Психологія юнацького віку

План:

1. Провідний вид діяльності.

2.Особливості психічного та особистісного розвитку.

  1. Основні новоутворення.

Юнацький вік охоплює період з 15
до 17 років.

Провідний вид діяльності

Ведучім видом діяльності для юнака стає навчально – професійна.

Якщо спробувати визначити причини, які ведуть до труднощів адаптації дітей юнацького віку на соціальному рівні, то тут найбільше звертають на себе увагу співвідношення між розумінням сенсу життя і намірами особистості, професійними інтересами і мотивами вибору професії, навчальними і професійними інтересами, почуттям обов’язку і прагненням до соціального схвалення.

У ранній юності (у старших класах загальноосвітньої школи) перед особистістю постає завдання першого соціального усвідомлення себе і свого місця у світі. З вирішенням цього завдання особистість перейде у вік кінця юності та початку зрілості, які ставлять нові завдання — пошук супутника життя, встановлення .дружніх стосунків, подолання почуття самотності.

Важливим завданням юнацького віку є вибір професії, підготовка до праці та суспільно-політичної діяльності. У цей час відбувається інтенсивний розвиток спеціальних здібностей. Оволодіння складними інтелектуальними операціями та збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків та дівчат більш стійкою та ефективною, наближуючи її до діяльності дорослого.

Особливості психічного та особистісного розвитку

Психічний розвиток

    Всі характеристики психічних процесів наближаються до психологічних характеристик дорослої людини, тобто усі психічні процеси є довільними. Вирізняються стійкістю, значним об’ємом і високим рівнем розвитку.

    Мислення і інтелектуальний розвиток. Внаслідок навчальної діяльності і роботи з додатковими джерелами (книги, енциклопедії, словники) відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток, тобто юнаки усвідомлюють зміст особистісних якостей: розвивається самосвідомість, моральна свідомість. Розуміється значущість знань і навчання так як інтелектуальний розвиток пов’язується із майбутньою професією формується індивідуальний стиль мислення – до одного і того ж самого висновку юнаки можуть прийти різними шляхами, використовуючи різні мовленнєві операції. До цього етапу було конвергентне мислення (на одне запитання лише одна правильна відповідь). В цьому віці з’являється дивергентне мислення (на одне і теж саме запитання може бути декілька правильних відповідей).

    Творчість. В цьому віці відбувається інтенсивний розвиток творчості у тому сенсі, що до будь якої діяльності використовується творчий підхід, який закінчується в 25 років.

Особистісний розвиток

    Самооцінка. В юнацькому віці інтенсивно виявляється така риса особистості як самоповага, тобто узагальнена самооцінка, ступінь прийняття або неприйняття себе як особистості. Низька самоповага означає незадоволеність собою, невіру у власні можливості, що веде до труднощів у спілкуванні, внутрішнього напруження та прагнення до самотності.

    Емоційна автономія. Період поведінкової автономії підліткового віку (потреба та право самостійно вирішувати особисті проблеми) змінюється періодом емоційної автономії (потреба та право мати власні прихильності, що вибираються незалежно від прагнень батьків) та періодом моральної і ціннісної автономії (потреба і право на власні погляди та фактична їх наявність).

    Світогляд. Рання юність — вирішальний вік формування світогляду. Центральне місце у цьому процесі посідає вирішення докорінних соціально-моральних проблем, які групуються біля питання про сенс життя. Загальні світоглядні пошуки конкретизуються у життєвих планах юнаків та дівчат. З кожним роком перед юнаками все більше постає проблема вибору. З багатьох уявних, фантастичних чи абстрактних можливостей поступово вимальовується декілька реальних та прийнятних варіантів, між якими і потрібно здійснити вибір.

Основні
новоутворення

  • Завершення фізичного розвитку;
  • Особистісне та професійне самовизначення.
завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,327sec