ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАРШОКЛАСНИКІВ

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАРШОКЛАСНИКІВ

Профорієнтація у навчальному закладі — це спеціально організована діяльність, спрямована на надання учням психолого-педагогічної підтримки у проектуванні ними варіантів подальшого навчання у профільних класах старшої школи або в установах професійної освіти.

Кожна четверта молода людина, яка має середню освіту, не працює і не вчиться.

Кожен шостий із вищим рівнем освіти також не працює. Серед фахівців із середньою спеціальною освітою не працює кожен п’ятий.

Змінити стан справ може тільки розумна економічна політика держави, упровадження дієвих економічних стимулів, акцентування уваги на розв’язанні проблем профорієнтації учнівської молоді і працевлаштування молодих фахівців.

Профорієнтація — це опанування певної професії, яке включає три основні моменти:

• процес впливу соціального середовища на особу;

• процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;

• власне професійна діяльність.

Чинником, що сприяє професійному самовизначенню і реалізації здатності працювати, є дієва система професійної орієнтації учнівської молоді. Відповідно до «Концепції державної системи професійної орієнтації населення від 17.09.08» нині однією з найважливіших соціальних і економічних завдань є послідовний розвиток державної системи професійної орієнтації населення, що забезпечить усім громадянам рівні можливості в отриманні послуг.
Професійна орієнтація населення, згідно з цією Концепцією, є науково обґрунтованою системою взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення і реалізації здатності працювати, виявлення здібностей, інтересів, потенціалу та інших чинників, які впливають на вибір професії.

Основними шляхами розв’язання проблеми побудови і запровадження діяльності профорієнтації на рівні навчальних закладів є:

• удосконалення механізму науково-методичного і навчального забезпечення з питань професійної орієнтації учнівської молоді;

• оновлення змісту, форм і методів профорієнтаційної роботи з різними віковими
категоріями учнів з урахуванням їхньої специфіки;

• професіоналізація діяльності профорієнтації;

• широке використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій і засоби зв’язку;

• проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень у сфері професійної орієнтації населення і забезпечення широкого впровадження їхніх результатів у практику;

• отримання і використання у профорієнтаційній роботі соціально-економічної інформації про перспективи розвитку національної економіки з урахуванням регіональних особливостей окремих галузей економіки відповідно до їхньої потреби у працівниках
певного фаху та кваліфікації.

Допомогти молодій людині свідомо визначити своє місце у професійній структурі суспільства мають і психологи, і педагоги, і соціологи, і медичні працівники.

Завданнями роботи з профорієнтації та її психологічного супроводу у школі є:

• поглиблене вивчення навчальних і спеціальних предметів, до яких виявлена стійка
цікавість;

• концентрація уваги на формуванні професійно важливих рис, необхідних для обраного виду професійної діяльності;

• здійснення контролю, корекція професійних планів, визначення ступеня їхньої обґрунтованості;

• бачення та усвідомлення шляхів самопідготовки до майбутньої професійної діяльності, способів самодіагностики, оцінка результатів і досягнень;

• формування основ соціально-професійної адаптації старшокласників (визначення норм, ціннісних орієнтацій, мотивів вибору професії, професійної спрямованості);

• формування професійних інтересів.

Відповідальними за здійснення профорієнтації у школі є заступники директора
з виховної роботи. На рівні класу відповідальним є класний керівник, допомагають йому
соціальні педагоги, психологи, вчителі-предметники, педагоги-організатори, медики.

Класний керівник (спирається на концепцію, навчальну програму і план виховної
роботи школи):

• складає план педагогічної підтримки самовизначення учнів (різноманітні форми,
методи, способи, що активізують пізнавальну, творчу активність);

• організує індивідуальні та групові бесіди, диспути, конференції;

• здійснює психолого-педагогічне спостереження за схильностями учнів (результати фіксує в індивідуальній картці учня);

• допомагає у проектуванні індивідуальної освітньої траєкторії, моделюванні варіантів профільного навчання і професійного становлення, здійсненні аналізу особистісних досягнень, складанні особистого портфоліо;

• організує дні відкритих дверей у Вишах та ПТУ;

• організує тематичні і комплексні екскурсії учнів на підприємства;

• допомагає психологу проводити анкетування учнів та їхніх батьків щодо проблем
самовизначення;

• проводить класні збори з проблеми формування готовності учнів до профільного
і професійного самовизначення;

• організує зустрічі учнів з випускниками школи, які вчаться у Вишах та ПТУ.

Учителі-предметники:

• сприяють розвитку пізнавальних інтересів, творчої спрямованості особи учня,
використовуть різні методи і способи: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі
столи, конференції, наочні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінгазет, домашні
твори тощо;

• забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків;

• сприяють формуванню в учнів адекватної самооцінки;

• спостерігають за схильностями і здібностями учнів;

• адаптують навчальні програми відповідно до профілю класу, особливостей дітей.

Психолог:

• вивчає професійні інтереси і схильності учнів;

• здійснює моніторинг готовності до профільного і професійного самовизначення
шляхом анкетування учнів та їхніх батьків;

• проводить заняття з елементами тренінгу з профорієнтації учнів;

• проводить бесіди;

• здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей дітей;

• сприяє формуванню в учнів адекватної самооцінки;

• залучає батьків до виступів перед школярами з розповідями про свої професії;

• допомагає класному керівнику в аналізі та оцінці інтересів і схильностей учнів;

• створює базу даних із професійної діагностики.

Соціальний педагог:

• сприяє формуванню в учнів «групи ризику» адекватної самооцінки (яка часто
занижена);

• надає соціально-психологічну підтримку дітям «групи ризику» в період їхнього
професійного і життєвого самовизначення;

• проводить консультації для учнів із соціальних питань;

• надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці соціальних чинників, що ускладнюють процес самовизначення учнів.

Медичний працівник:

• використовує різні методи і способи сприяння формуванню в учнів спрямованості на здоровий спосіб життя;

• проводить бесіди з учнями про взаємозв’язок успішності професійної кар’єри і здорового способу життя;

• консультує з проблем впливу стану здоров’я на професійну кар’єру;

• допомагає класному керівнику, практичному психологу і соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

Для визначення рівнів сформованості готовності старшокласника до вибору майбутньої професії пропонуємо спеціальні показники (таблиці 1, 2).

Отже, основними критеріями і показниками ефективності роботи профорієнтації є:

• наявність в учнів достатньої інформації про професію та шляхи її набуття (чітке
уявлення про вимоги професії до людини, про конкретне місце навчання, про її актуальність для суспільства);

• наявність потреби в обґрунтованому виборі професії (самоактивність у сфері отримання інформації про професію, виявлене бажання спробувати свої сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану).

Специфічною особливістю управління шкільною профорієнтацією є те, що вплив
профорієнтаційної роботи на школярів здійснюється систематично і планово протягом
усього навчання. Ця особливість передбачає послідовність дій, диференційований підхід
у процесі управління професійним самовизначенням школярів.

Усвідомлення старшокласниками своєї дорослості і ролі, яку вони мають відігравати у суспільному житті, містить великий потенціал для самовиховання і самоосвіти.
Важливо зміцнити їхню потребу працювати над собою цілеспрямовано, наближаючись
до поставленої мети.

Більшість хлопців і дівчат прагне зайняти позицію дорослої людини, тому ми можемо допомогти їм, створюючи умови для прояву ініціативи, творчості як у шкільному житті, так і поза ним. Саме завдання активізації процесу професійного самовизначення і реалізації здібності до праці особистості старшокласника, виявлення його здібностей, інтересів, потенціалу та інших чинників, які впливають на вибір професії, отримання додаткових знань про ринок праці розв’язує запропонована програма.

Вона спирається на те, що для успішного професійного самовизначення необхідно мати адекватну самооцінку, бути впевненим у собі, мати енергію для просування вперед,
усвідомлювати реальність:

• своїх здібностей і потенціалу;

• навколишнього середовища, змін у ньому, його потенціалу й обмежень.

Мета:

• допомогти старшокласникам у професійному самовизначенні;

• сприяти усвідомленню свого потенціалу, вмінь і бажань, аби зрозуміти їх і визначитися з вибором фаху;

Таблиця 1

Рівні сформованості готовності до професійного самовизначення

Рівень

Особливості прояву

Високий

Мотиваційний критерій: наявність чітких мотивів вибору професії, в ієрархічній
структурі яких переважають мотиви, пов’язані з її змістом; чітко виражені
професійні інтереси, майбутню професію вже обрано.

Когнітивний критерій: високий рівень здатності до самоаналізу та аналізу професії,
володіння інформацією про світ професій і ринок праці, адекватна самооцінка.
Практичний критерій: наявність повного, реального особистого професійного
плану, реалізація конкретних кроків до опанування майбутньої професії

Середній

Мотиваційний критерій: опосередкована мотивація вибору професії, диференціація
професійної діяльності за ступенем привабливості; визначення найближчої
професійної перспективи (навчальний заклад).

Когнітивний критерій: середній рівень здатності до самоаналізу та аналізу професії,
володіння неповною і несистематизованою інформацією про світ професій і ринок
праці, трохи завищена або занижена самооцінка.

Практичний критерій: наявність найближчого перспективного професійного плану,
плану дій із його реалізації

Низький

Мотиваційний критерій: переважання мотивів, пов’язаних із зовнішніми
привабливими атрибутами професії, відсутність професійних інтересів, вибір
професії особисто не актуалізований і відбувається під впливом зовнішніх чинників.
Когнітивний критерій: низький рівень здатності до самоаналізу та аналізу професії,
відсутність знань про світ професій і ринок праці.
Практичний критерій: відсутність особистого професійного плану

Таблиця 2

Показники готовності старшокласника до професійного самовизначення

Показники

Особливості прояву

Цінності

• Ставлення до доцільності планування професійного майбутнього;

• уявлення про ідеальну ситуацію професійного майбутнього;

• уявлення про значення професійної праці;

• співвідношення професійних і непрофесійних цінностей;

• ставлення до соціально несхвалюваних цінностей;

• ставлення до проблеми оплати праці;

• ставлення до кар’єри;

• ставлення до проблеми вимушених компромісів, пов’язаних із ситуацією
професійного вибору;

• самоідентифікація з представниками непрофесійних і професійних
субкультур;

• ставлення до школи як до етапу у соціально-професійному становленні

Цілі

• Наявність, вираженість, структурованість характеристик, яким віддається
перевага, професійного навчання і професійної діяльності;

• їхня представленість у конкретних варіантах професійного становлення;

• наявність, вираженість, структурованість неприйнятних характеристик
професійного навчання і професійної діяльності

Інформованість

• Уявлення про сучасний тип соціальності;

• уявлення про структуру і характеристики освітнього простору, способи
отримання професійної освіти;

• уявлення про структуру і характеристики світу професій, способи його
класифікації, актуальності окремих видів професій;

• уявлення про характеристики конкретних варіантів вибору;

• уявлення про вплив професійної діяльності на особистість і здоров’я;

• сформованість власної позиції щодо образу професійної діяльності
людини у творах мистецтва і ЗМІ;

• уявлення про потенційних помічників у професійному самовизначенні,
потрібність такої допомоги;

• уявлення про джерела профорієнтації — чи потрібна і важлива така
інформація;

• уявлення про професійну діяльність близьких, значущих або відомих
людей

Самопізнання

• Уявлення про індивідуальні переваги, відмінності, можливості і варіанти
їхнього використання;

• уявлення про індивідуальні недоліки і способи їхнього подолання;

• уявлення про сформованість своїх соціально значущих інтересів, шляхи
їхнього задоволення, співвідношення з повсякденною практикою основної
і додаткової освіти;

• уявлення про сформованість своїх соціально значущих потреб, шляхи
їхньої реалізації

Соціальний
і професійний
досвід

• Наявність досвіду соціально і профорієнтаційно значущої діяльності,
досвіду подолання або неподолання труднощів, переживання успіху або
невдачі;

• ставлення до такого досвіду: пізнавальна значущість, емоційне
забарвлення тощо;

• сформованість різних проявів загальної компетентності: установка
соціального контакту, вираз власних думок і розуміння чужих, здатність
працювати у групі, розуміння тексту, уміння створити текст тощо;

• досвід самопрезентації як учасника соціальних або трудових
взаємостосунків;

• досвід залучення до професійних або непрофесійних субкультур
(або знайомство з ними);

• досвід взаємодії з потенційними помічниками в соціально-професійному
самовизначенні;

• досвід практичної діяльності з реалізації своїх професійних намірів:
відвідини днів відкритих дверей, досвід підготовки до вступу у Виш,
відвідини потенційних місць роботи для ознайомлення

• допомогти дізнатися про ринок праці, шляхи і способи працевлаштування;

• розвивати конкретні навички працевлаштування — підготовка резюме, ведення телефонних переговорів, проходження співбесіди тощо;

• розвивати вміння брати на себе відповідальність за власне життя і становлення
активної життєвої позиції.

Принципи роботи:

• комплексність програми — реальний результат можливий лише після засвоєння
різних знань і навичок;

• взаємодопомога учасників, взаємозбагачення групового досвіду власними знаннями, уміннями, участю в роботі;

• допомога кожному в оволодінні навичками пошуку роботи, у подоланні внутрішніх
бар’єрів.

Після закінчення тренінгу його учасники мають:

1. Знати:

• свій потенціал, нахили і бажання;

• правила підготовки резюме, ведення
телефонних переговорів і проходження співбесіди;

• особливості ринку праці;

• нормативно-законодавчу базу із працевлаштування;

• шляхи пошуку роботи.

2. Уміти:

• визначати свої здібності та інтереси;

• скласти коротке і повне резюме, провести телефонні переговори, підготуватися до співбесіди, інтерв’ю;

• самовизначатися на ринку праці;

• відстоювати свої інтереси відповідно до чинного законодавства;

• знаходити інформацію про професії, які викликають інтерес, аналізувати оголошення.

Програма реалізується у формі групового тренінгу. Тривалість кожного заняття — 2 години (разом — 17).

ЗАНЯТТЯ 1

Ставлення до себе та своїх умінь. Аналіз професійних потреб. Мої позитивні риси.
Самосприйняття і позитивне мислення.

Знайомство

Вправа «Ім’я і риса, яка допомагає мені в житті»

Мої очікування від тренінгу

Створення колективного плакату очікувань учасників:

• мета, завдання, розклад, теми, досвід, можливості тренінгу;

• правила життя у групі;

• перерва;

• підвищення групової згуртованості групи.

Вправа «Я роблю от так…»

Аналіз професійних потреб

Тест професійної спрямованості (ОДАНІ-2)

Обговорення результатів діагностики

Підвищення віри в себе. Пошук ресурсу для подальшої роботи

Вправа «Малюнок надії»

Підсумок дня

Домашнє завдання «Мої позитивні проекти», «Що я можу робити?»

ЗАНЯТТЯ 2

Що я можу, що я вмію — «Мої позитивні проекти». Резюме: види, типи, підготовка,
особливості.

Очікування від заняття

Презентація домашнього, завдання «Мої позитивні проекти»

Мої здібності і позитивні риси

Мозковий штурм

Що мені допомагало в реалізації проектів, на які свої риси і здібності я можу спиратися?

Перерва

Резюме

Загальна інформація про резюме, види і типи резюме.

Позитивне мислення і самосприйняття

Вправа «Компліменти одне одному»

Підсумок заняття

Домашнє завдання

Підготувати повне і коротке резюме.

ЗАНЯТТЯ З

Ринок праці.

Шеринг: відчуття й очікування від заняття

Читання й аналіз оголошень

Знайомство: спеціальність і кваліфікація, фахівець і професіонал

Мозковий штурм «Що таке ринок праці?»

Перерва

Огляд ринку праці

Тенденції останнього року, джерела інформації, нові професії, популярні професії.

Підбиття підсумків

«Монстр змін: боятися або керувати?»

ЗАНЯТТЯ 4

Резюме, самопрезентація.

Відчуття й очікування від заняття

Читання й аналіз оголошень

Аналіз домашнього завдання — повне і коротке резюме

Навички самопрезентації

Перерва

Рольова гра «Влаштовуємося на роботу»

Аналіз результатів рольової гри

Пошук індивідуального стилю. Розуміння працедавця. Ефективні стратегії самопрезентації.

Підсумок заняття

ЗАНЯТТЯ 5

Співбесіда — особиста і по телефону. Тренування умінь і навичок проходження
співбесіди.

Відчуття й очікування від заняття

Телефонні переговори: особливості, пастки, знахідки

Перерва

Складання стратегії і тексту телефонних переговорів

Підсумок заняття

Домашнє завдання

Підготувати текст телефонних переговорів.

ЗАНЯТТЯ 6

Положення трудового законодавства України.

Відчуття й очікування від заняття

Огляд «Кодексу Законів України про працю»

Вправа в малих групах

Вивчення Закону України «Про зайнятість населення», робота із центрами зайнятості.

Перерва

Вправа «Моя заповзятливість» (за Прутченковим)

Підсумок заняття

ЗАНЯТТЯ 7

Проходження співбесіди.

Відчуття й очікування від заняття
Аналіз текстів телефонних переговорів
Перерва

Проходження інтерв’ю

Особливості, підготовка до інтерв’ю, можливі складнощі.

Вправа «Підготовка відповідей на складні
запитання»

Підсумок заняття

ЗАНЯТТЯ 8

Імідж. Культура ділової поведінки та спілкування. Планування майбутнього.

Підбиття підсумків

Відчуття й очікування від заняття

Імідж і культура ділової поведінки

Вправа «Важлива річ із торбинки»

Ділове спілкування — прийоми і навички.
Мова жестів

Вправа «Скульптура»

Перерва

Закріплюємо навички
Вправа «Лист до себе»

Підбиття підсумків тренінгу

Обираючи професію, ви обираєте долю! Вибір професії — це послідовність певних
кроків на шляху до вашої долі. Остаточний вибір — тільки за вами! Професія має давати
позитивні емоції, забезпечувати реалізацію потенціалу, задовольняти всі потаємні бажання!

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,376sec