Принципи роботи з обдарованими дітьми в сім’ї:

1) Не чекайте, коли ваша дитина подорослішає, починайте займатися з нею з раннього віку. Існують сприятливі вікові періоди для розвитку різних здібностей, і при цьому помічена закономірність: чим раніше функція включена у використання, тим більших результатів можна досягти в її розвитку. Тому чим раніше почати вирішувати з дитиною задачі на розвиток здібностей ефективно мислити, тим на більші результати можна розраховувати.

2) Домашні заняття з розвитку мислення потрібно органічно вписати у вашу повсякденну взаємодію з дитиною. Ці заняття краще розглядати як спільну гру.

3) Поєднайте вимогливість до дитини з повагою до неї.

4) Прагніть діяти послідовно.

5) Постійно намагайтеся знаходити і використовувати нові, цікаві завдання. Новизна тісно пов’язана з такими важливими явищами, як здивування, інтерес. Пізнання починається із здивування.

6) Не тягніть час, намагайтеся діяти швидко. Вчіть дитину все схоплювати на льоту. Здатність діяти миттєво надзвичайно важлива вжитті, особливо при вирішенні складних розумових задач.

7) Навчіться відчувати настрій дитини. Займайтеся з дитиною лише тоді, коли вона і ви перебуваєте в гарному настрої. Навчіться зберігати гарний настрій протягом усього заняття.

8) Тривалість занять не повинна бути великою. Встигайте припинити заняття до того, як воно набридне вам або вашій дитині.

9) Не бійтеся того, що дитина періодично буде ведучим, а ви — тим, кого ведуть.

 

 

 

Педагогам і батькам у роботі з обдарованими дітьми

рекомендується:

 

• проявляти серйозне ставлення до запитань і висловлень дитини;

• надавати можливість демонструвати свої досягнення;

• надавати дитині місця для занять;

• демонструвати дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за досягнуті успіхи;

• надавати допомогу в поліпшенні результатів її роботи;

• привчати дитину мислити самостійно;

• регулярно читати дитині цікаву в пізнавальному плані літературу;

• спонукати дитину до фантазування, придумування історій;

• уважно ставитися до особистих потреб дитини;

• знаходити час для того, щоб побути з дитиною наодинці;

• не карати дитину за ненавмисно зроблені помилки;

• надавати допомогу в її експериментуванні з навколишнім середовищем у пізнавальних цілях;

• спонукати дитину до того, щоб знаходити проблеми і вирішувати їх;

• надавати допомогу в її особистісному розвитку;

• розвивати в дитини позитивне сприйняття своїх здібностей;

• довіряти дитині;

• стимулювати самостійність дитини.

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,320sec