Рекомендації та поради за методикою «ДВОР» ( В.Киричука)

1. Тривога — емоційний стан, що виникає у ситуаціях невизначеності та небезпеки і проявляється чекаючи несприятливого розвитку подій.

Вроджена або набута схильність дитини легко впадати у стан тривоги свідчить про тривожність як рису характеру, що проявляється в емоційній рухливості, легкості «спалахування» емоцій, остраху спілкуватися з малознайомими людьми, плаксивості і т. д. У таких дітей часто виникає страх перед іспитом, контрольною, учителем. У них рано формується почуття обов’язку і відповідальності, тому вони платять самовіддачею тому, хто поважає їхню людську гідність і захищає від нахабності. За результатами опитування такими рисами можуть володіти

 

Шляхи корекції

Постійно підбадьорювати, стимулювати, висловлювати впевненість в успіху, значних можливостях дитини. Для подолання скутості допомагати розслабитися, знімати напруження за допомогою рухових ігор, музики, спортивних вправ. Допоможе інсценування етюдів на прояв сміливості, рішучості, коли дитина емоційно ототожнює себе з героєм.

 

2. Імпульсивність — особливість поведінки людини, що проявляється в схильності діяти за першим спонуканням. Такі діти нестримані, піддаються ситуативному емоційному пориву, не зважають на інтереси інших людей. Через свій егоцентризм дитина піклується насамперед про власні інтереси. Це вважається нормою для дошкільника, однак ступінь імпульсивності в різних дітей неоднаковий. Значне емоційне розгальмування спричиняє труднощі у вихованні.

Такі діти нетерплячі, не можуть чекати, легко ображаються, дратівливі, емоційно нестримані. Легко відволікаються, легковажні, безвідповідальні. їм не вдається тривала монотонна робота, їм необхідні зміни й нові враження.

 

Рекомендації в роботі

У спілкуванні із цими дітьми особливо відзначайте кожну успішну спробу стриматися, не піддаватися спокусі й хвилинному бажанню. Хваліть за кожний, навіть мінімальний, прояв терпіння. Висловлюйте надію, що дитина може, якщо захоче, впоратися із собою, не буде поспішати, а спершу обміркує свої дії. У сюжетно-рольових іграх корисно, щоб дитині дісталася роль, яка вимагає відповідальності, організації ефективної діяльності групи, погодженості інтересів різних людей. •

 

3.    Агресивність характеризується поведінкою, спрямованою на нанесення фізичної або психологічної шкоди іншим людям,
і супроводжується емоційними станами гніву, ворожості, ненависті та ін.

Такі діти вперті, намагаються суперечити, відмовляються від загальноприйнятих форм роботи і поведінки, вони забіяки. їм властиві напади гніву, злості, роздратування. Вони прагнуть скривдити, принизити, осміяти. Владні, егоцентричні, завжди наполягають на своєму, не вміють зрозуміти інтереси інших. В основному самовпевнені, із завищеною самооцінкою.

 

Рекомендації з корекції

У спілкуванні з агресивними дітьми необхідно проявляти значну стриманість, терпіння. Пам’ятайте, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної впертості, гніву, дратівливості. Почуття досади, порушення душевної рівноваги, невдоволення не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм вдається когось скривдити. Цим дітям треба дати зрозуміти, що ви—їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Вони повинні переконатися, що їх люблять, а окремі вчинки псують враження про них, до того ж не приносять полегшення. Тактовно і послідовно вчіть дитину самоконтролю, внутрішній зібраності та витримці.

Переключити активність агресивної дитини у конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів та схильностей. Поступове ускладнення завдань, які вимагають рішучості, сміливості, енергійності дозволить відволікти дитину від дріб’язкового «з’ясування відносин» на організацію загальної діяльності, успіх якої залежить від уміння співпрацювати. Доцільно координувати зусилля вчителів і батьків, дотримуючись єдиної виховної тактики.

 

4.    Схильність до нечесного поводження.

Закріплення нечесної поведінки призводить до формування більш загальної особистісної особливості— прагнення маніпулювати іншими з метою досягти своїх цілей (користі). Найчастіше це проявляється у схильності до неправди.

Шляхи корекції

Дитині, схильній обманювати, необхідно роз’ясняти, що вам приємніше, коли вона говорить правду, а неправда вас пригнічує. Хваліть її, якщо вона чесно зізналася у провині. Пом’якшуйте покарання у випадку покаяння та переживання дитиною почуття провини або сорому за неправду. Проведіть бесіду на тему вихованих дітей і дорослих, котрим можна вірити, тому що вони поважають інших людей і не принижують, себе нечесною поведінкою.

 

5.    Асоціальність — свідчення моральної неповноцінності, відсутності вищих соціальних почуттів, проявляється в ігноруванні вищих етичних норм.

Такі діти зневажають свої обов’язки, не виконують обіцянок. їм властива тяга до насолод і гострих відчуттів без обмежень, неприйняття критики, ворожість до людей, які прагнуть тримати дитину в соціально припустимих рамках; нестійкість бажань — від раптових афектів до нудьги, роздратування, злості. Крайній егоїзм, себелюбність, нескромність, застосування силових методів вирішення конфліктів, користолюбство.

 

Рекомендації з корекції

Таким дітям необхідно створювати умови частіше потрапляти в положення жертви агресії і маніпулятивних впливів. Таке навчання на особистому прикладі (наслідках власної нестриманості й брутальності) доцільніше проводити в ігрових ситуаціях з наступним обговоренням і аналізом дій персонажів. Хваліть за найменший прояв увічливості, стриманості, за добрі вчинки. Навчайте об’єктивно оцінювати свої знання, уміння, якості та бажання ставити перед собою обмірковані цілі, що порівнюються з можливостями.

 

6.    Замкнутість проявляється в нетоварисьості, недовірі до людей, інтровертованості, тобто спрямованості інтересів на
власний внутрішній світ.

Можлива зміщена самооцінка, ранимість, низькі адаптивні можливості. Такі діти схильні до споглядальності, філософствування, вони уникають шумних компаній, у спілкуванні стримані й небагатослівні, їм властива вдумливість, схильність до монотонної діяльності, У частини дітей можливий низький рівень зацікавленості в реальному житті, а отже, і низькі досягнення. В іншої частини замкнутих дітей замкнутість базується на невмінні спілкуватися, виявити Себе, налагодити контакт із різними людьми. Характерна пригніченість настрою, песимістичне відношення до майбутнього, схильність драматизувати ситуацію.

 

Рекомендації з корекції

Прагніть підтримати, відгородити від глузувань, виділяйте і підкреслюйте, особливо при всіх, позитивні якості. Активізуйте інтерес до оточуючих, поволі зводьте з людьми доброзичливо-енергійними.

Намагайтеся захопити роботою шляхом з’ясування і розвитку задатків, схильностей. Краще підібрати діяльність, яка не вимагає активного спілкування, суворої тимчасової регламентації, а також не включена у тверду систему субординації. Розвивайте потребу в досягненні успіху, підвищуйте самооцінку — це руйнує байдужність і підвищує рівень домагань, а отже, і якість роботи (навчання). Допоможіть учневі виявити себе в груповій діяльності, звертайте увагу інших дітей на вміння та успіхи такої дитини.

 

 

7. Невпевненість. Така дитина стримана, боязка, чутлива, мрійлива. Соромиться в незнайомій ситуації. Схильна філософствувати, фантазувати, сумніватися. Мало вірить у свої сили. У цілому врівноважена, однак часто перебуває в нерішучості. Може негативно сприймати навколишній світ. Легко стає підозрілою і настороженою у несприятливих ситуаціях.

 

Рекомендації з корекції

Рекомендується оберігаючий режим. Підтримуйте, опікуйте в міру можливості, підкреслюйте позитивні якості та прояви (серйозність, вихованість, чуйність). Можна запропонувати допомогти комусь більш слабкому — це підвищить самооцінку, дасть привід до більш оптимістичного відчуття життя. Не допускайте сліпої віри в чийсь авторитет, вселяйте впевненість у своїх силах і правах. Виховуйте самодисципліну, що не залишить місця коливанням і нерішучості.

 

 

 

8. Екстернальність — особливості самоконтролю, при яких відповідальність
за своє життя, здоров’я, досягнення та
поразки приписується іншим людям.

 

Ці діти відрізняються наслідувальною і поступливою поведінкою, слабкіше реагують на втрату особистої свободи і незалежності та більш успішно працюють у групі, особливо в умовах контролю і спостереження. У них, як правило, більш низький психологічний статус у колективі. Вони мало піклуються про своє здоров’я, режим і їжу, рідко. Звертаються за допомогою, покладаючи
контроль на старших. Можлива знижена самооцінка, тривожність, схильність до депресії, невротичність. Погано переносять і самотність, не самодостатні.

 

Рекомендації з корекції

Підвищуйте їхній психологічний статус у колективі, створюючи ситуації успіху, хваліть за пророблену роботу, підкреслюйте досягнення. Не варто вибирати на посади, що вимагають прийняття відповідальних рішень, з огляду на їхній конформізм, дотримання стереотипів і вимог більшості. Виявляйте і розвивайте інтереси та хобі, підтримуйте в починаннях, допомагайте дитині самій активно формувати своє коло спілкування. Однак навчайте вибирати собі друзів і не піддаватися на сумнівні пропозиції. Такі діти особливо мають потребу в проведенні з ними профілактичних бесід і тренінгових заходів щодо формування здорового способу життя.

 

9. Естетична нечутливість — риса характеру людини, що проявляється у відсутності емоційного відгуку при сприйнятті об’єктів, яким властива естетична і художня цінність. Однак, можливо, дитина не хоче визнавати в собі «слабкості».

Схильні вважати себе естетично нечутливими

 

Рекомендації з корекції

Розвивайте почуття прекрасного в дітях, їхні естетичні здібності за допомогою їхнього залучення до світу мистецтва. Відвідуйте художні виставки, театри, музеї з наступним обговоренням у класі. Залучайте таких учнів до творчої роботи, особливо до художньо-образної та предметно-перетворюючої діяльності. Разом з батьками з’ясовуйте інтереси дитини і рекомендуйте заняття у творчих майстернях.


 

завантаження...
WordPress: 23MB | MySQL:26 | 0,382sec