ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ

Головною метою школи є підготовка учня до виходу в самостійне життя після закінчення школи

Сутність і структура професійної орієнтації

    Теорія, методи й методики професійної орієнтації в Україні, як і в інших країнах СНД, пройшли складний шлях свого становлення. У 60-х і першій половині 70-х років панувало визначення професійної орієнтації як системи державних заходів, спрямованих на формування в учнівської молоді психологічної готовності до вибору професій на основі потреб суспільства із урахуванням інтересів і схильностей особистості учня. Неважко помітити, що ключовими елементами визначення такого типу є державне управління процесом підготовки учня до вибору професії, спрямованість цього управління на певне коло професій і на певні галузі виробництва, формування в учнів психологічної готовності вибору саме цих, заданих професій. Особистість учня в такому процесі витискається на край системи. Урахування психологічної структури особистості учня здійснюється «на основі потреб суспільства», тобто як другорядний елемент професійної орієнтації.

    Українські психологи розробили нову концепцію професійної орієнтації, яка знайшла широке визнання в наукових колах, у навчальній роботі вищих закладів освіти педагогічного та психологічного профілю й у практиці профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Вихідною позицією у розробці нової системи професійної орієнтації було бачення особистості насамперед не як об’єкта, а як суб’єкта саморозвитку. І саме цей процес саморозвитку покладено в основу формуючих функцій профорієнтації. Особистість у професійній орієнтації виступає як суб’єкт діяльності, суть якої полягає у підготовці до професійного самовизначення. Засоби професійної орієнтації при цьому набувають характеру сприятливих умов, ще стимулюють особистість до профорієнтаційної діяльності й через це до самопізнання, самокреаціїй саморозвитку із спрямуванням на оптимальне вирішення власних життєвих завдань. Свідоме професійне самовизначення передбачає аналіз особистістю суб’єктивних та об’єктивних умов професійного самовизначення з наступним вільним, самостійним прийняттям рішення щодо конкретного виберу професії або напрямку професійної освіти.

    Професійна орієнтація визначається як науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення.

    Цим визначенням особистість уводиться в центр процесу професійної орієнтації, стає суб’єктом профорієнтаційної діяльності – використовує засоби професійної орієнтації для підготовки до свого власного й самостійного професійного самовизначення. Займаючи позицію суб’єкта професійного самовизначення, особистість відходить від позиції об’єкта впливу з боку суспільства, державних і громадських організацій щодо вирішення своєї професійної долі, перестає служити об’єктом програмування ззовні. Суспільство в даному разі має сприяти пошуковій діяльності особистості, а не обмежувати цю діяльність вирішенням замовного завдання.

    Через таке визначення професійної орієнтації змінюються підходи до характеристики її структури та змісту, до її методів, отже, до системи її практичного втілення, її здійснення. Спрямованість професійної орієнтації на лікування вад держави за рахунок особистості змінюється на спрямованість на виявлення, корекцію, розвиток і задоволення інтересів і потреб особистості, що не протистоять інтересам і потребам суспільства, а узгоджуються з ними.

    Отже, професійна орієнтація може і повинна бути включеною до цілісної системи шкільної навчально-виховної роботи з учнівською молоддю. Головною метою школи є підготовка учня до виходу в самостійне життя після закінчення школи. Професійне самовизначення учня є за своєю сутністю найважливішою складовою його підготовки до самостійного

 

життя. Але ж при цьому йдеться не про будь-яке самовизначення, а про таке, що якнайкраще узгоджується з інтересами самої особистості, – не випадковими й ситуативними, а тими, що відповідають кращій реалізації творчого й виконавського потенціалу в трудовій діяльності й потребам подальшого розвитку особистості. Таке профорієнтаційне завдання навчально-виховного процесу в школі значною мірою припадає на допрофесійне навчання й виховання. Можна стверджувати, що це завдання є його стрижневою лінією: такою, що визначає саму стратегію допрофесійного навчання й виховання. Але було б помилкою вважати, що система професійної орієнтації ототожнюється із системою допрофесійної підготовки учнів або поглинається нею.

    Структурна побудова професійної орієнтації випливає з методологічних підходів до розгляду цілей і змісту профорієнтаційної роботи, а також із розуміння діапазону її компетенції. Отже, різні визначення професійної орієнтації, різне трактування її цілей і змісту неминуче відбиваються на її структурі, а отже, й на її формах і методах.

    Професійна орієнтація традиційно розглядалась у психології та педагогіці як суто шкільний аспект загальноосвітнього та трудового навчання. Унаслідок цього один із структурних компонентів системи професійної орієнтації – професійна консультація, що ніяк не вкладалась у систему навчання, виступала як певний спеціальний додаток до профорієнтації. Ішлося про «роботу з професійної орієнтації та професійної консультації». При цьому професійна консультація позбавляється психодіагностичних функцій і зводиться лише до довідково-порадницької роботи.

    Щодо профінформації як структурного елементу професійної орієнтації, вона за своїм змістом за такого спрощеного підходу розглядається лише як вступ до системи шкільного навчання довідкового соціально-економічного матеріалу.

Професійна інформація

    Професійну інформацію можна визначити як психолого-педагогічну систему формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб’єктивним і об’єктивним умовам здійснення особистістю вільного й усвідомленого професійного самовизначення.

    Уже із самого визначення профінформації випливає, що вона ніяк не ототожнюється із системою заходів щодо накопичення й розповсюдження відомостей про професії або пропаганди професій відповідно до потреб регіону (як це доводиться в зорієнтованих на старі концепції джерелах із питань психології та педагогіки профорієнтації). Профінформація тут передбачає специфічну пізнавальну діяльність особистості (профінформаційну діяльність), у якій особистість перетворює себе, формує себе як суб’єкта професійного самовизначення. Профінформація базується на відповідній педагогічній інтерпретації (педагогічній адаптації) інформаційного матеріалу про окремі професії, про особистість у проекції на професійну діяльність, про суб’єктивні та об’єктивні умови професійного самовизначення й реалізації особистості у професійній діяльності.

    Педагогічна підготовка профорієнтаційної роботи учнів передбачає створення необхідних умов для їхньої діяльності в пошуку й аналізі нової інформації різними засобами.

    Педагогічна підготовка профінформаційного матеріалу й організація профінформаційної діяльності учня відповідають завданням профінформаційної роботи лише за дотримання певних умов. Ідеться про спрямування цієї роботи на задоволення й подальший розвиток пізнавальних потреб учня (зокрема потреб в активній пізнавальній діяльності), а також потреб у самопізнанні й самооц-нювання. Ці умови виступають як принципи побудови та здійснення профінформаційної роботи особистості і з особистістю. Особистість, таким чином, виступає тут як суб’єкт профінформаційної діяльності – саме тієї діяльності, яка спрямовується на формування позитивних ставлень особистості до різних видів професійної діяльності, інтересів до певних професій, мотивації вибору професії, активності у виборі реалістичних шляхів і засобів здійснення свого професійного самовизначення.

    Дещо детальніше зупинимося на організації роботи з професійної інформації школярів.

    Ця робота передбачає вирішення таких основних завдань:

1) ознайомлення учнів з інформаційним матеріалом, що характеризує масові професії;

2) інформування учнів про умови оволодіння професіями (про навчальні заклади, навчальні предмети, строки навчання, кваліфікаційні перспективи тощо);

3) формування в учнів позитивного ставлення до різних видів професійної

діяльності;

4) формування в учнів стійких професійних інтересів і правильно мотивованих професійних намірів, в основу яких покладено усвідомлення своїх власних професійно значущих психологічних особливостей,

здібностей, а також соціально-економічних умов вибору професії.

    У перших двох завданнях відбиваються інформативно-довідкові функції профінформації, удвох останніх – її виховні, формуючі функції. Цілеспрямоване формування інтересів і .ставлень особистості передбачає опанування учнем необхідної довідкової інформації, що методично спрямована саме на формування інтересів і ставлень.

    Роботу з професійної інформації потрібно проводити в такий спосіб, щоб інформаційний матеріал слугував основою формування в учнів необхідних знань про професії та про свій внутрішній світ, умінь зіставляти те й інше. Потрібно, щоб ці знання і вміння використовувалися ним для прийняття обґрунтованих рішень із питань власного професійного самовизначення. А це означає, що в процесі профінформаційної роботи в учня має бути сформована активна профорієнтаційна позиція як форма його готовності до професійного самовизначення.

    Зупинимося на умовах ефектного засвоєння учнями інформації профоріентаційного характеру. Необхідно сформувати позитивне ставлення учнів до її сприймання. Для цього є .важливим, щоб інформація, що пропонується учням, була узгодженою за змістом і формами подачі з можливостями учнів у її сприйманні й аналізі. Ідеться про таку методичну інтерпретацію інформаційного матеріалу, яка відповідає пізнавальним можливостям учнів, обумовленим віковими й освітніми особливостями контингенту школярів.

    Для спрямування інформаційного матеріалу на формування усвідомленого, стійкого й адекватного ставлення учнів до професії потрібно побудувати цей матеріал. Він, насамперед, має бути не лише доступним розумінню учнів, а також об’єктивним і всебічним; Способи його подання потрібно достатньо урізноманітнити, щоб забезпечити активність сприймання і мислительної діяльності учнів. Цій меті відповідають різні форми організації профінформаційної роботи. До них можна віднести виготовлення самими учнями спеціальних профорієнтаційних (професіографічних) стендів, організацію зустрічей, екскурсій і учнівських досліджень професіографічного спрямування, проведення спеціальних профінформаційних уроків і використання звичайних предметних уроків із профорієнтаційною метою, зосередження уваги учнів на окремих елементах їхньої діяльності на уроках праці тощо.

    Бесіди представників професій з учнями, що проводяться на зустрічах у школі або безпосередньо на виробництві, мають бути професіографічними за своїм змістом. Потрібно розкрити не лише соціально-економічну значущість професії та її виробничу технологію, а й ті суб’єктивні фактори, що обумовлюють успішність професійноїдіяльності, задоволеність або незадоволеність спеціаліста процесом своєї праці. Отже, йдеться вже про елементи психологічної структури професії і особистість працівника. 3розу-міло, що для проведення такої роботи потрібна відповідна підготовка спеціаліста, який зустрічається з учнями, і відповідна, підготовка учнів. Аналогічні вимоги психологічного й методичного характеру ставляться і до інших форм профінформаційної роботи. Необхідну підготовку до сприймання професіографічного матеріалу і зіставлення його з психологічною сферою особистості (зокрема, із власними особливостями) учні отримують на профінформаційнихуроках.

    Професіографічняй характер даних форм профорієнтаційної роботи, де розкривається психологічна структура певної професії, викликає в учнів потребу «примірювання» професії до себе і себе до професії, до аналізу своїх здібностей. Учні набувають критичного ставлення до оцінювання професійної діяльності з боку некомпетентних порадників. У самих учнів з’являється позитивне відчуття своєї професіографічної компетенції.

    Для системного проведення профінформаційної роботи з учнями старших класів загальноосвітньої школи пропонується програма, подана в Професійна консультація

    Наступним, другим, структурним елементом профорієнтації виступає система професійної консультації.

    У більшості авторів ми зустрічаємося з розумінням профконсультації як системи довідкових порад щодо умов правильного вибору професії. До такого визначення їх функцій приводять щонайменше дві обставини:

1) розуміння професійної орієнтації як соціально замовної системи управління особистістю з огляду на регіональні потреби суспільства в робітничих кадрах (у доринковий період);

 

Таблиця 1

Програма профорієнтаційної роботи

Назва теми

Кількість годин

 

ІХ клас


 

 

1

Значення правильного вибору професії для особистості і суспільства

1

2

Об’єктивні умови вибору професій

1

3 

Суб’єктивні умови вибору професії (деякі психічні особливості людини)

4 

4

Різні шляхи і способи вивчення професій

1

5

Професіографічна зустріч (ії підготовка і проведення)

2

6

Професіографічна екскурсія (її підготовка і проведення)

2

7

Професіографічне дослідження (його підготовка і проведення)

2

8

Література як одне із джерел ознайомлення із світом професій

1

9

Шляхи продовження освіти після IX класу

1

10

«Захист професій» (підсумкове заняття)

2

 

Х клас

 

1

Промисловість і установи міста (району), форми професійної зайнятості населення, їх структура, продукція

1

2

Інтереси, нахили, здібності особистості, та їх роль у майбутньому професійному самовизначенні

1

3

Професіографічна екскурсія

2

4

Професіографічна зустріч

2

5

Професіографічне дослідження

2

6

Підсумкове заняття

2

 

XI клас

 

1

Формування особистості в процесі професійної діяльності

1

2

Психологічна і психофізіологічна характеристика професій групи «людина – людина»

1—2

3

Психологічна і психофізіологічна характеристика професій групи «людяна – природа»

1—2

4

Психологічна і психофізіологічна характеристика професій групи «людина – техніка».

1—2

5

Психологічна і психофізіологічна характеристика професій групи «людина – художній образ»

1—2

6

Психологічна і психофізіологічна характеристика професій групи «людина – знакова система»

1—2

7

Шляхи у професію після середньої школи

1

завантаження...
WordPress: 22.96MB | MySQL:26 | 0,337sec