Природні умови Італії та виникнення міста Рима

Урок 27

Тема: Природні умови Італії та виникнення міста Рима

Мета: ознайомити учнів із природою та населенням Апеннінського півострова , історією виникнення Рима та його розквіту; сприяти розвиткові критичного мислення та формуванню навичок самостійної роботи учнів.

Обладнання: карта Італії.

Тип уроку: лекція

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Снігова куля». Учитель перевіряє знання матеріалу попереднього уроку та домашнє завдання за темою «Римська міфологія». Учням пропонується умовно зробити сніговита із трьох частин або куль. Перша – вірування давніх римлян, друга – найвідоміші римські міфи, третя – основні боги і герої римської міфології.

У зміст кожної з «куль» учні почергово вкладають думку, речення що розкривають одну з названих тем «кулі». На завершення вчитель підбиває підсумки створення римського міфологічного «сніговика» й оцінює знання учнів з теми.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Учитель. 1. Природа і населення Апеннінського півострова Хоч як не було нам цікаво в Греції, але час минає, і вітер пригод кличе навздогін сонцю, яке сідає за обрієм. Настав час, друзі, нам сісти на корабель на березі Епірського царства і відпливти на захід. Якщо Адріатичне море буде спокійним, то за добу прибудемо до берегів Італії — країни, розташованої на Апеннінському півострові. Обриси цього півострова віддалено нагадують чобіт, який виступає далеко на південь у Середземне море. Із заходу Італію омиває Тірренське море. Отже, з трьох боків країна оточена морем. Якщо дістатися до її південного берега, півострова Бруттій, то в гарну погоду через широку Мессинську протоку можна побачити острів Сицилію. Італія — країна рівнинна, вкрита лісами, широкими луками. Жителі тут здавна займалися землеробством і скотарством. Природа створила для цього гарні умови: з півночі півострів захищений від холодних вітрів високими Альпами, а зі сходу — довгим хребтом Апеннінських гір. Тут завжди теплий, м’який клімат. Щоправда, прибережна смуга досить пряма, немає пристосованих місць для морських стоянок. Лише Тарентська затока на півдні, Неаполітанська — на заході, а на південному сході — бухта, на берегах якої постав порт Брундизій, надавали прихисток кораблям. Поблизу Апеннін мало островів: лише Сицилія, Сардинія та Корсика, кожний завбільшки з Пелопоннес, розташовані на захід і південь від Італії. Апенніни багаті на корисні копалини (залізо, срібло, олово, мармур, глина), тут склалися сприятливі умови для розвитку ремесла. В Альпах багато міді та золота. Землеробство, садівництво, ремесло й скотарство — такі основні заняття населення Італії. Здавна на цій землі жили лігурійці, про яких згадував ще Геродот. З І тис. до н. е. поруч з ними, у Середній Італії, оселились італіки та споріднені з ними латини. Область їхнього розселення назвали Лацій. На південному сході мешкали самніти. Їхні землі називали Самній. На південь від них починалася Луканія, на захід була розташована Кампанія — край гостинних садів. На сході — Апулія, земля пастухів і землеробів. Ви, мабуть, згадали, як під час грецької колонізації в VII ст. до н. е. на півдні Італії та на Сицилії оселилися греки й іллірійці. Тоді ж на півночі Італії з’явився народ етрусків. Походження та мову етрусків досі не вдалося до кінця дослідити. Залишки культури, зразки писемності нечисленні й уривчасті. Протягом кількох століть етруський народ і його культура співіснували поряд із римлянами. Два сусідніх народи спілкувалися між собою, торгували, але настали часи — і їм довелося воювати один проти одного. Культура етрусків остаточно згасла близько І ст. до н. е. ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА Є різні легенди щодо Коли Трою захопили греки, деякі троянці сіли на кораблі та походження міста втекли з міста. Серед них були жінки, які важко переносили плавання. Вони зупинилися в гирлі Тибру для відпочинку. Знатна жінка Рома запропонувала підпалити кораблі, щоб жити тут, бо «ґрунт був родючим, сусіди їх прийняли дружелюбно». Так і зробили. Чоловіки, хоч і горювали, але мусили погодитися. На честь Роми й назвали нове місто. За легендою «Якось до Італії після тривалих пригод приплив Еней, син знатного троянця Анхіза. Із загибеллю Трої Еней з товаришами втратили батьківщину і тепер шукали нового притулку. Оселившися серед латинів, вони уклали з ним угоду. Еней одружився з Лавінією, царською дочкою. У них народився син, який збудував місто Альба Лонга і став його царем. Згодом далекий нащадок Енея Нумітор був скинений з престолу своїм братом Амулієм. Щоб позбавитися нащадків Нумітора, Амулій зробив дочку царя Рея Сильвію весталкою. Та з часом в неї народилися близнюки — Ромул і Рем. Силь-вія оголосила, що вони є дітьми бога Марса. Амулій, щоб не вбивати їх власноручно, наказав кинути малюків до річки в кошику. Річка підхопила кошик і понесла течією. Хвиля винесла дітей до прибережних хащів. Там їх знайшов пастух, який урятував малюків. Ставши дорослими, вони усунули Амулія від влади, повернули Нумітора на трон і заснували місто». «Прийнятий усіма день заснування міста — одинадцятий день перед травневими календами (20 квітня). Цей день римляни святкують, вважаючи його «днем народження вітчизни»… Того ж дня було сонячне затемнення, яке припадає на третій рік шостої олімпіади». Плутарх. Вибрані життєписи. Ромул 2. Виникнення міста Рима та правління царів В області Лацій, серед латинських і сабінських общин, у VIII ст. до н. е. (753 р. до н. е.) утворилося місто Рим. Латинів, які стали його населенням, згодом стали називати римлянами. На час утворення міста вони зберегли патріархальний родовий уклад, ознаки якого залишалися протягом усього існування Римської держави. За переказами, місто було засновано Ромулом, який і став першим царем. Найдавніші поселення на березі річки Тибр, посеред семи пагорбів, археологи зараховують до середини VIII ст. до н. є. Згодом ці селища об’єдналися, утворивши місто. Це був звичайний шлях утворення міст, але ще в давнину щодо виникнення Рима склали особливу легенду про нащадків Енея — Ромула і Рема. На честь Ромула місто було названо Рим. Це було місто-держа-ва на зразок грецьких полісів. Понад два століття в Римі правили царі. Цей період називають «царським», про нього відомо дуже мало. Люди жили сусідською громадою з патріархальними традиціями. Корінні жителі, переважно діти перших поселенців, утворили особливий стан патриціїв. Переселенці належали до стану плебеїв, які становили трудове населення міста: були ремісниками, торговцями, землеробами. Спочатку рабство в Римі було патріархальним, — раби вважалися молодшими членами родини. З усіх царів, які правили Римом протягом перших 250 років, народні перекази зберегли імена тільки семи (Ромул, Нума Помлілій, Тулл Гостилій, Анк Марцій, Тарквіній Давній, Сервій Туллій і Тарквіній Гордий). Тарквінія Гордого так прозвали за брутальну, нестримну вдачу, зверхнє ставлення до громадян. Урешті-решт, коли римлянам урвався терпець, вони вигнали його з міста. Мабуть, у легенді є значна частка правди. Ми знаємо, що в 510 р. до н. е. з Рима вигнали останнього царя і наступного року натомість було обрано двох консулів. їхні імена відомі — Луцій Юній Брут і Публій Валерій Публікола. З 509 p. до н. е. римляни обирали верховних урядовців терміном на один рік. З тих часів розпочався період Республіки, який тривав до ЗО р. до н. е. Уся громада Рима поділялася на 300 родів, а ті у свою чергу — на фамілії. Кожен рід мав свою назву від імені засновника. Найшанованіші роди патриціїв — Емілії, Корнелії, Клавдії, Валерії та Юлії. Серед плебеїв виокремлювалися Лівії, Семпронії та Метелли. Усі члени роду мали родові імена (як по батькові). Перед ними ставилися власні імена — Гай, Публій, Луцій, Гней, Марк тощо. Наприклад: Публій Корнелій, Гай Семпроній. Оскільки роди поділялися на фамілії, то кожен із римлян мав цю назву у своєму імені. Так виходило: Тіберій Семпроній Гракх (Тіберій з роду Семпроніїв, з родини Гракхів) чи Публій Корнелій Сципіон (Публій з роду Корнеліїв, з родини Сципіонів). Дівчата мали тільки родові імена — Клавдія, Семпронія, Корнелія. Коли вони виходили заміж, то переходили до родини чоловіка, зберігши ім’я свого роду. ІV. Підсумки уроку. 1. Дайте характеристику природних умов Італії. Назвіть головні заняття населення. 2. Пригадайте, коли відбулася Троянська війна. Хто передав нам відомості про неї? 3. У якому столітті Еней міг прибути до Італії? Чому його ім’я легенда пов’язує з Римом? 4. Коли в Римі тривав «царський період»? Імена яких римських царів ви запам’ятали? 5. Що таке стан? Які стани утворилися в Римі? 6. Хто такі консули? 7. Що означав термін республіка? Коли в Римі розпочався період Республіки? 8. Зіставте географічне положення, клімат, заняття населення Стародавніх Греції та Риму. 9. У старших класах на уроках зарубіжної літератури ви вивчатимете творчість давньоримських поетів Вергілія, який написав славнозвісну «Енеїду», і Горація, що уславився чудовими віршами («Звів я пам’ятник свій…» та ін.). Що можна розповісти про походження цих поетів, якщо повні їхні імена — Публій Вергілій Марон і Квінт Горацій Флакк? Якщо ви хочете стати істориком… 10. Пригадайте, у якому році з Рима вигнали останнього царя. Що відбувалося в ті часи в Афінах? 11. Римляни вели облік часу від року заснування міста. У якому році за римською ерою в Римі розпочався період Республіки? 12. Поміркуйте, чи варто було Ромулові та Рему засновувати Рим на березі моря. У чому перевага дійсного розташування Рима? 13. Які чесноти римлян перетворили Рим на сильну державу? V. Домашнє завдання. Випишіть усі афоризми стародавніх римлян, що стали крилатими висловами у наш час.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

27 Mif6 (19.8 KiB, Завантажень: 4)

завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,705sec