ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ В УМОВАХ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ В УМОВАХ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ

    Професійна орієнтація – це процес, за допомогою якого консультант із професійної орієнтації допомагає клієнтові ЦЗ краще зрозуміти самого себе стосовно світу професій з метою прийняття реалістичного рішення щодо вибору або зміни професії або з метою успішної професійної адаптації.

    Метою професійної орієнтації є допомога кожному клієнтові пройти через процес професійної адаптації на всіх рівнях: соціальному, економічному та кваліфікаційному. Консультування з професійної орієнтації також має допомогти, людині краще зрозуміти свої інтереси, здібності, характер роботи та прийняти власні рішення щодо професійних завдань та конкретних кроків для реалізації поставленої мети.

    Єдине, що відрізняє консультанта з професійної орієнтації від колег, які працюють в інших сферах, – його робоче середовище та характер проблем його клієнтів. Як правило, консультант із професійної орієнтації допомагає людям, які зіткнулися з нагальною проблемою, пов’язаною із зайнятістю. Надаючи необхідну допомогу, консультант із професійної орієнтації розглядає внутрішні та зовнішні фактори, а саме: психологічні, фізичні та соціально-економічні, що стосуються поточного статусу людини та можуть вплинути на її майбутнє. Таким чином, консультанта з професійної орієнтації цікавить потенціал та реальні сильні й слабкі сторони особи, а також допомога людині в розумінні процесів особистого фізичного, розумового та

емоційного росту. Для успішного використання існуючих можливостей та ресурсів консультант також має знатися на цих процесах.

    Консультант із професійної орієнтації вважає, що кожна людина повинна мати рівні можливості для розвитку та використання особистих талантів з метою удосконалення себе та громади, та що це являє собою еволюційний та тривалий процес, у якому будь-яка кількість установ та осіб, включаючи консультанта з професійної орієнтації, можуть відіграти значну роль.

    Консультант із професійної орієнтації вважає, що робота є значущим вираженням самооцінювання та цінностей людини, та що кожна особа має здібності змінюватися, рости і приймати розумні рішення. Утім, зростаюча складність індустріального світу професій, який постійно розвивається через технологічні зміни, ускладнює для людини процес прийняття рішень стосовно вибору професії та підготовки до неї. Шляхом консультування людині допомагають краще зрозуміти саму себе та світ професія, а також пристосувати особисті інтервента таланти людини до вимог різноманітних професійних можливостей. Таким чином, професійна орієнтація є важливим елементом усього розмаїття послуг з працевлаштування та навчання. Для тих, хто потребує такої послуги, вона стає невід’ємною складовою процесу працевлаштування та передумовою успішного пошуку роботи. У процесі консультування з професійної орієнтації базовим елементом є віра у свободу вибору.

    Консультант із професійної орієнтації вважає, що існують ситуації, у яких додатковим компонентом ефективного консультування може стати активне втручання з боку консультанта або, іншими словами, захист інтересів клієнта. У разі, коли успішній особистій адаптації заважають фактори оточення, коли людина не в змозі здійснити необхідні зміни, консультант зобов’язаний діяти в інтересах клієнта в рамках чинного законодавства.

    Професійна орієнтація – це процес, у рамках якого консультант та клієнт спільно працюють для того, щоб останній набув кращого розуміння та знань щодо світу професій і був у змозі реально вибрати, змінити роботу або

адаптуватися до неї. Як правило, консультант із професійної орієнтації:    

1. Допомагає недосвідченій людині, яка ще не зробила задовільний професійний вибір, зробити огляд та оцінку її наявних та потенційних професійних здібностей та пов’язати їх із вимогами професії для того, щоб клієнт був у змозі вибрати відповідну професію, освіту або навчання та скласти реалістичний план кар’єри;

2. Надає або допомагає одержати необхідні послуги, спрямовані на підготовку людини до виходу у світ роботи. Такі послуги можуть включати всебічне консультування: направлення на подальшу освіту або навчання, медичну допомогу та орієнтацію щодо світу професій;

3. Допомагає досвідченому робітнику, який бажає або мусить змінити місце роботи, придивитися до можливих альтернативних сфер зайнятості, вибрати відповідну професію та розробити план переходу до нової роботи;

4. Допомагає робітнику, який на будь-якому етапі зіштовхнувся з перешкодами у своїй роботі, визначити, проаналізувати та зрозуміти існуючі

професійні та особисті проблеми та скласти й реалізувати необхідні плани адаптації.

    Ця допомога надається з тим, щоб клієнт (а) визнав наявність проблем, (б) прийняв ефективні та задовільні рішення та (в) обрав відповідний вид роботи або завдання для професійного росту. Допомагаючи клієнту краще зрозуміти себе у світі професій, консультант може використовувати як індивідуальні, так і групові методи та прийоми консультування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ ОСІБ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ КОНСУЛЬТАЦІЇ З ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЕНТАЦІЇ

    У кожній громаді є особи, які потребують допомоги з прийняття рішень стосовно вибору професії, її зміни або адаптації до неї. Люди, що визнають таку потребу, не є обов’язково «проблемними» – вони просто особи, що мають проблему, пов’язану з професією. Через те, що відвідувачі центрів зайнятості можуть і не звернутися по консультацію з професійної орієнтації, весь персонал центру, що у своїй роботі контактує з відвідувачами, має пройти навчання та отримати допомогу з питань встановлення проявів, що свідчать про потребуй професійній орієнтації.

ІНДИКАТОРИ ПОТРЕБИ

В КОНСУЛЬТУВАННІ

А. Вибір професії. Відвідувач має обмежений або не має ніякого досвіду роботи та впевненого вибору щодо майбутньої професії.

1. Відвідувач має видатні здібності в одній сфері діяльності або в декількох не пов’язаних одна з одною областях; рішення щодо вибору професії ще не прийняте.

2. Відвідувач не має явних інтересів, здібностей або освіти, які можуть бути використаними для визначення відповідної сфери.

3. Відвідувач має обмеження розумового або фізичного плану, що треба взяти до уваги у виборі професії.

4. Відвідувач не усвідомлює свої власні здібності та інтереси або має розбіжні інтереси.

5. Відвідувач працював на багатьох короткострокових роботах, але жодна з них його не зацікавила.

Б. Сумнівний вибір професія. Відвідувач має обмежений або не має ніякого досвіду роботи, а його вибір професії є сумнівним.

1. Наочно вибір відвідувача не відповідає його кваліфікації.

2. Відвідувач вибрав дві або більше неспоріднених професії, що вимагають різної підготовки.

3. Відвідувач не задоволений професією, якої його навчили.

4. Відвідувач набув фаху; з якого не можна працевлаштуватися.

В. Зміна професії. Відвідувач має досвід, але бажає або вимушений змінити професію або обставини вимагають розглянути питання зміни професії.

1. Відвідувач не задоволений теперішньою роботою та потребує допомоги у виборі нової професії відповідно до його здібностей.

2. Відвідувач не спроможний працевлаштуватися через вік або фізичний статус та потребує допомоги у зміні професії.

3. Відвідувач одержав додаткове навчання або досвід, що зараз не співвідносяться з існуючими можливостями знайти роботу, але зміна у сфері

роботи є необхідною.

4. Відвідувач має досвід у застарілій професії, яка радикально змінилася з причини технологічних змін або занепадає.

5. Відвідувач має обмеження розумового або фізичного плану, що може вимагати зміни професії.

Г. Потреба у професійному навчанні. Відвідувач бажає пройти навчання та потребує допомоги в оцінюванні цієї потреби та у прийнятті рішення щодо професійної сфери та типу бажаного навчання.

1. Відвідувач зацікавлений у подальшому навчанні, але ще не вирішив, у якій професійній сфері.

2. Відвідувач вимушений із фінансових причин припинити навчання до кінця курсу, але бажає одержати навчання без відриву від виробництва або безпосередньо на підприємстві.

3. Відвідувач зацікавлений у навчанні у сфері, яка здається сумнівною. Відвідувач може потребувати допомоги з причини необгрунтованого інтересу, недостатніх здібностей, обмежень розумового або фізичного плану, недостатньої кваліфікації.

4. Шанси відвідувача на отримання роботи є обмеженими або знижуються. Навчання підвищить його можливості працевлаштування.

5. Відвідувач є некваліфікованою робочою силою та має потенціал до навчання кваліфікованій роботі

6. Відвідувач залишається безробітним протягом деякого періоду часу, а перспективи сталого працевлаштування з його професією нечіткі

Ґ. Потреба в послугах від інших організацій. З метою покращення своїх можливостей працевлаштування відвідувач потребує послуги від іншої установи в громаді, але відвідувач не усвідомлює або потребу в цих послугах, або тип необхідних послуг, або неможливо одразу – визначити відповідну організацію.

Д. Адаптація до роботи. Відвідувач потребує допомоги у вирішенні проблеми адаптації до роботи.

1. Відвідувач має труднощі, які спричинені насамперед робочою ситуацією, а не робочими обов’язками.

2. Недостатні робочі звички та інші особисті риси відвідувача заважають йому отримати або зберегти роботу.

3. Ставлення відвідувача до самого себе, роботи та колег заважають йому отримати або зберегти роботу:

(а) відвідувач наполягає на роботі, яка вища або нижча за його наявні здібності, або на нереалістичній платні чи робочих умовах;

(б) відвідувач утратив, або сам звільнився, кілька робіт через конфлікти з начальниками та колегами;

(в) відвідувач має несерйозне ставлення до роботи, що проявляється в його небажанні бути відповідальним, дотримуватися правил компанії,

приділяти більше уваги роботі, або він дуже

швидко очікує підвищення по службі;

(г) відвідувач не бажає прийняти обмеження, спричинені серйозною хворобою, віком чи інвалідністю.

4. Відвідувач є умовно звільненим або нещодавно вийшов із виправного чи лікувального закладу та потребує допомоги у виборі або адаптації до ситуації на новій роботі.

5. Відвідувач зломлений, апатичний, його моральний стан та мотивація низькі з причини існуючого або очікуваного безробіття, пов’язаного з технологічними змінами або занепадом його професії.

Е. Робота в іншій місцевості. Відвідувач зацікавлений у роботі в іншій місцевості та потребує допомоги в складанні відповідного плану.

1. Відвідувач потребує допомоги у з’ясуванні доцільності переїзду в іншу місцевість.

2. Відвідувач потребує допомоги у визначенні того, як його здібності та інтереси можуть бути найкраще використані в новому регіони

3. Можливості відвідувача в даній місцевості настільки обмежені, що йому слід обміркувати варіанти роботи в іншому регіоні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАПРАВЛЕНЯ ОСОБИ НА ПРИЙОМ ДО КОНСУЛЬТАНТА

    Коли працівник центру зайнятості має сумніви щодо наявності у відвідувача потреби в консультації з професійної орієнтації, слід обговорити це питання з консультантом або дирекцією. Якщо це неможливо, треба направити цю людину до консультанта, який зможе прийняти рішення щодо потреби у консультуванні.

    Якщо працівник визначився щодо потреби клієнта в консультуванні з професійної орієнтації, він має розглянути цю проблему з відвідувачем та вказати, що інший працівник центру зможе йому допомогти. Не використовуйте слово «проблема» під час розмови. Зробіть наголос на користі, яку відвідувач отримає від цієї особливої послуги.

    Сама манера направлення відвідувача до консультанта є надзвичайно важливою. Те, як це робиться, може викликати або обурення, або забезпечити співпрацю з боку клієнта. Якщо відвідувачі знають, чому їх направляють до іншого спеціаліста та яку користь вони можуть від цього мати, вони охоче співпрацюють.

    По завершенні консультування та після складення разом з клієнтом плану розвитку подальшої кар’ери його ще раз треба ознайомити з відповідними послугами, що надаються центром. Після того, як відвідувачеві допомогли з його професійними проблемами та планами, йому слід бути готовим до направлення до іншого спеціаліста, як і іншим клієнтам а подібною робочою кваліфікацією.

 

 

 

 

ПРОЦЕС КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА СПІВБЕСІДА

    При підготовці до співбесіди консультант ознайомлюється з усією документацією, з будь-якими даними, одержаними від інших організацій, та може проконсультуватися з працівником, що направив клієнта на консультацію з профорієнтації. Через те, що не всі особи, що направляються до консультанта, потребують цієї послуги, консультанту слід упевнитися у цій потребі. Консультант має також переконатися, що клієнт усвідомлює завдання та обмеження процесу консультування та роль консультанта в допомозі клієнтові прийняти рішення щодо його кар’єри. Клієнт також зобов’язаний співпрацювати та допомагати у вирішенні своїх професійних проблем. Визначення проблеми клієнтом та консультантом є необхідною умовою для активної участі клієнта в цьому процесі.

    Головна мета та завдання співбесіда полягають у допомозі клієнтові порівняти свої існуючі та потенційні професійні здібності з видами професій та сферами роботи, подолати труднощі в адаптації до роботи та розробити обґрунтовані професійні завдання і план.

    Точка зору (бачення) консультанта впливатиме на процес співбесіди та Н результат. Існує безліч друкованих видань стосовно принципів та методів консультування; не менше існує й теорій професійного розвитку або розвитку кар’єри. Безумовно, до них треба звернутися лід час підготовки та навчання консультантів із профорієнтації.

    Для розуміння фундаментальних підходів консультування пропонується дуже спрощена система критеріїв. Деякі авторитетні джерела розподіляють консультування на директивне консультування (коли консультант одержує інформацію від клієнта, зважує усі фактори та дає пораду щодо оптимального професійного варіанта) недирективне консультування (коли консультант являє собою розуміючий та підтримуючий «резонатор», який допомагає клієнтові розібратися з проблемами та обрати конструктивну програму дій) та еклектичне консультування (коли консультант придивляється до потреб кожного клієнта та використовує як директивні, так і {«директивні методи для стимулювання клієнта до розгляду та рішення його проблем).

    Незалежно від того, який підхід обирається, слід пам’ятати про такі принципи в роботі з клієнтами:

1. Консультант має розуміти ті емоційні сили, що лежать в основі та впливають на рішення стосовно роботи та кар’єри, наприклад, побоювання змін, схвалення з боку сім’ї, престиж та подібні прагнення і мотиви.

2. Надати можливість клієнтові взяти на себе ініціативу у прийнятті рішень.

3. Ставити загальні (навідні) запитання, а не конкретні, які обмежують та звужують дискусію.

4. Бути обережним у розмові на емоційні теми, щоб клієнт мав бажання «виговоритися» та розв’язати питання, а не замовчував їх.

5. Розвивати здатність бачити речі «очима» клієнта.

6. Підбити підсумок та баланс між сприятливими та несприятливими аспектами будь-якого рішення, не нав’язуючи власних цінностей

консультанта.

7. Підтвердити рішення під час співбесіди шляхом їх повтору та роз’яснення а клієнтом.

8. Не консультувати осіб щодо проблем, не пов’язаних зі сферою зайнятості та професій, та усвідомлювати потребу в направленні клієнтів до інших джерел по допомогу.

9. Розпізнавати момент, коли не можна досягти більшого у співбесіді, та закінчувати розмову на позитивній ноті.

 

 

 

 

 

 

 

ПРИЙОМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СПІВБЕСІДИ

    Через те, що співбесіда є центральним елементом процесу консультування, консультантам слід зосередити зусилля на розвитку умінь у цій сфері Співбесіда буде успішною, якщо приділити особливу увагу таким моментам:

1. Створіть атмосферу гармонії, довіри та поваги (взаєморозуміння).

2. Будьте самим собою! – не намагайтеся грати «роль», змінити свій звичайний стиль, мовну реакцію чи свою нормальну манеру спілкування. Це допоможе клієнтові зрозуміти, що ви щиро зацікавлені в ньому.

3. Не розповідайте клієнту, що таке консультування, – нехай він сам відчує ці стосунки. Консультування являє собою навчальний процес, тому клієнт учиться від ваших слів та дій.

4. Через те, що ми всі маємо упереджені думки щодо людей та їхньої поведінки, консультант внутрішньо має усвідомлювати ці почуття та не дати їм змогу втручатися у процес консультування.

5. Створіть ненапружену атмосферу та не поспішайте Це дасть час клієнту для взаємодії та усвідомлення своєї частки відповідальності у співбесіді. Консультанти-початківці мають тенденцію до занадто швидкого проведення співбесіди.

6. Уміння уважно слухати можна навчитися; воно є дуже важливим для успішного проведення співбесіди. Не тільки уважно слухайте, а й придивіться, які почуття та невисловлені думки можуть стояти за кожним словом. Повністю сконцентруйтеся на клієнтах та їхній поведінці.

7. Навчіться толерувати та нормально почуватися під час прийнятних періодів продуктивної тиші У цей час клієнт може збиратися з думками, краще зрозуміти суть справи та перейти на більш високій рівень розв’язання проблеми.

8. Дотримуйтесь увічливої та об’єктивної позиції та намагайтеся бути емоційно нейтральним до клієнта.

9. Фіксуйте та в стислому вигляді записуйте факти якомога швидше, але не намагайтеся повністю заповнити документи – клієнт може подумати, що форма для вас важливіша за нього.

    Також слід пам’ятати, що часто більш ефективним у консультуванні є використання навідних тверджень, які стимулюють клієнта «відкритися», ніж тверджень, на які можна відповісти простими «так» чи «ні».

    Під час співбесіди було б корисним усвідомлювати вплив, який наші слова можуть справити на іншу людину. Через те, що щире та відкрите спілкування є дуже важливим у співбесіді, деякі експерти розподіляють вплив наших вербальних відповідей на іншу особу у вигляді, що сприятиме

кращому розумінню процесу консультування. Наприклад, вони стверджують, що відкриваючий волив – це вербальна реакція, що допомагає нам відкрити або пізнати клієнта та підвищити з боку клієнта почуття рівності та незалежності. Контролюючий вплив – це вербальна реакція, яка може примусити клієнта поводитися бажаним для нас чином, але водночас може позбавити його незалежності чи принизити його гідність.

    Приклади контролюючого впливу: надання порад та намагання переконати людину діяти певним чином; зміна теми розмови без будь-якого пояснення; інтенсивна згода, що становище клієнта є безвихідним; інтенсивна згода, що становище клієнта є безвихідним; ігнорування почуттів особи.

    З іншого боку, прикладами відкриваючого впливу є: пропонування нових альтернатив, обмін інформацією та особистими почуттями; повторення того, що вже сказав клієнт; переказування консультантом своїми власними словами того, що вже сказав клієнт (парафраз); відповідь на почуття, що висловлюються іншою особою.

    Уникнення використання контролюючого впливу вербальної реакції та розвиток належного використання відкриваючого впливу під чає співбесіди підвищить здатність клієнта прийняти рішення та скласти план щодо свого професійного майбутнього та сприятиме загальній ефективності консультанта.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ

    Першим кроком в аспекті професійного оцінювання процесу консультування є встановлення загального характеру проблеми клієнта та одержання комплексної картини клієнта як особистості. Використовуючи принципи консультування та методи проведення співбесіди, описані вище, консультант вивчає самооцінювання клієнта, особисті та ситуаційні фактори (або фактори оточення). Вивчаючи ці три сфери, консультант одержує інформацію від клієнта та з інших наявних джерел і з метою визначення та допомоги клієнтові зрозуміти найбільш сильні елементи його професійного життя.

    Основні зони для розглядання та оцінювання є такими: (1) інтереси та цілі клієнта; (2) досвід роботи; (3) освіта та додаткове навчання; (4) форми проведення вільного часу; (5) здібності; (6) соціальні та економічні фактори; (7) особисті риси характеру; (8) фізичні здібності.

    Клієнт проводить значну частину життя на роботі, отже, чим краще робота та кар’єра вписуються в бачення ним самого себе, тим краще він виконує свої робочі обов’язки. Успіхи та невдачі в минулому та ступінь задоволення роботою матимуть сильний вплив на погляд клієнта на професії та сфери зайнятості, таким чином, консультант не тільки оцінює інтереси, здібності та вміння, а й вивчає та намагається зрозуміти, як клієнт бачить самого себе. Одержання інформації у восьми сферах оцінки допоможе намалювати повну картину.

    Професійні інтереси та цілі є ефективною відправною точкою; їх індикатори такі: вербальне вираження інтересів; реакції на види робіт, що виконувалися; проведення вільного часу.

    Слід придивитися до всього досвіду роботи, тривалої чи короткочасної, військової чи цивільної, та зауважити, які із цих робіт сподобалися найбільше, а які найменше та чому. Інформація щодо причин вступу та звільнення з роботи і ставлення до робочого середовища, колег та робочих умов є корисною.

    Освіта та додаткове навчання, особливо інформація з навчання у ВНЗ, сприяють розумінню професійних умінь, потенційних можливостей та інтересів. Позашкільна діяльність, навчання у минулому або потенційне навчання та причини відвідування цих навчальних курсів також можуть надати корисну інформацію.

    Те, як люди проводять свій вільний час, може допомогти під чає вибору професійних варіантів. Наприклад, хобі можуть сприяти одержанню знань та розвитку вмінь, які можуть стати у пригоді в роботі або кар’єрі. Причини та мотиви таких зусиль є важливими сферами для вивчення консультантом.

    Від рис характеру залежать успіхи в певній професії. Треба приділити також особливу увагу зовнішньому вигляду, ставленню та манерам.

    Ставлення слід розглядати як елемент адаптації до роботи. Такі речі, як ентузіазм або небажання сприйняти критику, можуть бути ключовими для розуміння особистого стилю клієнта на роботі та його емоційної зрілості. Здогадатися про темперамент та поведінку клієнта можна з хобі, навчання та досвіду роботи і з того, яких успіхів у них було досягнуто. Чи подобається робітнику працювати одному або в колективі? Виконувати одноманітну роботу? Керувати іншими? Треба бути обережним, щоб власні переваги консультанта не вплинули на оцінку особистих рис клієнта.

    Фізичні здібності та здоров’я клієнта є дуже важливими при розгляданні потенційних сфер зайнятості для клієнта. Це стосується тих випадків, холи надаються послуги людині з інвалідністю. У цьому випадку буде корисною довідка від лікаря.

    Соціальні та економічні фактори можуть відігравати важливу роль у плануванні кар’єри. Фінансові вимоги та тривоги можуть вплинути на адаптацію до роботи, обмежити можливості навчання та внести зміни до бажаного напрямку кар’єри. Соціально-економічний фон може обмежити кількість та тип робіт. У цій сфері не менш важливим є і вплив сім’ї. Під час планування кар’єри значний вплив на вибір професії та пов’язані з цим рішення має те, як розглядає себе клієнт у сім’ї, робочому колективі та громаді.

    Здібністю називається потенційна можливість клієнта оволодіти уміннями після відповідного навчання та досвіду. Коли необхідні докази здібності, проводяться та аналізуються тести та інші заходи (наприклад «Загальні тести на визначення здібностей» (GATB) МП США).

    У процесі професійного оцінювання особи консультант представляє та оптимально використовує необхідну для клієнта інформацію щодо ринку пращ. Проблема зайнятості клієнта та особисті характеристики звично визначають його первісну та подальшу інформацію, а також його готовність і спроможність до її ефективного використання. Готовність залежить від бажання одержати інформацію, від саморозуміння та можливості усвідомити інформацію, що надається.

    Інформація, що стосується широкого кола професій, є, як правило, найбільш доречною на ранніх етапах консультування та процесу оцінки, коли клієнт ще не має визначених планів щодо своєї кар’єри, тому потрібно розширити його знання та розуміння стосовно існуючих альтернатив. Консультанту не слід пропонувати інформацію, яка стосується окремих професій, та постійно перевіряти й переконуватися в особистій значимості інформації та її важливості для клієнта.

    Інформація щодо професій сприяє проведенню процесу співбесіди та оцінювання шляхом допомоги клієнтові в розумінні цінності інформації, у прийнятті рішення щодо кар’єри та особистого планування. Вона також заохочує клієнта краще придивитися до себе, світу професій.

    На цій стадії процесу консультування та оцінювання багато клієнтів уже зосередилися на певному професійному виборі або знаходяться у фінальній стадії прийняття такого рішення. Утім, ще може існувати потреба в деякій особливій допомозі в отриманні або адаптації до роботи чи обраної професійної сфери. Це також може бути клієнт, якого направив до консультанта колега, на думку якого цьому клієнту необхідна консультація з адаптації до роботи, про що вже йшлося вище. У будь-якому разі, такі клієнти потребують допомоги в усвідомленні трудної, що заважають їм отримати бажану роботу, зберегти вже існуючу або просунутися по службі. Робітники, що є безробітними протягом тривалого часу, особливо потребують цього виду консультування з питань адаптації до роботи.

    Консультант має допомогти клієнту визнати наявність проблеми та її основних причин. Якщо це не зроблено, та клієнт не проявляє бажання зробити щось конструктивне з цього приводу, співбесіда не матиме позитивних результатів. Таким клієнтам може знадобитися допомога з боку інших організацій більше, ніж тим, хто мають лише проблеми вибору професії.

    Ось деякі фактори, що можуть спричиняти проблеми адаптації до роботи: можливо, був зроблений незадовільний вибір професії; можливо, фізична інвалідність або хвороба впливають на адаптацію до роботи; можливо, причиною є фактори оточення: напруження на роботі або погані стосунки з іншими робітниками та керівництвом; клієнт може проявляти

незрілість або мати нереальні очікування від роботи; можливо, адаптації заважає незадовільне ставлення до пошуку роботи чи відсутність умінь

щодо пошуку роботи.    

    Після визначення причини консультант розглядає характер допомоги, якої потребує клієнт, шукає її вирішення та допомагає створити план розвитку кар’єри та план зайнятості. Як уже згадувалося, консультант має усвідомлювати важливість роботи з цілісною особою, але зрозуміло, що існують обмеження, коли йдеться про потреби консультування щодо сім’ї, розумового здоров’я та психіатричних проблем. Треба підкреслити, що такі направлення треба робити обережно – тактовно.

 

 

РОЗРОБКА Й РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТИ ТА ПЛАНУ РОЗВИТКУ КАР’ЄРИ

    Фаза планування процесу консультування мета та розробці плаву для її досягнення. На цій стадії вся професійно значуща інформація та інформація щодо оцінки клієнта узагальнюється, аналізується та проектується на сфери роботи. Потім ці сфери звужуються до більш конкретних професійних вимог та можливостей. Визначається мета та розробляється плай досягнення цієї мети. Цю фазу можна здійснити під час однієї співбесіди, але, цілком імовірно, що цього буде недостатньо та буде потреба в додаткових співбесідах.

    В аналізі зібраної інформації консультант та клієнт мають пам’ятати, що кожна особа потенційно має здібності для виконання кількох робіт, але першорядне значення слід приділяти комбінації його найбільших інтересів, здібностей та інших оцінкових факторів. Особі треба допомогти усвідомити не тільки свої сильні сторони, а й також обмеження, для того щоб знайти шляхи їх подолання. У цьому аналізі також корисним буде спілкування зі своїми колегами та експертами з працевлаштування.

    Під час консультування, коли консультант допомагає клієнту обміркувати та проаналізувати можливості зайнятості, визначаються реальні та попередні варіанти. За характером ці варіанти можуть охоплювати як період найближчого майбутнього, так і довготривалу перспективу. Вони базуються на активному аналізі всіх позитивних та негативних моментів. Можна звернутися до тестів здібностей або інших інструментів для підбиття підсумків або надання ваги професійним рішенням клієнта. Після прийняття таких рішень клієнт та консультант розробляють реалістичний план дій, що містить підтвердження попередньо наданої класифікації за професією або одну чи дві нових. Можливо, треба також обмахувати тимчасову роботу для задоволення поточних проблем у зайнятості та продовжувати роботу з досягнення перспективної професійної мети.

    Незалежно від кроків, які треба здійснити для реалізації плану розвитку кар’єри, клієнти мають брати активну участь у їх розробці та повністю їх розуміти – інакше вони не відчуватимуть відповідальності за ці дії. Клієнти мають розуміти, ЩО треба вробите, ХТО робить кожний крок, ЯК це робиться та КОЛИ це необхідно зробити. Консультант може розуміти ці моменти, але шанси на успіх будуть невеликими, якщо це не є зрозумілим для клієнта. Окрім цього, записи щодо плану розвитку кар’єри мають зберігатися а особливій справі клієнта – у цьому разі спеціалісти з працевлаштування та інші працівники, задіяні у допомозі клієнтові, розуміють, що треба робити. Таким само чином, яким клієнта направили на консультацію з профорієнтації, його треба повернути для продовження одержанім послуг з працевлаштування тощо. Після вирішення проблем, пов’язаних із професією, та з готовим планом клієнти після консультування будуть у змозі конкурувати на ринку праці.

    Консультант може надати допомогу окремим клієнтам у їх направленні на роботу або підготовці до такого направлення. Наприклад, недосвідчена молода людина, яка побоюється співбесіди з роботодавцем, або особа, яка потребує додаткової допомоги в подоланні тривог роботодавця стосовно його фізичної влади. У сферу допомоги консультанта також може входити потреби клієнта в особистому професійному розвитку стосовно вимог роботи.

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

    Консультанти з професійної орієнтації надають допомогу клієнтам щодо вибору, зміни або адаптації до професії. У цій справі консультанти несуть відповідальність перед своїми клієнтами, агенцією, у якій вони працюють, громадою, завжди діють у інтересах клієнта та дотримуються професійної етики. Консультанти також допомагають клієнтам та своїм колегам усвідомити, як переживання та поведінка клієнта можуть свідчити про потребу в консультуванні з професійної орієнтації, а також як найкращим чином задовольнити цю потребу, включаючи направлення до іншої агенції або по одержання інших послуг. Клієнт має право на високоякісну допомогу в оцінюванні його професійного статусу, сильних сторін та потенціалу. Трансформація цієї інформації в обґрунтований та реальний план розвитку кар’єри має допомогти в досягненні клієнтом професійних завдань.

завантаження...
WordPress: 22.98MB | MySQL:26 | 0,319sec