Психолого – педагогічний семінар для вчителів: ЕФЕКТИВНИЙ ВИХОВНИЙ ВПЛИВ НА УЧНІВ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

Тренінг для педагогів

План тренінгу

 

1. Вправа «Очікування» (5 хв)

2. Вправа «Правила роботи» (5 хв)

3. Вправа-знайомство «Найкраще я можу допомогти, коли…» (3—5хв)

4. Вправа-мозковий штурм «Причини соціального неблагополуччя дітей» (5—10 хв)

5. Вправа «Дії в найскладніших ситуаціях» (30хв)

6. Підбиття підсумків. Психологічні проблеми

7. Зворотній зв’язок, підбиття підсумків. Здійснення очікувань (5—7хв)

 

Мета: визначити основні кризові стани дитини, пов’язані з умовами родинного виховання; надати практичні рекомендації щодо форм та методів роботи з учнями їх батьками в кризових станах.

Цільова група: класні керівники та адміністрація ліцею, 25 осіб.

Обладнання: стікери-долоні, символічний «щоденник очікувань», папір формату АЗ, фломастери, дошка, крейда.

Форма проведення: тренінг.

Хід тренінгу

Оголошення теми та мети заняття, організація вчителів до роботи (2 хв).

1. Вправа «Очікування» (5 хв)

Мета: визначити очікування учасників.

Обладнання:
стікери «долоня», символічний «щоденник очікувань».

Хід вправи: Запропонувати учасникам на стікерах написати свої очікування від заняття й ознайомити з ними, прикріпивши до «щоденника очікувань».

2. Вправа «Правила роботи» (5 хв)

Мета: розробити правила роботи протягом тренінгу, спрямувати учасників на активну, злагоджену роботу.

Обладнання:
папір А2, маркери.

Хід вправи: запропонувати учасникам подумати і доповнити вже перелічені правила,

яких потрібно дотримуватися під час тренінгових занять у групі. Бажано, щоб правила були сформульовані стверджувальними висловами.

Правила:

1. Персоніфікація, звертання та промови «Я вважаю…», «Я пропоную…».

2. Двомовність (російська, українська).

3.Побудова висловлень у теперішньому часі.

4.Пунктуальність.

5.Активність.

6.Правило «зворотнього зв’язку».

7.Оцінювати не людину, а дії та вчинки.

8.Конфіденційність отриманої особистої інформації.

9.Толерантність. Терплячість до дій та слів учасників.

  1. Не переривати учасників.
  2. Сумісні пошуки.
  3. Правило «СТОП».

    3. Вправа-знайомство «Найкраще я можу допомогти, коли…» (3—5хв)

    Мета: зняти психоемоційне напруження учасників, підготувати їх до роботи.

    Хід вправи: Учасники продовжують фразу «Дитина — це… Найкраще я можу допомогти дитині в її проблемі…» (з батьками, однолітками, в стресовій ситуації, надихнути, заспокоїти тощо). Шерінг.

    Інформаційне повідомлення «Причини порушень поведінки, які проявляються у спілкуванні»

    (3-5 хв)

    Деякі учні не хочуть і не вміють спілкуватися.


    Причини некомунікабельності школярів за Джеффері Янгом
    можна описати так:

    /. Дитина не може залишитись на самоті. Залишившись один, він губиться, не знає, що з собою робити, випробовує нудьгу і порожнечу.

  4. Низька самоповага, виражена заниженою самооцінкою. Це спонукає уникати контактів, з’являється відчуття безнадійності.
  5. Соціальна тривожність, невпевненість у спілкуванні, сором’язливість, постійне очікування кепкувань або засуджень з боку оточуючих. Призводять до «відходу в себе».
  6. Комунікативна незграбність, відсутність необхідних навичок спілкування, невміння поводитися у складних міжособових ситуаціях (знайомство, залицяння), часто у поєднанні з низькою емпатією. Це породжує розчарування і марне очікування.
  7. Недовіра до людей, бачення їх ворожими й егоїстичними. В цьому випадку не лише уникнення контактів, але і озлоблення, гіркота.
  8. Внутрішня скутість, нездатність до саморозкриття, відчуття «нерозуміння». Призводить до того, що людина обирає собі ролі, які їй не притаманні.
  9. Труднощі у виборі партнера, нездатність зав ‘язати особистісні стосунки, постійний вибір «непідходящих» друзів. У результаті виникає відчуття безсилля і приреченості.
  10. Страх бути знехтуваним, пов’язаний із зниженою самоповагою і невдалим минулим досвідом, острах нових розчарувань. Посилюється несвідомим відчуттям провини і свідомістю власної малоцінності.
  11. Сексуальна тривожність, усвідомлення своєї зовнішньої непривабливості або безпорадності. Посилюється соромом і ускладнює всі інші несексуальні стосунки.

    10.Боячись емоційної близькості, людина ухиляється від поглиблення дружніх стосунків, що передбачають взаємне саморозкриття. Людина боїться бути спійманою, захопленою зненацька, вона відмовляється брати на себе відповідальність.

    11.Невпевненість пасивність, постійні коливання, невизначеність в оцінці власних відчуттів. Відсутність наполегливості, ініціативи в поглибленні й розвиткові особистісних стосунків, настороженість до спроб такого роду з боку партнера.

    12. Нереалістичні очікування, орієнтація на дуже жорсткі норми й вимоги («якщо я тебе придумала, стань таким, як я хочу»). Нетерпимість і нетерплячість, що унеможливлює стійкість особистісних взаємин, схильність розривати стосунки без достатніх підстав.

    Відсутність уміння повноцінно спілкуватися може призвести до «випадання» підлітків з компанії однолітків, що ускладнює їх соціальний і особистісний розвиток. Вони часто стають жертвами агресивності, а інколи й жорстокості з боку однолітків. Підлітки, які не входять до компанії, як правило, відрізняються заниженою самооцінкою. Багато хто страждає від самотності, що супроводжуються душевними розладами і випадками протиправної поведінки.

    Вони погано вчаться в школі, тоді як хлопці з компаній із позитивними моральними установками навчаються добре. Належність до компанії із негативними установками може призвести до асоціальної, протиправної поведінки. Навпаки, належність до компанії із позитивними установками сприяє соціальному і особистісному зростанню, забезпечує адаптацію у дорослому суспільстві.

    4.Вправа-мозковий штурм «Причини соціального неблагополуччя дітей» (5—10 хв)

    Мета: надати учасникам можливість висловитись про можливі кризові ситуації, в яких може опинитися дитина в сім’ї, узагальнити та доповнити знання з цього питання.

    Обладнання: дошка, крейда.

    Хід вправи:
    Запрошуємо учасників висловити свою думку про причини соціального неблагополуччя дітей та пояснити свою думку. Фрази вносяться до певної класифікації. Уточнюються можливі кризові стани дитини.

    Висновок. У нашому ліцеї багато підлітків із соціально-неблагополучних сімей.

    Серед факторів ризику, які зумовлюють сімейне неблагополуччя, можна визначити такі (загалом):

    – бідність;

    наркотична або алкогольна залежність одного з членів родини;

    – безробіття;

    – проблеми інвалідності у батьків або дітей;

    перебування одного з членів сім’ї у місцях позбавлення волі;

    – втрата годувальника;

    – смерть або хвороба одного з членів родини;

    – вимушена міграція;

    – розлучення батьків;

    – примус дітей до жебракування;

    – злочинні дії батьків;

    – різноманітні форми насильства, спрямованого на жінку й дитину;

    – раннє або позашлюбне материнство;

    – відсутність одного з батьків;

    – низький рівень педагогічної компетентності батьків (слабкий виховний потенціал сім’ї) тощо.

    5.Вправа «Дії в найскладніших ситуаціях» (30 хв)

    Мета: визначити методи та алгоритм дій у наскладніших кризових ситуаціях для дитини.

    Обладнання: папір формату АЗ, фломастери.

    Хід вправи: Тренер об’єднує учасників у чотири підгрупи: Завдання кожної підгрупи — за 15 хвилин розробити алгоритм дій у роботі з дитиною в кризовому стані (1. депресія, 2. тривога, 3. суїцидальні наміри, 4. хворобливі залучення) за схемою:

  12. Шляхи аналізу ситуації.

    2.Першочергове та другорядне у роботі з проблемою.

    3.Об’єкти соціальної допомоги та захисту, які можна залучити для допомоги.

    4.Форми та методи роботи з батьками дитини.

    5.Методи зняття напруження у взаємовідносинах з дитиною.

    6.Психологічні проблеми

    Депресія — переживання дитиною таких емоційних психологічних станів, як відчай, безпорадність, сором, провина… Причина може бути

    фізіологічного характеру (нестача харчування, сну) або ж пов’язана з порушенням нормального емоційного стану (гнів, загроза, сум…) Допомога полягає у виявленні терплячості до такої дитини.

    Тривога
    пов’язана зі страхом (реакція на загрозу). У такому випадку необхідно зрозуміти причини й підтримати підлітка.

    Суїцидальні наміри виникають найчастіше на основі конфліктів із батьками, самотності, розчарування («душевний крик» про допомогу). У такому стані дитина потребує емоційного тепла, розуміння, любові… **

    Хворобливі залучення — тобто куріння, вживання алкоголю, нюхання клею (хворобливі пристрасті, нудьга, прагнення, намагання «бути як всі», цікавість), вживання наркотиків (бунт проти дорослих, хибне розв’язання власних конфліктів, пошук невідомих відчуттів і хвилювань, ілюзія свободи…)

    Роботи презентуються, обговорюються учасниками і корегуються.

    7.Зворотній зв’язок, підбиття підсумків. Здійснення очікувань (5—7хв)

    Будь ласка, розкажи про свої почуття та очікування:

  • чесно та відверто;
  • з повагою до присутніх;
    • достатньо стисло і лаконічно, щоб кожен мав можливість висловитися;

    дотримуючись теми, що обговорювалась на занятті.    

завантаження...
WordPress: 22.99MB | MySQL:26 | 0,333sec