Психічний розвиток дошкільника

План:

  1. Психологія дитини 1 – 3–го року життя.
  2. Психічний розвиток дошкільника.

Психологія дитини 1 – 3-го року життя (раннє дитинство).

Ведучий вид діяльності – предметно – маніпулятивна.

Сенситивний (сприятливий) період для розвитку мовлення.

Розвиток психічних процесів


Мовлення. Словниковий запас – від 10 до 1,5 – 2 тисяч слів. Зростає пасивний словниковий запас : дитина 2–ох років розуміє майже всі слова, з якими звертається до нього дорослий, хоча сама може не вживати ці слова. В 2 роки дитина складає невеличкі речення.

Серед усіх психічних процесів домінує сприймання. Діти не діють без опори на наочність. Невідривність від наочності не сприяє розвитку уяви ( діти раннього віку не вміють обманювати, фантазувати).

Пам’ять розвивається на елементарному рівні : впізнання знайомих предметів. Пам’ять не має опори на попередній досвід, тому цей період не запам’ятовується.

Розвивається наочно – дійове мислення. Основою інтелектуального розвитку є діяльність (предметна). Предметно – маніпулятивна діяльність сприяє розвитку перших проявів ігрової діяльності.

Формування особистості дитини

У цьому віці формуються елементи самосвідомості та емоційно – споживча сфера.

Емоційно – споживча сфера. Емоційні реакції пов’язані з безпосередніми бажаннями дитини та з її реакцією на труднощі. Бажання дитини нестійкі, швидкоплинні, виникають з однаковою силою і дитина не може їх стримувати , тому зовнішній контроль бажань може здійснювати лише дорослий.

Емоційний розвиток дитини здійснюється через спілкування з дорослим. На спілкування з ровесниками впливає притаманний цьому віці егоцентризм : діти граються поряд, але не разом ( не вміють ділитися іграшками, не вміють враховувати бажання іншого, не здатні співпереживати).

Самосвідомість. Перші прояви самосвідомості виявляються у тому, що дитина починає називати себе по імені (“Владик грається”). А до закінчення раннього віку з’являється займенник “Я” (“Я граюся”).Зображення в дзеркалі діти ідентифікують з собою (наприклад, пляму на щоці стирають не на дзеркалі, а на щоці). З’являються оцінні уявлення як елементи самооцінки, яка є завищеною (“Я хороший”).

До дошкільного віку дитина переходить із :

  • досить великим словниковим запасом;
  • вимовляє майже всі звуки;
  • будує речення;
  • розвивається предметно – дійове мислення ( дитина мислить, коли діє з предметом);
  • домінантним серед пізнавальних процесів є сприймання;
  • інтенсивний розвиток пам’яті;
  • всі мотиви вирізняються однаковою силою, відсутнє підпорядкування мотивів;
  • розвивається самосвідомість.

Криза 3-ьохроків проявляється через негативізм (не на виконання самої дії, а на прохання
з боку дорослого виконати цю дію) та впертість ( як наполягання на чомусь, чого хоче дитина і бажання , щоб з її думкою рахувались).

Основне новоутворення віку :наочно – дійове мислення та розвиток мовлення.

Психічний розвиток дошкільника

Ведучий вид діяльності – сюжетно–рольова гра.

Сенситивний період для розвитку пам’яті.

Розвиток психічних процесів

Мислення. В дошкільному віці відбувається перехід від наочно – дійової форми мислення до наочно – образного ( мислення в уявленнях). До закінчення дошкільного віку з’являється словесне мислення.

Властивості мислення дошкільника:

  • принцип реалізму ( “як бачу, так і мислю”: наприклад, “Вітер тому, що дерева хитаються”);
  • егоцентризм мислення (розглядається все крізь призму власного бачення, власної думки);
  • анімізм ( для дитини предмети є живими);
  • магічність мислення (розвивається під впливом казок, наприклад, віра в Бабу Ягу).

Мовлення. Словниковий запас до 6-ти років – 2,5–3 тисячі слів.
До завершення дошкільного віку дитина оволодіває процесом мовлення. Відбувається розвиток звукового боку мовлення ( дитина вимовляє всі звуки) та формується граматична будова мовлення ( дитина вчиться правильно будувати речення). Діти цього віку здатні до контекстного мовлення (здатність передавати зміст, наприклад, казок), але якщо підключений емоційний афект – дошкільник повертається до ситуативного мовлення (не закінчує фрази, слова, передає зміст окремих епізодів). Оволодіння формами усного мовлення ( монолог, діалог).

Сприймання. Інтенсивно розвиваються зорові, слухові, моторні відчуття. Діти розрізняють основні кольори, а де-які і додаткові. Сприймання є осмисленим та аналізуючим. В процесі сприймання беруть участь спостереження, розглядання та пошук.

Пам’ять. В цьому віці дитина може з легкістю запам’ятати декілька мов.

Особливості пам’яті:

  • мимовільність ( з легкістю запам’ятовується яскраве, емоційне, наочне);
  • запам’ятовується те, зміст якого зрозумілий;
  • добре запам’ятовуються вірші, що мають гарну ритміку.

В 4-5 років з’являються елементи довільної пам’яті, що пов’язане з відповідними потребами ( запам’ятати умови гри, виконати доручення дорослого).

Увага. Значно збільшується обсяг мимовільної уваги, підвищується її стійкість, тобто час, протягом якого дитина може утримувати увагу на певному предметі або дії.

Уява має переважно мимовільний характер. Образи уяви нестійкі (наприклад, упродовж гри діти часто змінюють задум). Уява дітей цього віку надзвичайно яскрава : вони легко перевтілюються в героїв казок.

Формування особистості дитини

Емоції стають глибшими, стриманішими, врівноваженішими і більш стабільними. Формується механізм саморегуляції бажань. Якщо діяльність подобається, дитина її робить , і навпаки.

Завдяки грі, діти вчаться співпереживати один одному.

Розвиток мотиваційної сфери. Діти здатні регулювати власні бажання за допомогою відповідних мотивів(отримання похвали чи нагороди).Мотиви – різні за силою. Тобто з’являється супідрядність мотиву і якщо дитину цього віку поставити у ситуацію вибору (наприклад, іграшок) дитина справиться із завданням.

Особливості мотиваційної сфери:

  • наявність зовнішнього контролю – як мотив виконання діяльності (присутність дорослого);
  • мотив досягнення успіху, пов’язаний з участю у ігровій діяльності;
  • престижно – егоїстична мотивація, що виявляється у суперництві з іншими дітьми.

Розвиток самосвідомості. В більшості дітей завищена самооцінка, що пов’язано із мотивацією досягнення успіху, і яка дозволяє без страху включатися в нові різноманітні види діяльності. Дошкільник усвідомлює власні переживання (“я сумую”, “я злий”) . З’являється уявлення про статеву ідентифікацію (дитина чітко уявляє хто вона: хлопчик чи дівчинка, і відповідно поводиться)

Гра та розвиток дитини

  1. В грі формується довільна саморегуляція поведінки (діти дотримуються правил).
  2. У грі – повноцінне спілкування.
  3. Гра носить соціальний характер ( діти граються з ровесниками, але участь дорослого необхідна).
  4. У грі виникає новий вид спілкування з дорослими: співробітництво.
  5. Через гру відбувається розвиток пам’яті та творчої уяви.

 

Основні новоутворення: формування потреби у соціально значущій діяльності

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,333sec