Порушення зчепленого успадкування кросинговером

Тема: Порушення  зчепленого  успадкування  кросинговером.

Мета: Вивчити  порушення  зчепленого  успадкування  кросинговером,  розвивати  увагу,  логічне  мислення,  вміння  працювати  самостійно  з  довідковою  літературою,

формувати    навички  прийняття  рішень.

Методи і форми:  лекція, демонстрація,  випереджуюче  завдання.

Обладнання: таблиці ,схеми,  довідкова  література.

Хід заняття

І .Організаційний момент.

ІІ. Вивчення  нового  матеріалу.

   Виклад  лекційного  матерілу.

Продовжучи  досліди  з  вивчення  зчепленого  успадкування,   Морган в иявив  і  відхилення   від  закону.   Серед  гібридів  другого  покоління  обов’язково   було  небагато  особин  з  пере комбінацією  ознак,  гени  яких  перебувають  в  одній  хромосомі.  Як  це  можна  пояснити?

Морган  зробив  припущення  про  те,  що  пере комбінація  ознак  може  бути  викликана  кросинговером – обміном  ділянками  гомологячних  хромосом  під  час  кон’югації   при  метафазі –Імейозу.

Далі  він  встановив  таке.  Гени,  що  перебувають  в  одній  хромосомі,  зчеплені  не   абсолютно.   Кросинговер  може  відбутися  в  будь-якій  ділянці  хромосоми.   Очевидно,  чим  далі  розташовані  один  від  одного  локуси  в  одній  хромосомі,  тим  частіше  між  ними  може  відбутися  обмін  ділянками,  і  навпаки:  чим  ближче  розташовані  локуси,  тим  рідше  між  ними  відбувається  кросинговер.  Локуси,  розташовані  в  хромосомі  пліч-о-пліч,  зазнають  кросинговеру  вкрай  рідко.  Говорять,  що  в  ознак,  які  визначаються  цими  структурними  генами,  повне  зчеплення.

Дослід,  на  основі  якого  Морган  відкрив  кросинговер,  був  такий.  Учений  провів  чергове  схрещування  дрозофіл:  муху  дикого  типу,  гомозиготну  за  двома  домінантними  ознаками  (сіре  тіло  і  нормальні  крила),  схрестив  з  мухою,  гомозиготною  за  двома  рецесивними  ознаками (мутація  «чорне  тіло»  та  мутація  «короткі  крила»).   У  повній  відповідності  до  першого  закону  Менделя  всі  гібриди  першого  покоління  були  гетерозиготами,  що  мали  фенотипів  прояв  домінантних  ознак:  сіре  тіло  і  нормальні  крила.  Далі  Морган  провів  аналізуючи  схрещування  гібридів  першого  покоління  з  рецесивними  гомозиготними   за  обома  ознаками  мухами.

Морган  очікував  одержати  один  з  двох  можливих  варіантів:

І варіант.   Якщо  гени,  що  визначають  ці  ознаки,  локалізовані  у  різних  хромосомах  і  успадковуються  незалежно  один  від  одного,  очікується  одержання:  25% сірих  мух  з  нормальними  крилами,   25% чорних  мух  з  короткими  крилами,  25% сірих  мух  з  короткими  крилами  та  25%  чорних  мух  з нормальними  крилами;

ІІ варіант.  Якщо  гени,  що  визначають  ці  ознаки,  пербувають  в  одній  хромосомі  й  успадковуються  зчеплено,  то  очікується  50%  мух  з  сірим  тілом  і  нормальними  крилами  та  50% мух  із  чориним  тілом  і  короткими  крилами.

  Насправді  у  результаті  аналізую чого  схрещування  з’явилися    чотири   типи  нащадків:  41,5%  сірих  мух  з  довгими  крилами;  41,5%  чорних  мух  з  короткими  крилами;  8,5%  сірих  мух  з  довгими  крилами;  8,5%  чорних  мух  з  довгими  крилами.  Тобто  результат   наближався  до  розподілу  50:50,  з  чого  можна  було  зробити  висновок,  що  гени  все-таки  локалізовані  в  одній  хромосомі.  Разом  з  тим  виникло  по  8,5%  особин  з  новими, відмінними  фенотипами:   сіре  тіло  і  короткі  крила;  чорне  тіло  і  довгі  крила.   Усього  нових  фенотипів  виявилося:  8,5%+8,5%=17%.   Тобто  17%  особин,  одержаних  під  час  аналізую чого  схрещування,  мали  пере комбінацію  ознак,  викликану  кросинговером.  Загальний  відсоток  особин,  чий  фенотип  є  результатом  кросинговеру,  називають  частотою  кросинговеру.  Частота  кросинговеру  характеризує  відстань  між  генами.  Чим  більший  відсоток  кросинговеру,  тим  далі  знаходяться  один  від  одного  гени  в  хромосомі,  і  навпаки,  чим  менший  відсоток  кросинговеру,  тим  ближче  розташовані  гени.

 

ІІІ.  Закріплення  вивченого  матеріалу.

Задача.

Чоловік  отримав  від  матері  хромосому  з  генами  А і В,   від  батька  –  з  генами а і в,  причому  ці  гени  успадковуються  зчеплено.    Його  жінка  –  рецесивна  гомозигота.  Яка  ймовірність  того,   що  їхня  дитина  буде  рецесивною  за  обома  ознаками,  якщо  відстань  між  генами,  якщо  відстань  між  генами 8 морганід?

 

Розв’язання.

Генотип  чоловіка    АВ/ав,   його  жінки  ав/ав.  Індивідум  з  генотипом  АВ/ав  утворює  гамети  АВ,  ав, Ав, аВ.    Кількість  кросинговер них  гамет  Ав  аВ  відповідає  відстані  між  генами,  тобто 8%.   Кількість  некросинговерних  гамет  АВ  і ав 92%.  Звідси  кількість  гамет  кожного  типу:   АВ – 46%,  ав – 46%,  Ав – 4%,  аВ – 4%.  Дитина  буде  рецесивною  за  обома  генами  при  злитті  гамет  ав  і ав,  ймовірність  чого  становить  46%.

ІV. Домашнє  завдання.  Опрацювати  теоретичний  матеріал  теми  уроку.

Випереджуюче  завдання:  Опрацювати   положення  хромосомної  теорії  спадковості.

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,615sec