Психолого – педагогічний семінар для вчителів: Комфортні умови навчання як умова розвитку творчої особистості

План семінару

 

  1. Вправа «Незакінчені речення»
  2. Вправа «Моє відчуття часу»

  3. Мозковий штурм «Комфорт»
  4. Вправа «Фактори створення комфортних умов»
  5. Теоретичне повідомлення «Психологічний комфорт навчання»
  6. Вправа «Казкові герої»
  7. Вправа «Творчість у роботі вчителя»
  8. Вправа «Професійні ролі»
  9. Вправа «Модель школи, де створені комфортні умови навчання»
  10. Вправа «Оцінювання»
  11. Вправа «Непотріб»
  12. Вправа «Закінчені речення»

 

1. Вправа «Незакінчені речення».

Мета – дати можливість учасникам визначити свої очікування

Процедура: тренер роздає кожному учаснику аркуш паперу, на якому написані такі незакінчені речення: а) від тренера я очікую…; б) від інших учасників я очікую…; в) від себе я очікую…; г) мета, яку я маю намір досягти – …. Тренер пропонує кож­ному відповісти на запитання одразу, або після короткого обговорен­ня в парах, малих групах, всією групою, потім збирає заповнені аркуші. Коли тренінг завершиться, ці аркуші будуть роздані учасни­кам знову, щоб вони могли вирішити, якою мірою тренінг задоволь­нив їхні очікування. Це допоможе учасникам у виробленні підсумко­вої оцінки тренінгу.

2. Вправа «Моє відчуття часу».

Мета – дати можливість учасникам відпочити, одночасно визначивши їхнє відчуття часу: тренер пропонує учасникам заплющити очі; за сигналом зосередитися на внутрішньому відчутті часу і відкрити очі тоді, коли, на їхню думку, пройде 1 хвилина. Про те, що, на його думку, 1 хвилина пройшла, кожний учасник повідом­ляє тренера мовчки, підняттям руки і розплющуючи очі. Тиша повинна тривати, поки всі не розплющать очі. Після закінчення вправи тренер звертає увагу учасників на те, що вони розділилися на три групи: ті, хто підняв руку раніше строку, пізніше строку та вчасно. Тренер фокусує увагу учасників на тому, що сприйняття часу може бути пов’язане з настроєм, емоційним станом людини, і все це значною мірою залежить від особливостей спілкування в групі.

3.
Мозковий штурм «Комфорт»

На дошці записуються всі висловлювання, що стосуються визначення поняття «комфорт»

У кінці як висновок, озвучується словникове значення:

Найзручніші побутові умови, сукупність побутових вигод; вигоди, затишок.

Комфорт – внутреннего удовлетворения, возникающее под влиянием какихл. благоприятных условий, обстоятельств и т.п.

4.Вправа «Фактори створення комфортних умов»

Мета: окреслити роль учасників навчально – виховного процесу у створенні комфортних умов навчання.

Аудиторія поділяється на 4 групи: учні, вчителі, адміністрація, батьки. Кожна група складає перелік можливо-обов’язкових дій кожної групи учасників навчально-виховного процесу, спрямованих на поліпшення умов навчання.

Після оголошення напрацьованих результатів підводиться підсумок – у якій сфері найбільше проблем.

5.Теоретичне повідомлення «Психологічний комфорт навчання»

(Тригуб К.Ю.)

Робиться висновок, що творчий підхід до викладання вирішує багато наявних проблем

Ставиться питання: а що ж таке «Творчість»?

6. Вправа «Казкові герої»

Мета: розвиток нестереотипного мислення, здатності швидко міркувати, створення доброзичливої атмосфери.

Кожна група отримує картку з описом ситуації. Необхідно прочитати опис і визначити про яку казку йдеться.

  1. В якій відомій казці сіра непривітна особистість здійснює підступний план убивства двох осіб, і лише завдяки своєчасному втручанню громадськості все закінчується добре? («Червона Шапочка».)
  2. Назвіть казку, в якій різні за своїм соціальним статусом герої займали по черзі помешкання, створене в незвичайному архітектурному стилі? І все було б добре, якби до помешкання не повернувся його попередній власник зі своїм охоронцем. Тому героям казки довелося залишити незаконно зайняту територію, («Рукавичка».}
  3. Герой якої казки постійно виконує забаганки своєї норовливої дружини? Проте, хоч би як він намагався задовольнити амбіції своєї супутниці, вона щоразу підвищує рівень вимог. Врешті вони опиняються на початковому етапі задоволення власних потреб. («Про Липку та зажерливу бабу».)
  4. В якій казці головна героїня постійно й нахабно обмовляла тих, хто робив їй добро? А коли вона, тікаючи від покарання, незаконно зайняла чуже помешкання, то різні впливові особи намагалися провести з нею роботу з подолання її асоціальної поведінки. Вдалося це лише найменшому з усіх учасників експерименту. («Коза-дереза».)
  5. Назвіть казку, де ідеться про спортсмена, котрий вирушає на змагання з бігу з перешкодами. Хитрість і витримка дозволили йому дуже близько підійти до фінішу, проте фінал — трагічний. Виявивши занадто велику самовпевненість він гине. («Колобок».)

    6.    Назвіть казку, в якій головна героїня могла перевтілюватися в різні образи задля свого судженого. Проте одного разу його нерозсудливість та імпульсивність у поведінці призводять до тривалої розлуки з нареченою. Та долаючи різні перешкоди, двоє коханих усе ж таки єднають свої долі. («Царівна-жаба».)

    7.Вправа «Творчість у роботі вчителя»

    Мета: визначити риси, які характеризують творчого вчителя.

    Протягом 5 хвилин методом «мозкового штурму» на кожну букву слова творчість необхідно добрати риси, які характеризують вчителя, як творчу особистість.

    Т-толерантний, терплячий, турботливий

    В- винахідливий, відкритий, впевнений, відвертий, вольовий

    О-оригінальний, оптимістичний, організований

    Р- рішучий, розкутий, реактивний, романтичний, різний

    Ч- чутливий, чесний, чуйний

    І – ініціативний, інтелектуальний, інтелігентний

    Т- товариський, турботливий, тактовний

    Ь- м’якість

    8.Вправа «Моя професійна роль»

    Мета: визначення педагогами внутрішньої позиції-ролі, виявлення оптимальних ролей.

    Колектив ділиться на групи по кількості карток. На картках зафіксовані професійні комунікативні ролі-позиції. Можливий набір карток: «помічник», «мама», «вихователь», «лідер», «авторитет», «інформатор», «добряга», «спостерігач», «інтелектуал», «посередник», «сухар», «оцінювач», «суддя», «друг», «предметник».

    Кожна група аналізує особливості даної ролі. Визначає з чим згодні, а з чим –ні зазначеній ролі. Як підсумок кожна група виставляє свою пропозицію стосовно того, яку роль необхідно реалізовувати у спілкуванні з учнями для досягнення оптимального результату.

    Після визначення переліку оптимальних ролей, визначають якими позитивними характеристиками вони відзначаються.


    Звертаємо роль на:

  • Позитивне ставлення до дітей;
  • Прагнення транслювати дітям тепло і доброзичливість.

    9.Вправа «Модель ідеальної школи»

    Мета: підсумувати пройдене і визначити, які точки зору сформувались у колективі.

    Робота проводиться у групах. Кожна група створює модель власного навчального закладу, де б були ідеальні умови для навчання з точки зору комфорту.

    Після закінчення проводиться презентація проектів. Вибирається найвдаліший.

    Обов’язкове питання для обговорення: чи створені умови для всебічного, творчого розвитку особистості дитини та вчителя.

    10.Вправа “Оцінювання”.

    Мета – вивільнити творчу енергію групи, оцінити ефективність засвоєння матеріалу силами самих учасників

    Вправа починається з того, що перша мала група ставить своє перше запитання другій, яка має сформулювати максимально повну відповідь. Третя група після відповіді критикує другу і оцінює її відповідь за десятибальною шкалою, обґрунтовуючи свою оцінку. Далі групи міняються ролями: друга ставить третій своє перше запитання, а перша група оцінює відповідь і пояснює, як її можна поліпшити. Потім своє перше запитання третя група ставить першій, а друга оцінює відповідь. Процес триває, поки кожна група поставить по одному запитанню двом іншим групам. Корисно влаштувати символічний приз для членів групи, яка набере найбільшу загальну кількість балів, виставлених колегами.

    11.Вправа “Непотріб”.

    Мета – надати можливість учасникам відчути, що будь-які знання можуть принести корись при умові правильногт їх застосування пропонує кожному назвати одну річ, яка йому не потрібна, але не викликає відрази (наприклад, “чоботи 47-го розміру”, “яскраво-зелена краватка”, “каструля з діркою” тощо). Тренер записує ці речі; коли всі висловили­ся, пропонує учасникам розрекламувати чужі непотрібні речі так, щоб той, хто назвав відповідну річ, забажав її “придбати”. Тренер звертає увагу на ефективность емоційних, адресованих конкретній особі висловлювань та неефективності дублювання або пародіювання відомих рекламних слоганів, недоцільності непереконливих, незакінчених формулювань. Відзначається, як змінилась важливість заявленного предмета після проведення агітаційної кампанії.

    12.Вправа «Незакінчені речення»

    Мета: визначити, які очікування справдились.

    Учасники знову звертаються до бланків із завершеними фразами і роблять висновок, що вони отримали з тренінгу.

завантаження...
WordPress: 22.98MB | MySQL:26 | 0,337sec