ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД УЧНЯ ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО ШКОЛИ II СТУПЕНЯ

Перехід учнів із початкової школи до школи II ступеня завжди супроводжує низка специфічних проблем, які потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 4—5-х класів.

Нові умови навчання у середній школі висувають високі вимоги до інтелектуального розвитку учнів, підвищують темпи навчальної діяльності. Усі ці навантаження викликають напруження психіки дитини, що може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації.

Щоб запобігти серйозним проблемам при переході до середньої школи, необхідно враховувати всі чинники, які впливають на якість навчання у 5-му класі:

1. Нові умови навчання (багато нових предметів; нові класні керівники, більше вчителів-предметників, у кожного з яких своя система вимог; переформування класних колективів; зміна соціального статусу в новому класному колективі; новий режим роботи; сильніше навчальне навантаження).

2. Фізіологічні зміни, психологічні новоутворення раннього підліткового віку.

3. Особистісні проблеми школяра.

Характер адаптаційних процесів п’ятикласників залежить від дорослих, які поруч (учителі, батьки), від їхньої згуртованості, злагодженості та узгодженості їхніх дій.

У процесі адаптації учнів 5-х класів до нових умов навчання можна виділити такі компоненти:

• аналіз вікових особливостей молодших школярів;

• визначення ефективності методів діагностики молодших школярів;

• визначення ознак дезадаптації дітей у перехідний період; взаємодія та взаємне прийняття індивідуальних станів учителів початкової та середньої ланок навчання;

• визначення взаємодії педагогів, шкільних психологів та батьків.

Аби полегшити процес адаптації, психологічний супровід учнів варто починати ще в 4-му класі. Треба досліджувати підготовку до навчання в середній школі. Для цього варто провести діагностику психологічної готовності до переходу у школу II ступеня.

Щоб створити оптимальні умови у період адаптації до навчання у п’ятому класі, особистісні риси учнів краще вивчити індивідуально.

Учні 5-х класів за віковими особливостями належать до молодшого підліткового віку. Для цього періоду характерний бурхливий психофізіологічний розвиток, перебудова соціальної активності дитини. Зміни відбуваються у всіх сферах її життя, саме тому цей час вважають перехідним від дитинства до дорослості. Молодший підлітковий вік багатий на драматичні переживання, труднощі та кризи. Саме зараз формуються стійкі форми поведінки, риси характеру, способи емоційного реагування; це пора досягнень, стрімкого набуття знань, умить; становлення «Я», формування нової соціальної позиції.

Результати психодіагностичної роботи серед учнів 5-х класів показали, що більшість дітей переживає перехід від початкової школи до середньої як важливий крок у житті, має високий рівень шкільної тривожності. Причиною є те, що і вчителі, і батьки постійно наголошують, що дитина вже у п’ятому класі і має бути відповідальнішою. Окрім того, у неї більшає предметне навантаження. Дуже важливим моментом у процесі адаптації до 5-го класу є знайомство учнів зі своїм майбутнім класним керівником ще в 4-му класі.

Незважаючи на те, що раніше діти вивчали різні предмети, саме під час переходу до середньої школи вони починають розуміти, усвідомлювати зв’язок цих предметів із певною сферою знань. Бажання добре вчитися, прагнення робити все так, щоб дорослі були задоволені, «раділи», «щоб мама, коли подивиться щоденник, не засмучувалась», — ще досі сильне у п’ятикласників. Тому дуже важливо, щоб на початку п’ятого класу в дитини не зникла мотивація до навчання. Тому впродовж першого місяця у 5-му класі не рекомендуємо виставляти оцінок у щоденник.

Аби адаптаційний період був легший, варто враховувати чинники, які можна регулювати:

• режим роботи;

• співмірність режиму навчальних занять, методів викладання, змісту й насиченості навчальних програм;

• структура уроків, умови зовнішнього середовища мають відповідати індивідуальним і психологічним особливостям учнів;

• соціально-психологічний клімат навчального колективу, професійна компетентність учителя;

• рівень особистої адаптації педагога до умов соціального середовища загалом і до школи зокрема.

Аби виявити труднощі в адаптації і дати поради батькам і учням, ми у нашій школі застосовуємо такі методики:

• тест на виявлення шкільної тривожності Філіпса;

• соціометричний тест Дж. Морено;

• тест на виявлення агресивної поведінки;

• тест на виявлення особливостей темпераменту (щоб виробити рекомендації для корекції деяких індивідуальних особливостей).

Об’єднає дітей у колектив і полегшить процес адаптації тренінг «Формування здорового психологічного клімату у дитячому колективі»:

• гра для корекції тривожності, пасивності, замкненості;

• емоційне та рухове розслаблення;

• зняття комплексів відчуженості, мовчазливості;

• підвищення самооцінки, покращення самосприйняття та сприймання іншими;

• формування вміння виявляти увагу до інших;

• вміння знаходити задоволення і радість у спілкуванні одне з одним.

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ У ДИТЯЧОМУ КОЛЕКТИВІ

Мета: згуртувати дітей у колективі.

Завдання:

• коригувати тривожність, пасивність, замкненість;

• емоційне та рухове розслаблення;

• знімати комплекси відчуженості, мовчазності;

• підвищувати самооцінку, покращувати самосприйняття та сприймання іншими;

• формувати прагнення виявити увагу одне до одного;

• шукати радість і втіху у спілкуванні одне з одним.

Знайомство

Гра «Моє ім’я»

Гра має діагностичний характер, виявляє бажаний об’єкт ідентифікації молодшого підлітка. Кожен учасник групи називає своє ім’я або ім’я, яким би він хотів, щоб його називали інші. Розповідає про те, чим йому подобається займатися у школі, у вільний час, про те, що він любить більше за все.

Далі всі повторюють своєї ім’я і називають своїх сусідів праворуч і ліворуч, згадують, чим сусід любить займатись, які позитивні риси має. Потім кожен розповідає, чим подобається або не подобається йому власне ім’я.

Ця гра дозволяє отримати додаткову інформацію про самооцінку молодшого підлітка. Відмова від свого імені означає, що підліток незадоволений собою або бажає бути кращим, ніж він є. Часто під чужим іменем молодший підліток стає відкритішим.

Гра «Плутанка»

Спрямована на ліквідацію замкненості, пасивності, скутості, на рухове розслаблення.

Учасники стають у коло, заплющують очі й витягують руки вперед, сходяться до центру. Правою рукою кожен бере за руку другого учасника гри, за ліву береться хтось інший. Тренер дбає про те, щоб за одну руку взявся тільки один учасник. Виходить плутанка. Зрештою всі розплющують очі. Завдання учасників — розплутатись, не відпускаючи рук.

Етюд «Куля бажань»

Гра має стимулювати прояви уваги одне до одного.

Усі стають у коло, один з учасників бере в руки м’яч, передає його сусідові ліворуч і каже: «Бажаю тобі…». Виконуючи це завдання, учні мають дивися одне на одного, інтонацією та мімікою висловлювати привітність і добре ставлення.

Вправа «Нитка»

Гра формує почуття згуртованості з іншими людьми, сприяє прийняттю молодшими підлітками одне одного, формує самоцінність, вчить цінувати інших.

Учасники сидять у колі, передають одне одному клубок ниток так, щоб кожен міг тримати нитку у своїх руках. Кожен по черзі говорить про те, що зараз відчуває, що хотів би і що може побажати іншим.

Коли клубок повернеться до тренера, учасники натягують нитку, стають єдиним цілим. Тренер наголошує, що кожен із них дуже важливий і значущий для всіх у колі.

ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ

Узагальнення

Кожен поданий нижче рядок слів треба узагальнити одним словом-поняттям:

1. Автобус, трактор, велосипед, літак — це…

2. Кінь, тигр, собака, вовк — це…

3. Стіл, диван, крісло, ліжко — це…

4. США, Бразилія, Франція, Україна — це…

5. Рояль, скрипка, бандура, сопілка — це…

6. Дуб, береза, липа, верба — це…

7. Дівчинка, хлопчик, жінка, чоловік — це…

8. Троянда, лілія, тюльпан, нарцис — це…

9. Учитель, лікар, інженер, економіст — це…

10. Пантера, леопард, лисиця, лев — це…

Інтерпретація результатів

10—9 балів — високий рівень. 8—6 балів — хороший рівень. 5—3 бали – середній рівень. 2—1 бал — низький рівень.

Аналогії

Треба знайти зв’язок між першим і другим поняттями, а потім — аналогію до цього зв’язку.

1. Хмара — дощ. Очі — окуляри, зір, сльози, брови, обличчя.

2. Ворожнеча — дружба. Брехня — зрада, обман, підступність, правда, гріх.

3. Перший — останній. Січень — грудень, зима, місяць.

4. Вода — спрага. їжа — харчі, хліб, рот, голод, напій.

5. Синій — блакитний. Чорний — сірий, колір, вугілля, білий, жовтий.

6. Ранок — ніч. Зима — мороз, день, лютий, сани, осінь.

7. Пісня — глухий. Картинка — художник, сліпий, малюнок, зір, фарба.

8. Покрівля — фундамент. Голова — будинок, вуха, ноги, шапка, волосся.

9. Електрика — провід. Пара — окріп, вода, струм, труба, лампочка.

10. Алмаз — рідкість. Залізо — звичайний, твердий, дешевий, цвях.

Розкриття закономірностей

Подані нижче рядки чисел складені у певному порядку, за певною закономірністю.

Треба виявити цю закономірність і відповідно до неї продовжити числовий ряд ще двома числами. Наприклад:

9 8 7 6 5 4 – … (З, 2.)

2 2 З 3 4 4 – … (5, 5.)

1 7 2 7 3 7 – … (Ч 7.)

1. З 4 5 6 7 8 — …

2. 10 15 20 25 30 – …

3. 8 7 6 5 4 3 – …

4. З 6 9 12 15 18 – …

5. 5 9 13 17 21 23 – …

6. 8 1 6 1 4 1 – …

7. 27 27 23 23 19 19 – …

8. 1 2 4 8 16 32 – …

9. 8 9 12 13 16 17 – …

10. 9 9 7 7 5 5 – …

11. 19 16 17 11 9 6 – …

12. 2 3 5 8 12 17 – …

Зайве слово

У кожному рядку слів, поданих нижче, треба знайти одне, яке не узгоджується з іншими словами цього рядка:

1. Шапка, піджак, голка, сорочка, капелюх.

2. Стіл, шафа, етажерка, стілець, книги.

3. Рука, голова, нога, спина, ніс.

4. Муха, оса, зебра, комар, бджола.

5. Правда, дружба, щирість, любов, лю^-дина.

6. Квадрат, трикутник, циркуль, ромб, коло.

7. Сокира, рубанок, пилка, ніж, столяр.

8. Юнь, собака, віз, хлопець, погонич.

9. Корова, лисиця, теля, ягня, віл.

10. Слюсар, коваль, інженер, токар, ливарник.

Швидкість мислення

У словах пропущено букви. Кожна рисочка відповідає одній букві. За три хвилини складіть якомога більше іменників однини.

П_РО Д_Р_ВО О_І_Ь

Г_РА 3_М_К 3_0_А_К

П_ЛЕ

П_С_К

Х_К_Й

К_СА С_НИ Ф_Т_ОЛ Т_ЛО С_ІЛ вч_т_ль Р_БА Ш_0_А П_Р_Г Р_ЧКА К_И_А Б_Р_Б_Н С_ЛО С_Н_Е Ш_П_А М_РЕ В_С_А Л_ЛЬ_А

Х_ІБ Б_Р_ЗА С_ІГ М_Ш_НА Л_СТ К_В_АНИ

Інтерпретація результатів

30—25 слів — високий рівень. 24—20 — гарний рівень. 19—15 — середній рівень. 14—10 — рівень, нижчий від середнього. 9 і менше — інертне мислення.

ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ

Обсяг уваги

Учневі протягом 0,7 с по черзі демонструють картки. У спеціальному бланку він дзеркально відображає місце розташування крапок на картках.

Оцінка обсягу уваги здійснюється визначенням середнього арифметичного від правильно проставлених знаків у 9 картках.

Інтерпретація результатів

6—5 — великий обсяг уваги. 4 — гарний, 3—2 — середній. 1 — низький.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПУ ПАМ’ЯТІ

Дослід містить три етапи (А, Б, В).

А — слухова пам’ять. Дослідник зачитує 10 слів: літак, лампа, яблуко, олівець, гроза, качка, млин, папуга, листя, обруч. Учні уважно слухають і запам’ятовують. Далі вони мають записати ці слова у будь-якому порядку.

Б — зорова пам’ять. Дослідник демонструє через кожні 5 с 10 карток, на яких чітко написано слова: чайник, ніж, метелик, свічка, точка, колода, журнал, хомут, квітка, дошка. Учні записують ці слова у будь-якому порядку.

В — рухова пам’ять. Дослідник зачитує, а учні пошепки повторюють, а потім записують слова: пароплав, собака, парта, чоботи, наука, калач, гай, гриб, жарт, комбайнер.

Коли всі три серії проведено, дослідник читає слова кожної серії, а учні позначають у себе в аркушах паперу ті, які вони записали правильно. Результати підраховують за кожною серією слів, порівнюють їх та визначають домінантний тип пам’яті.

завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,331sec