нетерпимого ставлення до віруючих.

У ч и т є л ь. Як же ми будемо поводитися у храмі? А якщо ми опинимося в храмі, віри якої ми не знаємо?

Разом складаємо правила поведінки в храмі:

  1. Якщо не знаєш, що робити, дивись на людей і роби теж саме.
  2. Краще перед тим, як йти до храму, спитати, як себе вести.

    Не дозволяється: кричати, голосно говорити, чогось торкатися руками, палити, смітити, щось собі забирати напам’ять, робити зауваження, жувати жуйки.

    3.    У православному храмі:

  • Одяг повинен бути скромним, чистим. Дівчаткам забороняється краситися, одягати брюки. Жінки покривають голову.
  • Під час служіння моляться, хрестяться трьома пальцями.
  • Голосно не розмовляють.

    VI.    Висновок

Треба бути толерантним до представників різних релігійних конфесій.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,319sec