РЕЙ ДУГЛАС БРЕДБЕРІ «УСМІШКА». ЗНЕВІРА АВТОРА В МАЙБУТНЬОМУ ТЕХНОКРАТИЧНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Мета : познайомити учнів з життєвим та творчим шляхом американського фантаста; поглибити знання учнів про жанр утопії і антиутопії, дати визначення поняття новела; формувати вміння аналізу художнього тексту, розвивати логічне і творче мислення; виховувати етичні критерії людяності.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: портрет Бредбері, виставка його творів.

Епіграф до уроку:


« Я прожив чудесне, дивне, славне життя»


Р. Бредбері

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Інтерактивні вправи.

  1. «Подаруй усмішку другу».


    Діти усмішкою вітають один одного.

  2. Складання девізу уроку.


    Із окремих слів, які записані на дошці, діти складають речення, яке і буде девізом уроку.

    , знати того добре навчати хоче хто все. ( Добре того навчати, хто хоче все знати).

    ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

    1. Слово вчителя.

    ІІІ. Робота над темою уроку.

  3. Вивчення нового матеріалу.

    1.1. Короткі відомості з біографії письменника.

    Інтерв’ю

    Вчитель. Серед сучасних школярів, мабуть, немає таких, які б не захоплювалися книгами Р. Бредбері, який кожним своїм науковим твором попереджає людство про бездуховну прірву, до якої може призвести техногенна цивілізація. Тож важливо ознайомитись із творчим доробком американського письменника, виявити його світоглядну позицію, осягнути його творчу індивідуальність.

    Учень. Шановний містере Бредбері! Ви змогли осягнути уявні мандрівки у часі та просторі, вирватись за межі Галактики. А чи вірите ви в контакти з інопланетянами?

    Рей Бредбері. Десь іще має бути життя, мабуть, ми не єдина населена планета у Всесвіті. Але ці планети надто від нас віддалені. Може, в далекому майбутньом, коли в нас з’являться міжпланетні кораблі та ми зможемо долати відстань у кілька світлових років, люди дістануться і туди і знайдуть когось, подібного до нас.

    Учні. Яким ви бачите ХХІ століття?

    Рей Бредбері. Я налаштований оптимістично, тому що ми вже не раз змінювали наш світ на краще. Переконаний, що в ХХІ столітті наука і культура в усіх галузях значно просунуться вперед, зокрема завдяки телебаченню і Інтернету, кіно й літературі, в якій не останнє місце посідає наукова фантастика.

    Учні. У чому, на ваш погляд, полягає завдання наукової фантастики?

    Рей Бредбері. Наукова фантастика – засіб залучити себе до космічної релігії в первісному розумінні цього поняття, тобто співвіднести себе з життєвою реальністю, з космосом, об’єднати усе це разом, зібрати воєдино. Завдання науково-фантастичної літератури – спонукати дітей, щоб вони мріяли також змінити світ.

    Вчитель. Шановний містере Бредбері! Ви називаєте себе «казкарем, моралістом». Понад 800 творів написано вами: кілька романів і повістей, сотні оповідань, десятки п’єс, кіно-, радіо- і телесценаріїв, ряд статей, заміток, передмов, інтерв’ю, а також багато віршів. Нам відомо, що у своє 90-ліття ви не відпочиваєте, а невтомно працюєте, і нещодавно з-під вашого пера вийшла нова книга «Записки померлого». Яким був ваш шлях до такого визнання?

    Рей Бредбері. Схильність до літературної діяльності виявилася ще у мого діда, видавця газет у штаті Іллінойс. Батько був електромонтером, а мати – домогосподаркою. Я ріс у великій дружній родині. Коли мені у 1925 році подарували фантастичний комікс «Жив-був…», я не міг відірватися від нього. Потім були книги Л. Ф. Баума про країну Оз, оповідання Е. По, твори Е. Р. Берроуза. Прочитавши 1928 року оповідання «Світ велетенських мурах» у журналі «Дивовижні історії», я назавжди став в’язнем «країни фантазії». У 12 років я не міг купити продовження «Марсіанського воїна» Е. Берроуза, адже ми були бідною родиною… і тоді написав власну історію. У серпні 1936 року в уокіганській газеті з’явилася моя перша публікація – вірші «Пам’яті Вілла Роджерса», а 1937 року я стаю членом лос-анджелеської «Ліги наукових фантастів».

    1939 – 1940р. я почав видавати авторський журнал «Футуріа фантазія», а з 1942р. цілком перейшов на літературний заробіток.


    Я все життя був книгоманом. Моє дитинство і юність пройшли в бібліотеках, у книжковому магазині я зустрів свою долю Маргарит Сусану Маклюр (Меггі), свою єдину любов. Перші книги, які принесли мені всесвітню славу, були «Марсіанські хронічки» (1950) та «451 по Форенгейту», «Смерть – справа самотня», «Вино з кульбаб».

    Вчитель. Бредбері належить до тих письменників, які всю свою творчість, весь свій талант обертають на благо людства, його сьогоднішнього і завтрашнього дня. Майже в кожній книзі Рея Бредбері, майже в кожному оповіданні звучить тривожний сигнал лиха. Письменник бачить свою роль в тому, щоб, поки не пізно, попередити людей, які населяють Землю, про небезпеку, що над нами нависла, примусити їх протистояти злу.


    Чи не найкращий приклад тому – наш біль, наша ганьба – Чорнобиль. Вчені, які спроектували атомну електростанцію, були більш стурбовані матеріальними вигодами, ніж безпекою людей. Наслідки відомі всім. Завдано непоправного удару генофонду нації. Хрести на могилах, життя на лікарняних ліжках, понівечені долі тисяч і тисяч наших сучасників…


    Від нас залежить, яким буде наше майбутнє: світом з деревами, квітами, тваринами, чистим повітрям, населеним духовно багатими, всебічно розвиненими людьми, чи пустелею після атомної війни з жорстокими, морально убогими людьми. На цьому наголошує письменник в новелі «Усмішка», з яким ми сьогодні почнемо знайомство.

    1.2. Розгляд репродукції з картини Леонардо да Вінчі «Джоконда», або «Мона Ліза».
    Цей твір названий так критиком Вазарі, який вважав, що на кратині зображена жінка флорентійського дворянина Франческо дель Джокондо- Мона Ліза.

    1.3. Теорія літератури.
    Запис у зошит.


    Новела – невеликий прозовий твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.

    2. З’ясування вражень учнів від самостійного прочитання.


    Слово вчителя. На д\з вам сьогодні було прочитати новелу Бредбері «Усмішка» і поміркувати над тим, які проблеми сьогодення хвилюють автора.

    Які виникли відчуття у вас після прочитання новели «Усмішка»? Чому?

    Які запитання у вас виникли після прочитання твору?

    Над чим ви замислились?

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,319sec