ПОВНОЛІТНІ ДІТИ

ПОВНОЛІТНІ ДІТИ

 

З Руської, тепер уже Римської, через ринок пірнули дівчата в Панську.

Вулиця плила ліниво у свіжому, нарошеному холоді про-осіннього вечора. Десь за містом на чагрівських полях, де асфальт не давить до землі грудей, дихає вона в цю годину сизими, пухкими мряками.

Направду, Чернівці мають в собі щось більше зі Сходу, наче східньоєвропейський час! Славні географи з розумними окуля­рами на носі навіть не припускають, який двобій між Сходом і Заходом іде на цім клаптику землі.

Дарка під свіжим вражінням зустрічі з Чернівцями повна розспіваної свідомості свого прив’язання до „коханих Чернівців”. І як це буває в кожному коханні: любимо найсильніше за найбільший гріх, вона любить оце місто за його міжнародний характер.

Що ж! Повоєнна людина навчилась обходитись без гроша, без вигоди, без елементарного забезпечення, але тяжко їй обійтись без романтики. А це ж романтика: вийти собі ввечері на Панську, вплестись у барвистий хоровід, почувати себе якоюсь частинкою цього напарфумованого колективу, бачити довкола себе типи різних рас, ловити звуки бодай п’яти мов.

Після мозаїки на Панській — вулиця Петровича видається тихим, сірим чоловічком. Але цей тихий, сірий чоловічок має душу: Народний Дім. Це одне велике, кам’яне серце, до якого збігаються артерії цілого українського життя на Буковині. Народний Дім при вулиці Петровича – це історія буковинської України.

Оля відчинила двері до „малої” зали, Дарка, як вискочка, ступила за нею. На кріслах, столах, побамкуючи ногами, на футринах вікон, по кутах сидять, стоять, курять, спльовують на „ніби”, поштовхують себе ліктями, спорять між собою і сміються сту­денти.

Від шепоту, сміху, крику, скрипу підлоги і пересуваних крісел в ухах дзвенить. Поодинокі слова пропадають, розбива­ються на атоми звуків так, що їх вловити вже не можна.

Дарка йде із середини зали і припирається до стіни, провіривши попереду, чи ця не пускає фарби. Не почуває себе осамітнена, хоч поки що ще ніхто зі знайомих не підійшов до неї. Та тих зна­йомих майже і не бачить у залі. Зате її цілу починає осотувати миле почуття безпеки, що так часто сповняє нас, навіть без порозуміння з нашою свідомістю, тоді, ко­ли ми знаходимося у сильному перстені своїх однодумців.

А ввесь цей збір людей це ми – студенти! Ви знаєте, хто це студенти? Це ті, що вміють бунтуватись для самої насолоди бунту! Це ті, що сміються з перестарілих правд і поліції! Це ті, що мають відвагу критикувати законами освячений суспіль­ний лад.

Це ми — студенти! Будівничі нового ладу! Носії нових, сміли­вих ідей! Пробоєвики в хащах консерватизму!

Починалася головна програма сходин – промови. Голова корпорації і проводир студентства Аркадій Козачок сперся одним кулаком об стіл. Кулак на столі, сувора лінія уст і брів, самопевна постава голо­ви — все це складалося на гарний, живий образ молодого проводира. Тільки — його богохульно гарне лице не гармонізувало ні з його поставою, ні з повагою хвилини.

— Товаришки і товариші! – почав молодий проводир свою промову спокійним, але незвичайно виразним, якби різьбле­ним голосом, – після дев’ятьох місяців примусової перерви ми знову починаємо свою працю. Не дуримо себе занадто великими надіями, ані не дамо осліпливими обіцянками приспати своєї чуйності, чуйності, яку завсіди у відношенні до ворога треба мати.

Залопотіли браво. Аркадій махнув рукою, мовляв, нема ще за що і продовжував:

— Ми, українське студентство Буковини, вміли гідно всі ре­пресії уряду супроти нас перенести і ми в найскрутніших для нас хвилинах нічого в уряду просити не ходили. Та коли зназовні полекші приходять, коли уряд під загрозою небезпеки для своїх власних інтересів сам на уступки йде, то ми – зуміємо цю ситу­ацію на сто процент для своїх цілей використати. Ми це зуміємо! Я взиваю всіх товаришів і товаришок до праці й остерігаю водночас: майтеся всі на увазі, бо гідра не спить, а тільки причаїлася!

Аркадій Козачок давав знак рукою, але оплески не вгавали. Молоді люди, які дев’ять місяців не мали змоги покричати собі громадно, тепер збивали галас для атавістичної приємності руху й крику. Людська душа, як земля, складається з тисячі шарів, формованих не одним віком, а століттями.

Та проводир був замолодий, щоб зрозуміти інстинктові по­треби своїх ровесників, які не були головою організації і не проводили зборами.

Бесідник змінив напрямні своєї промови. Від зазиву, який мав на меті з’єднати собі їх і розпалити, він перейшов до планів реальної праці, яку він намітив для товаришок і товаришів. Він спокійно вийняв записник, перекарткував його, а знайшовши потрібне, зупинився на ньому. В іншому випадку таке недовір’я до своєї пам’яті розхолодило б вражіння від га­рячого вступу. Цим разом було навпаки. Ця обставина надала ще більшої ваги словам і намірам бесідника. Було ясно, що Козачок думок не сіяв на вітер, ані не знаходив їх у красномов­ному запалі. Тут в записнику був із математичною точністю накреслений план праці на цілий рік, себто в той час, як сту­дентство байдикувало, провід думав і укладав плани…

 

 

895 слів                                 Ірина Вільде

 

І варіант

 

1. Де відбуваються події у творі „Повнолітні діти” І. Вільде?

а) на Київщині;                                  в) на Буковині;

б) на Волині;                                       г) на Полтавщині.

2. Між ким іде двобій на Буковині?

а) Сходом і Півднем;                          в) Півднем і Північчю;

б) Сходом і Заходом;                         г) Заходом і Північчю.

3. За що любить героїня Чернівці?

а) за його красу і вишуканість;                   б) за розташування;

в) за красу історичних пам’яток;       г) за міжнародний характер.

4. Велике кам’яне серце, до якого збігаються артерії цілого українського життя на Буковині це…

а) Народний Дім;                               в) бібліотека;

б) сільська рада;                                 г) кінотеатр.

5. Хто приходив у Народний Дім?

а) вчителі;                                            в)лікарі;

б) студенти;                                         г) учні.

6. Студенти це…

а) носії нових, сміливих ідей;             б) носії багатства і добробуту;

в) носії занепаду;                                г) носії лицарства і сміливості.

7. Голова студентства мав ім’я…:

а) Сергій Козачок;                              в) Аркадій Козачок;

б) Андрій Козачок;                                      г) Арсеній Козачок.

8. „Я взиваю всіх товаришів і товаришок до …”

До чого закликав автор цих слів?

а) до танців;                                         в) до праці;

б) до прибирання;                               г) до співу.

 

 

9. Встановіть відповідність.

1. Повнолітні діти а) 16 років;                 б)18 років;

в) 20 років;                 г) 22 роки

2. Дарка і Оля а) учні;                       б) викладачі;

в) лаборанти;             г) студенти.

3. Аркадій Козачок а) середнього віку;    б) жорстокий;

в) замолодий;             г) повільний

4. Ірина Вільде а) письменниця;         б) студентка;

в) героїня твору;        г) проводир

 

10. Тлумачення слова „проводир” подано у рядку:

а) старший викладач, яка користується авторитетом і має вплив на інших;

б) передова людина свого часу, яка користується авторитетом і має вплив на інших;

в) оратор, який користується авторитетом і має вплив на інших;

г) таємний агент, який користується авторитетом і має вплив на інших;

11. Однорідні додатки є у реченні:

а) „А весь цей збір людей це ми – студенти!”

б) „Дарка почуває себе осамітнена, хоч поки що ще ніхто зі знайомих не підійшов до неї.”

в) „Від шепоту, сміху, крику, скрипу підлоги і пересуваних крісел в ухах дзвенить.”

г) „Не дуримо себе занадто великими надіями, ані не дамо осліпливими обіцянками приспати своєї чуйності, чуйності, яку завсіди у відношенні до ворога треба мати.”

12. Метафора є у реченні:

а) „Поодинокі слова пропадають, розбиваються на атоми звуків так, що їх вловити не можна.”

б) „Коли хочете знати, то наш стан кращий від лицарського.”

в) „– Товаришки і товариші! – почав молодий проводир свою промову спокійним, але незвичайно виразним, якби різьбленим голосом.”

г) „Бесідник змінив напрямні своєї розмови.”


 

ІІ варіант

 

1. У яку пору року відбуваються події у творі?

а) осінь;                                                         в) літо;

б) весна;                                              г)зима.

2. Героїня даного уривку називалася…:

а) Дарка;                                             в) Оксана;

б) Олеся;                                             г) Оля.

3. Без чого людині тяжко обійтись?

а) без грошей;                                     в) без романтики;

б) без друзів;                                                г) без навчання.

4. Народний Дім при вулиці Петровича це…:

а) історія полтавської України;          б) історія волинської України;

в) історія одеської України;               г) історія буковинської України.

5. Студенти це – …:

а) ті, що вміють говорити;                  в) ті, що вміють співати;

б) ті, що вміють учитися;                    г) ті, що вміють бунтуватися.

6. Яка програма сходин?

а) розмови;                                          в) пісні;

б) жарти;                                             г) промови.

7. Через скільки місяців знову розпочалася робота сходин?

а) через рік;                                         в) через з місяці;

б) через 9 місяців;                               г) через 6 місяців.

8. Що було написано у записнику Аркадія Козачка?

а) план роботи на тиждень;                в) план сходин;

б) план страйку;                                  г) план праці на цілий рік.

 

 

9. Встановіть відповідність.

1. Чернівці розташовані а) на Волині;               б) на Буковині;

в) у Закарпатті;                    г) у Криму.

2. Людська душа складається з а) тисячі шарів;                    б)тисячі думок;

в) тисячі загадок;        г) тисячі характерів

3. Аркадій Козачок  а) вожатий;                 б) студент;

в) проводир;               г) викладач.

4. „Кохані Чернівці” – вислів а) Аркадія Козачка;          б) Олі;

в) незнайомого студента;   г) Дарки.

 

10. Тлумачення слова „інстинкт” подано у рядку:

а) відчуття невпевненості;

б) внутрішнє чуття, підсвідоме спонукання до чого-небудь;

в) внутрішнє відчуття страху, присутнє лише у жінок;

г) підсвідоме спонукання до скоєння негативних вчинків.

11. Епітет є у реченні:

а) „В іншому випадку таке недовір’я до своєї пам’яті розхолодило б вражіння від гарячого вступу.”

б) „Коло Дарки якийсь невідомий студент замість бити в долоні вимахував смішно обома руками собі над головою.”

в) „Повоєнна людина навчилась обходитись без грошей.”

г) „Дарка йде із середини зали і припирається  до стіни, провіривши попереду, чи ця  не пускає фарби.”

12. У реченні „Ми – студенти!” використано тире, відповідно до правила:

а) Якщо підмет і присудок виражені іменником у формі називного відмінка;

б) якщо підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова;

в) на місці пропущеного дієслова-зв’язки ставимо тире;

г) перед частками це, оце, то, ось, словом значить, якщо присудок виражений іменником у формі називного відмінка або неозначеною формою дієслова.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

ПОВНОЛІТНІ ДІТИ (21.6 KiB, Завантажень: 0)

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,467sec