Психолого – педагогічний супровід успішного професійного та життєвого самовизначення школярів

Для кожної молодої людини вибір професії – ніби друге народження, яке багато в чому визначає її подальшу долю. Надзвичайно важливо, щоб юнак чи дівчина були готові до цього відповідального кроку. Перед педагогічним колективом постає завдання стимулювати розвиток учнів тих психологічних характеристик, які за своєю сутністю є передумовами успішного допрофесійного, професійного навчання і успішної діяльності в найближчому майбутньому. Тому мною даній проблемі була приділена значна увага і обрана для семінару.

Психолого – педагогічний супровід успішного професійного та життєвого самовизначення школярів

Стратегія психологічного супроводу професійного самовизначення спрямована, перш за все, на сприяння у формуванні особистісного орієнтаційного поля, на створення умов для успішної самореалізації, яка проходить на трьох рівнях:

1)  допомога у виборі професії;

2) формування особистісних якостей, які необхідні спеціалістам різних
галузей (відповідальність, дисциплінованість, творчий потенціал тощо);

3) вибудовування життєвої стратегії, в основі якої – прагнення до саморозвитку, активної життєвої позиції.

У свідомості учнів, їхньому суб’єктивному досвіді певну роль повинен відігравати
критерій вибору знань:
про свої особистісні якості, можливості, уявлення про майбутнє, про значимість і престижність професій.

Коли учень оцінить себе за цими критеріями він складе образ
«Я – в майбутньому». Це ототожнення себе з певною професійною групою людей, прийняття їхніх цінностей, усвідомлення себе членом цієї групи, визначення своєї подальшої освіти.

Є чотири стани ідентичності.

  1. Розмита, дифузна ідентичність.

Даний стан характерний для тих, хто не має мети, переконань і не намагається їх формувати. Вони не переживають, над майбутнім не замислюються, демонструють відчуження від своїх батьків. Це пов’язано з тим, що саме батьки не виявляють активного інтересу до справ і майбутнього своїх дітей.

  1. Передчасна ідентичність.

Характеризується тим, що підліток формально обирає мету, цінності, але у нього відсутнє внутрішнє переконання у вірності даного вибору, бо зробив він цей вибір не сам, а під впливом батьків. Підлітки з передчасною ідентичністю характеризують своїх батьків як авторитарних, вважають, що батьки ставлять дуже високу мету, але не допомагають її досягти. Батьки в таких сім’ях прищеплюють своїм дітям моральні цінності, але на рівні законів і правил. Вони все вирішують за своїх дітей. Допоки підлітки живуть в таких умовах, передчасна ідентичність є адаптованою поведінкою і змінюється вона лише зі зміною стосунків у сім’ї.

  1. Стан мораторію.

Діти шукають альтернативних варіантів. Їхні батьки менш авторитарні, стосунки з ними амбівалентні (подвійні), тобто постійно коливаються між невдоволенням і любов’ю. Діти в таких сім’ях більш вільні у своєму виборі, ведуть боротьбу за свою незалежність, і, як правило, переходять до досягнутої ідентичності.

  1. Досягнута ідентичність.

Цим статусом володіє підліток, який пройшов через кризу, сформував певну сукупність знань про себе, свою мету, цінності, переконання. Сім’ї підлітків – люблячі, турботливі. Рідні ставляться до своїх дітей, як до особистостей. Погляди на проблеми між батьками і дітьми збалансовані.

Аналіз динаміки стану ідентичності учнів 11 класу.

Професійне самовизначення людини пов’язане із встановленням меж її професійної придатності. Під цим терміном у психології розуміють вірогіднісну характеристику, яка відображає можливості конкретної людини по оволодінню певною професійною діяльністю.
Основними структурними компонентами придатності людини до конкретної професії є :
1. громадянські якості
(моральність, ставлення до суспільства), особливо важливі для педагогічної, юридичної і керівної роботи;
2.професійно-трудова спрямованість особистості: ставлення до праці й професії; інтереси і схильності саме до певної діяльності;
3. загальна дієздатність (фізична, розумова): активність, дисциплінованість, ініціативність, широта і глибина мислення;
4.спеціальні здібності, якості, які , необхідні саме для певних видів діяльності: абсолютний слух для скрипаля, просторове мислення для архітектора.
5. компетентність: знання, навички й досвід у даній професійній сфері.

Така відповідність певному виду праці визначається методами професійної орієнтації та професійного добору.

Основна робота по формуванню готовності учня до професійного самовизначення здійснюється в межах організації й проведенні профорієнтаційної діяльності з підлітками, яка передбачає просвітницьку, діагностичну, розвивальну та консультативні складові.

Профорієнтація – це система заходів, які спрямовані на виявлення особистісних своєрідностей, інтересів і здібностей особистості, з метою надання їй допомоги в розумному виборі такої професії, яка найбільше відповідає її індивідуальним можливостям.

Основними цілями є:

  • надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору майбутньої професійної діяльності;
  • вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.

Також виконує такі функції:

  • соціальну – зорієнтовану на передання учневі певної системи знань,

    норм і цінностей, які дають йому змогу в майбутньому здійснювати соціально-професійну діяльність як повноправному й повноцінному членові суспільства;


  • економічну – пов’язану з необхідністю покращення якісного складу працівників, підвищення їхньої професійної активності, кваліфікації;
  • психолого-педагогічну, спрямовану на виявлення, формування й врахування індивідуальних особливостей кожного, хто обирає певну професію;
  • медико-фізіологічну, передбачає врахування вимог до здоров’я й окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання певної професійної діяльності.

Професійне визначення, становлення та визнання відбувається відповідно до вікових особливостей.

Періодизація розвитку людини як суб’єкта праці за Клімовим.


Доігровий етап ( вік до 4- х років). Освоєння функцій сприймання, які стають основою для подальшого розвитку та залучення людини до праці.


Етап гра (вік від 5 – 8 років). Опанування «основними змістами» людської діяльності.

Етап опанування навчальною діяльністю (8 – 12 років). Розвиток функцій самоконтролю, самоаналізу і планування діяльності.

Етап стадія «оптації» (12 – 16 років). Усвідомлення бажань, свідомий та відповідальний вибір майбутнього професійного шляху.


Етап стадія «адапта» (17 – 20 років). Професійна підготовка за обраною спеціальністю.


Етап стадія адаптація (20 – 23 роки). Входження у професію, початок активної професійної діяльності. Конкретизація кар’єрних цілей.


Етап стадія інтернала (23 – 26 років). Входження у професію як повноцінний колега, здатний стабільно працювати на професійному рівні, «свій серед своїх».


Етап майстер. Кращий професіонал серед звичайних ,добрих.


Етап авторитет. Кращий серед майстрів. Переоцінка професійних цінностей, можливих шляхів продовження кар’єри.


Етап наставник. Професіонал, здатний передати свій кращий досвід учням. «Вчителі – це не ті, хто нас навчає, а ті, в кого ми навчаємося».


Автор популярної сьогодні теорії компромісу з реальністю Є.Гінзберг зазначає, що професійне самовизначення як вибір професії – це процес, що розвивається в часі, й остаточне рішення людини виникає не миттєво, а протягом певного, доволі тривалого періоду.

Зокрема, він виділяє в цьому процесі три стадії:
1.  Стадія фантазії триває до 11 років. У її межах дитина уявляє себе в певній професії безвідносно до реальних можливостей власного життя: здібностей, можливостей, одержати кваліфіковану підготовку, роботу за спеціальністю.
2. Гіпотетична стадія – від 11 до 17 років, вміщає 4 періоди.

  • Протягом першого періоду інтересу (11-12 років) основою вибору майбутньої професії стають інтереси й схильності підлітка.
  • У період здібностей (13-14 років) підлітки починають замислюватися над вимогами, які та чи інша професія пред’являє до здібностей людини, й порівнювати ці вимоги з власним потенціалом.
  • Для періоду оцінки (15-16 років) характерне намагання співвіднести особливості професії з власними ціннісними орієнтаціями й реальними можливостями.
  • А в перехідний період (біля 17 років), який збігається з закінченням загальноосвітнього навчального закладу, відбувається перехід від гіпотетичного до реалістичного підходу у виборі професії.
    3. Реалістична стадія – від 17 років і старші. У межах цієї стадії молоді люди здійснюють остаточний вибір професії.

    Тут виділяють:

  • Період дослідження (17-18 років), спрямований на загальну орієнтацію й здобуття глибоких фундаментальних знань з обраної спеціальності;
  • Період кристалізації (19-21 рік), що характеризується звуженням діапазону вибору й визначенням основного напряму майбутньої професії;
  • Період спеціалізації (від 21 року), в межах якого обраний фах уточнюється вибором конкретної, вужчої спеціалізації.

Вибір професії – складний і відповідальний крок у житті кожної людини, від якого багато в чому залежить її майбутня доля.

Правильно обрати професію – значить знайти своє місце в житті. Поспішність і легковажність у даному разі неприйнятні, вони можуть зруйнувати життєві устремління, тим самим роблячи людину нещасливою.     Аргументувати свій вибір та визначитися у світі професій учень може лише за умови отримання вичерпної інформації, джерелами якої є словники професій, профкарти, довідники, методичні посібники, Internet.

Свою діяльність, як практичний психолог я здійснюю в кілька етапів:

  • Попередню бесіду;
  • Психологічну діагностику здібностей і схильностей;
  • Корекцію уявлень учня про себе і конкретну професію;
  • Вироблення плану життєвого і визначення професійного вибору.

На сьогоднішній день розроблено численні системи профорієнтаційних тестів і опитувальників, ігор, тренінгів, бесід. Такі засоби сприяють побудові професійного плану особистості, визначають професійну траєкторію, розставляють та систематизують мету, завдання, можливості, бар’єри в досягненні поставленої мети.

    Професійний план можна представити у вигляді трьох складових:

«Хочу» – це особистісна мета і цінності, професійні інтереси і схильності. Схильність відрізняє інтерес від необхідності дії. Інтерес до музики, наприклад, може проявлятися в збиранні інформації про виконавців і музичні течії, прослуховування записів. Інша річ – створення мистецького твору, для цього потрібні схильності. В ідеалі інтерес і схильності погоджені й доповнюють один одного.

     «Можу» – це можливості (фізіологічні, психічні). Тут постає питання про професійну придатність, що характеризує дві речі: успішність оволодіння професією й задоволеність людини своєю працею. Треба пам’ятати, що профпридатність – не вроджена риса, вона формується в процесі обміну досвідом та в діяльності.

     «Треба» – це потреби ринку праці, шляхи і засоби досягнення мети. Добре, коли обрана людиною професія містить в перехресній площині, тобто задовольняє всі три критерії.

 

В школі налагоджена система психолого-педагогічного супроводу учня на шляху формування його соціальної зрілості. Вона проходить на різних етапах під різними гаслами.

У початковій школі під гаслом «Я і світ» ми працюємо над створенням умов для формування навчальної зрілості, здійснюємо навчання на основі діагностичній основі із застосуванням розвивально-психологічний технологій.

В середній школі учням надається можливість
«Пошуку і проби себе» через до профільну підготовку в гуртках за інтересами, факультативних заняттях, курсів за виборами, позакласній роботі, залучення до участі в олімпіадах.

А в старшій школі під девізом
« Я і світ професії» забезпечуємо готовність до особистого та професійного самовизначення випускника на основі сформованої думки про себе, високого рівня буття, встановлення відносно стійкої відповідальності індивідуальних психологічних та особистісних особливостей специфічним вимогам певної професії. Допомагаємо зорієнтуватися на досягнення успіху. Тому з старшокласниками проводяться зустрічі із працівниками служби зайнятості, всі здобувають професії у НВК, для їх потреб у школі запроваджені факультативи «Побудова кар’єри», «Основи вибору професій», «Основи журналістики». Також вчителі предметними працюють за індивідуальними програмами розвитку з тих предметів, які найбільш зацікавлюють учнів.

 

Впевнена , що шкільне життя – це особливе життя, яке насичене щоденними яскравими подіями. Учні, вчителі та батьки в дусі тісної співпраці та партнерських стосунків з психологом, створюють умови, за яких відбувається становлення та самоствердження особистості з високим рівнем ініціативи та творчого потенціалу. І шлях, який обере кожна юна особистість – буде її майбутнє, наше майбутнє, майбутнє України, і це майбутнє в наших руках колеги.


 

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,343sec