Посади сад

Тема.  Посади сад

Мета: навчити дітей основам садівництва, сприяти трудовому вихованню підростаючого покоління, набути в процесі розкриття змісту дітьми практичних знань, умінь та навичок,   відродити садівництво в Україні, розвивати практичні навички садіння плодових дерев; виховувати любов до природи.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Обладнання  та матеріали: таблиці, довідники з садівництва, посадковий матеріал, лопати, візки, органічні та мінеральні добрива, кілки, шпагат, польовий журнал.
Терміни і поняття: «підщепа»,«щеплення», «саджанець», «мульча», «сорт», «формування крони»,   «макро – і мікродобрива», «живлення рослин».
Місце проведення заняття: кабінет біології, шкільна навчально – дослідна земельна ділянка або ж місце відведене під посадку саду.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

Відкрите заняття проводиться у два етапи: перший – теоретичний, у кабінеті біології чи класній кімнаті і направлений на емоційне сприйняття дітьми важливості садівництва у нашому житті, а також приводячи життєві приклади показати, що заняття садівництвом вдячна та прибуткова справа і може бути професійним визначенням в житті. На час проведення цього заходу бажано запросити місцевого фермера – садівника чи аматора, які могли б на власних прикладах розкрити зміст садівництва.  Доречною тут буде також фахова література  та відео матеріали. Другий етап – практичний,планується та проводиться на місці посадки саду, де після теоретичного опанування основ садівництва проходить безпосередньо посадка плодових дерев та ягідників

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мікрофон»

–         В чому полягає догляд за садом?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Споконвічно Україна завдячуючи сприятливим грунтово – кліматичним умовам та традиціям українського народу була краєм садів та виноградників. Економічний безлад останніх десяти років призвів до того що площі під садами   значно скоротились у громадському секторі виробництва. Тому всі надії на відродження садівництва в Україні ми покладаємо на виробництво плодів та ягід на присадибних ділянках, у фермерських садах.  В нашій країні вирощують близько 50 плодових культур, але в промислових садах переважають яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, суниці, малина, смородина, аґрус, горіх грецький. Такі культури як вишня і калина є традиційними українськими – їх вирощують майже в усіх присадибних селянських садах, інші (актинідія, лимонник, кизил, аронія, буяхи, барбарис) – здебільшого в ботанічних та садах науково-дослідних інститутів, дослідних станцій, а ліщина, глід, ожина, чорниця поширені в лісових масивах.
Плодові культури значно різняться між собою за біологічними особливостями (морфологією, процесами росту і розвитку, розмноження, реакцією на екологічні фактори), що зумовлює диференціювання технологій їх вирощування, збирання і товарної обробки врожаю.
За даними наукових медичних установ сумарна річна потреба споживання плодів різних культур однією людиною має становити близько 100 кг, що в ряді областей України ще не задовольняється. Основним шляхом збільшення валових зборів плодів в наших умовах є науковий підхід до садівничої справи – впровадження у виробництво найбільш цінних високоврожайних скороплідних сортів, оптимальних конструкцій насаджень, прогресивних технологій вирощування, збирання, товарної обробки, зберігання і переробки плодів.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми познайомимося з технологією висаджування плодових дерев та навчимося їх садити.

V. Надання необхідної інформації.

 

З чого розпочати посадку плодових дерев? Як за ними доглядати? Як захищати сад від шкідників та хвороб?

1.Розповідь вчителя з елементами демонстрації.

Протягом всього часу, від викопування, придбання – до садіння саджанців плодових дерев та кущів ягідників, їхня коренева система має бути у не підсушеному (вологому) стані. При транспортуванні саджанців досить розумно помістити їх в плівкові мішечки загорнувши у тканину, щоб запобігти сонячному перегріву та підсушуванню. При самому ж садінні слід обрізати пошкоджені кінчики коренів до цілих і живих тканин (білі і соковиті зрізи на вигляд). Верхню частину саджанця чи куща варто обрізувати в залежності від вибраної висоти штамба тільки весною – для початку формування крони і створення балансу між можливостями кореневої системи і потребою надземної частини рослин у поживних речовинах.
2.Вибір і підготовка місця, умови посадки мають вирішальне значення для приживлення висаджених рослин , їх стійкості до різних несприятливих факторів та подальшого успішного росту і розвитку, плодоношення і урожайності. Яблуня, айва, груша, особливо осінні і ще більше зимові сорти та плодові дерева на слаборослих підщепах, також слива і смородина вимагають вологих і родючих ґрунтів; вишня, черешня, великоплідна алича, грецький горіх – в середній мірі вологих та родючих ґрунтів; абрикос, виноград, персик потребують легких ґрунтів, освітленого місця посадки і на таких земельних ділянках де глибина залягання ґрунтових вод хоча б 1 м, а краще 1.5м.  З.Рекомендовано садити саджанці плодових культур у якомога свіжішому, незайманому місці – краще там, де ще не росли садові рослини взагалі; добре, якщо тут росли (за 2-4 роки до цього) рослини іншої групи (для зерняткових – кісточкові чи навпаки і т.п); погано і вкрай погано, якщо рослини садять серед тільки-що викорчуваного саду. В цьому випадку бажано на обраній ділянці протягом 3-4 років вирощувати зернові, просапні чи багаторічні трав’яні культури з достатнім удобренням

4. Строки посадки: жовтень – початок листопада восени та березень – початок квітня весною. Помічено, що чим раніше проведено цей захід, тим краще саджанці приживаються і розвиваються надалі, отже бажано садити на початку строку і особливо це важливо весною.

5 . Садити саджанці слід здебільшого на рівні кореневої шийки (місце, де коренева система переходить у надземну частину – стовбур), або на 3-5 см глибше.  Садові ями повинні мати значні розміри (плодові – 0.6-1.0 х 0.6-1.0 м і ягідники – 0.4-0.6 м) і заправлені краще перегноєм чи в гіршому випадку гноєм – по 10-25 кг, а якщо є можливість то і міндобривами по 0.1-0.3 кг (азотні, фосфорні, калійні та мікродобрива). Всі ці компоненти слід старанно перемішати з родючою землею в нижній частині ями, а коріння у верхній частині засипати чистою землею, ущільнивши її при цьому навколо висаджених рослин і поливши щедро водою декілька разів.
6.Круглорічне і багаторічне покриття – мульчування поверхні землі навколо саджанців  дуже сприятиме росту і плодоношенню висаджених рослин! Така операція сприяє хорошому збереженню вологи, значному збагаченню ґрунту повітрям через не утворення поверхневої кірочки ґрунту, як на сонячному відкритому місці, та інтенсивній життєдіяльності корисних мікроорганізмів в цих сприятливих умовах.
7. Надалі практикуйте вчасний полив, особливо під час посухи, чи для саджанців на слаборослих підщепах, що особливо чутливі до нестачі вологи.

VІ. Центральна частина – інтерактивна вправа.

Практична робота .

(Цей розділ має бути розтягнений у часі і не зводиться до одноразового заходу. Діти на добровільних засадах, під керівництвом педагога проводять планування, розмітку, підготовку посадкових ям та посадку плодових дерев, керуючись вже набутими знаннями.)

VІІ.  Рефлексія.

Мозковий штурм
– Для чого проводиться передпосадковий обробіток ґрунту?
– Які плодові культури можемо садити у нашому саду?
– Для чого потрібне мульчування?

– На яку глибину садити саджанці?

–  Коли найкраще садити саджанці?

– Де не варто закладати сад?

Перегляд, по можливості, фрагментів відеофільмів з питань садівництва публікацій про фермерський сад у засобах масової інформації тощо.

VІІІ. Підсумок заняття
Підведення підсумків активності учасників заняття.

ІХ. Домашнє завдання.

Записати прислів’я та приказки про весну

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

25 Тема Посади сад (19.3 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,308sec