Психологія міжособистісних стосунків

План:

  1. Поняття про групу і колектив.
  2. Взаємини людей в колективах.
  3. Лідер і лідерство.

Поняття про групу і колектив

Історичні умови життя і спілкування призвели до того, що люди об’єднались в нації, країни, класи, партії. Особистість на протязі життя безпосередньо спілкується з іншими людьми, реалізуючи свою соціальну сутність. Це спілкування відбувається в контактних групах.

Соціальна спільність людей може бути представлена великими і малими групами.

Велика група – це кількісно не обмежена умовна спільність людей, виділена на основі певних соціальних ознак (клас, нація, народність).

Мала група характеризується невеликою кількістю контактуючих індивидів, об’єднаних спільними цілями або завданнями.

Великі та малі групи можуть бути реальними (об’єднання людей на основі реальних стосунків – ділових, особистісних) та умовними (об’єднання людей на основі певної умовної ознаки – вік, стать).

Під терміном колектив розуміють групу людей, об’єднаних загальними ідеями та задачами, які досягли у процесі соціально бажаної спільної діяльності високого рівня розвитку.

В колективі, за умови ідеального розвитку, більшість його членів отримує моральне та матеріальне задоволення.

Взаємини людей в колективах

Інтегруючою основою колективу є принципи колективізму (виявлення інтересу до справи і потреб інших, доброзичливі стосунки тощо). Для колективу характерна згуртованість, що характеризується системою внутрішньогрупових зв’язків, підгрунтям яких є ступінь збігу установок членів групи і оцінок ними ідей, цілей, завдань і шляхів їх реалізації.

Разом з інтегративними ознаками в колективі спостерігається і диференціація – поділ членів групи на службово-адміністративній, правовій, лідерській, морально-етичній та іншій основі.

Кожен член колективу, володіючи комплексом соціальних установок впливає на колектив. Одночасно він сам знаходиться під впливом колективу.

В цьому випадку використовується термін “комформність” – психологічна характеристика піддатливості людини реальному або вигаданому тиску групи, що призводить до зміни поведінки і мотиваційних установок.

 

Лідер і лідерство

Лідер – це член групи, якому вона надає право приймати найвідповідальніші рішення, що стосуються інтересів усієї групи. Лідер – особистість авторитетна.

Лідерство – це вплив стосунків у процесі взаємодії, що грунтується на особистісних характеристиках, де простежується факт домінування і підкорення.

За спрямованістю діяльності лідер може бути діловим – утримувати лідерські позиції за рахунок високих ділових якостей (професіоналізму і компетентності) або емоційним (дії лідера спрямовані на емоційну сферу взаємодії з членами групи). Позитивна діяльність простежується у лідера-організатора, який своїми діями сприяє вирішенню ділових завдань. Лідер з негативними прагненнями розпалює емоційні пристрасті в колективі, сприяючи виникненню конфліктних ситуацій.

З поняттям лідерства тісно пов’язане поняття стилю лідерства.

Стиль лідерства – це типова для лідера система засобів психологічного впливу на підлеглих.

Психологи виділяють такі стилі лідерства: автортарний, ліберальний, демократичний, ситуативний, непослідовний, портисипативний.

завантаження...
WordPress: 22.78MB | MySQL:26 | 0,312sec