Психолого – педагогічний семінар для вчителів: ОБДАРОВАНІ ДІТИ — МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

Заняття в елементами тренінгу

План заняття

1. Вправа на знайомство «Я + знаменитість»

2. Прийняття правил роботи в групі

3. Вправа-очікуваний «Квітучий гай»

4. Вправа «Торбинка асоціацій»

5. Вправа «Поговоримо про обдарованих, талановитих і здібних дітей»

6. Обдарованість – що це таке.

7. Вправа «Здібності, які може мати дитина»

8. Вправа «Ресурси мого “Я”

9. Вправа «Ми вважаємо, що педагог повинен бути…»

10. Вправа «Паркан ідей»

11. Вправа «Баласт»


12. Етюд «Занедбаний сад» (метафорична релаксація)

13. Вправа «Весняний кошик»

Вступ

Проблема обдарованості нині стає дедалі актуальнішою. Це, насамперед, пов’язано з потребою суспільства в неординарних і творчих особистостях. Раннє виявлення, навчання й виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань системи освіти. Проте недостатній рівень психолого-педагогічної компетентності педагогів призводить до неадекватної оцінки особистісних рис і діяльності дітей, які виявляють нестандартність у поведінці та мисленні. Нерідко творче мислення обдарованої дитини розглядають як відхилення від норми або негативізм.

Мета:
ознайомити педагогів із характерними особливостями обдарованих дітей; довести необхідність створення якнайсприятливіших умов для всебічного розвитку дітей; налаштувати на активну взаємодію, взаєморозуміння, узгодження діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

Завдання:

зосередити увагу педагогів на основних аспектах обдарованості;

виокремити особистісні проблеми обдарованих дітей;

окреслити напрями роботи педагогів з обдарованими дітьми;

шукати шляхи оптимізації навчально-виховного процесу.

Матеріали:
бейджики, ручки, маркери, плакат «Правила роботи», стікери, плакат «Торбинка асоціацій», аркуші паперу формату А 4, кульки.

Тривалість тренінгу: 3 год.

Хід тренінгу

Оголошення теми й мети тренінгу (5 хв)

1. Вправа на знайомство «Я + знаменитість»

Мета:
згуртувати й познайомити учасників тренінгу; створити позитивну атмосферу в групі.

Тренер пропонує учасникам назвати своє ім’я та пригадати людину, літературного героя, кіноактора, музиканта, винахідника тощо, ім’я якого таке ж, як і ваше (наприклад, Вікторія — Вікторія Прутковська), та сказати, що вам у цій людині подобається, що робить її неповторною, творчою.

2. Прийняття правил роботи в групі

Мета:
визначити правила продуктивної роботи групи під час тренінгу; створити сприятливий психологічний клімат.

Час:
5 хв.

Матеріали:
фліп-чартний папір, маркери.

Щоб досягти гармонії в роботі, необхідно виробити правила роботи, якими керуватимуться учасники. Група, відповідаючи на запитання «Що потрібно зробити для того, щоб робота була ефективною?», методом «мозкового штурму» встановлює правила ефективної взаємодії й записує їх на плакаті «Правила».

Наприклад: відкритість, принцип «тут і зараз», не критикувати, активність, повага, довіра, регламент, правило «піднятої руки», обговорення не людини, а проблеми, слухати й чути, почуття гумору тощо.

3. Вправа-очікування «Квітучий гай»

Мета:
визначити очікування учасників.

Час:
5 хв.

Матеріали:фліп-чарт, вирізана із зеленого паперу галявина, квіти з різнокольорових стікерів, маркери.

Тренер роздає учасникам по одній квіточці й пропонує кожному написати на них свої очікування від сьогоднішнього тренінгу, а потім запитати та прикріпити на зелену галявину на фліп-чарті.

Запитання для обговорення:

Що дала вам ця вправа?

4. Вправа «Торбинка асоціацій»

Мета:
актуалізувати особисте розуміння учасниками поняття «обдарована дитина».

Час:
10 хв.

Матеріали: стікери, плакат «Торбинка асоціацій», маркери.

Коли ми говоримо «обдарована дитина», у кожного з вас, напевно, виникає якась асоціація. Яка ж це дитина? Запишіть, будь ласка, свої асоціації на стікерах і розмістіть їх на нашій «Торбинці асоціацій». (Учасники тренінгу записують свої асоціації й озвучують їх.)

5.Вправа «Поговоримо про обдарованих,талановитих і здібних дітей»

Мета: визначити психологічні особливості обдарованих дітей та окреслити напрями роботи з ними.

Час:
10 хв.

Матеріали:
фліп-чартний папір, маркери, олівці, фломастери, папір формату А 4, плакат «Скриньки запитань».

Для виконання вправи учасники об’єднуються в пари. Кожна пара отримує запитання зі «Скриньки запитань», думає над ним і відповідає: «Ми думаємо, що…». Інші теж можуть висловлювати свою думку з цього питання.

  • Як розпізнати обдарованого за зовнішністю? Чи це можливо?
  • Які типові особливості поведінки обдарованої дитини?
  • За якими рисами характеру, на вашу думку, може ховатися обдарованість?
  • Які, на вашу думку, причини пізнього виявлення таланту?
  • Висловіть своє ставлення до тези, яку відстоюють деякі вчені-педагоги: «Кожна дитина є або може бути обдарованою за спеціально організованого педагогічного колективу».
  • За яких причин обдарована дитина сама може прагнути заглушити чи приховати свій талант?
Чи потрібно постійно створювати спеціальні умови для обдарованого учня (окремі завдання підвищеної складності, щоденні індивідуальні доручення, залучення до постійних позакласних заходів)?

ОБДАРОВАНІСТЬ – ЩО ЦЕ ТАКЕ (інформаційне повідомлення)

Мета:
зосередити увагу учасників на основних аспектах обдарованості; виділити характерні особливості обдарованих дітей; окреслити проблеми обдарованості.

Час:
15 хв.

Матеріали:
фліп-чарт, маркери.

В умовах загальноосвітньої школи важливо правильно організувати роботу вчителя з обдарованими дітьми, не тільки створюючи необхідні умови для їхнього розвитку, а й психологічно готуючи їх до наполегливої праці та самовиховання.

А. Матюшкін називає такі чинники, що становлять єдину інтегральну структуру обдарованості, які виявляються на всіх рівнях індивідуального розвитку:

  • домінуюча роль пізнавальної мотивації;
  • дослідницька творча діяльність, що виявляється в знаходженні нового, в постановці та розв’язанні завдань;
  • можливість досягнення оригінальних рішень;
  • можливість прогнозування;
  • здібність до створення ідеальних еталонів, що забезпечують естетичні, моральні й інтелектуальні оцінки.

    Філософські, методологічні та психологічні засади розвитку обдарованості формуються на основі такої ієрархії понять:

  1. Задатки — спадкові анатомо-фізіологічні особливості, що є основою для розвитку здібностей. Це певна швидкість психічних процесів і певні особливості розвитку окремих зон мозку. Хай би якими від природи були задатки, якщо їх не розвивати, то жодних здібностей не буде.
  2. Здібності — індивідуальні особливості, що за сприятливих умов дають змогу успішніше оволодіти тією чи іншою діяльністю й розв’язати конкретні завдання. Для розвитку здібностей і задатків важливе значення має період дитинства, в якому ці задатки починають розвиватися. Найсприятливіший період для розвитку здібностей називається сензитивним. Якщо в цей період здібності з якихось причин не розвивалися, то розвиток дитини відбувається менш сприятливо. Задатки за своєю природою суперечливі. З одного боку, вони специфічні, тобто споконвічно існує відома схильність до тієї чи іншої діяльності. Наприклад1 значною мірою від природи залежатиме, як у дитини виявлятимуться здібності до точних чи гуманітарних наук. З іншого боку, задатки багатозначні: в якій саме гуманітарній науці проявляється обдарованість дитини, значною мірою залежить від конкретних особливостей її виховання.
  3. Обдарованість — специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів і потреб особистості, що дає змогу виконувати певну діяльність на якісно вищому рівні, який відрізняється від умовного «середнього рівня».
  4. Талант — система рис; особливостей, що дає змогу особистості досягти визначних успіхів у здійсненні творчої діяльності оригінальним способом.
  5. Геніальність — властивість індивідуума, що включає особливі здібності до певної сфери діяльності; вроджені (на біологічному рівні) властивості функціонування мозку; цілеспрямованість та наполегливість (як особливості психічного розвитку індивідуума); велика працездатність у певній сфері (як фізіологічна характеристика стану здоров’я); суспільна потреба у відповідній діяльності.

    Унаслідок досліджень науковці виділили такі характерні особливості обдарованих дітей:

  • мають добру пам’ять і добре розвинуте абстрактне мислення;
  • як правило, дуже активні й завжди чимось зайняті;
  • ставлять високі вимоги до себе, боляче сприймають суспільну несправедливість, у них гостро розвинуте почуття справедливості;
  • наполегливі в досягненні результату в сфері, що їх цікавить;

    » хочуть навчатися й досягають у навчанні успіхів, що дає їм задоволення;

  • завдяки численним умінням (класифікувати, категоризувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, планувати й прогнозувати, робити висновки) здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю, особливо в сфері літератури, математики, проведенні дослідів, фенологічних спостережень;
  • уміють фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть зрозуміти суть речей;
  • ставлять багато запитань і зацікавлені в позитивних відповідях на них;
  • урок для них дуже цікавий при використанні дослідницького методу;
  • завдяки частому звертанню до засобів масової інформації вміють швидко виділити найважливіші відомості, самостійно відшукати важливі джерела інформації;
  • порівняно зі своїми ровесниками, краще вміють розкривати взаємозв’язки між явищами і суттю, індуктивно і дедуктивно мислити та здійснювати логічні операції;
  • чимало з них ставлять перед собою завдання, виконання яких потребує багато часу.

    М. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей:

  1. Учні з ранньою розумовою реалізацією діти, в яких за звичайного рівня інтелекту спостерігається особливий інтерес до якогось окремого навчального предмета (сфери науки чи техніки). Такий учень (зазвичай починаючи з середніх класів) захоплюється математикою, фізикою, біологією, мовою чи літературою, значно випереджаючи ровесників легкістю засвоєння специфіки матеріалу. Уроки з інших дисциплін можуть його обтяжувати.
  2. Учні з прискореним розумовим розвитком діти, які за однакових умов різко виділяються високим рівнем інтелекту, особливо помітні в молодших класах. За даними психологів, прискорений розвиток інтелекту завжди пов’язаний із великою розумовою активністю та пізнавальною потребою.

    3.
    Учні з окремими ознаками нестандартних здібностей не виділяються розумовими особливостями, не випереджають ровесників у загальному розвитку інтелекту та не виявляють яскравих успіхів з того чи іншого навчального предмета, але вирізняються особливими рисами окремих психологічних процесів (надзвичайна пам’ять на якісь об’єкти, багатство уяви або здатність до спостереження).

    ПРОБЛЕМИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

    Існує думка, що обдаровані діти не потребують допомоги дорослих, особливої уваги й керівництва. Однак обдарована дитина відмінна від своїх однолітків, вона інша і за характером, і за сприйняттям світу, по-іншому налагоджує взаємини з іншими, інакше діє.

    Особистісних проблем в обдарованих дітей не менше, ніж у звичайних однолітків, а іноді й більше.

    До проблем обдарованих дітей належать такі:

    Неординарність, гнучкість і швидкість мислення,
    чудово розвинуте мовлення, здібності організатора, висока чутливість, схильність до критичного ставлення до себе й інших. З одного боку, ці риси допомагають обдарованій дитині досягати високих результатів у сфері її обдарованості, з іншого — слугують джерелом конфліктів.

    Агресивність обдарованих дітей. Часто обдаровану дитину не розуміють ні однолітки, ні педагоги, ні батьки. Це призводить до складних переживань такої дитини, вона або замикається в собі, прагнучи збагнути, чому її не розуміють, або, не бажаючи миритися з роллю вигнанця, вдається до різноманітних хитрощів, намагаючись здобути соціальну підтримку. Якщо ж така тактика не приносить бажаних результатів, дитина у відповідь на завданий їй біль прагне відповісти кривдникам тим самим. У такому разі вона може використати всі види агресивних реакцій: непряму, вербальну й фізичну.

    Неприязнь до школи.
    Таке ставлення часто з’являється тому, що навчальна програма для обдарованих дітей нудна й нецікава. Порушення в поведінці обдарованих дітей можуть з’явитися тоді, коли навчальний план не відповідає їхнім здібностям.

    Ігрові інтереси. Обдарованим дітям подобаються складні ігри й нецікаві ті, якими захоплюються їхні однолітки із середніми здібностями. Внаслідок цього обдарована дитина виявляється ізольованою й замикається в собі.

    Конформізм.
    Обдаровані діти, відхиляючи стандартні вимоги, не схильні до конформізму, особливо якщо ці стандарти суперечать їхнім або здаються безглуздими.

    Занурення в філософські проблеми.
    Для обдарованих дітей властиво замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування й філософські проблеми.

    Прагнення досконалості.
    Для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості. Вони не заспокоюються, не досягнувши вищого рівня.

    Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком.
    Обдаровані діти часто віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм часом важко стати лідерами, оскільки вони уступають останнім у фізичному розвитку.

    Відчуття незадоволеності.
    Таке ставлення до самого себе пов’язане з характерним для обдарованих дітей прагненням досягти досконалості в усьому, стати кращими, ніж вони є. Зазвичай самооцінка у цих дітей дуже висока, однак іноді в надто емоційних дітей самооцінка вирізняється суперечливістю, нестабільністю — від дуже високої самооцінки дитини в одних випадках до іншої крайності в інших, коли вона вважає, що нічого не може і не вміє.

    Нереалістичні тлі.
    Обдаровані діти часто ставлять перед собою завищені цілі. Не маючи можливості їх досягти, вони починають переживати. З іншого боку, прагнення до досконалості є тією рушійною силою, що призводить до високих результатів.

    Надчутливість.
    Оскільки обдаровані діти більш сприятливі до сенсорних стимулів і краще розуміють відношення та зв’язки, вони схильні до критичного ставлення не лише до себе, а й до інших. Обдарована дитина часто сприймає слова або невербальні сигнали як вияв неприйняття себе іншими. Як наслідок, ця дитина вважається такою, що відволікається, гіперактивною, оскільки постійно реагує на різні подразники й стимули.

    Потреба в увазі дорослих.
    Через природну допитливість і прагнення до зростання обдаровані діти часто молополізують увагу вчителів, батьків та інших дорослих. Це викликає непорозуміння в стосунках з іншими дітьми, яких дратує постійна потреба такої уваги.

    Проблема спілкування
    виявляється в зайвій конфліктності та своєрідній відчуженості від групи однолітків і призводить до того, що обдарована дитина починає шукати інші ніші для спілкування: товариство молодших чи, навпаки, старших дітей.

    Позавікова вразливість.
    У багатьох обдарованих дітей спостерігається підвищена емоційна чутливість, що виявляється і в різноманітніших формах. Події не надто значні для інших дітей, для обдарованих дітей стають джерелом найяскравіших переживань, що іноді навіть змінюють усе їхнє життя. Підвищена чутливість нерідко має досить «голосний» характер, виявляючись у схильності до бурхливих, яскравих афектів. В інших випадках вона має прихований, внутрішній характер, виявляючись у надмірній сором’язливості під час спілкування, у труднощах із засинанням, а іноді й у психосоматичних захворюваннях.

    Нетерпимість.
    Обдаровані діти часто з недостатньою толерантністю ставляться до тих, хто перебуває нижче від них за інтелектуальним розвитком. Вони можуть відштовхувати інших дітей зауваженнями, що виражають презирливість або нетерплячість.

    Обдаровані діти за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я належать до «групи ризику».

    Через названі проблеми обдаровані діти належать до «групи ризику» поряд із розумово відсталими, малолітніми порушниками та дітьми алкоголіків. їм необхідні особливі умови для виховання й навчання.

    Виявлення, розвиток і збереження обдарованості — це проблема прогресу суспільства, реалізації його творчого потенціалу.

    6. Вправа «Здібності, які може мати дитина»

    Мета: систематизувати знання щодо актуальних здібностей обдарованих дітей.

    Час: 10 хв.

    Матеріали: плакат» «Здібності обдарованих дітей», фліп-чартний папір, маркери, олівці, дошка.

    Перш ніж виявити й розвивати здібності дитини, треба мати чіткі уявлення про них. Зараз ми в режимі «мозкового штурму» назвемо різноманітні здібності, які може мати дитина.

    7. Вправа «Незавершена історія»

    Мета: показати варіанти бачення певної ситуації та окреслити шляхи виходу з неї.

    Час: 10 хв.

    Матеріали: фліп-чартний папір, маркери, олівці, фломастери, папір формату А 4.

    У грі беруть участь 5—6 груп. Кожна група обирає напрям літературного жанру: жахи, детектив, трагедія, мелодрама, фантастика. Слід продовжити твір в обраному стилі за першим реченням: «Одного сонячного ранку Іванко вирішив змінити своє життя…».

    Групи передають аркуш по колу («карусель») через кожні 3 хв після написання своєї частини твору. Після того, як кожна група напише на кожному аркуші свою частинку, ведучий зачитує всі твори вголос.

    Висновок: роль особистості…

    Запитання для обговорення:

  • Чи важко було виконувати вправу?
  • Що ви відкрили для себе, виконуючи її?
  • У чому, на вашу думку, полягає суть вправи?

    8. Вправа «Ресурси мого “Я”

    Мета: формувати вміння визначати реальні життєві цілі та плани, беручи до уваги особистісні риси.

    Матеріали: папір формату А 4, фломастери.

    Учасники тренінгу мають визначити для себе, якою людиною треба бути, щоб досягти цілей свого життя. Можливо, потрібно бути більш зібраним і дисциплінованим, а може навпаки, більш розкутим і спонтанним. Кожен повинен це обміркувати і записати.

    Після завершення роботи учасники зачитують перелік своїх бажаних рис і мають сказати, що перешкоджає їм досягти того, про що вони мріють, чого прагнуть. Що конкретно заважає? Що обмежує? Можливо, ви не вмієте планувати свій час? Або план є, але ніяк не можете взятися до його реалізації?

    9. Вправа «Ми вважаємо, що педагог повинен бути…»

    Мета: визначити особистісні складові, що впливають на професійне й особисте зростання педагога.

    Час:
    10 хв.

    Матеріали:
    фліп-чартний папір, маркери, олівці.

    Науковці стверджують, що педагог є вирішальним фактором у системі навчання обдарованих дітей. Тому кожна пара учасників має назвати характерні особливості педагогів, які працюють з обдарованими дітьми, і презентувати свої твердження: «Ми вважаємо, що педагог повинен бути…».

    Педагог повинен… (варіанти тверджень):

  • бути доброзичливим, чуйним, поважати право іншого, бути несхожим на нього;
  • знатися на психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби й інтереси;
  • мати високий рівень інтелектуального розвитку;
  • мати широке коло інтересів і вмінь;
  • мати почуття гумору, але без схильності до сарказму;
  • мати жвавий та активний характер;
  • виявити гнучкість, бути готовим переглянути свої погляди і постійно вдосконалюватися;
  • мати творчий (бажано нетрадиційний) світогляд;
  • мати достатньо високу самооцінку й позитивну «Я-концепцію»;
  • бути емоційно стабільним;
  • уміти індивідуалізувати навчання;
  • уміти модифікувати навчальні програми;
  • бути готовим до виконання найрізноманітніших додаткових обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей.

    10. Вправа «Паркан ідей»

    Мета: розробити пропозиції щодо роботи з обдарованими дітьми.

    Час: 10 хв.

    Матеріали: фліп-чартний папір, маркери, олівці, папір формату А 4.

    Для виконання роботи слід об’єднатися в 4 групи. Кожна група отримує аркуш паперу, що називається «Паркан ідей», де кожен має записати свою ідею роботи з обдарованими дітьми. Хтось один із групи презентує напрацювання.

    11. Вправа «Баласт»

    Мета: визначити форми та методи педагогічного впливу на обдарованих дітей.

    Час: 10 хв.

    Матеріали:
    фліп-чартний папір, маркери, олівці, папір формату А 4, мулька.

    У кожної групи є кулька, що називається «Баласт». Кожен учасник має можливість записати, чого не можна робити з обдарованими дітьми. Хтось один із групи презентує спільне напрацювання. (Після вправи кульку слід знищити.)

    12. Етюд «Занедбаний сад» (метафорична релаксація)

    Мета:
    розслабитись, усвідомити своє місце в формуванні дитячої особистості.

    Час:
    10 хв.

    Учасники сідають у зручні пози, звучить музика. Тренер просить мобілізувати свою творчу уяву: «Дитячий колектив *- це квітучий сад. Та, на жаль*, у цьому Садку трапляються занедбані куточки…».

    Сядьте зручно, заплющте очі й дихайте спокійно. Уявіть великий білий екран. Поставте перед екраном фільтр вашого улюбленого кольору. Поступово він віддаляється від вас, стає меншим і меншим, і ось зовсім розчиняється… а ви, розслаблені та спокійні, готові вирушити в довгу подорож до стародавнього таємничого покинутого замку. Ви бачите високу кам’яну стіну, обвиту плющем, у якій є невеликі дерев’яні дверцята. Відчиніть їх і зазирніть. Ви бачите чудову природу: шовкові трави, чудернацькі квіти, дивні дерева, які своїми м’якими голосами запрошують вас зайти, тихо нашіптуючи: «Заходь, заходь, заходь…», — і ви опиняєтесь у прекрасному, але занедбаному садку. Рослини так буяють, що не видно землі й важко знайти стежку. Вам хочеться довести тут усе до ладу, і ви починаєте полоти бур’ян, підрізати гілки, виносити суху траву, все зайве, обкопуєте, поливаєте, одне слово, наводите порядок. За деякий час оглядаєте те, що зробили, і порівнюєте з тією частиною саду, якої ще не торкалися.

    Ви задоволені результатом своєї праці, і
    таємничі голоси шепочуть: «Як гарно, як чисто, як дивовижно добре». Ви чуєте слова подяки й радо відзначаєте, що все і завжди потребує догляду, турботи й уваги. І навіть сама по собі чудова природа, щоб тішити око, потребує турботливих рук, терпіння й любові. Ви задоволено оглядаєте ще раз і ще цю дивовижну красу й повертаєтеся до кімнати з упевненістю, що ви в цьому світі потрібні, що ви — джерело розуму, спокою та гармонії.

    13. Вправа «Весняний кошик»

    Мета: проаналізувати, чи збулися очікування учасників; підбити підсумки.

    Час: 10 хв.

    Матеріали: галявина з квітами, намальований та вирізаний із картону кошик, фліп-чарт.Тренер пропонує кожному учаснику по черзі підійти до галявини з квітами, на яких написано очікування, знайти свою квітку, зачитати очікування й проаналізувати, наскільки вони збулися. Після цього квіти прикріпити в кошик.

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,851sec