Профілактика променевих уражень. Види променевих уражень

Тема. Профілактика променевих уражень.  Види променевих уражень.

Мета. Продовжувати ознайомлення учнів із  радіоактивними речовинами, іонізуючим випромінюванням,  шляхами надходження радіонуклідів в організм людини; сформувати знання про хвороби, викликані  іонізуючим випромінюванням;  переконати учнів у необхідності  бережливого ставлення до природи, до свого здоров’я.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. ПСХЕ Д.І. Менделєєва, таблиці «Будова людини», «Залози», журнали, газети.

 

 

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Завдання. Якщо ви згодні  з твердженням,  дайте відповідь «так»,  якщо не згодні – «ні».

1.Радіація — це випромінюван­ня, що створюється речовинами, атоми яких здатні самостійно розпадатися та випускати неви­димі промені.

2.Упродовж року кожна людина в середньому отримує дозу 400— 500 мбер.

3.Доза опромінення 35 бер є не­безпечною для життя людини.

4.Однією з причин виникнення ядерного конфлікту є нестабіль­ний соціально-політичний стан у світі.

5.Підземні ядерні випробування тривають до сьогодні.

6.У разі ядерного конфлікту на Землі настане «ядерна ніч» і «ядерна зима».

7.Рослинний світ не постраждає в результаті сильного ядерного забруднення.

8.Ґрунт і водойми опиняться зна­чною мірою забрудненими.

9.Поглинання кисню під час по­жеж, припинення фотосинтезу може в окремих місцях призвес­ти до кисневого голодування.

10. Причиною масових епідемій та епізоотій стане радіація та уль­трафіолетове випромінювання, які через зникнення шару озо­ну безперешкодно досягатимуть поверхні Землі.

11. У результаті ядерного конфлікту може настати голод.

12.Ослаблення імунітету не є на­слідком радіаційного забруднен­ня навколишнього середовища.

13.Народження дітей з каліцтвами в Нагасакі та Хіросімі пов’яза­но з наслідками вибуху ядерних бомбу 1945 р.

14. Променева хвороба виникає у випадку накопичення радіо­активних ізотопів у організмі.

15.Ядерна війна та наступні події призведуть до сильних психіч­них потрясінь.

16.Значно погіршиться розумовий розвиток дітей, народжених від матерів, які отримали великі дози.

–     Чи були  питання , на які вам важко дати відповіді?

Сьогодні  на уроці ми спробуємо відповісти  на усі ці питання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Променева хвороба.

Наслідки опромінення різноманітні й дуже небезпечні. Найсильніше ураження радіацією викликає променеву хворобу, яка може призвести до загибелі людини. Це захворювання виявляється дуже швидко – від кількох хвилин до доби. Під її радіацією настають зміни у складі крові: зниження кількості лейкоцитів і тромбоцитів. Чим  вищою є доза радіації тим сильніше погіршується склад крові  хворого та збільшується ймовірність смертельного результату, який при сильному враженні  настає одна – три добу. У цьому разі для лікування необхідна складна операція – пересадження кісткового мозку. При  відносно слабких дозах в опроміненої людини у подальші роки життя можуть розвинутися ракові захворювання.

Радіація може викликати руйнування щитоподібної залози, порушення дітородних функцій чоловіків і жінок та інших шкідливих наслідків для здоров‘я людини. Наслідки радіаційного ураження можуть виявитися через багато років після опромінення.

Проникаюча радіація, поширюючись у середовищі, іонізує її атоми, а при проходженні через живу тканину іонізує атоми і молекули, що входять до складу клітин . Це призводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життєдіяльності клі­тин, окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу виникає променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.

Променева хвороба І ступеня (легка група) виникає при сумарній дозі 100—200 рад. Прихований період триває 3—6 тижнів, після чого з’являються загальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність, як пра­вило, зберігається.

Променева хвороба IIступеня (середня гру­па) виникає при сумарній дозі 200—400 рад. Протягом перших 2—3 діб спостерігається первинна реакція ор­ганізму (нудота і блювання). Потім триває прихований період (15—20 діб). Ознаки захворювання виявляються яскравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2—3 місяці.

Променева хвороба IIIступеня (важка гру­па) виникає при дозі 400—600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період — 5—10 діб. Хво­роба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випадку одужання може настати через 3—6 місяців.

Променева хвороба IVступеня (надто важка група) виникає при дозі понад 600 рад. У більшості випадків закінчується смертю.

Променеві ураження можливі у вогнищі радіоактивного зараження, що  утворюється після вибуху атомної бомби або в лабораторних умовах унаслідок опромінення звичайних хімічних і елементів потоками нейтронів. У разі впливу радіоактивного випромінювання в організмі відбуваються складні біологічні зміни, що призводять до променевої хвороби або появи місце­вих радіоактивних опіків. Після ви­буху атомної бомби виникають такі вражаючі фактори:

  • Світлове випромінювання.
  • Ударна хвиля.
  • Проникна радіація — невидиме радіоактивне випромінювання.
  • Зараження місцевості продукта­ми вибуху — радіоактивними ре­човинами.

Світлове випромінювання триває всьо­го кілька секунд, але температура, що при цьому виникає, досягає кількох мільйонів градусів, а яскравість ви­промінювання у 100 разів переви­щує яскравість Сонця. Світлове ви­промінювання засліплює й обпалює людину. Опіків зазнають відкриті ді­лянки тіла: обличчя, шия, очі, кис­ті рук, причому з того боку тіла, що обернена в бік спалаху, — «профіль­ні опіки» шкіри.

Ударна хвиля небезпечна для люди­ни руйнівною силою. Однак людина знаходить захист від неї в спеціальних укриттях, підвалах, льохах, гірських щілинах, землянках тощо.

Проникна радіація являє собою гама-промені йпотікнейтронів. Вони мо­жуть поширюватися на тисячі метрів, проникати в різні середовища, спри­чиняючи йонізацію атомів і молекул. Проникаючи в тканині організму, гама-промені та нейтрони порушують біологічні процеси та функції органів і тканин, у результаті чого розвива­ється променева хвороба.

Радіоактивне зараження місцевості створюється за рахунок адсорбції ра­діоактивних атомів частинками ґрун­ту. Головна небезпека для людей на за­раженій місцевості — зовнішнє бета-і гама-опромінення і потрапляння продуктів ядерного вибуху всередину організму й на шкірні покриви.

За умов масового ураження населен­ня найбільшу небезпеку становить зовнішнє опромінення і гостра про­менева хвороба, що є наслідком цьо­го. В основі її розвитку лежить пору­шення функцій усіх органів і систем, важке ураження центральної нерво­вої системи, системи кровотворення, шлунково-кишкового тракту.

Перші ознаки хронічної променевої хвороби

  • Підвищена стомлюваність, дра­тівливість.
  • Зниження працездатності й по­гіршення пам’яті.
  • Порушення сну.
  • Згодом з’являються шлунково-кишкові розлади.
  • Кровоточивість ясен, носові кро­вотечі.
  • Біль у кістках.

2. Профілактика променевих уражень.

Протирадіаційний захист населен­ня передбачає:

– повідомлення про радіаційну не­безпеку;

– використання колективних та ін­дивідуальних засобів захисту;

–  дотримання режиму поводження населення на зараженій радіоак­тивними – речовинами території;

–  захист продуктів харчування й води від радіоактивного зара­ження;

– використання медичних засобів індивідуального захисту;

– визначення рівнів зараження те­риторії;

– дозиметричний контроль над опроміненням населення й екс­пертиза зараження радіоактивни­ми речовинами продуктів харчу­вання й води.

Надання першої медичної допомоги в разі радіаційних уражень

Насамперед слід виконувати ті заходи, від яких залежить збере­ження життя ураженого.

Потім усувають або зменшують  зовнішнє гамма-опромінення,  для чого використовують захисні} спорудження: укриття, заглибле­ні приміщення, цегельні, бетонні та інші споруди.

Для запобігання подальшому впливу радіоактивних речовин на шкіру та слизові оболонки про­водять часткову санітарну оброб­ку (обмивання чистою водою або обтирання вологими тампонами відкритих ділянок шкіри, ураже­ним промивають очі, дають про­полоскати рота, надягають рес­піратор) і часткову дезактивацію одягу і взуття.

У разі потрапляння радіоактив­них речовин усередину організ­му промивають шлунок, дають адсорбенти.

Радіозахисне  харчування.

Денний раціон людини в умовах підвищеної радіації

200—250 г нежирного м’яса, м’ясні й рибні продукти;

300 г хліба, до 350 г картоплі;

50—100 г сиру, 0,5 л молока;

400—500 г овочів;

20 г тваринних, 30—35 г рослин­них жирів;

40 г круп;

150—200 г фруктів.

У радіозахисному харчуванні особливе значення надається пря­ним овочам. Пряні овочі — цибу­ля, часник, петрушка, кріп, селера, хрін — завдяки фітонцидам, що містяться в них, ефірним маслам, глікоалкалоїдам, аскорбіновій кислоті, каротину мають власти­вості не тільки вбивати мікроби, а й підвищувати стійкість організ­му до інфекцій та інших шкідли­вих факторів навколишнього се­редовища, зокрема до радіо­нуклідів. Корисними є продукти, що мають синій колір за рахунок пігментних речовин антоціанів з радіозахисною дією (чорна сморо­дина, чорноплідна горобина, сто­лові буряки, темні сорти виногра­ду). Крім антоціанідів, у цих про­дуктах міститься багато аскорбі­нової кислоти, каротину, органіч­них кислот. Четверту частину за-гальнодобового споживання овочів повинна становити морк­ва. Терту моркву доцільно їсти у вигляді салату з тертими яблуками. Сумарна кількість пряних овочів у радіозахисному раціоні повинна бути трохи більшою (не менше 50 г на добу), ніж у загаль­ному раціональному харчуванні.

В умовах підвищеного забруд­нення навколишнього середовища радіонуклідами корисно більше вживати бобових (гороху, квасолі тощо). Фрукти у щоденному радіо­захисному харчуванні також ма­ють дуже важливе значення. Воно визначається передусім значним вмістом пектинових речовин, ас­корбінової кислоти, заліза, інших мікроелементів та органічних кис­лот. Яблук необхідно щодня вжи­вати не менше 150—200 г, оскіль­ки вони є джерелом пектинових речовин, харчових волокон, аскорбінової кислоти, легкозасвою­ваного заліза та органічних кис­лот. Улітку і восени асортимент фруктів, зрозуміло, різноманітний. Але при можливості вибору слід віддавати перевагу абрикосам, сли­вам, персикам, вишням (вони містять багато пектину, каротину, аскорбінової та органічних кис­лот). У радіозахисному харчуванні корисні різні види горіхів, у яких міститься чимало повноцінних білків.

Лікувальні властивості чаїв.

До речовин з радіозахисними властивостями належать екстрак­тивні речовини чаю (тоніки, ка­техіни, епікатехіни). Вони мають властивості вітаміну Р, сприяють зміцненню судин, особливо капі­лярів, знижують прониклість їх стінок і виявляють свою радіоза­хисну дію.

У Київському інституті вдоско­налення лікарів досліджено, що гранули кварцетину з пектином здатні запобігати розвитку загальних і місцевих променевих ушко­джень, сприяють нормалізації об­мінних процесів за рахунок протиокисних властивостей, виявляють протизапальну, ранозаживлювальну і противиразкову дію. Препарат з листя подорожника (плентостин) виявляє протипроменеву дію.

Технологія зниження радіонуклідів у продуктах харчування.

Зменшити надходження радіо­нуклідів в організм з їжею можна, знижуючи їх вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи ра­ціон з продуктів, що містять мінімальну кількість радіо­нуклідів.

Це, насамперед, миття овочів та фруктів у проточній теплій воді, очищення їх від шкірки тощо. Адже в зовнішніх шарах овочів і фруктів міститься до 50 % їх загальної радіоактивності.

Ці прості заходи можуть зни­зити забрудненість продуктів від 2 до 10 разів. У процесі вироблен­ня топленого масла його радіоак­тивність значно знижується. Най­ефективніший спосіб зниження радіоактивності м’яса й сала — засолення в міцному солоному розчині. У процесі варіння м’яса вміст радіоактивного цезію зни­жується в ньому в 3—6 разів.

Наступний етап обробки — ви­мочування у воді протягом 2—3годин. Цей етап особливо реко­мендується для свіжих та сухих грибів, лісових ягід. Це дає змогу видалити до 80 % радіонуклідів за рахунок цезію-137.

Єдиним доцільним способом термічної обробки продуктів і харчової сировини в умовах підвищеного забруднення їх радіонуклідами є варіння. Під час відварювання значна частина радіонуклідів та інших шкідли­вих речовин (нітрати, важкі ме­тали) переходять із продуктів у відвар.

Із буряків, капусти, гороху, щавлю, грибів у відвар переходить від 60 до 85 % цезію-137. Отже, пер­ший відвар у їжу використовувати не можна. Проваривши продукти 10—15 хв. слід злити воду, а потім продовжити варити в новій порції води. Цей спосіб прийнятий для варіння перших страв, гарнірів, але не для грибів. Їх доцільно ва­рити двічі по 10 хв., щоразу злива­ючи відвар.

Рослини – радіопротектори

Боротися з впливом цього випромінювання на людський організм  допомагають радіопротектори – живі організми, які  поглинають радіацію (іонізуюче випромінювання) і можуть ділитися на групи з врахуванням їхньої хімічної природи, тривалості і ймовірного механізму захисної дії або фармакологічного ефекту.

За даними літератури, радіопротекторними властивостями володіють рослини: полин звичайний або чорнобильник (Artemisia vulgaris L.), соняшник звичайний (Helianthus annuus L.), горобина чорноплідна (Amelanchier ovalis Medik.), гречка їстівна (Fagpyrum esculentum Moench), капуста городня (Brassica oleraceae L.), морква посівна (Daucus sativus (Hoffm.) Roehl.), обліпиха крушиновидна (Hippophaё rhamnoides  L.), шипшина травнева (Rosa majalis Herrm.), аір болотний (Acorus calamus L.), чистотіл звичайний (Сhelidonium majus L.), подорожник великий (Plantano major L.), малина звичайна (Rubus idaeus L.), чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus L.), петрушка кучерява (Petroselinum crispum  (Mill.)  A. W. Hill.),  звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Web.), бузина чорна (Sambucus nigra L.), калина звичайна (Viburnum opulus  L.), брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.), суниці лісові (Fragaria vesca L.), материнка (Origanum vulgare L.), цикорій звичайний (Сichorium intybus L.). Ці рослини вільно ростуть у природі або легко доступні для вирощування у штучних, природних умовах. Всі вони входять до скарбниці народної медицини і використовуються для лікування багатьох хвороб.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Чорнобиль торкнувся кожного з нас. Але життя триває. Ми повинні захищатися від небезпеки. І от що допоможе нам зберегти здоров’я навіть за умов хро­нічного впливу малих доз радіації:

  • гарне харчування;
  • рясне питво;
  • відвари чорносливу, насіння льо­ну і кропиви;
  • соки з барвними пігментами, такі, як томатний і виноградний;
  • чорноплідна горобина, гранатні ізюм;
  • вітаміни С, В, Р, сік буряка і моркви;
  • терта редька;
  • чотири-п’ять волоських горіхів надень;
  • часник і хрін;
  • вівсяна і гречана крупа;
  • хлібний квас;
  • аскорбінова кислота з глюкозою і вітаміном А;
  • цибуля і часник;
  • активоване вугілля — по одній-дві таблетки перед їжею.

 

Щоб знизити негативний вплив радіації, потрібно:

1. Перебувати далі від джерела випромінювання.

2. Вживати продукти, вирощені в екологічно чистих умовах.

3.  Ретельно прибирати помешкання від пилу.

4.  Вживати продукти, що виводять радіонукліди.

5.  Мити всі фрукти та овочі.

6.  Додержуватись норм харчування, режиму дня, уникати стресів.

7.  Часто прати одяг.

малих і середніх дозах кислота аскорбінова  проявляє антиоксидантні та антирадикальні властивості.

Також виводять радіоактивні речовини з організму такі продукти як буряк, капуста, виноград, родзинки, курага, чорнослив. Значно менше, ніж молоко, міститься радіонуклідів в сирі, сметані, маслі та свинячому жиру.

Ще на початку минулого століття лікарі знали про цілющі властивості промитого рису. Його потрібно промивати протягом семи днів таким чином, щоб вимився крохмаль, який перешкоджає взаємодії токсинів і кислот. Відмитий прозорий «рис по-китайськи» їсти по одній столовій ложці на день у сирому вигляді. Рекомендовано споживати тим, хто зазнав або зазнає отруєння Плюмбумом або Арсеном.

Про лікувальні властивості алое написано багато наукових праць. Широке застосування отримала ця рослина і в лікуванні променевої хвороби. Люди з радіоактивним опроміненням повинні споживати емульсію алое, а його сік містить каротин. Саме каротин зменшує дію радіації на організм, сприяють виведенню з нього важких металів. Багато каротину в плодах абрикосу, моркви, гарбуза. Каротин також міститься у таких лікарських рослинах як спориш, чистотіл, череда, звіробій, кропива дводомна, подорожник, безсмертник, хвощ польовий. У листках і квітах соняшника і кореневищах пирію повзучого також він є.

Не потрібно також забувати про зародки пшениці, які є ефективним засобом у подоланні наслідків радіаційного опромінення. Різноманітне поєднання вітамінів та пектинів, що входять до складу червоного столового буряка, редьки та капусти сприяє виведенню з організму людини важких металів.

Також у разі вживання рідких напоїв із організму людини виводяться радіоактивні речовини та важкі метали. Слід віддавати перевагу  чаю з шипшини, малини чи шовковиці. Також корисний зелений чай, оскільки в ньому міститься танін та ряд інших речовин, які нейтралізують дію Стронцію, а потім виводять його з організму. 8.  Вживати продукти очищені від радіонуклідів в домашніх умовах.

9.  Обмежити час перебування під прямими сонячними променями

 

V. Домашнє завдання.

 

Додатковий матеріал

Харчування і радіація.

Концентрація радіоактивних речовин оточує нас повсюди. Вона спостерігається і у воді, і у повітрі, ґрунті. Тому, щоб менше цих речовин потрапляло до нашого організму, існують у природі рослини, які захищають нас від згубної дії радіоактивних речовин та важких металів.

Використання лікарських рослин для приготування перших страв, а також салатів і приправ має велике значення у лікуванні недуг пов‘язаних з підвищеною радіацією. Відомо, що близько 95% радіоактивних елементів надходять до людського організму з їжею, тому важливо дотримуватись правил харчування.

Навесні і влітку дуже корисні борщі та юшки з кропивою дводомною, листками первоцвіту весняного, барбарису звичайного, стеблами талабану польового, з листками яглиці звичайної, з молодими гілочками спаржі лікарської, з листками подорожника великого. Радіопротекторні властивості мають також кульбаба лікарська, соняшник і медунка.

Учені рекомендують також уживати більше страв з баклажанами, помідорами, кавунами, картоплею, зеленим горошком, які багаті на Калій – хімічний аналог Цезію, уживати овочі, багаті на каротин (морква), пектинові речовини (яблука, абрикоси, сливи, персики).          Добре виводять радіонукліди овочеві соки з червоного столового буряка, моркви, помідорів, а також фруктові соки, які містять червоний пігмент: виноградний, гранатовий, вишневий та інші. Також треба споживати більше апельсинів, суниць, динь, солодкого перцю, черешень, а із зернобобових – сою, горох, квасолю, люпин, боби.

З ягід слід надавати перевагу тим, які мають підвищену кількість пектину та іоду: шипшині, малині, чорниці, аґрусу та жимолості їстівній. Також шипшина та зелена петрушка у своєму складі містять вітамін С. А як відомо, у

Радіоактивне опромінення знижує захисні функції організму і спричиняє багато захворювань. Отже, вживання рослинної їжі багатої на білки, пектин, вітаміни, мінеральні речовини, зокрема Калій, Кальцій, Магній, Фосфор, Іод, Селен, надійно захищає організм від згубної дії підвищеної радіації. А забезпечити себе чистими продуктами завжди можна. Коли ж не пощастило і радіація все ж потрапила до організму, зменшити риск захворювання на рак можна вживаючи продукти, що містять  речовини антиканцерогенної дії, багаті на пектин та каротин. Адже пектин утримує радіонукліди, і вони не засвоюються організмом, а також знезаражує шкідливі речовини і виводить їх з організму.

Але не всі продукти харчування виводять радіонукліди з організму, є такі, що вбирають. Наприклад, гриби (умовно їстівний гриб свинушку називають пилосмоком радіоактивних речовин, і тому Міністерство охорони здоров‘я заборонило його споживати), щавель, капустяні качани – накопичують і концентрують радіонукліди.

завантаження...
WordPress: 22.8MB | MySQL:26 | 0,321sec