ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ТА ПІДГОТОВКА УЧНІВ-ОЛІМПІАДНИКІВ

Сьогодні потрібно більше турбуватися про створення у нашій країні умов, за яких буде повноцінно розкриватися талант усіх дітей. А в період, коли талант учня «засвітився» — він став переможцем олімпіади — йому як ніколи потрібна добра і турботлива рука. Бо без уваги і підтримки здібності можуть і не розкритися.

Серед обдарованих учнів виділяються «зірочки» — учні-олімпіадники. Стаючи переможцями III етапу олімпіад із базових дисциплін, вони беруть участь у тренувально-відбіркових зборах, аби сформувати команди на IV етап олімпіади. Допомагає у реалізації цього завдання і психологічна служба обласного центру практичної психології і соціальної роботи, яка організовує тренінгові заняття «Будь собою» та «Разом ми — сила», що дозволяє налагодити ефективну взаємодію, створити сприятливий соціально-психологічний клімат, розвинути групову динаміку й комунікативні навички учнів.

Серед учнів-олімпіадників виділяють дві групи — творці й інтелектуали. Творці здатні генерувати нові ідеї, здобувати нові знання, іншими словами — це майбутні творці науки. Однак науці потрібні й інтелектуали — учені-енциклопедисти, систематизатори знань. В інтелектуалів рівень коефіцієнту інтелекту високий або надвисокий, але рівень творчого мислення найчастіше середній, навіть буває низьким. Бо за прискореного розвитку інтелекту виявлено деяке зниження креативності. У творців навпаки: рівень інтелекту вищий за середній, але креативність висока. Поєднання високого рівня інтелекту і креативності трапляється рідко. Ці критерії суттєві для обдарованих дітей, але для учнів-олімпіадників важливим показником є мотивація діяльності, зазвичай висока. Окрім показників пізнавальної сфери дитини не менш важливою є і сфера психоемоційна.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ЯКІ ВІДРІЗНЯЮТЬ УЧНІВ-ОЛІМПІАДНИКІВ ВІД ІНШИХ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ

Учні-олімпіадники повинні вміти змагатися, тобто належним чином зосередити зусилля, розподілити час роботи, правильно спланувати боротьбу за перемогу, вміти сконцентруватись, тобто діяти за певних екстремальних умов. А участь в олімпіаді — це і є неабиякі екстремальні умови — обмеженість часу, відсутність доступу до літератури, додаткового обладнання, сторонньої допомоги тощо.

На рівень досягнень в інтелектуальних змаганнях впливає і темперамент дитини. Практика показує, що переможцями переважно стають учні холерично-сангвінічного темпераменту. Вони швидко усвідомлюють поставлену проблему та негайно реагують. Щодо школярів із флегматичним типом темпераменту, то їм об’єктивно важко встигнути виконати завдання у стислі терміни, оскільки вони діють повільно. З іншого боку, неквапність, урівноваженість досить часто свідчать про ретельність, що позитивно відображається на якості виконаної роботи. Такі учні більше схильні до дослідницької діяльності, ніж до олімпіадних змагань. Але учні з темпераментом «олімпіадиика», тобто холерика та сангвініка, мають і негативні риси: їхні дії інколи бувають невиваженими, міркування — поверхневими. Зайва збудженість і квапливість можуть призвести до неуважності, а відтак — до прикрих помилок, інколи й до нервових зривів.

Отже, психологічно готуючи учнів до інтелектуальних змагань, потрібно враховувати не лише їхні знання та здібності, а й темперамент кожної молодої особистості. У змаганнях перемагає той, хто в екстремальних умовах найповніше реалізує свої знання та вміння, а досягти цього можна лише за умови правильно організованої підготовки та психологічної підтримки учнів. Тому пропонуємо вам тренінгові заняття, консультації з підготовки учнів до інтелектуальних змагань.

БУДЬ СОБОЮ

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ УЧНІВ-ОЛІМПІАДНИКІВ

Знати своє власне «Я» є мудрістю, Знати свого сусіда — геніальністю.

Мінна Атріум

Мета тренінгу: розвинути здатність встановлювати і підтримувати психологічний контакт у спілкуванні, сприяти самопізнанню учасників, допомогти зняти внутрішні бар’єри для підвищення рівня комунікації та взаємодії у команді.

Матеріали: аркуші формату А4, маркери, скотч, ножниці, різні предмети (за кількістю учасників), плакат для очікувань.

Рефлексія (10 хв)

Мета: визначення установок і думок щодо форми роботи.

У кожного тренінгу є вступна частина — обговорення, налаштування на роботу у групі, знайомство. Я пропоную вам окреслити свій настрій зараз, назвати ваше ім’я, школу, в якій ви навчаєтесь.

Знайомство «Що про мене знає моя річ?» (15 хв)

Мета: створити позитивну атмосферу, спонукати до роздумів про своє життя, позитивних думок про внутрішні стани, актуалізувати потребу пізнання себе.

Учасники отримали завдання принести із собою свою улюблену річ чи якийсь талісман. Ця річ устами учня розповідає про свого господаря, його приховані риси й таємниці.

— Чи важко вам було говорити про себе від чужого імені?

— Що нового ви дізналися про учасників групи?

Правила роботи у групі (20 хв)

Мета: ознайомити з необхідністю вироблення і дотримання певних правил, за яких відбуватиметься взаємодія людей у групі.

Тренер об’єднує учасників у 2—3 групи (залежно від кількості учнів). Діти напрацьовують варіанти правил, які б сприяли ефективній і злагодженій взаємодії.

1. Ми говоримо від себе. Для чого це потрібно? Коли говоримо «всі», то використовуємо безособову форму дієслів, не відповідаючи за свої слова. Так ми ухиляємось від прямого висловлення своєї точки зору, і наше спілкування стає поверхневим.

2.
Ми говоримо про те, що заважає нам брати участь у роботі групи. Якщо в якійсь ситуації ми внутрішньо неготові брати участь у виконанні завдання, але не говоримо про це явно — ми цим заважаємо собі продуктивно працювати. Ми витрачаємо сили на те, аби приховати свій опір замість того, щоб відкрито обговорити його.

3.
Ми не говоримо про інших учасників у третій особі, а звертаємося до них прямо. Коли у присутності людини про неї говорять у третій особі, у неї виникає відчуття, що її не помічають, на неї не зважають. Якщо ж до людини звертаються прямо, вона відчуває, що її сприймають всерйоз.

4.
Ми уникаємо кулуарних розмов. Кулуарні розмови ослаблюють групову згуртованість; люди, які не беруть участі в цих розмовах, почуваються виключеними зі спілкування. Крім того, учасникам, які ведуть кулуарні розмови, часто бракує сміливості сказати те, що вони думають, вголос. Так “їхні думки або ініціативи виявляються втраченими для групи.

5.
Ми завжди можемо сказати «Ні». Мета психологічної роботи полягає в тому, щоб кожен зміг глибше усвідомити, що він вільний у виборі рішень, але це означає і його особисту відповідальність. Людина відчуває у собі сили пробувати нові способи поведінки лише тоді, коли у неї є право самій вирішувати, що вона може робити і про що говорити.

6.
Ми не питаємо «Чому?», а питаємо «Що?», «Коли?» і «Як»? Питання «Що?», «Коли?», «Як?» стосуються фактів, які відбувалися в реальності і дають менше шляхів для інтерпретацій, оцінок і суб’єктивних думок, ніж запитання «Чому?». Тому їх сприймають як безпечніші.

7.
Все, що ми тут говоримо і чуємо, лишається у межах групи. Кожному учаснику легше знайти в собі сміливість розкритися, якщо він буде впевнений, що потім ніхто нікому не розкаже про те, що відбувалося під час занять.

8.
Ми прагнемо говорити максимально щиро. Люди спілкуються одне з одним охочіше, якщо бачать, що кожен говорить те, що він справді думає і відчуває.

9.
Ми прагнемо бути якомога реалістичнішими. Контакт між учасниками групи буде кращий, якщо кожен бачитиме себе й інших такими, які вони є насправді, а не такими, якими їм хотілося б бачити одне одного.

10. Ми прагнемо максимально бути в теперішньому часі та дотримуватися принципу «тут і тепер». Якщо людина переймається головним чином минулими подіями або планами на майбутнє, вона не може зосередитися на тому, що з нею відбувається у групі. Бути в теперішньому часі — означає звертати увагу на поточні події, на поведінку і відчуття інших учасників, тобто бути включеним у групову роботу.

Тренер. підсумовує правила і говорить про те, що вони діятимуть упродовж усіх наших занять.

Очікування (10 хв)

Мета: усвідомити власні очікування від тренінгу.

Матеріали: плакат із зображенням дерева, стікери.

Учасникам пропонують на стікерах сформулювати свої очікування від тренінгу: які знання, навички вони хотіли б отримати. Після цього кожен, виголошуючи свої очікування, приклеює їх біля підніжжя дерева.

— Для чого ми виконували цю вправу?

Інформаційне повідомлення тренера

Самопізнання — дослідження, пізнання самого себе. Самопізнання — найважливіша з умов, яка спонукає змінювати свій стан на краще. Кожна людина — це унікальне створіння. Вірити у свою винятковість необхідно кожному з нас. Коли людина знає про свої справжні досягнення і недоліки, їй легше домогтися успіху в будь-якій справі, визначити своє місце в колективі, стати кращою.

Вправа «Асоціації» (15 хв)

Мета: формувати адекватне уявлення про себе, коригувати і розвивати самоспри-йняття.

Тренер пропонує продовжити таке речення: «Якби я був явищем природи, то я був би…». Основна умова — пояснити свій вибір.

Енергізатор «Фермер, будинок, землетрус» (7 хв)

Вправа «Мій дракон» (20 хв)

Мета: розвивати механізм самоаналізу та розуміння інших учасників.

Тренер розповідає про те, що в кожного є «свій дракон» — це наші недоліки, які заважають у житті. Ми з ними змирилися, але чи цілком? Учасникам пропонують намалювати «свого дракона» і назвати кожну його голову. Після виконання — придумати історію (будь-якого літературного жанру: оповідання, легенду, казку) «Як ви перемогли свого “дракона”?». Завершальним етапом вправи є розповіді учасників та зачитування історій.

Вправа «Кроки до самовдосконалення» Мета: самоаналіз, рефлексія та саморегуляція (емоційна й поведінкова).

Тренер виокремлює три основні недоліки, які виявили в собі учасники. Усіх об’єднуємо у три групи, закріплюємо за кожною один недолік і даємо таке завдання — окреслити кроки самовдосконалення, обговорити недолік і подумати, що потрібно для того, щоб його позбутися. Крім того, вам потрібно згадати якусь приказку чи вислів про цю рису.

Вправа «Дерево підсумків» (15 хв)

Мета: отримати зворотний зв’язок. Тренер просить учасників звернути увагу на дошку, де на дереві наших очікувань виросли плоди досвіду сьогоднішньої взаємодії. Всі по колу висловлюються щодо реалізації очікувань і переклеюють стікери зі своїми записами на плакаті.

Завершальна рефлексія (10 хв)

Мета: обговорити роботу та взаємодію на тренінгу, визначити мікроклімат і настрій кожного з учнів.

У кожного тренінгу є закінчення. Тренер пропонує учасникам сказати, з яким настроєм та відчуттями завершують вони це тренінгове заняття.

Підсумок роботи

Тренер дякує учасникам за роботу й розповідає притчу про клоуна.

Психолог. До кабінету відомого психіатра якось увійшов чоловік, на перший погляд цілком урівноважений, поважний та елегантний. Та за кілька хвилин розмови лікар переконався, що відвідувач перебуває у полоні глибокої депресії і безпросвітного гнітючого смутку.

Лікар розпочав докладне обстеження і під кінець розмови спитав свого нового пацієнта:

— А чому б вам сьогодні увечері не піти до цирку, що саме приїхав до нашого міста? У виставі бере участь знаменитий клоун, який уже розвеселив півсвіту. Всі про нього кажуть, що він надзвичайно талановитий. Це неодмінно розважить вас, ось побачите.

При цих словах пацієнт зі сльозами вимовив:

— Та я ж і є той клоун. Одне питання не дає мені спокою: як відчути, коли маю грати свою роль, а коли справді можу бути собою? Я вдаю, бо часто не маю сили бути таким, який я є… Загалом тому, що це могло б комусь не сподобатися. Не знаю, може це пересторога, яку відчувають усі… може, іншим також не хотілося б завжди виглядати спритнішими та сильнішими, ніж вони є насправді…

Сьогодні нарешті відкинь страх і сором і будь лише собою!

РАЗОМ МИ – СИЛА

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ УЧНІВ-ОЛІМПІАДНИКІВ

Збиратись разом — це початок, Триматись разом — це процес, Працювати разом — це успіх.

Генрі Форд

Мета тренінгу: навчитися встановлювати і підтримувати психологічний контакт у спілкуванні; самопізнання свого потенціалу й обмежень при взаємодії з іншими; пізнати і зняти внутрішній бар’єр для підвищення рівня комунікації та взаємодії у команді.

Матеріали: аркуші формату А4, маркери, скоч, ножиці, різні предмети (для кожного учасника), плакат для очікувань, журнали, газети.

Рефлексія (10 хв)

Мета: визначити установки та думки про тренінг.

У кожного тренінгу є вступна частина — рефлексія, знайомство. Я пропоную вам окреслити свій настрій зараз, назвати ваше ім’я, школу, в якій навчаєтесь.

Знайомство «Імена» (15 хв)

Мета: познайомити учасників, створити сприятливий психологічний клімат у команді.

Вправу виконуйте у колі. Всі учасники по черзі (по колу) називають свої імена. Після завершення першого кола кожен називає спочатку ім’я учасника, який сидить ліворуч, потім того, хто праворуч. Якщо він помилився, група йому допомагає. Далі процедуру можна ускладнити, наприклад, запропонувавши кожному назвати імена членів групи, які сидять через одну людину від нього.

Правила роботи у групі (20 хв)

Мета: розказати про необхідність вироблення і дотримання певних правил, за якими будується взаємодія людей у групі.

Тренер об’єднує учасників у 2—3 групи (залежно від кількості учнів). Вони Напрацьовують варіанти правил, які сприятимуть ефективній і злагодженій взаємодії (правила такі ж, як у попередньому тренінгу). Тренер підсумовує правила та говорить про те, що вони діятимуть упродовж усього нашого заняття.

Очікування (15 хв)

Мета: визначити сподівання й очікування від роботи у групі.

Матеріали: плакат із зображенням паростків пшениці (не налитих соком і зерном).

Нашу психологічну роботу можна уявити як мальовниче поле, де ми, блукаючи стежками особистих пошуків, то усамітнюємось, то далі йдемо вперед, щоб посіяти з товаришами зерно надії, поваги та порозуміння.

Прошу кожного з вас записати ваші очікування від сьогоднішнього заняття, озвучити і прикріпити їх на плакаті.

Вправа «Представлення партнера» (40 хв)

Мета: саморозкриття, зняття внутрішніх бар’єрів.

Учасникам пропонують утворити пари. При цьому бажано, щоб члени пари не були знайомі один з одним. Після цього кожен опитує свого партнера протягом 10 хвилин, прагнучи зібрати якомога більше інформації про нього. Зміна ролей у парах.

Для того, щоб краще структурувати процедуру, тренер може запропонувати опиту-вальник для збору інформації:

— Яким ім’ям вам подобається, щоб вас називали?

— Скільки вам років?

— Чим ви займаєтеся більшість свого часу?

— Чим вам подобається займатися? (Захоплення, хобі.)


Що ви думаєте про участь у цьому тренінгу?

— Якби ви хотіли щось змінити в собі, то що б це було?

— Що б ви хотіли повідомити про себе групі?

За 20 хвилин учасники повертаються у коло, і кожен представляє свого партнера, розказуючи про те, що йому вдалося про нього дізнатися. Далі учасник, який представляється, може виправити неточності, додати або роз’яснити деякі моменти, а також відповісти на запитання, які ставитиме решта групи.

Енергізатор «Атоми і молекули» (5 хв)

Мета: активізувати увагу, налаштувати на подальшу роботу, об’єднати у мікрогрупи для виконання наступної вправи.

Тренер нагадує учасникам, що молекула, за законами фізики, складається з атомів. Далі він пропонує уявити, що кожен є атомом, який хаотично рухається по кімнаті. Коли тренер вигукне якусь цифру, атомам необхідно якомога швидше об’єднатися в молекули — утворити кола, взявшись за руки (кількість атомів у молекулах має відповідати тій цифрі, яку вигукнув тренер). Потім тренер оголошує, щоб молекули знову розпалися на атоми, й учасники хаотично рухаються по кімнаті. А коли тренер вигукує іншу цифру, учасники знову об’єднуються у молекули-кола; і так декілька разів.

До уваги тренера!Остання цифра, яку вигукує тренер, має бути такою, щоб кількість утворених «молекул» відповідала кількості груп, необхідних для виконання наступної вправи.

Вправа «Мої сильні та слабкі сторони» (15 хв)

Мета: заохочувати самооцінку, визначити риси, необхідні для успіху.

Анкета

У мене добре виходить __________________________________________.

У мене погано виходить__________________________________________

Мені не подобається____________________________________________

Мені цікаво ___________________________________________________

Мені нудно____________________________________________________

Я пишаюся_____________________________________________________

Я хотів би бути ще більш__________________________________________

Я хотів би бути не таким _______________________________________________

Я хотів би, щоб у мене краще виходило___________________________________

Я міг би працювати над такими своїми слабкими рисами________________________

Люди вважають, що мої переваги — це________________________________________

Люди вважають, що мої недоліки — це_________________________________________

Найбільшим стимулом для мене є_______________________________________________

Дані анкети можна використовувати окремо і групами, залежно від вибору тренера:

• для індивідуальної самооцінки;

• для роботи в парах, де партнери обговорюють анкети, заповнюючи їх;

• індивідуально, а потім обговорити у загальному колі.

Енергізатор «Еволюція» (7 хв)

Мета: активізувати роботу групи за допомогою рухливих вправ, підвищити увагу, спостережливість і м’язовий тонус.

Потрібно пройти рівні еволюції (побувати в різних ролях: амеби, риби, курчати, дівчинки, Будди). При виконанні вправи учасники групи рухаються хаотично, імітуючи певні рухи, які притаманні певному рівню (амеби, риби, дівчинки…).

Вправа виконується за допомогою певних змагальних рухових елементів (гра на «чу-ва-чі»). Члени команди, які перемагають у двобоях, переходять на вищий щабель, а ті, які програють, опускаються на рівень нижче. Гра триває, аж доки більшість досягне найвищого рівня Будди.

До уваги тренера! Групи треба порівну поділити між рівнями. Тобто при 10 учасниках у підгрупах має бути по 2 людини.

Робота над проектом «Способи перемогти в олімпіаді» (20 хв)

Мета: згуртувати групу, показати способи досягти перемоги.

Тренер роздає учасникам відповідні матеріали (газети, журнали, папір), ділить групу навпіл і просить зробити колаж на задану тему. Насамкінець представник групи презентує спільну роботу, робить її аналіз, розказує про задум.

Вправа «Випадок на Місяці» (15 хв)

Показує залежність ефективності міжособистісного спілкування в екстремальній ситуації від здатності приймати групове рішення, кооперуватися заради досягнення спільної мети.

Гра має кілька етапів.

Ведучий. Ви — пілоти космічного корабля, що досліджує невідому планету. Однак ви зазнали катастрофи. Вам відомо, що за 500 км від того місця, де ви приземлилися, є ваша станція. Ви маєте до неї дійти. На вашому кораблі залишилося 14 речей, які, можливо, знадобляться вам, щоб вижити. Якісь речі ви можете взяти із собою. Зараз кожному з вас потрібно проранжувати їх за важливістю особисто для вас.

Кожен учасник одержує експериментальний бланк зі списком речей і ранжує їх у стовпчику ІР (індивідуальне рішення) протягом 10 хвилин (таблиця 1).

Після цього гра переходить на етап групової дискусії. Уся група, радячись, приймає

Таблиця 1

Бланк ранжування речей

№ з/п

Речі

ІР

ГР

ОР

ІР-ОР

ГР-ОР

1

Коробка сірників

   

14

   

2

Карта місячної поверхні

   

3

   

3

Харчовий концентрат

   

4

   

4

Моток нейлонового шнура

   

6

   

5

Шовковий купол парашута

   

8

   

6

2 балони кисню

   

1

   

7

Магнітний компас

   

13

   

8

Комплект сигнальних ракет

   

10

   

9

25 літрів води

   

2

   

10

Обігрівач на сонячних батареях

   

12

   

11

Радіопередавач із радіусом дії у 200 км

   

5

   

12

Аптечка першої допомоги

   

7

   

13

Рятувальна шлюпка, яка надувається автоматично

   

9

   

14

Коробка сухого молока

   

11

   
 

Результати

         

спільне рішення і ранжує речі у новому порядку у графі ГР (групове рішення).

Коли в кожного учасника будуть заповнені обидва стовпчики, ведучий пропонує список правильних рішень, які записують у стовпчик ОР (основне рішення).

У стовпчику ІР-ОР (індивідуальне рішення — основне рішення), який оцінює індивідуальну ефективність, поставте рішення по кожному пункту. Підрахуйте загальну кількість розбіжностей і запишіть їх у рядку результатів.

У стовпчику ГР-ОР (групове рішення — основне рішення), що оцінює групову ефективність, теж поставте різницю рішень по кожному пункту (вираховується аначогічно). Підрахуйте загальну кількість значень і запишіть її у рядку результатів.

Наступним етапом стає порівняння ефективності групового й індивідуального рішення, обговорення результатів взаємодії.

— Яке рішення (індивідуальне чи групове) здається мені правильнішим? Чому?

— На що я орієнтуюся, приймаючи рішення?

— Чи допомагає мені група, коли доводиться співпрацювати?

Вправа «Подарунок другові» (15 хв)

Мета:
підживити психологічний клімат у команді, налаштувати на подальшу взаємодію.

Членам групи пропонують подарувати кожному якийсь нематеріальний подарунок. Це може бути зірка на небі, світанок, успіх, талант тошо. Тобто те, що не можна покласти в кишеню, а лише носити з собою у серці (душі).

До уваги тренера! Не шкодуйте на такі процедури, особливо після закінчення тренінгу, навіть якщо вони виявляються тривалими.

Аналізуємо очікування (15 хв)

Мета: отримати зворотний зв’язок. Тренер просить учасників звернути увагу на дошку, де на ґрунті наших очікувань виросли квіти досвіду сьогоднішньої взаємодії. Усі по колу висловлюються щодо реалізації очікувань і переклеюють стікери зі своїми записами на плакаті.

Завершальна рефлексія (10 хв)

Мета: обговорити думки щодо роботи та взаємодії на тренінгу, визначити мікроклімат і настрій кожного.

У кожного тренінгу є завершальна частина. Тренер пропонує учасникам сказати, з яким настроєм та відчуттям завершує він це тренінгове заняття.

Підсумок заняття

Тренер дякує за участь у тренінгу та розповідає притчу про паломників.

Психолог. Якось паломники влаштувалися на ночівлю на всіяному галькою морському березі. Раптом із неба полилося світло. Паломники збагнули, що почують божественне одкровення, і приготувалися. Минув якийсь час, і з небес пролунав голос: «Наберіть гальки та покладіть її до торбин. Уранці вирушайте в дорогу. Йдіть цілий день. Увечері ви будете і радіти, і сумувати одночасно». Після цього і світло, і голос зникли.

Паломники відчули розчарування. Вони сподівалися на важливе одкровення, вселенську правду, яка б зробила їх багатими і знаменитими, а натомість отримали завдання, сенсу якого не зрозуміли. Проте, пам’ятаючи про небесне сяйво, вони про всяк випадок покидали, буркочучи, до торбин кілька дрібних камінців.

Паломники були в дорозі весь наступний день. Увечері, лягаючи спати, вони зазирнули до своїх торбин. Замість гальки там лежали діаманти. Спершу паломників охопила радість: вони володарі діамантів! А за хвилину — смуток: діамантів було так мало!..

ДИТИНА… ЯК ЇЇ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ?

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ-ОЛІМПІАДНИКІВ

Щоб дитина виросла природно доброю та чесною людиною, щоб вона не намагалася вдавати з себе кращу, ніж вона є насправді, доводиться уникати примусу у вихованні. Примушуючи до чогось, ми зобов’язуємо дитину робити щось таке, що не відповідає її сутності, інакше її не довелося б примушувати. Ефективне лише те виховання, яке

Привчає дитину до правди, привчає бути самою собою.

Бути, а не вдавати.

С. Соловейчик

Мета тренінгу: створити доброзичливу атмосферу у групі батьків; встановити порозуміння між поколіннями; набути навичок рефлексії у спілкуванні з дітьми; удосконалити навички ефективної взаємодії.

Ресурси: магнітофон, плакати, стікери, маркери, аркуші формату А4, скотч, ножиці (за кількістю учасників).

Рефлексія (10 хв)

Мета: визначити установки та думки щодо тренінгової форми роботи і взаємодії учасників.

У кожного тренінгу є вступна частина — обговорення, налаштування на роботу, знайомство. Я пропоную вам окреслити свій настрій зараз, назвати ваше ім’я, в якому класі навчається ваша дитина, як її звати.

Знайомство (20 хв)

Мета: згуртувати групу, презентувати себе, створити доброзичливу атмосферу.

Вам усім відомо, що таке інтерв’ю. Зараз ми спробуємо взяти інтерв’ю одне в одного, поставивши кілька запитань:

— Ваше ім’я?

— Чим ви любите займатись у вільний від роботи час?

— Хто в сім’ї більше займається вихованням дитини?

— Які методи виховання, на ваш погляд, найбільш ефективні?

— Чи досить добре, на вашу думку, ви розумієте свою дитину?

— Про що найчастіше розмовляєте з нею?

Після того, як ми взяли інтерв’ю, стаємо боком свого сусіда, кладемо йому руку на плече і від його імені читаємо відповіді на запитання.

— Які почуття у вас виникали під час виконання вправи?

— Чи важко було виконувати це завдання?

Правила роботи у групі (7 хв)

Мета: актуалізувати правила групової роботи.

Матеріали: плакат з основними психологічними правилами взаємодії на тренінгу.

Тренер пропонує актуалізувати правила роботи у групі, які допоможуть комфортно почуватися й ефективно працювати кожному. Психолог демонструє і зачитує правила. Якщо група додає чи видозмінює якісь із них, тренер відображає це на плакаті:

• відкриті новим враженням;

• приймаємо іншого, як себе;

• нікого не критикуємо;

• не боїмося бути самими собою;

• взаємно підтримуємо одне одного;

• працюємо «тут і тепер»;

• не обговорюємо поза групою того, що відбувається в ній.

Очікування (10 хв)

Мета: визначити сподівання й очікування від роботи у групі.

Матеріали: прикріплений плакат «Оберіг», стікери-квіточки.

Перед початком роботи тренінгової групи психолог прикріплює на дошку плакат, на якому зображений оберіг. Кожен учасник отримує стікер-квіточку, на якому записує свої очікування. Після того, як усі учасники зроблять це, вони по черзі підходять до плаката, зачитують свої очікування і прикріплюють стікери до оберегу.

Методика «Як ви розумієте свою дитину?»

На запропоновані нижче запитання дайте відповідь «так», «ні», «не знаю».

1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім шкодуєте про це.

2. Інколи ви вдаєтесь до допомоги та порад інших осіб — коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.

3. Ваші інтуїція й досвід — найкращі порадники у вихованні дитини.

4. Інколи вам трапляється довірити дитині секрет, який нікому іншому ви б не розповіли.

5. Вас ображає негативна думка інших про вашу дитину.

6. Вам трапляється просити у дитини вибачення за свою поведінку.

7. Ви вважаєте, що дитина не може мати секретів від своїх батьків.

8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини відмінності, які іноді вас дивують (радують).

9. Ви занадто переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.

10. Ви можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші), тому що знаєте, що їх повен дім.

11. Ви вважаєте, що для певного віку найкращий виховний аргумент — фізичне покарання (ремінь).

12. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли.

13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, ніж радості.

14. Іноді вам здається, що дитина учить вас нових думок і поведінки.

15. У вас конфлікти з дитиною.

За відповіді «так» поставте собі 10 балів, за «не знаю» — 5, «ні» — 0.

 

 

Інтерпретація результатів

100—150 балів. Ви дуже близькі до правильного розуміння власної дитини. Ваші погляди — ваші союзники у вирішенні різних виховних проблем. Якщо ж ваша поведінка ще й сповнена терпимості, то вас можна визнати прикладом, гідним наслідування. Для ідеалу вам бракує лише одного маленького кроку. Ним може стати думка вашої дитини.

50—90 балів. Ви йдете правильною дорогою — до кращого розуміння своєї дитини. Тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви можете розв’язати, почавши із себе. І не намагайтеся виправдовуватися браком часу або натурою вашого малюка. Є кілька проблем, на які ви можете вплинути, тому постарайтеся це використовувати. 1 не забувайте, що зрозуміти — не завжди означає приймати. Не тільки дитину, але й власну особистість теж.

0—49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, оскільки вона не має батька-доброго друга і провідника на важкій дорозі отримання життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте діяти інакше. Може, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе. Це буде нелегко, зате в майбутньому перетвориться на подяку й успішне життя вашої дитини.

Вправа «Фантазія» (40 хв)

Мета: налаштувати учасників на розуміння бажань дітей різного вікового періоду, отримати зворотний зв’язок від дітей.

Матеріал: плакати.

Тренер пропонує сісти зручніше, заплющити очі та спробувати уявити собі те, про що говоритиметься.

До уваги тренера! Щоб учасники змогли відтворити уявний образ за словами тренера, читати текст слід повільно, з паузами та музичним супроводом.

Психолог. Сядьте зручно. Зробіть кілька спокійних вдихів. Скажіть собі: «Мені добре». Заплющте очі, подумки поверніться до свого дитинства. У кожному віці людина має чогось навчитись, має свої прагнення, мрії та бажання. Я називатиму певний вік, а ви уявіть собі, чого має навчитись людина в цьому віці, до чого прагне, чого бажає. Отже, дошкільне дитинство… початкова школа… середня школа… юність… Помандруйте ще мить у цьому часі… А зараз зробіть глибокий вдих, поверніться у цей час, у цю хвилину, в цю кімнату, розплющте очі.

До уваги тренера! Стежте за динамікою групи, і якщо треба, обговоріть відчуття.

На наступному етапі учасників об’єднують у три мікрогрупи (листок, стебло, квітка). Кожна група методом жеребкування отримує завдання в конвертах та формулює бажання, прагнення та сподівання певного вікового періоду (дитинство, підлітковий вік, юність). Після презентації групової роботи учасникам пропонують прослухати інтерв’ю з дітьми кожного вікового періоду та на фліп-чарті порівняти думки батьків і дітей.

Обговорення

Учасники по колу висловлюють свої враження від роботи, обмінюються думками щодо можливих бар’єрів у спілкуванні.

Енергізатор «Ліпимо вареники» (5 хв)

Мета: мобілізувати внутрішні ресурси, покращити настрій, підвищити активність.

Тренер пропонує всім стати в коло, покласти руки одне одному на спину та пригадати рухи, які робить господиня, коли ліпить вареники, спробувати повторити усім разом, а потім передати одне одному гостинець.

Інформаційне повідомлення

Світ дітей існує поряд зі світом дорослих, у тому самому фізичному просторі, але часто ми, дорослі, виявляємося «сліпими» до життя наших дітей. Найчастіше причиною нерозуміння наших дітей є небажання прислухатись до їхніх думок, надмірна гіпер-опіка, недовіра, ігнорування їхніх бажань, батьківський егоїзм.

Вправа «Кроки до серця дитини» (25 хв)

Мета: розробити моделі порозуміння між поколіннями.

Тренер об’єднує всіх у дві мікрогрупи (можна і більше — залежно від кількості). Учасники першої мікрогрупи отримують завдання визначити камені спотикання, які спричиняють нерозуміння дітей. Друга мікрогрупа міркує про конструктивні шляхи, які ведуть до серця дитини. Потім усі презентують свої напрацювання.

— Що вам було легко, а що важко виконувати?

Аналізуємо очікування (10 хв)

Мета: провести оцінку результатів тренінгу.

Тренер привертає увагу до плакату очікувань і питає, наскільки справдились очікування кожного.

Підсумок заняття

Психолог дякує за участь у тренінгу та розповідає притчу про жінку, яка запитувала в ангела уві сні про подальшу долю своїх дітей.

Тренер. Янгол відповів так: «Ваші діти — це не ваші діти. Вони сини і доньки життя, яке турбується саме за себе. Вони з’являються завдяки вам. І хоч вони належать вам, ви — не їхні господарі. Ви можете подарувати їм вашу любов, але не ваші думки. Тому що вони мають власні. Ви можете дати дім їхнім тілам, але не їхнім душам, адже їхні душі живуть у домі Завтра, якого ви не здатні відвідати навіть у ваших мріях. Ви не можете зробити їх подібними до себе. Тому що життя іде не назад і не чекає на вчора. Ви — тільки луки, з яких летять послані вперед живі стріли, яких ви називаєте своїми дітьми. Лучник бачить свою ціль на шляху до безмежжя, він згинає вас своєю силою, щоб його стріли могли летіти швидко і далеко. Нехай ваше згинання в руках цього лучника буде вам на радість. Адже він любить не тільки свою стрілу, але і свій лук, хоча лук цей і нерухомий.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ-ОЛІМПІАДНИКАМИ

Психологічно готуючи учнів до участі в олімпіадних змаганнях, необхідно враховувати тип темпераменту, індивідуально-типологічні особливості, ступінь нервового напруження й обсяг розумової діяльності.

СТУПІНЬ СТОМЛЮВАНОСТІ

У флегматиків, сангвініків, холериків — невелика схильність до втомлюваності, їм менше часу необхідно для відпочинку; домашні завдання вони виконують за один раз. Вони воліють займатися не в абсолютній тиші, а разом із товаришами. Вони починають працювати поступово, «розгойдуються» на початку заняття, починають із простіших завдань і переходять до складніших.

Меланхоліки втомлюють порівняно легше, їм потрібно відпочити після уроків, а при підготовці домашнього завдання — робити перерви. Вчаться вони в тиші і на самоті, їм не потрібно «розгойдуватись», зазвичай вони просуваються від важчих завдань до легших.

РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

У сангвініків, холериків та флегматиків підготовчі, виконавчі й контрольні дії більш-менш «злиті», звідси — менша тривалість доступних спостережень підготовчих і контрольних дій. Виправлення, додавання роблять переважно під час роботи. Можуть довго пам’ятати паралельно про велику кількість завдань, доручень без спеціального планування й розподілу часу. Конспективність письмової мови (стислість). Переважання усного мовлення над письмовим викладом своїх думок.

У меланхоліків довша тривалість підготовчих, виконавчих і контрольних дій. Більшість виправлень і доповнень вони вносять під час перевірки. Воліють братися за нову роботу, лише повністю завершивши попередню.

Виконання завдань, отриманих на тривалий час, заздалегідь планують, складають плани занять на день, тиждень. У письмовій мові переважають складні конструкції, воліють писати, а не говорити.

НЕРВОВЕ НАПРУЖЕННЯ

Сангвініки, холерики, флегматики у ситуації напруження думають дещо швидше, адже орієнтувальні й контрольні дії більше зливаються з виконавчими. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження поліпшує тонус розумової діяльності.

Вони краще концентрують увагу при виконанні завдань, які має оцінити вчитель, ніж при виконанні неоцінюваних.

У меланхоліків відбувається звуження обсягу розумової діяльності під впливом напруження, ще більше розмежовуються орієнтувальні, виконавчі й контрольні дії. Час виконання завдань зростає. Нервове напруження призводить до надмірного збудження, що межує з гальмуванням. Погіршується виконання завдань, що підлягають оцінці педагога. Швидше настає фаза перевантаження.

Аналізуючи досвід підготовки школярів до участі в олімпіадах, можна зробити висновок, що запорукою досягнення високих результатів є виконання трьох обов’язкових умов психологічної підготовки:

ї. Психодіагностика індивідуально-типологічних особливостей учнів. Метою тестування є допомога у саморозвитку особистості. Об’єктом уваги є, насамперед, психічні процеси та риси, що обумовлюють такі фактори: темперамент, тривожність, сила волі, впевненість у собі, самооцінка, вміння організувати свій день, рівень мотивації успіху й уникнення невдач, пам’ять, увага, креативність, творчі здібності, інтелект. Тобто діагностуємо лише ті психофізіологічні аспекти особистості, від яких залежать засоби й умови досягнення найбільшої продуктивності, перемоги в олімпіаді.

2. Цілеспрямований розвиток творчих здібностей учнів, що здійснюється на загальнонауковій основі, не обмежуючись конкретним навчальним предметом, профілем навчання або окремою галуззю знань. Умови розвитку творчих здібностей: створення проблемних ситуацій, здатність до оригінальності, гнучкості, точності мислення, конструктивне розв’язання завдань, здатність до аналізу, синтезу, узагальнення. Засоби та форми організації: інтерактивні методи навчання, рольові, ділові ігри; розвивальне навчання, тренінги.

3. Психологічна підготовка школярів до змагань. Дуже важливе для досягнення успіху вміння зосереджуватись, сконцентрувати зусилля на розв’язанні проблеми, психологічно налаштуватись на подолання труднощів, відповідальність, воля до перемоги. Умови розвитку вольових рис: уміння налаштуватися позитивно, визначити мету діяльності та досягти її, саморозвиток, самопрогнозування, доведення розпочатої діяльності до кінця, чітке дотримання режиму дня, наполегливість, рішучість, витримка, уміння володіти собою, своїми діями та вчинками, переживаннями та почуттями.

Яким чином ми організовуємо психологічну підготовку до олімпіадних змагань?

Ось уже кілька років ми організовуємо тренінги, спрямовані на оволодіння собою, розвиваємо сенситивність, спілкування, силу волі, вміння розрізняти переживання і почуття, темперамент і характер, вчимо згуртованості команди та саморозкриття кожного з учасників. Невід’ємним компонентом успіху на змаганнях є колективна воля до перемоги, підтримка, розуміння свого товариша.

Буває так, що загострене почуття відповідальності та високий рівень амбітності призводять до нервового напруження, перевтоми, емоційних зривів. Тому на таких тренінгах намагаємося створити у команді атмосферу чесного змагання, толерантного й уважного ставлення одне до одного, пошуку внутрішніх ресурсш, інтелектуального розвантаження (енергізатори, рольові ігри, робота у групах кооперативного навчання).

Отже, учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, але й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу та впевненості у собі.

ВИЗНАЄМО І ЦІНУЄМО ВЗАЄМОДІЮ

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ ГОТУЮТЬ УЧНІВ-ОЛІМПІАДНИКІВ

Ми маємо знайти шляхи самоорганізації — на основі співпраці, здорового глузду, науки, гармонії та у відносній спонтанності з рештою людства на Землі… Ми не зможемо успішно керувати Землею, як космічним кораблем для всіх землян, доки не бачитимемо її єдиним неподільним космічним кораблем, а нашу долю сприйматимемо як спільну. Так мають чинити всі, інакше — не бути нікому.

Р. Букмінстер Фуллер

Мета тренінгу: усвідомити себе та свою діяльність у системі освіти; зрозуміти середовище, в якому працює вчитель; осмислити роль учителя у суспільній взаємодії (вчителі, учні, батьки).

Матеріали: плакат, аркуші формату А4, стікери, маркери, скотч, ножиці (на всіх учасників).

Рефлексія (10 хв)

Мета: визначити установки та думки щодо тренінгу.

Кожен тренінг починається зі вступної частини — обговорення, налаштування на роботу у групі, знайомство. Я пропоную вам окреслити свій настрій зараз, назвати ваше ім’я, посаду, школу, в якій працюєте.

Знайомство (15 хв)

Мета: підвищити довіру, зняти психоемоційне напруження.

Символічно наші зустрічі починаються із процедури знайомства. Щойно ми дізналися, яка атмосфера панує у нашому колі, спробували запам’ятати імена. А зараз я пропоную вам продовжити речення: «Учитель — це…».

Правила роботи у групі (7 хв)

Мета: актуалізувати правила групової роботи.

Матеріали: плакат з основними правилами взаємодії на психологічному тренінгу.

Тренер пропонує розпочати роботу з актуалізації правил, які допоможуть комфортно почуватися й ефективно працювати кожному на занятті. Психолог демонструє і зачитує кожне правило. Якщо група додає чи видозмінює певні правила, їх записують на плакаті.

ний ліс, де ми, блукаючи стежками особистих пошуків, то усамітнюємось, то виходимо на яскраві, освітлені нашим покликанням галявини, щоб розпалити з колегами вогнище надії, взаємної поваги та розуміння. Прошу кожного з вас записати ваші очікування від сьогоднішнього заняття, озвучити і прикріпити їх на плакаті.

Очікування (15 хв)

Мета: визначити сподівання й очікування від роботи у групі.

Матеріали: плакат із зображенням галявини.

Нашу психолого-педагогічну діяльність можна уявити як мальовничий і різноманітний ліс, де ми блукали стежками особистих пошуків, то усамітнюємось, то виходимо на яскраві, освітлені нашим покликанням галявини, щоб розпалити з колегами вогнище надії, взаємної поваги та розуміння. Прошу кожного з вас записати ваші очікування від сьогоднішнього заняття, озвучити і прикріпити їх на плакаті.

Інформаційне повідомлення «Типи професій» (5 хв)

Мета: розказати про основні вимоги до професій типу «людина — людина».

За класифікацією Є. Клімова, існує п’ять типів професій: «людина — людина», «людина — техніка», «людина — природа», «людина — знакова система», «людина — художній образ». Кожен тип професій передбачає певний вид діяльності. Так, типу професій «людина — людина» відповідають виховання, навчання, управління, медичне обслуговування. Основні вимоги до них: уміння встановлювати стосунки з іншими людьми, акуратність, готовність прийти на допомогу, привітність, доброзичливість, самокритика, саморегуляція, емоційна стійкість, логічність мислення, добра пам’ять.

До професій цього типу належать: учитель, бібліотекар, лікар, працівники міліції, тренер, екскурсовод, кореспондент.

Я пропоную вам опитувальник, який допоможе визначити готовність до співпраці з учнями. Об’єднайтесь у пари й обговоріть варіанти ваших відповідей з колегами (таблиця 2).

Вправа «Книжка життя» (30 хв)

Мета: релаксація.

Матеріали: магнітофон, аудіокасета. Психолог. Сядьте зручно. Зробіть кілька спокійних вдихів і видихів. Скажіть: «Мені добре». Заплющте очі, уявіть собі білий екран, на якому послідовно будуть змінюватись картини. Ось перед вами дерево крупним планом, яке поступово віддаляється, ось хмари, що повільно пливуть і теж зникають, здається, ваш погляд на чомусь затримується… Дайте волю своїй уяві…

Таблиця 2

Опитувальник готовності до співпраці з учнями

Запитання 

Відповідь 

Так 

Ні 

Залежить від обставин 

1. Чи згодні ви, що педагог завжди має тримати дистанцію, спілкуючись з учнями?

     

2. Чи часто ви змушені підвищувати голос у класі?

     

3. Чи радяться учні з вами щодо своїх особистих проблем?

     

4. Чи згодні ви з думкою, що вчитель завжди має опановувати свої емоції?

     

5. Чи впливають соціальні проблеми вчителя на його відносини з учнями?

     

6. Чи впливають ваші соціальні проблеми на ставлення до своєї роботи?

     

Кожен подумки повертається до свого дитинства. А дитинство та казка нерозлучні, як нерозлучні річка і береги, сонячне світло і день, квітка і земля, ніч і місяць. Кожен із нас любив слухати казки, і ви можете знову і знову згадати, як ви всім серцем співчували та співпереживали головному герою, проходячи разом із ним через усі випробування та радіючи за нього та за його подвиги. Кожен любив гортати сторінки книжки, вкотре розглядаючи малюнки з казковими героями.

Ви можете переглянути іншу книжку — книжку вашого життя, знайти в ній найцікавіші сторінки. Згадайте себе сімнадцятирічним (про що мріяли, ким хотіли стати). Похваліть себе за все, що вдалося. Ви доклали зусиль, виявили здібності, у вас шось вийшло — і це чудово. Перегорнемо наступну сторінку’. На цих сторінках ви бачите себе радісною і щасливою, впевненою і задоволеною людиною, яка легко долає труднощі й досягає успіху у своїх справах. Інколи вам трапляються сторінки, де ви бачите свої колишні поразки, невдачі, де ви когось образили або образили вас, де вас роздирає гнів, клекоче обурення, мучить почуття провини, страху, образи. Ви можете вирвати ці сторінки зі своєї книжки, зробивши з них паперові літачки, та пустивши їх за вітром, помахавши їм рукою, попрощавшись із ними назавжди. Або ви можете залишити їх і подякувати кожній ситуації за те, що отримали в ній уроки життя, бо не можна навчитися жити без труднощів. Скажіть «дякую» всім своїм учителям — життєвим проблемам і труднощам — за шанс порівняти і зрозуміти стан злету й падіння, неприємностей і радощів, гіркоту поразки й радість перемоги. Без неприємностей ми дуже швидко звикли б до радощів життя, і воно було б нудне та нецікаве. Подякуйте всім, хто колись вас образив, знехтував, відмовив, — вам було боляче, проте ви духовно піднялись на одну, а може, на кілька сходинок.

А тепер погортайте свою книжку знову вперед і поверніться у сьогоднішній день, у цю годину, у цю кімнату. Зробіть глибокий вдих та енергійний видих під вислів «Я бадьорий». Розплющте очі.

Обговорення

Щойно ви мали змогу перегорнути книжку свого життя. Поділіться своїми думками, враженнями та дайте відповідь на запитання:

— Що ви відчували, коли подумки гортали цю книжку? (Хвилювання, піднесення, радість, сум або просто нічого.)


Коли перегортали сторінку дитинства, ким хотіли стати?

Енергізатор «Натураліст» (10 хв)

Мета: зняти емоційне напруження, підвищити розкутість учасників.

Психолог. Уявіть, що ми всі — натуралісти. Приїхав натураліст на природу робити фотознімки. Поставив намет (показажіть руками), зайшов у нього (зробіть крок, потім покажіть, як закривається зсередини), ліг спати (руки під щоку, заплющте очі).

Ранком прокинувся (потягнутись), відкрив намет (показати, як відкривається), вийшов (переступити через уявний поріг намету), привітався з сонцем (руки вгору), зайшов у намет (переступити назад), одягнув комбінезон (одягнути одну штанину, другу, одягнути куртку, один рукав, другий), натяг болотяні чоботи (один чобіт, другий), вийшов із намету (переступив), застебнув намет (показати), узяв фотоапарат (закинути за плече) і пішов.

Іде через високу траву (показати руками: ліва і права руки розсувають траву, звук «шах-ших»). Іде через воду глибоку (крокує, високо піднімаючи ноги, звук «буль-буль», руками вгору-вниз). Побачив пташку (зняти з плеча фотоапарат, показати, як натискаємо на кнопку, звук «чик-чик»). Закинув фотоапарат через плече (показати), іде далі. Трава висока («ших-ших»)… Вода глибока («буль-буль»)… Побачив лисицю («чик-чик»)… Трава висока («ших-ших»)… Вода глибока («буль-буль»)… Побачив лисицю («чик-чик»)…’ (Можна повторити стільки, скільки бажаєте.) Побачив вовка («Ой-ой!!!»). (Далі говоріть і робіть усе дуже швидко.) Біжімо назад. Трава висока («ших-ших»)… Вода глибока («буль-буль»)… Трава висока («ших-ших»)… Вода глибока («буль-буль»)… Вбігли в намет (переступити вперед), забули зняти чоботи (переступити назад, зняти чоботи), знову вбігли в намет (переступити вперед, закрити за собою намет). «Ух» — тепер можна і перепочити!

Вправа «Вибери мене» (10 хв)

Мета: об’єднатися у групи кооперативного навчання, створити сприятливу психологічну атмосферу.

Тренер пропонує трьом добровольцям організувати групу за принципом: «Кому б ви довірили свою таємницю?». Наступному учаснику пропонують запитання: «У кого ви попросили поради про приготування кулінарної страви?». Тих, кого вибрали, питають: «У кого ви попросите поради у складній життєвій ситуації?». Інші запитання ведучий може придумати сам або поставити такі: «З ким би ви поділилися яблуком?», «Кого б ви взяли із собою в похід?».

До уваги тренера! Якщо залишається кілька людей, яких не обрали, можна запропонувати їм самим визначити команду, в якій вони хотіли б працювати.

Рольова гра «Олімпіада» (ЗО хв)

Мета: набути навичок конструктивного спілкування та прийняття спільного рішення.

Місцем для проведення Зимової олімпіади 2008 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) визначив мальовничий куточок Карпат, біля гирла річки Лімниця, селище Осмолода. Учасники першої групи грають ролі представників міжнародного олімпійського комітету, які вказують на можливі позитивні процеси для регіону, якщо саме тут відбудуться Олімпійські ігри.

Завдання для першої групи: придумати відповідну рекламу. Друга група — органи місцевого самоврядування — представляють свій край, намагаються переконати МОК у тому, що саме цей регіон підходить для проведення Олімпіади, завдання — придумати відповідну рекламу. Третю групу складають представники партії зелених, які заперечують проти проведення олімпіади, аргументуючи своє незадоволення тим, що буде порушено екосистему. Завдання для групи — також придумати відповідну рекламу. Другий етап гри — проведення переговорів. Кожна група делегує своїх представників, які братимуть участь у переговорному процесі та приймуть остаточне рішення.

— Які ваші відчуття від гри?

— Які риси розвиває ця гра?

Аналізуємо очікування (15 хв)

Рефлексія (10 хв)

Підсумок заняття

Тренер дякує за участь у тренінгу та розповідає притчу про рай і пекло.

Психолог. Одного разу юдейський мудрець попросив Господа показати йому рай і пекло. Бог підвів його до приміщення, де билися, плакали, страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною їжею, у людей були ложки, але вони були набагато довші за руку, і тому неможливо було потрапити ложкою до рота. «Так, це справжнє пекло», — сказав мудрець. Потім вони зайшли до наступного приміщення. Усі люди були ситі й веселі. Коли мудрець придивився, він побачив такий самий казан і точнісінько такі самі ложки.

Що ж робило їхнє життя райським? Вони годували одне одного! Тобто вони вміли взаємодіяти, не тільки слухати, а й чути одне одного, вміли спілкуватись конструктивно, об’єктивно оцінювати ситуацію та спільно приймати рішення.

завантаження...
WordPress: 23.1MB | MySQL:26 | 0,372sec