Поведінка у громадських місцях

 

На вулиці

  • Дотримуються правил дорожнього руху.
  • Проїзну частину доріг переходять тільки у зазначених для цього місцях.
  • При ходьбі по тротуарах і пішохідних доріжках дотримуються правої
    сторони; випереджують інших з лівої сторони.
  • Йти треба з тією швидкістю, з якою рухається потік пішоходів на даній вулиці.
  • Якщо на вулиці натовп – його обходять. Коли це неможливо, то ні в
    якому разі не можна йти проти натовпу.
  • Ніколи не біжать через дорогу.
  • Вулицю переходять лише на перехрестях, а у містах – ще й виключно
    при зеленому світлі світлофора.
  • Якщо переходять вулицю, де нема світлофора, тоді спочатку уважно
    дивляться ліворуч, на середині вулиці – праворуч. Якщо наближається
    автомобіль – чекають, пропускають його і лише тоді продовжують свій
    шлях.
  • Автомобіль, автобус чи тролейбус, що стоїть на зупинці, обходять
    тільки ззаду, а трамвай – обминають лише спереду, щоб не потрапити під
    зустрічний вагон.
  • Коли поспішають, не розштовхують перехожих, а намагаються пройти так, щоб нікого не зачепити.
  • Якщо, проходячи мимо, треба повернутися, роблять це обличчям до
    зустрічного.
  • На вулиці дотримуються чистоти. Використані автобусні, тролейбусні квитки, обгортки від морозива та інші непотрібні речі кидають в урну
    для сміття.
  • Щоб не зачіпати перехожих, портфель, сумку, пакет носять у правій руці.
  • Парасольку тримають вертикально, не розмахуючи.
  • На вулиці не співають, не свистять, не їдять, не читають на ходу, не
    кричать, не кидають огризки, не лузають насіння, не носять включений
    транзистор чи магнітофон.
  • Не слід часто оглядатися.

    – На вулиці треба бути не тільки ввічливим, але й спостережливим: не
    забувати давати дорогу жінці, яка йде назустріч. Таку ж повагу виявляти і
    до старших за віком.

    -Якщо помітили, що хтось поспішає, потрібно відійти.

    • Із знайомими вітаються.
    • Зустрівши знайомого, відходять убік, щоб поговорити з ним.
    • Не зупиняють приятеля, якщо він йде не один.
    • Якщо юнак хоче поговорити з дівчиною, він зупиняється першим.
  • Якщо йдуть із супутником і зустрічають знайомого, з яким хочуть переговорити, тоді вибачаються перед своїм супутником.
  • Чоловік не залишає супутницю одну тоді, коли хоче переговорити з
    ким-небудь. Він зобов’язаний представити його своїй супутниці.
  • Ідучи з жінкою або літньою людиною, пристосовуються до їхньої ходи, не змушують їх йти швидше чи повільніше.
  • Якщо з чоловіком йде молода і літня жінка, то літня жінка має йти
    посередині. Якщо жінки одного віку, то чоловік йде посередині.
  • Чоловік йде попереду жінки лише тоді, коли погана або небезпечна
    дорога.
  • Якщо супутником чоловіка є жінка або старша людина, то залишають
    їй краще місце (справа від себе).
    • Якщо чоловік військовий і у формі, жінка йде зліва від чоловіка.
    • Не вклинюються між двох людей, які йдуть разом.
  • Якщо товариство налічує кілька осіб, то рухаються по дві особи в одному ряді, щоб не заважати потокам пішоходів обох напрямків.

    -Жінці, літній людині чоловіки можуть допомогти нести важкі речі.

  • Якщо помічають на протилежному боці вулиці знайомого, через вулицю не кричать, а вітаються кивком голови.
  • Якщо під парасолькою йде двоє, її тримає чоловік або молодший за
    віком. Зустрічаючи пішоходів, парасольку піднімають або нахиляють в
    інший бік.
    • Жіночу сумочку, свій жакет чи плащ завжди несе сама жінка.
  • Якщо, купивши морозиво, не несуть його додому, а з’їдають на вулиці, тоді стають осторонь.

    –    Якщо запитують дорогу, зупиняються і пояснюють, як зручніше
    пройти.

    –    На запитання когось із незнайомих відповідають доброзичливо. Якщо
    запитує сам, то дякує за відповідь.

     

     

    У транспорті

     

    –    При підході громадського транспорту чекають, коли він повністю зу
    пиниться і пасажири вийдуть з нього.

  • Намагаються не заходити через передні двері, через які заходять інваліди і пасажири з дітьми, літні люди, вагітні жінки.
  • Якщо для входу й виходу використовують одні двері, то спочатку
    дають можливість вийти.
  • Дотримуються черги при посадці. Кому фізично важко стояти у черзі,
    пропускають вперед.
  • Не заходять у вагон, автобус тощо з речами, які можуть завдати шкоди іншим. Речі, які можуть поранити пасажирів або зіпсувати їм одяг, акуратно загортають та запаковують.
  • Дотримуються чистоти. Не їдять морозива та тістечок у громадському транспорті, бо можна ненароком заплямувати одяг сусіда або сидіння.
  • Не наступають людям на ноги, не спираються на людей, що стоять
    поряд, не штовхають їх у спину.
  • Поступаються місцем інвалідам, жінкам, літнім людям, малюкам; роблять це просто і невимушено.
  • Якщо жінка увійшла в тролейбус, автобус, трамвай і стала поряд з
    чоловіком, який сидить, йому слід встати і запропонувати їй місце. Жінка
    має йому подякувати.
    • Жінка не уступає місце чоловікові навіть набагато старшому за себе.
  • Коли вас просять передати гроші водієві на квиток чи вибити квиток
    у касі – зробіть це спокійно, не вважайте це обтяжливим.
  • Молоді люди не просять літню людину, якій важко піднятися, передати гроші. Слід взяти квиток самому або попросити про це людину, якій
    зробити таку послугу зручніше.
    • Якщо запитали, чи виходиш, люб’язно і чітко дають відповідь.
  • Відходять від дверей трохи вбік, щоб пропустити пасажирів, які виходять.
    • Виходять спокійно, не штовхаючись, за чергою.
    • При виході допомагають зійти старшим та немічним.
  • У громадському транспорті чоловік допомагає жінці ввійти, пропустивши її вперед, першим виходить і подає їй руку.
  • Не галасують, не розмовляють голосно; не перемовляються з товаришем, якщо він далеко від вас.
    • Чхаючи і кашляючи, використовують носову хусточку.
  • Вікна відчиняють лише зі згоди пасажирів та з дозволу водія чи кондуктора.
    • У дорозі, особливо у літаку, не розповідають про катастрофи.
  • Проїзний квиток зберігають і не мнуть, пред’являють на вимогу контролера.
  • Зайшовши у вагон поїзда, проходять вперед, даючи місце іншим пасажирам.
    • Заходячи у вагон, чоловік допомагає жінці, а молода людина – літній.
    • Увійшовши в купе, вітаються з попутниками.
  • Сумки, пакети ставлять на сидіння лише тоді, коли є вільне місце.
    Якщо вільних місць нема, речі ставлять на полицю або підлогу.
    • Заходячи в купе, чоловіки знімають головні убори.
    • Верхній одяг і пакети кладуть так, щоб вони не заважали попутникам.
  • Чоловік допомагає жінкам покласти речі на полиці, на їхнє прохання
    купує газету, приносить склянку чаю, відчиняє чи зачиняє вікно тощо.
  • Якщо для всіх пасажирів не вистачає місць для сидіння, сідають тісніше.
  • Якщо у довгій поїздці комусь доводиться стояти, можна уступити
    своє місце на деякий час, попередивши про це попутника.
  • Сідаючи на запропоноване місце, обов’язково дякують за виявлену
    увагу.
  • У вагоні нижнім місцем користується і пасажир, що їде на верхній
    полиці.
  • Молоді люди і чоловіки поступаються в купе нижнім місцем жінці і
    літнім людям; місцем біля вікна.
  • У дорозі попутники один одному не представляються. Це роблять за
    бажанням.
    • У купе не сидять і не ходять по вагону в піжамах.
    • Не висуваються з вікон транспорту, не відчиняють на ходу двері.
  • Залишки їжі і папір викидають в ящик для сміття, ні в якому разі під сидіння або через вікно.
  • Сидячи на лаві, не простягають своїх ніг так, щоб вони торкалися інших пасажирів.
  • Уночі у вагоні не сміються голосно, не грюкають дверима, не співають, не кричать.
  • У вагоні не чистять нігті, не колупаються в зубах чи вухах, не розгортають газету, а читають складеною, не підслуховують розмови інших, не ведуть розмов про службові та сімейні справи.
    • Про особисті справи із співрозмовником говорять тихим голосом.
  • Якщо попутник переодягається, виходять з купе. Якщо ви вже лягли,
    слід повернутися обличчям до стіни.
    • Якщо ви самі збираєтеся відпочивати, тактовно дайте знати про це
      своїм попутникам.
    • Розмова в купе має бути ненав’язлива. Своїх сусідів по купе не втягують силою в розмову.
    • У дорожніх розмовах не торкаються особистих тем, не обговорюють
      життя спільних знайомих.
    • Якщо ви хочете припинити розмову, найкраще розкрити книгу або газету.
      • У дорогу не беруть їжу з гострим запахом.
  • Якщо сусіди по купе починають їсти, вам варто вийти в коридор. Як
    що сусіди-пасажири пропонують розділити з ними обід (вечерю), відмова
    не повинна викликати образи. Коли ж ви приймаєте запрошення до столу, в
    свою чергу, запропонуйте те, що взяли в дорогу.
  • Довідки про прибуття на місце призначення, про пересадку тощо дізнаються у працівників транспорту.
  • Прибувши на місце, бажають щасливої дороги тим, хто їде далі, і прощаються.
  • Якщо подорож закінчилася, бажають своїм попутникам усього найкращого і виходять з купе.
  • Користуючись легковим автомобілем, при посадці в нього чоловік
    має відчинити дверцята й посадити жінку на заднє місце (безпечніше сидіння), а тоді сідає сам. Якщо чоловік сам за кермом, він може запропонувати жінці переднє сидіння.
  • Першим з машини виходить чоловік й допомагає вийти з неї жінці
    або літній людині.
    • Якщо машину веде її власник, то гість сидить поряд.
  • Якщо жінка їде у супроводі з чоловіком, вона перша сідає в машину,
    чоловік сідає поряд з нею.
  • У службовій машині, яку веде штатний водій, почесним місцем вважається заднє.

     

    У театрі, кінотеатрі

     

    • Найзручніше місце в театрі, кінотеатрі те, яке позначено у вашому
      квитку.
    • У гардеробі чоловік допомагає жінці зняти пальто і здає його в гардероб, залишаючи в себе номер.
      • У театрі, кінотеатрі головні убори знімають чоловіки і жінки.
    • Якщо приходять у театр, кіно з жінкою, дівчиною через контроль, першим пред’являє квиток чоловік.
    • Якщо заходить дві пари, тоді один чоловік заходить першим, другий
      – останнім.
    • У партері, амфітеатрі, бельетажі займають своє місце не пізніше третього дзвінка.
      • У ложу можна входити, коли в залі вже почне гаснути світло.
      • У ложі спереду сидить жінка, за нею чоловік.
    • Якщо треба потурбувати тих, хто вже сидить, просять вибачення і
      проходять обличчям до сидячих.
    • Якщо потурбували вас, не обурюйтеся, не чекайте, коли попросять
      дозволу пройти, а спокійно підніміться й пропустіть тих, хто йде вузьким
      проходом.

    Чоловік сідає лише тоді, коли допоміг сісти своїй супутниці, опустивши тихо сидіння крісла.

  • Кожен глядач бере сам програму й бінокль. Якщо чоловік із супутницею – це робить він.
  • Перед початком спектаклю або в антракті не розглядають публіку в
    бінокль
    • Під час антракту можна залишитися на своєму місці або вийти із залу.
    • У театр не ходять у спортивному одязі, літній куртці.
  • В урочистій, але стриманій обстановці театральної зали занадто яскраве, блискуче чи відкрите плаття з безліччю прикрас виглядає претензійно.
  • Під час спектаклю, кіно не висловлюють вголос свою думку, навіть
    якщо це дуже хороша думка.
  • Поговорити про виставу, поїсти цукерки і морозиво найкраще під час
    антракту або по дорозі додому.
    • Не прогулюються у фойє під руку.
  • Шарудіння, розмови під час вистави заважають не лише сусідам, а й
    артистам.
    • Не обпираються на спинку попереднього крісла.
    • У залі для глядачів, фойє не лузають насіння.
  • Не вносять пальто в зал перед останньою дією. Не виходять із залу до
    кінця вистави.
  • Не сидять з коханою людиною «голова до голови»: тим, хто сидять
    позаду, мало задоволення від споглядання ваших потилиць, замість сцени
    чи екрана.
  • Якщо ви не купили програму, можна попросити її в одного із сусідів
    на короткий час, щоб ознайомитися із складом дійових осіб. Повертаючи
    програму, слід подякувати власнику.    

    -Якщо вистава дуже сподобалася, кричать «браво!» від усієї душі.

    –    Не аплодують занадто довго і голосно, коли всі навколо вже настрої
    лися слухати чи дивитися продовження вистави.

    -Якщо вистава не сподобалася, можна під час антракту залишити зал.

    –    Жінка, яку чоловік запросив на виставу, має подякувати йому за приємний вечір.

    У готелі, санаторії

     

    • Прибувши у готель, звертаються до адміністратора.
  • У готелі, будинку відпочинку, санаторії тощо з обслуговуючим персоналом гість поводиться ввічливо, не обтяжує їх своїми примхами.
    • Гість стежить за збереженням готельного майна.
    • Гість підтримує порядок у кімнаті, не розкидає своїх речей.
  • Якщо необхідна якась річ (щітка для одягу, взуття, праска і т. д.), звертаються до чергового по поверху.
  • Якщо в кімнаті двоє, треба рахуватися з сусідом – не грюкати дверима, не вмикати яскравого світла, не включати гучно музику і т. д.
  • Виходячи з готелю, санаторії, будинку відпочинку ключ здають черговому адміністраторові. Ключ з собою не беруть.
  • Цінні речі, гроші у готелі, санаторії, будинку відпочинку здають на зберігання до камери схову.
    • У санаторії до столу приходять без запізнень.
    • За стіл не сідають у піжамі, купальнику чи спальному костюмі.
    • Виходячи з-за столу, сусідам за столом бажають «смачного».

      На вечорі танців

       

    • До танцювальної зали заходять і займають там будь-яке вільне місце.
  • Вибирають партнершу непомітно, не оглядаючи кожну жінку з ніг до
    голови.
    • Не пристойно запрошувати до танцю кивками, здалеку.
    • Право вибору, прийняти чи не прийняти запрошення, належить дамі.
  • Якщо дівчина йде на вечір танців з юнаком, то він турбується про неї
    увесь вечір.
  • Чоловік, запрошуючи жінку до танцю, має бути підтягнутим, всі ґудзики піджака застебнуті.
  • Запрошуючи до танцю, чоловік підходить до жінки, злегка їй вклоняється і запитує дозволу запросити її. Можна лише вклонитися.
  • Якщо чоловіку відмовлено, він може запросити даму повторно. Якщо
    вона відмовила йому вдруге, то не слід більше її запрошувати.
  • Чоловік у разі відмови не повинен запрошувати до танцю жінку, яка
    сидить поруч з тією, що йому відмовила.
  • Йдучи до танцювального кола, чоловік пропускає запрошену даму вперед. Якщо є місце, він іде праворуч від дами поряд і пропонує їй іти під руку.
  • Прийшовши у коло, перед тим, як почати танцювати, чоловік ще раз
    вклоняється. У відповідь дама киває головою.
    • Танцем керує партнер.
  • Якщо у жінки плаття з глибоким вирізом на спині, чоловік має тримати руку на боці дами. Не можна класти руку на голу спину.
  • Чоловік стежить за тим, щоб не пом’яти плаття партнерки, рукою не
    підняти плаття, не збити його набік.
    • Можна танцювати мовчки і розмовляючи.
  • Зіткнувшись із іншою парою, вибачається чоловік, навіть тоді, коли
    винна його партнерка.
    • Не слід підспівувати або насвистувати танцювальну мелодію.
  • Якщо під час танцю партнер негарно поводиться, дама може припинити танець і попросити відвести її на місце,
  • По закінченні танцю чоловік проводить свою даму на місце, тримаючи її під руку або за руку (якщо є місце).
  • Якщо нема місця, жінка йде попереду, а чоловік йде за нею на відстані одного кроку.
  • Якщо партнери продовжують розмову, розпочату під час танцю, то
    жінка може запропонувати партнеру сісти поряд (якщо є вільне місце).
    Якщо розмова закінчена і жінка не запросила сісти, чоловік вклоняється і
    йде. Жінка відповідає дружнім кивком.
  • Жінка, на запрошення чоловіка, показує свою згоду кивком голови і
    доброзичливим поглядом.
  • Жінка, що шанує себе, ніколи не погодиться йти танцювати, якщо чоловік її запросив кивком або підморгуванням.
  • Якщо жінка приймає запрошення зарозумілою гримасою, це говорить
    про її невихованість. Якщо вона не приймає запрошення, може скромно і
    спокійно відмовитись.
  • Якщо жінка вже пообіцяла комусь цей танець, вона відмовляється від
    запрошення іншого, привітно дякує йому і відповідає: «Дякую, цей танець
    я вже пообіцяла». Чоловік у даному випадку вклоняється і відходить.
  • Якщо жінка, яка сидить поруч з тією, що ви запросили, подумала, що
    запрошують її і підвелася, слід цей танець танцювати з нею.
  • Жінці не слід виказувати особливої радості з приводу запрошення до
    танцю.
  • Якщо жінка пообіцяла комусь танець, обіцяного обов’язково дотримується.
  • Якщо жінка перебуває з кимось у товаристві, той, хто запрошує; має в
    першу чергу вклонитися тому, хто супроводжує даму, і звернутися: «Дозвольте мені запросити вашу даму?» Якщо той, хто супроводжує, промовчав, тоді слід звертатися до дами. Погодившись, дама киває своєму супутникові.
    • Жінка, що не хоче залишати свого партнера, дякує й відмовляється.
  • Жінці не прийнято залишати одного чоловіка, якщо вона прийшла в
    його супроводі. Залишають чоловіка одного лише в окремих випадках і то з
    його дозволу.
  • Якщо жінка вже один раз відмовила тому, хто її запрошує, тоді її партнер має право сказати: «Моя супутниця хотіла пропустити цей танець».
    • Під час танцю жінка може тримати в руках лише носову хусточку,
      якщо вона їй потрібна.
    • На вечорах і урочистих балах не міняють партнера під час танцю. Це
      дозволяється у колі знайомих чи на маскараді.
      • Побачивши під час танцю знайомого, вітаються з ним кивком голови.
  • Якщо чоловік сидить за одним столом із дамами, а хоче танцювати із
    дамою, яка сидить за іншим, він спочатку повинен потанцювати з усіма
    жінками зі своєї компанії, а тоді запрошувати іншу.
  • Чоловік танцює з іншою лише тоді, коли його супутниця танцює з
    іншим.
  • Якщо жінка запрошує вас до свого столика, закінчивши танець, їй
    слід вас представити своїй компанії. Якщо вона цього не зробила, то ви
    представляєтеся самі.
  • Чоловік, який у силу певних обставин вимушений відмовитися від
    танців, дає це зрозуміти своїм сусідкам по столу.
  • Якщо вашу супутницю запросив інший чоловік, ви запрошуєте його
    супутницю одночасно або наступний танець.
    • Перший танець чоловік танцює із жінкою, з якою прийшов на вечір.
  • Не прийнято запрошувати на танець весь час одну і ту ж жінку. Виняток – якщо вона сама на це погодилася.

    – У громадських місцях не заведено представлятися запрошеній на танець дамі. Якщо ви танцюєте з однією і тією ж дамою три-чотири танці, тоді можна представитись.

  • На так званий «дамський танець» жінка запрошує свого партнера,
    знайомого або того, з ким вона вже танцювала. Чоловік зобов’язаний прийняти запрошення. Якщо з поважних причин він не може прийняти запрошення, тоді він просить даму присісти поруч з ним або за його столик.
  • Чоловік проводіть з танців ту даму, з якою танцював останній танець
    (якщо вона дає згоду).
    • Чоловік після танців допомагає дамі одягнутися.
    • Супроводжуючи даму, чоловік доводить її до дверей її будинку.

      Привітання

       

    –    Перший прояв ввічливості – це привітання, подання руки, уклін,
    вміння представитися.

    • Щодня, зустрічаючись із знайомими вперше, слід вітатися.
    • При вітанні слід дивитися доброзичливо і люб’язно в очі.
    • Чоловік вітається легким поклоном, жінка – плавним нахилом голови,
      молодь – вклоняється нижче.
    • Вклоняються плавно і спокійно. При поклоні корпус має бути прямим, п’ятки разом, руки по боках. Невеликий уклін – це нахил голови. Глибокий уклін – нахил верхньої частини тіла.
    • З другом чи близьким знайомим вітаються більш щиро й тепло, ніж зі
      знайомими.
      • Вітання вимовляють чітко, ясно, приязно.
      • Вітаючись, не слід махати рукою чи капелюхом.

    Чоловік вітається стоячи з тими, хто ввійшов у приміщення. Коли ввійшла жінка, чоловік встає й сідає лише тоді, коли вона сіла.

  • Літній чоловік вітає тих, хто проходять мимо, поклоном корпуса, сидячи. Якщо проходить жінка або старший за нього чоловік, він злегка підводиться.
  • Першим вітається молодший зі старшим, чоловік із жінкою, учень з
    учителем, дитина з дорослим, підлеглий з керівництвом.
    • З присутніми вітається першим той, що заходить.
  • Коли чоловік сам, він завжди вітається першим з чоловіком, який перебуває в товаристві жінки.
  • На вулиці той, хто обганяє знайомого, вітається першим тоді, коли
    порівняється з ним.
  • Якщо ваш супутник вітається зі своїм знайомим, ви теж з ним вітає
    тесь. Коли це чужа людина, то вітаються мовчки: жінка – кивком голови,
    чоловік – уклоном.
    • Жінка у товаристві кого-небудь (чоловіка чи жінки) відповідає на
      привітання тільки в тому випадку, якщо воно стосується безпосередньо її.
    • Якщо чоловік іде по вулиці не один і його супутницю хтось вітає, то
      він повинен вклонитися вітаючому, хоч особисто і незнайомий з ним.
    • Подружжя розкланюється разом з іншою подружньою парою, навіть
      якщо не всі четверо і знайомі між собою, при цьому молодші вітаються
      першими.
    • Завжди вітаються із мешканцями свого будинку, навіть коли безпосередньо з ними не знайомі.
    • Перш ніж звернутися з питанням до стороннього, слід з ним привітатися.
      • Жінка вітається першою зі старшою за себе жінкою.
      • Жінку начальник зобов’язаний вітати першим.
      • Численне товариство вітають легким поклоном.
    • З продавцями магазинів, кіосків вітаються лише тоді, коли мають з
      ними справу щодня.
    • Якщо сідають за столик у кафе, ресторані, за яким уже сидять відвідувачі, з ними вітаються.
    • Якщо приходять у гості, послідовність вітання така: жінка спочатку
      вітається з жінками, потім з чоловіками. Зі своїм чоловіком, якщо подружжя прийшло не разом, вона вітається в останню чергу. Чоловік спочатку вітається з усіма жінками, потім зі своєю дружиною і лише потім з присутніми чоловіками.
    • Якщо вітається чоловік і протягує руку жінці, що сидить, їй вставати
      не обов’язково. Чоловік має обов’язково встати, коли вітається з ним не
      тільки жінка, а й чоловік. Літні люди не піднімаються.
  • Якщо вітаються дві жінки, то літня залишається сидіти, молода жінка,
    дівчина встає. Якщо вони приблизно одного віку, обидві можуть не вставати.
  • Чоловіки, вітаючись із знайомими, за три кроки від них спокійним
    жестом знімають (трохи піднімають) свого капелюха чи кашкета. Головний
    убір знімають уповільненим рухом.
    • За капелюх беруться спереду-зверху (ні в якому разі за криси).
    • Кашкет знімають спереду за козирок.
  • Якщо зустрічний проходить ліворуч від вас – піднімайте кашкет, капелюх правою рукою, якщо праворуч – лівою рукою.
  • Якщо з вами йде праворуч жінка – кашкет, капелюх знімайте лівою
    рукою.
    • Вітаючись, не знімають з голови берет, в’язану шапочку.
  • Не обов’язково знімати головний убір за дуже холодної погоди або
    поганого самопочуття. У цьому разі достатньо люб’язно привітатися виразом обличчя або злегка вклонитися.
  • Дозволяється чоловікам не знімати головних уборів у магазинах, вокзалах, поштамтах, коридорах, на східцях будинків, ліфтах тощо.
  • Якщо зустрічають на вулиці товариство, серед яких відома лише одна
    людина, вітаються тільки з нею. І лише після того, як познайомлять зі всіма, вітають решту товариства.
  • Люди, яких вам представили, вважаються знайомими і вітаються при
    зустрічах навіть тоді, коли це знайомство не підтримується.
    • Якщо вітаються за руку, чоловік встає, незалежно від віку людини.
    • Рукостискання має бути дружнім.
  • Першим подає руку старший молодшому, жінка – чоловікові, начальник – підлеглому, учитель – учневі, викладач – студентові.
    • Вітаючись, жінка може не знімати рукавичку.
    • Чоловік, перш ніж подати руку, знімає рукавичку.
  • Чоловік, вітаючись із своїм другом, може не знімати рукавичку. Однак подавати руку в рукавиці тому, хто без них, непристойно.
  • Чоловік, вітаючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.
    • У зачиненому приміщенні подавати руку в рукавиці не прийнято.
      -Літній чоловік першим подає руку дівчині або молодій жінці.
  • Дівчина, молода жінка подає руку літній людині, знявши рукавичку.
    • Зустрічаючись, подають праву руку. Лише в окремих випадках, коли
      не можуть вивільнити праву руку, подають ліву, але з відповідним вибаченням.
      • Ніколи не подають брудну руку.
    • Якщо чоловік цілує протягнуту жінкою руку, він обережно бере за
      пальці і, ледь нахилившись і трішечки припіднявши руку жінки, легким
      доторканням помічає поцілунок. При цьому він не може залишатися в капелюсі або рукавичках, чи тримати одну руку в кишені.
  • Цілуючи жінці руку, не піднімають її руку до своїх губів, а нахиляються самі, цілують і повільно опускають.
    • Цілують руку у тильну частину пальців.
    • Не цілують руку жінці під час їжі.
    • У гостях цілують руку тільки господині.
    • Під відкритим небом жінкам руки не цілують.
    • При щоденному спілкуванні цілувати руку жінці не прийнято.

      Знайомство і представлення

       

    • Знайомити слід спокійно, стримано, з гідністю.
    • Знайомлячись, дивляться один одному у вічі.
  • Той, хто знайомить, вимовляє чітко, люб’язно ім’я того, кого знайомлять.
  • Запитавши дозволу, чоловіка представляють жінці. Літньому чоловікові представляють дівчину або молоду жінку. Молодшого представляють
    старшому, підлеглого – начальнику.
  • Той, хто представляє, спочатку називає ім’я молодшого, потім старшого; спочатку – ім’я жінки, потім – чоловіка; спочатку – ім’я підлеглого, потім – начальника.
  • Одну людину представляють групі чи товариству, нового вчителя –
    класові, педагогічному колективові, лектора – аудиторії, виступаючого –
    зборам, конференції тощо. Нового вчителя представляє директор школи,
    його заступник або класний керівник, лектора – той, хто організував лекцію, виступаючого – голова зборів, конференції.
  • Членів сім’ї представляють, не називаючи прізвище («мій син Тарас»,
    «моя дружина», «моя сестра» тощо).
    • Учениця чи студентка першою представляється вчителю, викладачу.
  • Молодята перші представляються старшій жінці або літньому чоловікові, молоду жінку – подружній парі.
  • Чоловік представляє знайомому свою дружину тоді, коли він не значно молодший за неї.
  • Якщо дівчина чи юнак запросили в гості друзів, знайомих, вони представляють їх батькам. ,
  • Якщо жінка в супроводі чоловіка, інший чоловік спочатку знайомиться з її супутником, тоді представляється жінці. Знайомлячись, слід обмінятися хоча б кількома фразами. Розмову починає старший.
    • При швидкій і поверховій зустрічі свого супутника не представляють.
  • Знайомлячись, жінка називає себе так, як би хотіла почути звернення
    до себе від особи, з якою знайомиться.
    • При знайомстві можна вручати візитну картку.

    На зустрічах, що носять діловий характер, жінка може підійти до чоловіка, подати руку для потиску і назвати себе.

    -Чоловік, знайомлячись, піднімається і легко вклоняється.

    • Коли чоловіка представляють жінці, він першим вітається з нею.
  • Знайомлячись із чоловіком, для потиску перша протягує руку жінка,
    якщо вважає за потрібне, якщо ні – обмежується кивком голови.
  • Жінка може не вставати, коли їй представляють молодого чоловіка чи
    дівчину. їй належить встати тоді, коли їй представляють літню людину чи
    високопоставлену відому особу.
  • Якщо жінка сидить, а чоловік, якого їй представляють, стоїть, то він
    повинен трішки нахилитися до неї і зустрітися з нею поглядом, але цей
    погляд не повинен бути запитувальним чи нав’язливим. Жінка протягує
    руку, але не нахиляє голови.
  • Представляючись чи будучи представленим, не обов’язково протягувати руку. З боку жінки достатньо легкого поклону чи кивка голови. Необхідно, щоб представлений і той, кому його представляють, при цьому дивилися один одному в очі, а не вбік.
  • Жінка не представляється чоловікові сама (крім по службі). Якщо обставини змушують її звернутися до чоловіка, то він зобов’язаний зразу ж
    представитися жінці. Він зобов’язаний це зробити і тоді, коли незнайома
    жінка в компанії наближається до нього.
    • Того, кого представляють, характеризують стисло, але достатньо,
      щоб усім було зрозуміло, кого з ними знайомлять.
    • Якщо ви хочете з кимось познайомитись, це може зробити ваш спільний знайомий.
      • Відмова від знайомства рівнозначна образі.
    • Якщо приходите в дім чи громадське місце, де вас не знають, ви повинні представитися і пояснити мету візиту.

      Телефонні розмови

       

    • Якщо телефонують в установу чи незнайомій людині, то відрекомендовуються: «З вами розмовляє такий-то» (ім’я, по батькові, прізвище або представник такої-то організації, вказують посаду). Після того запитують ім’я, по батькові, прізвище співрозмовника.
      • Коли телефонують, не запитують: «Хто говорить?»
    • Якщо телефонують вам, знявши трубку, говоріть: «Слухаю» або «Алло»; можна назвати своє прізвище.
      • Ті, хто телефонують, отримавши відповідь, називають себе.
    • Якщо трубку підняв випадковий гість, який виявився біля телефона.
      то він каже: «Квартира Коваленка», «Магазин «Книга».
  • Якщо хочуть поговорити не з тим, хто підняв трубку, а з кимось іншим, то кажуть: «Добрий день, чи можу я попросити до телефону» (називають ім’я, по батькові, прізвище). Відповівши на привітання, кажуть:
    «Одну хвилинку, я передам йому трубку», або «Зараз, зачекайте трохи»,
    або «Його нема, що йому передати?» Тому, хто погодився зробити вам цю
    послугу, дякують.
  • Не виявляють цікавість і докладно не розпитують про причину дзвінка або хто біля телефона.
  • Якщо до телефона підійде потрібна людина, знову вітаються і називають себе.
  • Якщо трапилося неправильне з’єднання, то вибачаються перед абонентом, якого потурбували.
  • До кого помилково зателефонували, вони не виявляють нечемності
    або грубості, а спокійно пояснюють, що не туди потрапили, і уточнюють,
    за яким номером телефонують.

    Якщо через механічні пошкодження перервана телефонна розмова, то перетелефоновує той, хто дзвонив.

    • Якщо на 5-6 сигналів не відповідають, треба покласти трубку.
    • Телефонувати слід у зручний для співрозмовника час.
  • Телефонна розмова має бути спокійною, короткою, лаконічною, ввічливою.
  • Початковий етап телефонної розмови із знайомими вимагає використання різних реплік-запитань про здоров’я, життя співрозмовника.
  • Телефонну розмову закінчує той, хто її почав. Якщо молода людина
    телефонує старшій, розмову закінчує старший. Коли розмовляють чоловік і
    жінка, то завершує її жінка.
  • Якщо один із співрозмовників поспішає й хоче швидше закінчити
    розмову, він вибачається, пояснює причину і домовляється про наступне
    продовження розмови.
  • На завершення розмови дякують за люб’язну відповідь чи розмову та
    прощаються Нетактовно класти трубку, не дочекавшись прощальних слів
    співрозмовника.
  • У квартиру до знайомих не телефонують пізно ввечері, вночі, якщо
    мова не йде про щось дуже важливе і невідкладне.
  • Не слід дозволяти телефонувати своїм знайомим у квартиру того, у
    кого ви в гостях. Якщо це вкрай необхідно, то, прийшовши в гості, вибачаються і попереджають про це господарів дому.
  • Не телефонують без потреби комусь із чужої квартири. Це дозволяється лише тоді, коли цей дзвінок пов’язаний з інтересами господаря дому
    • Службовий телефон не призначений для особистих розмов.
завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,354sec