ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Думка про смерть вводить нас в оману, адже вона змушує нас забувати жити.

Л. Вовенарг

Проблема суїциду нині актуальна не тільки в суспільстві дорослих людей, а й серед молоді. Педагогічні працівники повинні володіти достовірною інформацією про причини, прояви й ознаки суїцидальної поведінки. Основна роль у профілактиці суїцидальної поведінки належить шкільній психологічній службі.

Відповідно до нормативно-правової документації, усі навчальні заклади розробили заходи з попередження емоційних порушень серед учнів. Це:

1. Наказ № 1/ 9-241 від 27.06.2001 р. «Про профілактику суїцидальної поведінки серед дітей і підлітків ».

2. Наказ № 482 від 01.09.2006 р. «Про вдосконалення діяльності психологічної служби, спрямованої на профілактику суїцидальної поведінки й інших негативних проявів серед учнів і учнівської молоді». У Маріупольській школі-інтернаті № 6 профілактична робота здійснюється за такою схемою.

План роботи

• Відвідування вдома для з’ясування умов проживання учнів, особливостей сімейного виховання (здійснюють учителі).

• Виявлення на основі спостереження й експертного опитування педагогів учнів «групи ризику», схильних до аутоагресії.

• Індивідуальне консультування учнів для зниження психоемоційного напруження й надання допомоги у вирішенні конфлікту (повторні консультації).

• Індивідуальне консультування батьків і педагогів для розкриття особистісних рис дитини й попередження конфліктних ситуацій.

• Корекційно-розвивальна робота з розвитку соціальних навичок (сприяє підвищенню впевненості в собі, розкриває позитивні сторони свого життя й особистості).

• Психологічна просвіта батьків і педагогів про аспекти суїцидальної поведінки.

 

 

ВИЯВЛЕННЯ УЧНІВ «ГРУПИ РИЗИКУ»

Здійснюється відповідно до факторів, які вказують на можливість суїцидальних намірів. Необхідно звернути увагу на особливості поведінки, нетипові для цієї дитини. Варто враховувати не тільки зовнішні прояви, але оцінити й оточення: сімейну атмосферу, фрустрацію на актуальні проблеми, позицію серед однолітків. Наприклад, хлопчик з неповної сім’ї, мати вживає спиртні напої, не приділяє уваги вихованню сина, у класі його часто кривдять, змушують чергувати замість себе, він не вміє себе захистити, замкнений, неговіркий, воліє бути один. Усі дані фіксуються в певній таблиці, вона наочно демонструє картину для кожного учня.

П. І.

Клас

Причини постановки

Відомості про сім’ю

Особливості емоційно-вольової сфери

1

         

Фактори ризику суїциду:

• попередні спроби самогубства;

• погрози суїцидом (прямі й замасковані);

• сімейні проблеми (розлучення й ін.);

• суїциди в сім’ї або спроби суїцидів;

• алкоголізм;

• уживання наркотиків і токсичних речовин;

• афективні розлади (особливо — важкі депресії);

• хронічні й смертельні захворювання (СШД);

• важкі втрати (смерть близької людини, особливо — протягом першого року після такої події);

• фінансові проблеми (звільнення).

Ознаки емоційних порушень:

• втрата апетиту або імпульсивне переїдання, безсоння або підвищена сонливість протягом останніх днів;

• скарги на соматичне нездужання (біль у животі, головні болі, постійна млявість);

• негативне ставлення, недбалість до своєї зовнішності;

• відчуття апатії під час перебування у звичайному оточенні або при виконанні роботи, що раніше приносила задоволення;

• припинення контактів, ізоляція від друзів і сім’ї, перетворення на людину-оди-нака;

• порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи;

• занурення в роздуми про смерть;

• відсутність планів на майбутнє (« Чому це повинно мене хвилювати? Може, завтра я вмру»);

• різкі прояви гніву, які виникають через дріб’язок;

• дарунки речей, які раніше були задороги, написання заповіту, прохання про прощення.

ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА З УЧНЯМИ «ГРУПИ РИЗИКУ»

Вона спрямована на виявлення індивідуальних особливостей, які є можливою причиною емоційних порушень, дезадаптації й інших негативних проявів, а також знаходження особистісних «ресурсів», компенсаторних механізмів реабілітації. Всі діагностичні показники заносяться до діагностичної карти.

Діагностичний інструментарій:

• проективні методи («Уявна тварина» з питаннями, «Людина під дощем», «Кінетичний малюнок сім’ї», колірний тест Люшера);

• стандартизовані методи (моторна проба Шварцландера, дитячий опитувальник неврозів, методика Дембо, карта спостереження Стотта, соціометрія).

За результатами діагностики проводиться індивідуальна консультація із самою дитиною, де обговорюються ситуації, у яких проявляється особистість, акцентується увага на позитивних рисах характеру, розкриваються перспективи сприятливого майбутнього. Доцільно дати поради з вирішення ситуації, розказати про навички самопрезентації, модель поведінки в конфліктній ситуації тощо. Наприкінці консультації варто нагадати, що у випадку виникнення якихось труднощів дитина завжди може звернутися по допомогу.

 

П. І. 

Клас 

Темперамент 

Схильність

до ризику 

Соціометричний

статус 

Особистісні

риси 

1

           

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА РОБОТА

Це — заняття, спрямовані на розвиток соціальних навичок з використанням різних форм роботи: ігор, етюдів, аналізу ситуацій, вправ, пантоміми, обговорення художніх фільмів, окремих випадків і т. д. У груповій роботі здійснюється актуалізація життєвого досвіду дитини, комунікативних навичок, навичок взаємодії (робота в групах), творчого потенціалу. На початку заняття доцільно використовувати вправи, що сприяють емоційному підйому, розслабленню, коли учні подають невелику інформацію про себе. Серед дітей з вадами розумового розвитку можна використовувати варіант незакінчених речень.

Вправа «Оповідання про себе» Учням пропонується скласти про себе оповідання за допомогою незакінчених речень (речення можна варіювати).

• «Я люблю, коли…»

• «Я боюся…»

• «Мені прикро, якщо…»

• «Умію добре…»

• « Хочу в подарунок…»

Після обговорення можна поговорити про те, скільки в нашому житті є гарного, від чого ми одержуємо задоволення і просто радіємо.

Вправа «Прикрашаємо день»

Психолог.
Як сонечко прикрашає день? (Сяє, зігріває, дарує сонячних зайчиків.) А чим людина може прикрасити свій день?

Вправа «Чим ми пишаємося»

Ця вправа допомагає акцентувати увагу на тих позитивних набутках, які вже є в кожного з нас.

Ведучий кидає м’яч по черзі всім дітям із запитанням: «Чим ти пишаєшся?». Дитина відповідає. Далі всім по черзі.

Гра «Інтерв’ю»

Розвиває комунікативні навички й стимулює до спілкування, учить виявляти цікавість до особистості іншої людини.

На заздалегідь підготованих аркушах пишуться теми інтерв’ю (подорожі, друзі, кіно, свята, сім’я, майбутнє, професії і т. д.). Один з учасників витягає аркуш із темою й вибирає того, у кого буде брати інтерв’ю. Інтерв’юер повинен поставити 3—5 запитань. Для початку ведучий виступає в ролі інтерв’юера. Далі по черзі. Наприкінці гри можна обговорити: що було важче, відповідати або ставити запитання, на які теми хотіли б поговорити.

Вправа «Наші надії»

Це — інструмент, що стимулює обговорення важливих проблем, з якими зіштовхується людина у своєму житті. У ході цього завдання, звичайно, виникають розбіжності, тут дуже важливо підкреслити розходження поглядів і толерантність до думки інших. Вправа дає змогу відстежити міркування учнів, їхню аргументацію, варіативність вирішення проблемних ситуацій.

Надія на себе

Надія на інших

Надія на Бога

     

Учні повинні прокоментувати життєві ситуації, визначити, на кого потрібно сподіватися в цьому випадку, і занести у відповідний стовпчик.

Ситуації:

• людина втратила речі;

• людина хоче мати багато друзів;

• людина занедужала;

• людина не знає, як вчинити;

• людина хоче бути розумною;

• людина втратила роботу;

• людина хоче розбагатіти;

• людина хоче бути щасливою і т. д. Обговорення суперечливих думок. Аналіз

ситуацій.

Арт-терапія

«Плямографія» дозволяє виявити творчі здібності дітей у незвичайній формі, оскільки сама ситуація, коли ставиться ляпка, викликає позитивні емоції.

На аркуш паперу ставиться ляпка, її треба максимально розмазати (нахиляти аркуш, дути, скласти навпіл). Потім визначити, на що це схоже, домалювати повну картинку й презентувати.

Нитку опустити в чорнило й викласти на аркуш паперу, скласти навпіл, розгорнути. Усім показати, що вийшло. Що побачив кожен (предмет або його частину), що побачив сам автор? Акцент робиться на індивідуальності й позитиві авторської роботи, цим створюється ситуація успіху. Профілактика суїцидальної поведінки передбачає включеність і тісну взаємодію всіх учасників УВП: педагогів, батьків, медпрацівників, адміністрації, психологів. Працюючи з дітьми в школі, потрібно не тільки мати спеціальні знання, але й розвивати спостережливість, чуйність, емпатію. Робота із профілактики — це попередження, недопущення ситуації безвиході, тобто треба дати кожній дитині те, чого їй особливо бракує — любов, турботу, інтерес, схвалення, допомогу, підтримку і, звичайно, бажання зробити життя іншого кращим.

 


 

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,694sec