Принципи генетичного аналізу

Тема: Принципи генетичного аналізу.

Мета: Розкрити суть принципів генетичного аналізу, з’ясувати їх значення для подальшого вивчення закономірностей успадкування ознак.

Методи та форми: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Базові поняття і терміни: генотип, фенотип, гетерозигота, гомозигота, гемі зигота, алель ні гени, домінантні та рецесивні алелі.

Обладнання: довідкова література, таблиці та схеми.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Психологічний тренінг «Очікування від уроку».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Спадковість – це процес передачі спадкових ознак організмів від одного покоління до другого. Закономірності успадкування ознак вивчаються за допомогою генетичного аналізу, тобто сукупності генетичних методів. Вивчення успадковування дозволяє розкрити суть спадковості.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Основний процес, який визначає закономірності успадкування, – дія генів в індивідуальному організмі. Дія генів проявляється в процесі індивідуального розвитку особини, починаючи від запліднення й утворення першої клітини нового організму до старості й настання природної смерті.

Ген, як одиниця спадковості визначає властивості й ознаки організму.

Успадковування – це процес передавання спадково детермінованих ознак і властивостей організму й клітини в процесі розмноження.

2. Основні поняття генетики (інформаційні повідомлення учнів).

– У 1909 році датський вчений В. Іогансен запровадив термін алель, замість алеломорфа, для реального стану гена: А або а. Тоді ж ним введено поняття генотип і фенотип.

Генотип – в широкому розумінні слова це сукупність всіх спадкових факторів (задатків) організму (ядерних і цитоплазматичних). У більш вузькому розумінні генотип – це сукупність всіх генів даного організму, локалізованих в хромосомах, які впливають на розвиток тих або інших ознак. Генотип в організмі функціонує як єдина, цілісна система, яка регулює всі процеси розвитку.

 

– Фенотип – це сукупність всіх ознак (зовнішніх і внутрішніх) і властивостей даного організму, які можна спостерігати при анатомічних, фізіологічних і цитологічних дослідженнях. Фенотип ніколи не буває відображенням усього генотипу, а завжди відображає лише ту його частину, яка реалізується за цих умов, тому, як правило, ознака має певний діапазон прояву, що відображає характер змін факторів середовища.

– Алельні гени, алелі – парні гени, що займають одні й ті самі локуси гомологічних хромосом і визначають альтернативні взаємовиключні стани однієї і тієї самої ознаки. Гени, як і хромосоми, парні. У кожній клітині диплоїдного організму будь-який ген представлений двома алелями, один, один з яких організм одержав від батька, інший – від матері. Таким чином, алель ні гени, або гени однієї алельної пари, – це насправді різні форми того самого гена.

– Алельні гени бувають домінантними і рецесивними. Домінантний ген – ген, який проявляється в фенотипі гетерозиготного організму (варіант ознаки, що ним визначається, теж є домінантним). Рецесивний ген – ген, який не проявляється в фенотипі гетерозиготного організму (визначає, відповідно, рецесивний варіант ознаки).

Домінантний і рецесивний алелі одного гена позначають однаковою літерою латинського алфавіту, але домінантний алель пишуть великою літерою (А), а рецесивний – маленькою (а).

– Гомозиготний організм (гомозигота) – диплоїдний організм, в обох гомологічних хромосомах якого містяться однакові алелі певного гена (наприклад АА чи аа). Гомозигота характеризується, відповідно, гомозиготним генотипом. Гомозиготний генотип буває:

* гомозиготний домінантний – АА

*гомозиготний рецесивний – аа.

Гомозиготний організм утворює один тип гамет за цим геном (А або а).

– Гемізиготний організм – організм, генотип якого виражається не двома, а одним алелем, і цей алель завжди проявляється, навіть тоді, коли він рецесивний.

Гемізиготними є гаплоїдні організми, а також диплоїдний гетерогаметний організм, але лише за тими генами, які локалізовані у статевих хромосомах. Наприклад, чоловіки (XY) є гемізоготними за генами гемофілії, дальтонізму, які локалізовані в не гомологічній ділянці X-хромосоми, оскільки в них лише одна X-хромосома, а Y-хромосома цих генів не містить.

 

 3. Самостійне опрацювання учнями експрес інформації.

(Принципи генетичного аналізу)

Г. Мендель запровадив метод генетичного аналізу окремих пар спадкових ознак. Він встановив, що:

1. Кожна спадкова ознака визначається одним спадковим фактором, задатком (геном).

2. Гени зберігаються у чистому вигляді в ряду поколінь, не втрачаючи своєї індивідуальності. Це призвело до відкриття основного положення генетики: ген відносно сталий.

3. Обидві статі в рівній мірі беруть участь у передачі своїх ознак нащадкам.

4. У чоловічих і жіночих статевих клітинах відбувається редуплікація (подвоєння) рівного числа генів; їх редукція (зменшення). Це положення покладено в основу генетичного передбачення існування мейозу.

5. Спадкові задатки (гени) є парними: один материнський, а другий батьківський. Один з них може бути домінантним, а другий рецесивним. Це положення відповідає відкриттю принципу алелізму: ген представлений як мінімум двома алелями.

 

ІV Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів.

Продовж речення:

Генотип – це …

Фенотип – це …

Алельні гени –це…

Гетерозиготний організм –це …

Гомозиготний організм – це …

Гемізиготний організм – це…

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал: Принципи генетичного аналізу.

Випереджуюче завдання: використовуючи довідкову літературу підготувати повідомлення про основні методи генетичних досліджень.

завантаження...
WordPress: 22.77MB | MySQL:26 | 0,352sec