Психолого – педагогічний семінар для вчителів: ВПЛИВ ЕМОЦІЙ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЗДОРОВ’Я

Семінар-практикум

План семінару

 

1. Інформаційне повідомлення.

2. Вправа «Напруження — розслаблення»

3. Вправа «Перекочування напруження»

4. Вправа «Затиски по колу»

5. Вправа «Малюємо каракулі поглядом»

6. Вправа «Малюємо каракулі олівцем»

7. Вправа «Складаємо розповідь»

 

Мета: ознайомити педагогів з поняттям «психосоматичні хвороби», методами фізичного розслаблення та способами виявлення емоційного напруження й коригування емоційного стану.

1. Інформаційне повідомлення.

Життя сучасної людини вирізняється інтенсивністю емоційних переживань, високим рівнем навантаження. Це спричиняють зміни в соціальному середовищі, активність темпу життя, руйнування традиційних сімейних структур, екологічні катаклізми тощо. На все людина реагує певними переживаннями, внаслідок чого втрачає контроль над своїм душевним станом, а отже, можливість розуміти й керувати своїми емоціями. Це негативно впливає на фізичне, психічне здоров’я: з’являються психосоматичні захворювання, простежуються тривожно-депресивні розлади, емоційні зриви, конфліктність, незадоволеність собою.

Отже, емоції мають важливе значення, бо є засобом мобілізації організму, що Допомагає зорієнтуватися в життєвих ситуаціях.

Психосоматичні захворювання — це хвороби, зумовлені, насамперед, психологічними чинниками.

Психосоматика напрям у медицині (психосоматична медицина) та психології, що вивчає вплив психологічних чинників на появу й перебіг соматичних (тілесних) захворювань.

Поштовхом до розвитку психосоматичних захворювань є складні життєві ситуації, що спричиняють негативні емоції, які людина відчуває протягом тривалого часу.

Емоції (як позитивні, так і негативні) розмовляють мовою тіла. Навіть якщо людина спробує їх приховати, її міміка, тон голосу, погляд, блідість або почервоніння, постава й навіть хода розкажуть про її переживання більше, ніж вона сама. І немає в організмі такої тканини, органу або системи, які були б непідвладні емоціям.

Якщо людина не намагається розв’язати нагальну проблему, хоче все забути, нічого не відчувати, уникнути негараздів, то виникає специфічна реакція організму: щонайменше — головний біль, щонайбільше — оніміння відповідної частини тіла. В таких випадках порушується робота нервових закінчень у певній зоні тіла, що може призвести до атрофії.

Якщо проблема тривалий час залишаєте ся актуальною та нерозв’язаною, а відповідна зона тіла довго перебуває у напруженні, у м’язах з’являється спазм, людина втрачає здатність розслаблятися. Кров не може нормально циркулювати через тканину, щоб нормально її живити. Частина тканини перероджується, утворюючи точки заклинювання, що спричиняє сильний біль. Бувають блукаючі зони напруження, коли напруження переходить із місця на місце. Такі зони напруження можуть бути як у дорослих, так і в дітей.

Юрій Хван, автор науково-популярної книги «Еліксир здоров’я» та прихильник альтернативної «енергетичної» медицини, стверджує, що під впливом негативних думок на клітинному рівні в певній частині тіла виникає згусток негативної енергії, який поступово збільшується. Через деякий час наявність у клітині негативної енергії передається як контрольний сигнал у мозок у вигляді депресії або больових відчуттів. Унаслідок цього в людини з’являються симптоми. Здорова, на перший погляд, людина починає більше втомлюватися, в неї погіршується настрій, вона стає апатичною, дратівливою. Так формується підґрунтя для хвороби. Після цього хвороба може легки здолати ослаблений організм.

Травматичний інцидент може мати й фізичні наслідки, відчутні невдовзі після критичної події, але здатні впливати на фізичний стан людини в майбутньому.

В основі всіх емоцій — механізм саморуйнування організму.

Емоції змушують нас думати, що ми невдоволені оточенням і мало не всім світом. Насправді ж ми невдоволені собою. Недарма давні релігії та філософії орієнтувалися на пізнання людиною самої себе. Потрібно розуміти своє внутрішнє «Я».

Психологічні причини типових захворювань органів людини

Голова. Сумні, набридливі думки, невідповідність між вчинками та думками спричиняють головні болі, мігрені, пухлини мозку.

Очі. Надмірне зациклення на своєму баченні світу, невміння співвідносити й коригувати це залежно від зміни обставин породжують далекозорість, близькозорість, косоокість, спричиняють кон’юктивіти, ячмені, глаукоми.

Ніс. Пиха, самозакоханість, марнославство спричиняють нежить, аденоїди, носову кровотечу. .

Вуха. Небажання прислухатися до чужої думки чи, навпаки, надмірне бажання вислуховувати думку кожного, невпевненість у собі, невміння підкорятися, відчуття підлеглого спричиняють отити, глухоту, тинітус.

Рот, горло. Проблеми зі сприйняттям інформації, постійне перекрикування інших спричиняють ангіну, ларингіт, фарингіт.

Зуби. Очевидна чи прихована агресія спричиняє карієс.

Легені, бронхи. Брак гармонії між бажанням давати й отримувати у відповідь спричиняють бронхіт, кашель, астму.

Серце. Нещасливе кохання, нерозділені почуття, нездатність встановити чуттєвий контакт із близькими спричиняють стенокардію, аритмію, атеросклероз, гіпертонію, гіпотонію.

Кров. Слабка воля до життя, втрата життєвих сил спричиняють лейкемію, анемію, тромбоз, кровотечі.

Печінка. Проблеми з оцінкою себе і своїх негараздів спричиняють гепатити, ожиріння печінки.

Шкіра. Труднощі з налагодженням контактів з людьми, пихатість, гидування людьми, неприйняття оточення спричиняють сип, екземи, псоріаз.

Нерви. Проблеми з вираженням своїм думок та почуттів спричиняють невралгію, розлади, паралічі.

Вправи на розслаблення (тілесно орієнтована психотехніка)

Ці вправи допоможуть виявити точки заклинювання або згусток негативної енергії. Під час їх виконання ви можете відчути біль. Зафіксуйте подумки цей біль. Спробуйте зрозуміти, коли вперше ви його відчули та з яким відчуттям він асоціюється. Стежте з*а емоційним станом. Фіксуйте, які емоції супроводжують виконання цих вправ.

2. Вправа «Напруження — розслаблення»

У положенні стоячи або сидячи зосередити свою увагу на правій руці, напружити її якомога сильніше. Через кілька секунд розслабитися. Аналогічну процедуру виконуємо з лівою рукою, правою та лівою ногою, шиєю, спиною.

(Запитання про емоційний стан.)

3. Вправа «Перекочування напруження»

Напружити праву руку якомога сильніше. Поступово розслаблюючи руку, повністю перевести напруження на ліву руку. Переносимо напруження на ноги, тулуб.

4. Вправа «Затиски по колу»

Усі стають колом. Тримаючись за руки, напружуємо спершу праву руку якомога сильніше… Все робимо, як у вправі «Напруження — розслаблення». Потім ведучий напружує руку, переводячи напруження на руку сусіда, який стоїть ліворуч. Так напруження передається по колу.

(Обговорення емоційного стану всього колективу.)

5. Вправа «Малюємо каракулі поглядом»

У розслабленому стані із заплющеними очима намалювати каракулі. Тобто уявляєте собі аркуш паперу великого розміру, замість олівця — ваші очі. Малюйте.

6. Вправа «Малюємо каракулі олівцем»

У розслабленому стані намагаєтеся повторити каракулі, але вже замість олівця не очі, а ваша рука. Знову перед вами великий аркуш паперу, олівець — ваша рука. Малюйте.

(Запитання про емоційний стан.)

симптоми. Здорова, на перший погляд, людина починає більше втомлюватися, в неї погіршується настрій, вона стає апатичною, дратівливою. Так формується підґрунтя для хвороби. Після цього хвороба може легко здолати ослаблений організм.

Травматичний інцидент може мати й фізичні наслідки, відчутні невдовзі після критичної події, але здатні впливати на фізичний стан людини в майбутньому.

В основі всіх емоцій — механізм саморуйнування організму.

Емоції змушують нас думати, що ми невдоволені оточенням і мало не всім світом. Насправді ж ми невдоволені собою. Недарма давні релігії та філософії орієнтувалися на пізнання людиною самої себе. Потрібно розуміти своє внутрішнє «Я».

7. Вправа «Складаємо розповідь»

Каракулі намагайтеся зобразити на аркуші паперу. Складіть розповідь про те, що ви бачите. За допомогою вправ можна відкоригу-вати емоційний стан шляхом впливу на точки заклинювання й позбутися негативних емоцій.

Учені довели: якщо людина хвора, то очима вона не може відтворити точно лінію каракуль. Намагаючись це зробити якомога точніше, ви лікуєте хворобу, самостійно впливаючи на формування в себе позитивного емоційного стану.

Зверніть увагу на лінії каракуль. Якщо більшість із них дугоподібні, то це свідчить про те, що ви — неагресивна людина. Можливо, зараз ви почуваєтеся нормально. Якщо у ваших каракулях багато кутів — це свідчить про наявність емоційного та фізичного напруження. Якщо враховувати колір каракуль, то він може доповнити інформацію про ваш емоційний стан.

За допомогою каракуль людина позбувається напруження, тому можна стверджувати, що каракулі виконують і діагностичну, і корекційну функції.За допомогою розповіді про те, що ви бачите, можна визначити, що вас найбільше турбує, адже кожен бачить лише те, що притаманне йому. Це обговорення можна провести” у класному колективі, але потрібна додаткова попередня робота з розвитку взаємодовіри.

 

 

 


 

завантаження...
WordPress: 22.96MB | MySQL:26 | 0,288sec