ПИСАНКА – СИМВОЛ ЖИТТЯ

Зал святково прикрашений у національному стилі. На видному місці-стіл, накритий вишитими рушниками, серветками, гілочками верби, малюнками та листівками на великодню тематику. На столі велика таріль з паскою і писанками, крашанками.

Класний керівник. Доброго дня, друзі! Ось і прийшла весна-найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, зодягаються в зелень ліси та діброви. І саме з весною приходить в нашу оселю найголовніше свято християн – Пасха, або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями.

    З утвердженням незалежної України Великдень одним із перших повертає нам те життєстверджуюче джерело, яким живиться народна мудрість.

Хлопець. Вдягла весна мережану сорочку,

        Умившись і звільнившись від турбот,

        І підіймає волошкові очі

        До вищих, до церковних позолот.

Дівчина. Душа стає в цю днину молодою,

        Забувши, що слова бувають злі,

        І повняться старання добротою

        На ранньому скоромному столі.

Класний керівник. Уже незабаром на землю зійде чудове свято Великодня, святе і чисте, як безхмарне весняне небо, гарне, як молоде життя. Срібні голоси церковних дзвонів сповістять світу про урочисту подію Воскресіння Христового і лунатимуть звідусіль щирі вітання «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!».

        І знову все на повні груди

        Дихнуло, збуджене життям.

        І кожне серце чує чудо,

        І світ увесь, неначе храм.

        Горять свічки, блищать ікони,

        Земля в молитві до небес…

  • Христос Воскрес! – лунають дзвони,
  • І спів: Воістину Воскрес!

    І лине музика весіння,

    Зринає пісня в унісон:

  • Христос Воскрес! – бо Воскресіння –

    Природи вічної закон.

    Весна – це сонця перемога!

    У Великодній світлий час

    Ми наближаємось до Бога,

    Бог наближається до нас.

    Класний керівник. Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. І це зрозуміло. Розписане по-мистецьки яйце створює особливий, святковий настрій. Писанка – це витвір мистецтва. Не випадково все найкраще в Україні завжди порівнюється з писанкою. У народі про гарну дівчину часто кажуть: «Така гарна, як писанка». Тарас Шевченко красу українського села змальовував такими словами:

            Село на нашій Україні,

            Неначе писанка село…

    Сьогодні ми поговоримо про писанку, згадаємо легенди, пов’язані з її виникненням, дізнаємось про технологію її написання, значення символів, які фарби найкраще використовувати та ін.

    Учениця. Виконувались писанки здебільшого в п’ятницю, перед Великоднем. Багато наших бабусь, жінок уміють писати писанки. У міфології багатьох народів можна знайти оповідь про яйце, з котрого постав світ. Наші предки вірили, що саме з яйця утворився світ: зі шкаралупи – небо, із плівки, що її встеляє, – небосхил та хмари, із білка – вода, а з жовтка – земля з усіма її багатствами.

        Звичай розмальовувати яйця такий давній, що слід його губиться десь у сивій давнині. Вважалося, що розмальовувати писанку не мав права той, хто нещодавно з кимось сварився чи гнівався. Писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добро, достаток. Виконуючи їх, людина сповнюється добротою, вважалось у християн. Про писанку складено чимало легенд. Ось одна з них.

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 0,327sec