ПРИ ТЕРМІЧНИХ ОПІКАХ

Термічні опіки, викликаються полум’ям, розпеченими предметами, гарячими й палаючими рідинами тощо. Опіки часто бувають і від дії на шкіру сонячних променів, електричного струму.

При пожежі частіше всього спостерігаються опіки полум’ям. При цьому, в першу чергу, опіки можуть виявлятися на відкритих ділянках тіла, а саме — обличчі та руках. Найнебезпечніші опіки з’являються від горіння одягу. Відомо, що горіння одягу на людині протягом 1-2 хв. може призвести до смерті.

Ступінь тяжкості опіків залежить від глибини та площі термічного ураження шкіри та тканин.

Невідкладна (перша) допомога надається залежно від виду отриманої потерпілим травми чи ураження.

При наданні першої допомоги важливе значення має якомога швидше винести (вивести) потерпілого з вогню, загасити на ньому палаючий одяг шляхом накривання ковдрою чи плащем (пальто) або ж водою. При цьому його треба покласти на землю, щоб полум’я, піднімаючись угору, не перекинулось на голову та обличчя. Гасити полум’я на одязі можна також піском, землею, снігом. Сам постраждалий може гасити вогонь перекочуючись по землі. Ні в якому разі не можна бігти в палаючому одязі – це тільки роздмухує полум’я. Після загашення полум’я одяг з обпечених частин тіла негайно знімають або залишки його зрізають. Якщо є можливість, то знімають з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, як ці місця почнуть набрякати.

При обмеженому опіку:

  • першочерговим заходом є негайне охолодження і промивання водою обпечених поверхонь, що має потрійну дію: зупиняє високотемпературний вплив, який розповсюджується на шкіру і тканини, розташовані глибше (шляхом тепловіддачі); здійснює певну знеболювальну дію; зменшує концентрацію шкідливих
    речовин, що виділяються внаслідок ушкодження шкіри (некроз, обвуглювання) і спричиняють розвиток опікового шоку. Охолодження можна здійснювати різними засобами: промиванням опікових поверхонь холодною водою із водогінної мережі (шланг, душ, ванна); із будь-яких ємкостей із запасами води; у крайніх випадках, за відсутності запасів води, допускається накладання на опіки холодних компресів із води, снігу, льоду тощо. Оптимальна температура охолоджуючої води: 18—20 °С, однак можливе застосування води будь-якої температури, але не вище 45 °С. Необхідно пам’ятати, що чим раніше розпочато охолодження, тим більшим буде його ефект. Тривалість безперервного охолодження повинна становити не менше 15 хв. (рекомендована тривалість — 45—60 хв.). Необхідно пам’ятати, що одночасно з охолодженням обпечених поверхонь треба зігрівати інші ділянки тіла, не допускаючи загального переохолодження. Особливо це важливо для дітей, організм яких здатний швидко переохолоджуватися;
  • накласти стерильну пов’язку;
  • дати знеболюючий засіб.

    Якщо ви відвозите потерпілого до лікарні, накладіть на місце опіку чисту суху тканину. При великих опіках:

  • накласти не тугу стерильну пов’язку;
  • дати знеболюючий засіб;
  • дати випити склянку луго-сольової суміші (1 чайна ложка
    повареної солі й 0,5 чайної ложки харчової соди, розчинені
    в 2 склянках води);
  • доставити потерпілого до медичної установи.

    Слід пам’ятати, що великі опіки ускладнюються опіковим шоком, під час якого потерпілий метушиться від болю, прагне втекти, погано

     

    орієнтується на місці й в обстановці. Порушення переходить у прострацію, загальмованість.

    Вдихання гарячого повітря, пару, диму може викликати опік дихальних шляхів, набряк гортані, порушення дихання. Це зумовлює гіпоксію (порушення доставки кисню до тканин організму).

    Увага! При термічних опіках не допускається:

  • видаляти з ушкодженої шкіри залишки одягу й бруд;
  • обробляти місце опіку спиртом, йодом, жиром, посипати крохмалем або борошном;
  • накладати тугі пов ‘язки.
завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,311sec