ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА

Мета: Визначити значення діяльності братств у захисті прав українського населення від польського гніту та захисту православ’я; виховувати в учнів любов до української мови, розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела.

Обладнання: карта України

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікуванні результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • встановити причинно-наслідкові зв’язки (посилення наступу католицизму, виникнення братств, захист православ’я );
  • давати оцінку діяльності братств і їх ролі в захисті українства на основі аналізу історичних джерел;
  • показувати на карті місце заснування православних братств;
  • давати власну оцінку видавничої справи в Україні у XVI ст.

    ХІД УРОКУ

    І. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Де в Україні заснована перша вища школа_______
  2. Київський воєвода – оборонець українських земель______
  3. Хто був першим ректором Острозької академії_________
  4. Знайди на карті міста, де діяли друкарні_________
  5. Які книги видав І.Федорович в Острозі?
  6. Назвіть і покажіть на карті місто де І.Федорович видав книги «Апостол» і «Буквар»

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Із посиленням наступу католицизму українськими міщанами почали створюватися релігійні та культурно-просвітницькі організації, які виникали при церковних парафіях в Україні в XVI- XVIІ ст. В XVI ст. набуло великого громадсько-політичного і національно-культурного значення в боротьбі за захист прав українського населення від польського гніту, захист православ’я. І сьогодні ми ознайомимось із діяльністю найбільш значних братств в історії України.

    ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

    Робота з документом

    Глибоко позначилися на духовній культурі специфічна ситуація в релігійній сфері, що склалася в українських землях XV—XVI ст. Безперервне протистояння католицтва і православ’я зумовило укладення Берестейської унії (1596) та утворення уніатської церкви, що посилило гостроту релігійних та національних конфліктів. Релігійне протистояння мало не тільки негативні наслідки. Намагаючись укріпити власні позиції, протидіючі сторони мусили дбати про розвиток освіти, поширення свого впливу через розбудову шкіл. Релігійна полеміка збуджувала думку, сприяла розвитку культури дискусії, формуванню полемічного стилю.

    Реальні потреби господарського та культурного життя, поширення ідей гуманізму, намагання представників різних релігійних конфесій розширити свою соціальну базу зумовили якісні зміни у сфері освіти. У XV—XVI ст. поряд з традиційними школами при церквах та монастирях виникають протестантські та католицькі школи, що давали вищий рівень знань. Намагаючись протидіяти поширенню чужих впливів, православні засновують свої освітні заклади. Так, у сфері освіти з’являється новий тип школи — греко-слов’яно-латинська, у навчальному процесі якої органічно поєднувалися давньоруська традиція й новітні надбання західноєвропейської думки. Першим освітнім закладом цього типу в українських землях стала Острозька академія (1576), заснована князем К. Острозьким. У своїх стінах вона зібрала цвіт тогочасної української та зарубіжної інтелектуальної еліти, її викладачами були Г. Смотрицький, В. Суразький, Д. Наливайко, чужоземці — відомі вчені К. Казимирський, Я. Лятош, К. Лукаріс, який незабаром став патріархом константинопольським. Своєрідну естафету Острозька академія передала братським школам, перша з яких виникла 1586 р. у Львові. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. школи цього типу діяли в Перемишлі, Кам’янці-Подільському, Галичі, Холмі та інших містах.

    Запитання

    Покажіть на карті місця заснування православних братств

    Розповідь учителя

    Одним з перших у 70-х роках XVI ст. активізувало свою діяльність Львівське братство. У 1572 р. Львівське братство очолило виступ української громади міста з вимогою до королівської влади про визнання за українським населенням права посилати своїх синів до шкіл, в яких викладалися «вільні мистецтва» і добилося свого. Згодом братства виникли і діяли в Рогатині, Городку, Комарні, Любліні, Дрогобичі, Самборі, Холмі, Галичі, Перемишлі, Кам’янці-Подільському, Кремінці, Шаргороді, Немирові, Києві, Луцьку тощо. Львівське братство мало право контролювати моральність своїх членів, здійснювати духовну цензуру церкви, слідкувати, щоб церковні владики жили за апостольськими правилами. Такі привілеї було надано після відвідин у 1585 р. Львова константинопольським патріархом Єремією II. Тол: Львівське братство отримало статус ставропігії, тобто було вилучене з-під влади львівського єпископа і навіть київського митрополита, а підпорядковувалося безпосередньо патріарху константинопольському. Надання ставропігії було першим визнанням подвижницької діяльності братчиків, оскільки до того ставропігійні привілеї отримували лише найзначніші православні монастирі, такі як Єрусалимська лавра.

    У 1585 р. Львівське братство заходами найвпливовіших і найініціативніших братчиків Юрія та Івана Рогатинців, І. Красовського та інших організувало свою школу. Виховання мало церковний, але порівняно з Острозькою академією більш демократичний характер. Предмети викладалися тогочасною українською мовою. Викладали слов’янську та грецьку мови, а також «вільні науки».

    Робота з документом

    Іван Федорович

    Видатний друкар і книговидавець.

    Працював у друкарні в Москві, потім — у друкарні білоруського

    магната Г. Хоткевича.

    Останні роки працював на Україні: у Львові, у с. Дермані, в Острозі.

    Видав в Україні перші друковані книжки «Апостол» і «Буквар». Заснував Острозьку друкарню, де під його керівництвом надруковано Острозьку Біблію.

    Брав участь у редагуванні та оформленні книг, писав передмови, був талановитим новатором у галузі поліграфічної техніки. Номеру 1583 р.

    Завдання

    1. Яке значення мала діяльність Івана Федоровича для України?

    2. Які перші друковані книжки видав Іван Федорович в Україні?

    Історична довідка

    Львівський «Апостол»

    Праця над Львівським «Апостолом» тривала майже рік. Це майстерно оформлена книга. Шрифт її великий і чіткий, а сама вона прикрашена заставками, кінцівками, фігурними зображеннями, гравюрами. Книга ви йшла накладом близько 1000 примірників. На сьогоднішній день їх збереглося 85.

    Розповідь учителя

    Одним з перших українських друкарів уважають Івана Федорова (Федоровича), який на доручення московського царя Івана Грозного разом із Петром Мстиславцем створив у Москві друкарню й почав видавати книжки. 1 березня 1564 року видано Апостол, 1565 року — Часословець. Московські ченці, що мали добрий заробіток з переписування книг, звинуватили друкарів у зв’язках з нечистою силою. Підбурений ченцями натовп спалив друкарню, а самі друкарі, рятуючи життя, утекли до Білорусі. Тут Л І. Федоров за допомогою литовського магната Г. Хоткевича заснував нову друкарню, отримавши для цього окреме село. Перебуваючи в Заблудові, 1569 року випустив Євангеліє учительне, а наступного року — Псалтир.

    Згодом друкар перебрався до Львова, де 1574 року видав «Азбуку» і Апостол. Невдовзі переїхав до Острога. Тут 1580 року надрукував Новий Заповіт і Псалтир, а 1581 року — знамениту Острозьку Біблію.

    Сучасники відзначали оригінальність усіх книг, надрукованих Федоровим: він не тільки знайшов нові технічні засоби, щоб створити зручні для читання та красиві книжки, але й здійснював редагування текстів, замінюючи малозрозумілі старослов’янські вирази українськими.

    І. Федоров був не лише друкарем, а й справжнім просвітником і великим подвижником української культури.

    Запитання

  • Одним з перших українських друкарів уважають ______
  • Перебуваючи у Львові Іван Федорович у 1574 році видав______
  • Який перший підручник на українських землях________

    ІV. Узагальнення та систематизація знань

    Творче завдання. Дати власну оцінку видавничої справи в Україні XVI ст.

    Визначити значення діяльності братств?

    V. Домашнє завдання

    1. Опрацювати матеріал по додатковій літературі

    2. Підготувати повідомлення М.Смотрицький, З. Копистянський.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,352sec