ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕАТИВНОСТІ

Структура Дж. Гілфорда передбачає можливість багатьох сполучень тих чи інших операцій — способів розумової діяльності, змістів розумових процесів і продуктів розумової діяльності. Відповідно до цієї моделі слід розрізняти п’ять типів операцій:

• пізнання (містить у собі процеси сприйняття, дізнавання, усвідомлення і розуміння інформації);

• пам’ять (механізм збереження і відтворення інформації);

• дивергентне мислення (спирається на уяву і служить засобом породження оригінальних ідей);

• конвергентне мислення (припускає «націлювання» на визначену відповідь на відміну від охоплення різноманітних можливостей);

• оціночне мислення (механізм порівняння зі стандартами або встановленими критеріями).

 

Розрізняють чотири типи змістів розумових процесів:

• операції можуть застосовуватися щодо наочно-образної інформації (фігуративний зміст);

• щодо інформації, яка виражається знаками, тобто літерами, числами, кодами (символічний зміст);

• щодо вербальних ідей і понять (семантичний зміст);

• щодо інформації, яка стосується взаємин людей (поведінковий зміст).

 

Також виділяють шість типів продуктів розумової діяльності:

• одиниці (окремі, одиничні відомості);

• класи (сукупність відомостей, згрупованих за їхніми загальними властивостями);

• відносини (виразні зв’язки між речами або поняттями на зразок «більше ніж», «протилежний» тощо);

• системи (блоки інформації, що становлять цілісну мережу);

• трансформації (перетворення, переходи, перевизначення інформації);

• імплікації (висновки, встановлення нових зв’язків у наявній інформації).

Таким чином, кожна з операцій відбувається щодо якогось типу змістів і дає певний вид продукту. Можливі сполучення цих трьох параметрів указують на існування 120 різних, якісно своєрідних розумових здібностей.

 

Р. Кеттелл
виділив два види інтелекту:

• «текучий» інтелект виступає в задачах, що вимагають пристосування до нових ситуацій: він залежить від спадковості і досягає

• максимального рівня до 14—15 років;

• «кристалізований» інтелект виступає при вирішенні задач, що вимагають навичок і використання минулого досвіду; він залежить за перевагою від впливу середовища і може рости до 25—30 років.

 

 

М. Айзенк запропонував розрізняти три види інтелекту:

• біологічний (має у своїй основі структури і функції головного мозку; без них неможливе ніяке пізнавальне поводження, і вони ж відповідають за індивідуальні розходження);

• психометричний (маються на увазі пізнавальні можливості, вимірювані звичайними тестами, у такому інтелекті вже багато в чому позначаються культурні чинники, виховання в родині, освіта й економічний статус);

• соціальний (такі складні розумові функції, як критична обробка інформації, вироблення стратегії та ін., розходження в якому більш безпосередньо залежать від соціально-історичних факторів).

 

Креативність («творчість») — одна із найважливіших характеристик обдарованості. Креативність — це не те ж саме, що високий рівень інтелекту.

Креативність — насамперед особливий склад розуму, особлива якість розумових процесів, прояв дивергентного мислення, що містить у собі чотири основних властивості:

1) швидкість, (легкість) думки — кількість ідей за одиницю часу (причому вданому випадку важлива не їхня якість, а саме кількість);

2) гнучкість думки — здатність переключатися з однієї ідеї на іншу;

3) оригінальність — здатність породжувати ідеї, що відрізняються від звичайних, загальноприйнятих, виникнення нових ідей;

4) точність (або закінченість) — здатність удосконалювати, надавати завершеного вигляду своєму творчому продуктові.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,382sec